WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Засоби підвищення якості молока під час доїння корів - Реферат

Засоби підвищення якості молока під час доїння корів - Реферат

Реферат на тему:

Засоби підвищення якості молока під час доїння корів

Молоко у вимені фізіологічно здорової корови є практично асептичним продуктом. У 1 мл такого молока налічується всього 800–1200 мікроорганізмів. Та, потрапляючи в зовнішнє середовище, воно забруднюється бактеріями. При цьому відновити якість молока, як правило, вже не вдається.

Під час здавання продукції на молокоприймальні підприємства її бактеріальне обсіменіння досягає 500 тис. — 4 млн бактерій в 1 мл. З такого молока практично неможливо виготовити високоякісні молочні продукти. Тому, виходячи з наведеного, основним завданням слід вважати створення такої технології та культури виробництва продукції на фермах, яка б забезпечувала одержання молока високої санітарної якості.

Бактеріальне та механічне забруднення молока відбувається як під впливом зовнішніх факторів (середовище перебування, технологічне обладнання), так і через організм тварини, куди мікроби попадають з кормами, повітрям, водою, якщо порушувати зооветеринарні заходи. На схемі 1 показано основні джерела забруднення молока в умовах ферми.

Незважаючи на велику кількість факторів, які впливають на якість молока, основним джерелом його бактеріального обсіменіння є механічні домішки, що потрапляють у молоко під час доїння, а також санітарний стан доїльних та молочних систем для первинної обробки продукції на фермах. За даними досліджень, у 1 г бруду, відібраного з поверхні вимені, міститься близько 200 млн бактерій. У 10 мл молока, отриманого з чистого вимені корови, — 43 мг механічних домішок та 20 млн бактерій. У такій самій кількості молока, надоєного з забрудненого вимені, кількість механічних часток сягає 240 мг, а бактерій — 400 млн. У 1 мл змиву з рук доярки було виявлено 56 тис. бактерій. Після того, як руки було вимито теплою водою з милом та продезінфіковано 0,25% розчином хлораміну, кількість бактерій зменшилася вдвічі — до 25 тисяч. Для зниження бактеріального обсіменіння основної маси молока велике значення має здоювання перших цівок. Ця частина молока міститься в дійковому каналі, який періодично відкривається і при цьому забруднюється. В такому молоці — 3,6 млн бактерій. Після здоювання перших цівок бактеріальне обсіменіння молока знижується до 300 тисяч. Важливий чинник забезпечення хорошого молока — санітарний стан у приміщеннях, де утримують худобу. Встановлено: якщо на фермі нагромаджено велику кількість гною, якість молока різко погіршується. Варто гній вивезти, навести належний санітарний стан у корівниках — кількість мікробів у молоці зменшується більше ніж у 20 разів. Це зумовлено тим, що в 1 г свіжого гною міститься 40–60 млрд бактерій. А протягом стійлового періоду від кожної корови набирається в середньому близько 5 т гною. Отож, воістину чистота — запорука безпеки. Інше джерело забруднення молока — доїльні установки та обладнання для первинної обробки продукції. Це відбувається внаслідок порушення санітарно-гігієнічних вимог. Найбільш розповсюджений спосіб доїння корів в Україні — збирання молока у переносні доїльні відра. Йому властиві висока частка ручної праці, низька продуктивність та значна тривалість контакту надоєного молока з навколишнім середовищем, унаслідок чого зростає механічна і бактеріальна забрудненість, знижуються смакові якості продукції. Досконалішим у плані збереження задовільних властивостей молока є молокопровідні доїльні установки.

Аналіз факторів, які негативно впливають на якість молока в умовах його виробництва, свідчить про те, що основний із них — механічне забруднення. Механічні домішки є носіями великої кількості бактерій, які, потрапляючи в молоко, швидко розвиваються, бо знаходять там сприятливе поживне середовище. За таких умов значно погіршуються технологічні та санітарні властивості продукції. Отже, щоб мати молоко високої санітарної якості, потрібно якомога ретельніше очищати його від механічних домішок у процесі доїння корів.

Нині молоко на тваринницьких фермах очищають з використанням різних видів фільтруючих матеріалів. При цьому з нього видаляють механічні домішки та видозмінені його складові (звернений білок, молочний цукор тощо). Для фільтрування молока використовують фільтруючі матеріали, натуральні та синтетичні тканини: вату, марлю, лавсан, бязь і фланель; неткані фільтри. Застосовують також металеві сита-цідилки і сепаратори-очисники, які функціонують за принципом центробіжного очищення молока від сторонніх домішок. Слід зазначити, що продуктивність та ступінь очищення молока у наведених способах різні. Так, через ватний фільтр можна процідити всього 100–120 л відносно чистого та 60 л забрудненого молока. Термін використання фільтра з марлі — 10 днів, фланелі чи вафельної тканини — 45, лавсану — 180 днів. Ефективність очищення молока зумовлена насамперед структурою та характерними особливостями фільтрувальної тканини. Дані, що характеризують властивості волокна та тканин, які використовують для фільтрування.

Слід зазначити, що ткані та неткані фільтри очищають молоко, як правило, від механічних домішок, а згустки і слиз маститного молока розмиваються в його потоці, що призводить до зростання бактеріального обсіменіння продукції. За даними П. Обухова (1971), після фільтрування 10 т молока через тришаровий марлевий фільтр міцність його знижується в 1,5–2 рази, і якщо цей фільтр не прокип'ятити, то бактеріальне обсіменіння молока збільшується на 20–30 відсотків. Під час фільтрування з молока видаляються тільки механічні домішки (волосини, частки корму та підстилки тощо). Цього явно недостатньо для отримання молока високої якості. Крім того, цей фільтрувальний матеріал має невеликий термін експлуатації. Порівняно з марлевим, ватним та бязевим фільтрами, значно досконалішою за фільтрувальними властивостями є лавсанова тканина. Вона має високу і постійну пропускну здатність, характеризується великою міцністю, задовільно дезінфікується та промивається. Фільтрувальний матеріал з лавсану використовують у двох варіантах: у вигляді цідилки в разі доїння корів у доїльні відра та панчохоподібного фільтрувального елемента, яким комплектують магістральний фільтр на лінійній установці типу "молокопровід". Проте як у першому, так і в другому варіантах використання цей фільтр не забезпечує якісного очищення молока від сторонніх домішок. Крім того, обслуговування таких фільтрувальних елементів досить трудомістке, оскільки потребує постійного промивання та дезінфекції після кожного доїння. Часті промивання фільтрів та недостатньо якісне зшивання тканини спричинюють швидку зношуваність. Вони пропускають часточки розміром до 100 мкм, і щоб мати молоко першого гатунку, його потрібно обов'язково доочищувати. З метою вирішення проблеми фільтрування молока на фермах Сиктивкарська фабрика нетканих матеріалів (Росія) ще 1987 року освоїла випуск фільтрувальних елементів разового використання, які виготовляють ультразвуковим зварюванням двошарового голкопробивного термоскріпленого полотна. У такому фільтрувальному елементі через зовнішній шар із лавсану відбувається попереднє, а через внутрішній поліпропіленовий шар — заключне тонке очищення. Такі фільтри забезпечують очищення молока від механічних домішок завбільшки понад 40 мкм.

Крім тканин для фільтрування, на фермах використовують також очисники-охолоджувачі молока типу ОМ-1А. Перевага цього обладнання в тому, що молоко очищається у закритому потоці. Але не вирішеним залишається автоматичне видалення накопиченого осаду та циркуляційного промивання. В зв'язку з цим для їх обслуговування потребується чимало часу. І ще: в процесі очищення молока з використанням такого обладнання пошкоджуються жирові кульки, кількість дестабілізованого жиру зростає у 2–2,5 раза, що негативно впливає на технологічні властивості продукції.

Аналізуючи світові тенденції виробництва фільтрів для очищення молока, потрібно сказати про їх основні спрямування — це підвищення якості та продуктивності очищення, а також експлуатаційної надійності фільтрувальних матеріалів. У Росії А. Зеленукін (1992) запропонував фільтр із очищувальним елементом у вигляді пакета із тканого матеріалу. Новизна цієї розробки в тому, що для підвищення якості очищення фільтр удосконалено магнітом круглої форми. Його монтують перед фільтрувальним елементом, а тоді встановлюють зигзагоподібні смуги електропровідної тканини, з'єднаної з протилежними смугами джерела струму. Я. Киренков (1991) запропонував молочний вакуумний фільтр-охолоджувач. Каркас цього пристрою виконано у вигляді змійовикового охолоджувача, який укомплектовано набором послідовно встановлених поперечних перегородок, поміж якими у приймальних та збірних камерах зроблено секції для очищення і охолодження молока. В Узбекистані В. Лі (1991) розробив молочний фільтр, до складу якого входить патрубок з установленим на ньому сітчастим каркасом та фільтрувальним елементом у вигляді пакета з фільтрувального полотна, виготовленого із термоскріплених волокон лавсану й поліпропілену, їх кількість у полотні, відповідно, 60–80 і 40–20%, а розмір дрібних шпарин 30–40 мкм. У Данії розроблено ультрафільтрувальну установку, яку монтують у систему молокопроводу, вона складається з корпусу та фільтрувального патрона. У Великобританії впроваджено фільтр, який установлюють у лінії молокопроводу для виявлення маститних згустків у молоці. У Чехії розроблено конструкцію датчика неякісного молока, її монтують у колекторі доїльного апарата. Молоко з відхиленням від норми спрямовують в окрему місткість. У Швеції фірма "Де Лаваль" для збереження якості молока пропонує, крім механічного очищення, відразу після доїння проводити його короткотермінову термічну (10 с) обробку за температури 70...74°С з наступним охолодженням. Це сприяє збереженню молока протягом двох тижнів за низького рівня бактеріального обсіменіння. У Німеччині фірма Bosch Schorle випускає цілу гаму фільтрувальних елементів для використання на різних типах доїльних установок. Для молокопровідних агрегатів фірма пропонує фільтри зі швом, а для установок, призначених для доїння у переносні доїльні відра, — два види фільтрів шайбоподібної форми із нетканих матеріалів та вати.

Ми провели спеціальні масштабні дослідження, метою яких було обгрунтування основних параметрів фільтрів довготривалого використання для очищення молока від механічних домішок. Спочатку було визначено розміри механічних часток та їх масу в молоці в разі використання для фільтрування різних типів фільтрів і фільтрувальних матеріалів: неткані молочні фільтри одноразового використання, лавсанові молочні фільтри багаторазового використання, марля (у два та чотири шари), бязева тканина, ватні й паперові фільтри, металева сітка, фільтри із фторопласту та деякі неткані фільтри фірми Bosch Schorle.

Loading...

 
 

Цікаве