WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист груші від хвороб - Реферат

Захист груші від хвороб - Реферат

Великі морозобійні тріщини слід лікувати вирізанням відсталої кори до живих тканин. Захищену рану потрібно продезінфікувати 1%-ним розчином мідного купоросу і замастити садовим варом або густою глиною з додаванням свіжого коров'яку (1:1). В останньому разі рану слід обв'язати тканиною. Лікування ран проводять рано навесні до початку сокоруху в рослинах.

Деревам, що хлорозять, потрібно забезпечити належний агротехнічний догляд. Важливим лікувальним заходом є підживлення дерев перегноєм із додаванням залізного купоросу. Для цього на одне дерево беруть 40–50 кг добре перепрілого перегною, розбовтують його у 80–100 л води й додають 1–1,5 кг залізного купоросу. Цю суміш уливають у щілини в грунті завглибшки 40–50 см, які роблять з допомогою різних пристроїв навколо дерев на відстані 40–50 см від стовбура. Можна також обприскувати дерева двічі-тричі в травні-червні 0,5–0,7%-ним розчином залізного купоросу.

Добрим заходом для лікування хлорозних рослин на карбонатних грунтах є внесення в грунт або обприскування хворих дерев комплексонами заліза Fe-ДТПУ (диетилентриамінпентаоцтова кислота із залізом). Для обприскування застосовують 0,1–0,15%-ний розчин Fe-ДТПУ за технічним продуктом (вищі концентрації можуть викликати опіки листків). Протягом вегетації проводять не менше двох-трьох обприскувань: перше одразу після розпускання листя, дальші — з інтервалами 10–15 днів.

За гострого дефіциту бору, внаслідок чого груша деформується, м'якоть твердіє, плоди опадають, рекомендується вносити в грунт буру з розрахунку 400 г на дерево або обприскувати дерева 0,2%-ним розчином борної кислоти.

Дрібнолистість-розетковість, що проявляється за дефіциту цинку, рекомендується усувати внесенням у грунт сірчанокислого цинку з розрахунку 20–40 кг/га (за винятком карбонатних грунтів) або обприскуванням рослин, у тому числі й на карбонатних грунтах, розчином цієї солі в концентрації 3–5% до розпускання листя або 0,3–0,5% — після цвітіння та через 10–15 днів.

Стабільний рівень макроелементів у грунті підтримують завдяки підживленню рослин азотними, фосфорними та калійними добривами відповідно до загальноприйнятих рекомендацій.

У профілактиці інфекційних хвороб груші важливе значення мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи.

Під час закладення саду потрібно надавати перевагу стійким проти хвороб сортам, дотримуватись рекомендацій із густоти садіння дерев. Не можна ущільнювати насадження. Під час формування крон слід уникати їх загущення, не допускати надмірного росту рослин. У дорослому віці висота дерев має бути не більше 2,5–3 м. У загущених садах створюються сприятливі мікрокліматичні умови для розвитку хвороб, особливо парші, плодової гнилі, а також знижується ефективність захисних заходів.

Не допускати забур'янення насаджень, бо бур'яни, відбираючи поживні речовини в рослин, знижують їх стійкість проти хвороб, а також сприяють збереженню та поширенню інфекції.

Проводячи обрізання, потрібно максимально вирізати, збирати та спалювати хворі гілки, особливо пагони, уражені паршею. Знімати з дерев і спалювати муміфіковані плоди. Місця зрізу гілок негайно замазувати масляною фарбою на натуральній оліфі.

Під час обробітку міжрядь восени та протягом літа загортати в грунт опале листя, муміфіковані плоди, які є резерваторами збудників парші, плодової гнилі та інших хвороб. У невеликих садах опале листя восени та навесні потрібно згрібати та компостувати.

Влітку падалицю треба збирати, вивозити із саду й закопувати в грунт. Особливу увагу потрібно приділяти захисту насаджень від шкідників, які пошкоджують плоди та сприяють ураженню їх плодовою гниллю.

Під час збирання врожаю не залишати гнилих плодів на деревах і під деревами. Збирати та видаляти їх із саду.

Вказані заходи значною мірою стримують поширення й розвиток хвороб, але надійніший їх контроль можливий за використання хімічних засобів.

Для обмеження запасу зимуючих стадій збудників парші, септоріозу, буруватості листя, плодової гнилі та інших хвороб у період набрякання бруньок з настанням стабільної середньодобової температури повітря понад 4°С проводять обприскування насаджень 1% ДНОКом (10–15 кг/га). Це обприскування називають викорінювальним, оскільки воно має значення в захисті рослин від зимуючих стадій не тільки збудників хвороб, а й шкідників. Для належної ефективності слід добре обприскати рослини й поверхню грунту під ними. Норма витрати робочої рідини при цьому, залежно від віку саду, має бути не менше 1200–1500 л/га. Таке обприскування проводять один раз у два-три роки.

У фенофазу зеленого конусу для сортів, сприйнятливих до парші (Лісова красуня, Іллінка тощо) проводять "блакитне" обприскування 3%-ною бордоською рідиною*.

Відносно стійкі проти парші сорти на початку розпускання бруньок обприскують 1%-ною бордоською рідиною, хлорокисом міді (4–6 кг/га) або Хорусом* (0,25–0,3 кг/га).

Перед цвітінням, у фазі білого бутона, відразу по закінченні цвітіння, у дощову погоду ще раз через 8–10 днів, а також улітку в разі потреби (дощова погода) проводять обприскування одним із системних фунгіцидів: Скор* (0,15–0,2 л/га), Стробі (0,2 л/га), Флінт (0,15 кг/га), Рубіган (0,6 л/га) або Топсин М (1–2 кг/га). Для запобігання прояву стійкості збудників хвороб до системних фунгіцидів їх слід чергувати під час обприскування. Не можна один і той самий системний фунгіцид застосовувати двічі поспіль або більше двох разів протягом сезону.

Влітку можна застосовувати також контактні фунгіциди хлорокис міді, Ефаль (3 л/га) і Фітал (3–4 л/га).

Застосування бордоської рідини значно складніше і вважається архаїчним, порівняно із сучасними фунгіцидами, але мідьумісні препарати — бордоська рідина, хлорокис міді та інші, — крім фунгіцидної, справляють також бактерицидну дію, тому вони ефективні й проти бактеріального опіку плодових, що надзвичайно важливо для профілактики хвороби.

Для захисту груші від кореневого бактеріального раку вирішальне значення має вирощування неуражених саджанців. Тому маточники підщеп та чергові поля розсадника варто розміщувати на вільних від збудника хвороби ділянках, а також дотримуватись сівозміни в розсаднику і враховувати попередник під час закладення саду.

Кращими попередниками для груші є багаторічні трави, зернові та зернобобові культури, які не уражуються збудником кореневого бактеріального раку. Абсолютно непридатні овочеві. Треба також уникати монокультури плодових у розсаднику, щоб обмежити накопичення бактерій у грунті.

У розсадниках і садах, де є небезпека кореневого бактеріального раку, не рекомендується вносити високих доз азотних добрив, які сприяють розвитку хвороби. Сприятливішим є внесення високих доз фосфатно-калійних добрив, які підвищують стійкість рослин. При цьому доцільніше вносити фізіологічно кислі добрива, які, підкислюючи грунт, пригнічують розвиток бактерій.

Під час обробітку грунту слід уникати пошкодження кореневої системи рослин механізмами. Проводити боротьбу з дротяниками, личинками хрущів та іншими грунтовими шкідниками, пошкодження яких сприяють проникненню бактерій у тканини рослин.

За незначного ураження рослин збудником бактеріального кореневого раку можна провести локальну дезінфекцію грунту внесенням суміші сірки з негашеним вапном (75 г сірки і 250 г вапна на 1 м2). Можна також застосовувати хлорне вапно (150–250 г/м2).

Під час викопування саджанців рослини з наростами бактеріального раку на кореневій шийці та головному корені вибраковують і спалюють. Нарости на бічних коренях обрізають і спалюють, а кореневу систему дезінфікують, занурюючи саджанець на п'ять хвилин у 1%-ний розчин мідного купоросу з подальшим промиванням у чистій воді.

Бактеріальний опік груші має в Україні обмежене локальне поширення. Враховуючи значну небезпеку хвороби, потрібно суворо дотримуватись карантинних заходів, зокрема, не брати живців і не завозити саджанців із господарств, де його зареєстровано. У разі виявлення підозрілих симптомів у саду треба негайно повідомити в найближчу карантинну інспекцію або фахівцям із служби захисту рослин чи наукових установ.

Дотримання системи захисту насаджень від хвороб сприятиме одержанню сталих урожаїв високоякісних плодів груші — однієї з провідних плодових культур України.

Loading...

 
 

Цікаве