WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист груші від хвороб - Реферат

Захист груші від хвороб - Реферат

Реферат на тему:

Захист груші від хвороб

Насадження груші можуть уражуватися широким спектром хвороб неінфекційного та інфекційного походження. Автор докладно характеризує ці хвороби, а також пропонує методи боротьби з ними.

Неінфекційні хвороби

Неінфекційні хвороби зумовлені негативним впливом несприятливих чинників зовнішнього середовища, передусім невідповідністю природних умов потребам рослин, а також недотриманням загальноприйнятих рекомендацій із догляду за ними.

Дуже часто для вирощування дерев не придатні ділянки, обрані для закладення садів, зокрема в разі розміщення їх у низинних перезволожених місцях з близьким заляганням підгрунтових вод, або, навпаки, в надто сухих місцях, наприклад, на схилах, де часто є дефіцит вологи та велика небезпека термічного пошкодження рослин.

Як надлишок, так і дефіцит вологи в грунті негативно впливають на приживання і вкорінення рослин після садіння, пригнічують приріст пагонів, зумовлюють поступове зачахання й відмирання дерев.

За негативної дії термічних чинників у дерев пошкоджуються бруньки, пагони, кора, камбій, деревина гілок і штамбів, а нерідко й коренева система.

Морозні пошкодження рослин бувають здебільшого взимку за відчутного зниження температури повітря до критичної (нижче -25...27°С). Уражені морозом вегетативні та генеративні органи чорніють і відмирають. Нерідко завдають шкоди рослинам весняні заморозки, які періодично бувають по всій території України. Навіть нетривале зниження температури повітря до -2...5°С під час розпускання й цвітіння дерев спричиняє повну загибель урожаю.

Дуже небезпечні для рослин сонячно-морозні опіки, що можливі здебільшого напровесні, коли через різкий перепад температури повітря в ясні сонячні дні та морозні ночі відбувається нерівномірне нагрівання штамбів і скелетних гілок. Кора при цьому розтріскується, відстає від деревини, відмирає. На штамбах і скелетних гілках утворюються темно-коричневі, чорні або червоні некротичні плями, здебільшого видовженої або округлої форми. Згодом відмерла кора відпадає, деревина оголяється, чорніє, внаслідок чого утворюються відкриті рани. На пошкодженій морозом корі та морозобійних ранах поселяються гриби — збудники чорного раку, цитоспорозу, антракнозу, трутовики тощо, які своїми токсинами отруюють і руйнують оточуючі тканини, чим ще більше ускладнюють ситуацію. Часто такі місця заселяють жуки-короїди, деревоточці, склівки, які поступово спричинюють загибель дерева.

Важливе значення для нормального росту й розвитку, а отже, й для високої продуктивності рослин має забезпечення їх необхідними елементами органічного та мінерального живлення. Брак або нестача поживних речовин у грунті зумовлюють порушення фізіолого-біохімічних процесів у тканинах, внаслідок чого розвиваються патологічні явища, що супроводжуються характерними симптомами у вигляді пригнічення приросту, зміни забарвлення листя, утворення некрозів, деформацій, опадання листя й плодів. Усе це призводить до зниження врожаю, погіршення його якості, а нерідко — й до загибелі рослин.

Малопридатні для груші карбонатні грунти, на яких дерева через нестачу або погане засвоєння заліза часто хлорозять.

Нестача в грунті цинку, бору, марганцю та інших мікроелементів викликає в груші різні симптоми, що проявляються у вигляді пригнічення росту, дрібнолистості-розетковості, затвердіння м'якоті, спотворення та опадання плодів.

У разі розміщення груші на відкритих, не захищених від вітру, ділянках на рослинах у другій половині літа внаслідок суховію може з'являтися гідротермічний опік у вигляді почорніння й відмирання листя.

Інфекційні хвороби

На відміну від неінфекційних хвороб, інфекційні зумовлені різними паразитними мікроорганізмами, тому вони можуть поширюватися рослинами й викликати масове ураження на значних територіях. Збудниками інфекційних хвороб рослин є гриби, бактерії, віруси, мікоплазми тощо.

Серед різних інфекційних хвороб груші найнебезпечнішими в умовах України є парша, септоріоз, або біла плямистість листя, буруватість листя, плодова гниль (моніліоз), кореневий бактеріальний рак, бактеріальний опік. Паршу — одну із найпоширеніших і найшкідливіших хвороб груші — спричинює гриб Venturia pirina Aderh. із паразитарною конідіальною стадією Fusicladium pirіnum Fuck.

Збудник хвороби зимує на ураженому опалому листі в сумчастій стадії, а також на уражених пагонах у формі міцелію.

На опалому листі гриб утворює велику кількість плодових тіл — псевдотеціїв, які починають формуватися ще восени, але інтенсивного розвитку набувають навесні. У псевдотеціях утворюються сумкоспори, які дозрівають на початку розпускання бруньок у груші. Зрілі сумкоспори вивільняються з псевдотеціїв, їх підхоплюють повітряні течії і розносять садом. Залежно від погодних умов, дозрівання псевдотеціїв, а отже, й поширення сумкоспор може тривати протягом 2,5–3 місяців.

Міцелій, що зимує в корі уражених пагонів, рано навесні продукує конідії, які з допомогою вітру й крапель дощу поширюються в межах уражених і контактуючих з ними рослин і слугують додатковим джерелом інфекції.

Сумкоспори та конідії, потрапляючи на молоді листки, квітки, зав'язь і пагони, породжують так звану первинну інфекцію, яка зазвичай проявляється наприкінці цвітіння груші або незабаром по його закінченні.

На листках (здебільшого з нижнього боку) утворюються невеликі округлі темно-сірі плями, які поступово збільшуються в розмірах, часто зливаються і вкриваються темно-оливковим оксамитовим нальотом конідіального спороношення гриба. Такі самі плями утворюються на квітках, плодоніжках, зав'язі, а згодом і на сформованих плодах. Уражені плоди деформуються, припиняють ріст, розтріскуються або й загнивають і опадають. На корі молодих пагонів утворюються горбочки, які згодом розтріскуються і вкриваються брудно-зеленим нальотом конідіального спороношення гриба. Кора лущиться, листя опадає, пагони засихають.

Конідії, що утворюються на первинно уражених органах, є джерелом вторинної інфекції, яка у 10–12-ти генераціях не припиняється протягом літа.

Розвитку парші сприяє дощова помірно тепла погода навесні та періодичні опади влітку.

Шкодочинність парші виявляється в зменшенні врожаю, погіршенні товарної якості плодів, періодичності плодоношення, пригніченні росту та розвитку дерев, зниженні їх стійкості до несприятливих умов.

Серед районованих і поширених в Україні сортів груші сильно уражуються паршею Іллінка, Лісова красуня та інші. Відносно стійкими є Любимиця Клаппа, Бере Боск, Бере Жіффар, Ніколай Крюгер, Конференція, Кюре, Золотоворітська тощо.

Септоріоз, або біла плямистість листя. Збудник хвороби — гриб Septoria piricola Desm. (сумчаста стадія — Mycosphaerella sentina Schrцt.). Проявляється незабаром після цвітіння груші, масового розвитку набуває в другій половині літа. Уражуються листки, зрідка плоди. На уражених листках з'являються численні округлі сіруваті некротичні плями. Спочатку вони невеликі за розміром, із вузькою, ледь помітною облямівкою. З часом розростаються до 4,5–7 мм у діаметрі, мають широку темно-буру, іноді розпливчасту облямівку. Потім у центральній частині плям утворюються органи конідіального спороношення гриба — пікніди — у вигляді добре помітних темних кульок. У разі ураження плодів на них також з'являються біло-сірі плями з пікнідами гриба. Спори, що утворюються в пікнідах, розносить вітер, краплини дощу, вони потрапляють на листя та уражують його. Уражуються головним чином молоді, чутливіші до хвороби, листки. В половині літа уражене листя починає опадати. Нерідко ще до осені дерева втрачають більше половини фотосинтезуючих органів, унаслідок чого зменшується врожай, погіршується якість плодів, знижується стійкість рослин.

Зимує гриб в ураженому опалому листі, де утворює сумчасту стадію. Сумкоспори, що утворюються у псевдотеціях, дозрівають навесні та зумовлюють первинну інфекцію.

Розвиткові хвороби сприяє тепла волога погода у весняно-літній період.

Більшість сортів груші уражуються септоріозом. Відносно стійкими є Лісова красуня, Іллінка, Бере Боск.

Буруватість, або бура плямистість листя. Збудник хвороби — гриб Entomosporium maculatum Lev. (сумчаста стадія — Stigmatea mespili Sor.). Уражуються листки, іноді — молоді пагони. Наприкінці травня — на початку червня на листках з'являються численні дрібні, округлі або кутасті, бурі некротичні плями, які поступово збільшуються в розмірі, зливаються і вкривають усю поверхню листків. На плямах добре помітні одна–дві подушечки конідіального спороношення гриба. Конідії розносить вітер та дощові краплі, спричинюючи масове ураження. Хвороба найбільше прогресує в дощову погоду. Плями покривають не тільки листкову пластинку, а й поширюються на черешки та молоді пагони. Листки буріють, скручуються, засихають і опадають. На пагонах утворюються темно-бурі, злегка вдавлені плями з червоним обідком. Зафіксовано також ураження плодів.

Loading...

 
 

Цікаве