WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Захист багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки в Центральному Лісостепу України - Реферат

Захист багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки в Центральному Лісостепу України - Реферат

Реферат на тему:

Захист багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки в Центральному Лісостепу України

Аналогічно нами проводилися дослідження з оцінки 47 сортів яблуні щодо стійкості їх до цього шкідника в умовах природного заселення. Отримані дані дали змогу розділити досліджувані сорти яблуні на слабо-, середньо- і сильнозаселювані каліфорнійською щитівкою. Встановлено, що дерева сортів Росавка, Сапфір і Київське зимове не були заселені каліфорнійською щитівкою. Дуже слабо (до 1 бала) були заселені дерева сортів Вагнера призове, Симиренківець, Внучка, Спадкоємець, Городищенське, Антонівка звичайна. Дерева сортів Пламенне, Канівське, Айдаред, Фієста, Джонатан, Зимове Плесецького, Джонавелд, Ренет Симиренка, 3оря Поділля, Призове, Фортуна, Кальвіль донецький, Гетьманське, Зимове лимонне були заселені посередньо (2 бали). Сильно (3–4 бали) були заселені дерева сортів Чарівне, Пармен зимовий золотий, Ренет мліївський, Ровесник, Бісмарк, Слава переможцям, Папіровка, Бойкен, Мекінтош, Рубінове Дуки, Ятрань, Пепінка золотиста, Голден Делішес Рейндерс, Пепін лондонський, Кальвіль сніговий, Кальвіль мліївський, Мліївське десертне, Кальвіль краснокутський, Ренет ландсбергський, Пепінка литовська, Делішес, Флоріна. Висока стійкість до заселення каліфорнійською щитівкою спостерігалась у дерев нових сортів вітчизняної селекції: Росавка, Симиренківець і Городищенське. Як і в дерев груші, спостерігалася вікова стійкість дерев яблуні до шкідника. Причому молоді дерева були стійкішими, ніж старі. Наприклад, п'яти-шестирічні дерева яблуні сортів Симиренківець, Спадкоємець, Внучка були практично вільними від щитівки, а починаючи з десятирічного віку заселення дерев становило 2 бали. Розселення каліфорнійської щитівки відбувається переважно з посадковим і підщепним матеріалом. У зв'язку з цим велику увагу необхідно приділяти вирощуванню й випуску з плодорозсадників здорового посадкового матеріалу (А. Головин, Л. Козодаєва, І972; Ю. Клечковський, С. Глушкова, Л. Титова, О. Палагіна, І999). Відомо, що заселення каліфорнійською щитівкою розсадників відбувається безпосередньо при щепленні. Плівка, що застосовується при проведенні щеплення, надійно захищає шкідника від дії на нього хімічних препаратів (В. Ісаєв, І. Калабеков, І974). Згідно з існуючими тепер рекомендаціями і вимогами карантинної служби України, весь посадковий, прищепно-підщепний матеріал, що ввозиться чи вивозиться з розсадника, незалежно від його карантинного стану, підлягає обов'язковій фумігації бромметилом чи бромистим метилом з вуглекислотою за режимами для каліфорнійської щитівки (В. Утенков, Е. Козичева, Л. Богдан, Ж. Кудина, І985). Як засвідчує практика, приживлення вічок, використаних із живців, знезаражених таким чином, становить не більше 30%, що викликає ігнорування цього методу розсадниківниками. Внаслідок цього з живцевих садів на підщепи потрапляє каліфорнійська щитівка (В. Ісаєв, Б. Смольянников, Н. Флорова та ін.,1973). Використання вуглекислого газу як фуміганту для знезараження садивного і прищепно-підщепного матеріалів, є ефективним заходом проти каліфорнійської щитівки. Проте розрахунки економічної ефективності засвідчили, що через потреби застосування вуглекислого газу у високих концентраціях витрати на одноразову фумігацію перевищили удвоє витрати на обробку бромистим метилом (Л. Черний, 1988). Аналізуючи сучасні методи захисту рослин від каліфорнійської щитівки, ми дійшли висновку, що основні заходи проти неї необхідно здійснювати до висадки або щеплення рослин у полях розсадника. Обприскування, що проводиться в саду або в розсаднику після щеплення, можуть лише обмежити розмноження виду, але не розв'язати проблему захисту рослин від цього шкідника, тому що навіть за якісної і своєчасної обробки пестицидами частина популяції залишається живою, що вкрай небажано для плодорозсадницьких господарств, оскільки існує реальна загроза заселення нових площ плодових насаджень та розсадників. Слабкою технологічною ланкою в одержанні вільних від каліфорнійської щитівки прищеплених саджанців плодових культур є заселення маточно-живцевих садів. З огляду на це в 1986–2001 рр. у дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН нами проводилися наукові розробки у двох напрямах: удосконалення системи захисту маточно-живцевих садів за допомогою сучасного асортименту пестицидів і пошук дешевих та екологічно безпечних засобів знезараження живців і підщеп перед їх щепленням. Тепер у національному "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (Київ, 2001 р.) список препаратів, зареєстрованих проти цього виду, є досить обмеженим (Сумітіон, 50% к.е., БІ-58 новий, 40% к.е., Моспілан, 20% р.п., Аплауд, 25% з.п., Конфідор, 20% в.р.к., Данадим, 40% к.е., ДНОК, 40% р.п., Рогор-С, 40% к.е., Фуфанон, 57% к.е.). Ряд препаратів (ДНОК, Сумітіон) застосовують у садах понад 25 років, а Сумітіон є недостатньо ефективним проти комплексу шкідників, зокрема проти каліфорнійської щитівки. Нами проведено порівняльну виробничу оцінку застосування низки хімічних сполук проти літніх генерацій каліфорнійської щитівки у маточно-живцевих насадженнях зерняткових культур. Личинки цього шкідника масово заселяли річний приріст пагонів, з яких одержують живці для проведення літніх і зимових щеплень. Яблуневий маточно-живцевий сад посаджено в 1986 році. Щільність садіння — 5 х 4 м. Форма крони — округла, розріджено-ярусна. Дерева сортів Слава переможцям і Ренет Симиренка. Підщепа — сіянець сорту Антонівка звичайна. Обприскування пестицидами проводили проти каліфорнійської щитівки після масового відродження личинок-мандрівниць (ІІ-а декада червня — ІІІ-я декада липня — І-а декада серпня). Еталонний препарат — БІ-58 новий, 40% к.е. (1,2 л/га). Раціональні норми витрати препаратів було встановлено в попередніх дрібноділянкових випробуваннях. Для зниження шкодочинності парші і борошнистої роси до випробовуваних інсектицидів ми додавали фунгіцид Еупарен М, 50% з.п. (2,0 кг/га). Технологія застосування — бакова суміш. У роки проведення досліджень погодні умови у цілому були сприятливими для розвитку каліфорнійської щитівки і характеризувалися як засушливими, так і дощовими періодами з помірними і високими температурами повітря. Це дало можливість усебічно оцінити випробовувані препарати і їх суміші: Карате, 5% к.е. (0,4 л/га), Шерпа, 25% к.е. (0,3 л/га), Інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га), Матч, 5% к.е. (1,0 л/га), Піринекс, 40,8% к.е. (2,0 л/га), Золон, З5% к.е. (2,0 л/га), Шерпа, 25% к.е. + Золон, 35% к.е. (в половинних нормах витрат), Регент, 80% в.г. (0,02 кг/га), Маврик 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га), Каліпсо*, 48% к.с. (0,25 л/га) і Актара, 25% в.г. (0,2 кг/га). Аналіз результатів випробувань показав, що всі пестициди стримували розвиток обох поколінь каліфорнійської щитівки. Найефективнішими виявилися препарати Регент, 80% в.г. (0,02 кг/га), Маврик 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га), Каліпсо, 48% к.с. (0,25л/га) і Актара, 25% в.г. (0,2 кг/га), які мали тривалий захисний ефект (25–30 днів). Слід зауважити, що для каліфорнійської щитівки темпи відмирання оброблених личинок не мають вирішального значення, важливими є тільки ефективність та тривалість токсичної дії пестицидів у зв'язку з розтягнутістю терміну відродження личинок. Обробка цими препаратами забезпечувала 99,4–100%-ний захист однорічного приросту від заселення шкідником і відповідні вимоги стандарту щодо його довжини та товщини. За роки досліджень результативність усіх п'яти препаратів була завжди високою і стабільною стосовно шкідника, а заселеність пагонів його личинками не перевищувала 0,1–0,3 особини. Біологічна ефективність інших препаратів і їх сумішей не перевищувала рівня 80%, а тому не заслуговувала на подальші дослідження, адже у маточно-живцевому саду потрібно забезпечити заготівлю гарантовано вільних від заселення щитівкою пагонів. Нашими дослідами доведено, що практично неможливо повністю ліквідувати вогнища каліфорнійської щитівки в яблуневому саду, тому розроблялася можливість одержання здорового садивного матеріалу з допомогою ефективного знезаражування компонентів щеплення перед його проведенням препаратами №30, Пернікол і Фітоверм. Операцію із оздоровлення посадкового матеріалу на зимовому щепленні зерняткових культур препаратом №30 здійснювали так: у кінці лютого заносили в тепле приміщення з температурою 16...18°С підщепи в ящиках з піском і прищепу (живці яблуні і груші культурних сортів), витримували їх до напівпробудженого стану, потім підщепу і прищепу занурювали в 2–3% водну емульсію препарату № 30 і витримували в ній 15–20 хв. Після цього просушували їх до повітряно-сухого стану і витримували у приміщенні 20–30 год. Потім промивали їх водою не менше 30 хв і проводили щеплення. Час перебування підщепи і прищепи у зануреному стані: при використанні 2% емульсії — 25 хв з витримкою в повітряному сухому стані — 30 год; при використанні 2,5% емульсії — 20 хв з аналогічною витримкою 24 год; 3% емульсії — 15 хв при витримці 20 хв. Таке оздоровлення компонентів зимового щеплення забезпечує до 100% загибелі зимуючої стадії каліфорнійської щитівки, не знижуючи при цьому вихід стандартних саджанців (приживлення становило 75,9–91,6%). При знезараженні компонентів зимового щеплення препаратом Пернікол (живці і підщепи фіксують у препараті протягом 60 с, повне висихання плівкоутворювача на компонентах щеплення досягається через 6–7 год за температури повітря 18...20°С, далі проводилося щеплення) загибель шкідника на 30-й день після обробки досягала 99,9%, приживлення компонентів щеплення — 96,4%. При застосуванні препарату Фітоверм проти каліфорнійської щитівки було встановлено, що при обробці підщепи і прищепи 0,4% розчином препарату протягом 30 хв або 0,5%-ним — протягом 10–20 хв загибель шкідника досягала 97,4–98,9%, а приживлення компонентів щеплення становило 94,3–96,8%. Оздоровлення зелених живців яблуні і груші препаратом №30 здійснювали так: у пластмасовій посудині готували робочу концентрацію препарату, куди повільно опускали у вертикальному положенні заготовлені живці. При цьому рівень робочої рідини мав бути вищим довжини живців. При вийманні з розчину вони не повинні доторкуватися один до одного. Живці у робочому розчині фіксували, а потім їх виймали, даючи рідині стекти (робочий розчин таким чином обтікає вічко й луски бруньок, покриваючи там щитівок). Потім проводили змивання проточною водою, після чого живці просушували у вертикальному стані при кімнатній температурі не менше 2–3 год, уникаючи доторкування їх один до одного. Було встановлено, що при обробці зелених живців 2,5% робочою концентрацією препарату №30 протягом 20 хв і наступним змиванням проточною водою упродовж не менше 30 хв спостерігається 100%-на загибель личинок щитівки, а приживлення вічок становило 87,1%. Оздоровлення живців препаратами Пернікол і Фітоверм проводили так само, як і в разі застосування препарату №30. При обробці препаратом Пернікол повне висихання плівки на оброблених живцях при фіксації їх протягом 60 с відбувалося через 4–4,5 год при температурі повітря 22...24°С, при цьому загибель шкідника становила 99,9%, а приживання вічок досягало 93,6%. При обробці зелених живців 0,4% розчином препарату Фітоверм протягом 30 хв загибель щитівки становить 96,9%, а приживлення вічок — 95,2%. Фітотоксичної дії вищезгаданих препаратів при отриманні саджанців шляхом зимового і літнього щеплення не спостерігали. Таке оздоровлення посадкового матеріалу забезпечує 100%-ну загибель личинок каліфорнійської щитівки, не знижуючи при цьому вихід стандартних саджанців. Це дає змогу виключити проведення в полі розсадника першого року вирощування упродовж вегетаційного періоду не менше двох обприскувань, за рахунок чого значно активізується робота корисних організмів в агроценозі розсадника, а також зменшиться шкідливий вплив на людину і довкілля. Одним із варіантів застосування нетрадиційних засобів захисту рослин є використання водно-дисперсійних фарб у садівництві. На сьогодні один лише препарат ДНОК, 40% р.п., дозволено до використання проти комплексів хвороб у ранньовесняний період у садах. Але його дозволено використовувати тільки в степовій зоні: обробки цим високотоксичним препаратом потребують великих норм витрат — 10–15 кг/га, що значною мірою забруднює навколишнє середовище. Перспектива використання водно-дисперсійних фарб значно розширюється при застосуванні їх як носіїв пестицидів, що зможе значно підвищити ефективність контактних інсектофунгіцидів, зокрема ДНОКу, 40% р.п. Упродовж 2000–2001 рр. у дослідному господарстві інституту проводили випробування водно-дисперсійної фарби "Аквагель-1 садова" і її нової модифікації "Аквагель-1 садова" з додаванням 4% амонійної солі ДНОКу, 40% р.п. — виробництва ВАТ "Концерн Стирол" (м.Горлівка) проти комплексу шкідників у пізньоосінній і ранньовесняний періоди, зокрема проти каліфорнійської щитівки. Дослід проводили за схемою: 1. Варіант (контроль) — без обробки; 2. Варіант (еталон) — обробка ДНОКом, 40% р.п., 40% амонійної солі, з нормою витрати 15 кг/га; 3. Варіант (експериментальний варіант) — форма "Аквагель-1 садова" у п'ятикратному водному розчині при додаванні ДНОКу, 40% р.п., у формі амонійної солі в кількості 4% по препарату. Проводили обприскування саджанців (у прикопці) і маточних насаджень зерняткових культур у пізньоосінній і ранньовесняний періоди проти каліфорнійської щитівки. Обробку саджанців у прикопці проводили ранцевим обприскувачем ОПР "Ера" (1,2 л препарату на 10 л води). Норма витрати робочого розчину з розрахунку на саджанець становила 30–40 мл. Обприскування насаджень проводили тракторним обприскувачем ОП-2000 з нормою витрати робочого розчину І200–1500 л/га і препарату — 60 л/га. Встановлено, що загибель шкідника на 10-й день після обробки на саджанцях яблуні в прикопці становила 82,6–84,3% і в маточних насадженнях — 80,2–84,7% (проти 82,0–83,7 і 81,2–82,7% в еталонних варіантах, відповідно). Таким чином, застосування водно-дисперсійної фарби як плівкоутворювача в суміші з 4% амонійної солі ДНОКу, 40% р.п., дає змогу істотно знизити норму витрати пестициду, подовжити строк його дії та підвищити ефективність захисних заходів. У разі застосування вищеперелічених захисних заходів можна обмежитися однією обробкою проти кожної генерації каліфорнійської щитівки у маточно-живцевих насадженнях, що зменшить пестицидне навантаження і дасть можливість оптимізувати тактику застосування інсектицидів за рахунок черговості в часі різних хімічних сполук, а разом з ефективною дією препаратів №30, Пернікол і Фітоверм проти шкідника на підщепах і живцях перед щепленням дасть змогу отримувати здоровий і якісний посадковий матеріал без використанням дорогої і екологічно небезпечної фумігації.

Loading...

 
 

Цікаве