WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження тварин - Реферат

Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження тварин - Реферат

По другій фермі близько 50% телят хворіли на шлунково-кишкові захворювання в легкій формі, а смертність до 10-денного віку становила 4,5%.

Незважаючи на суперечливі тлумачення механізму впливу нітратів на організм тварин і їх відтворення, вони, без сумніву, — основна причина падіжу молодняку. За нашими даними, падіж новонароджених телят до 10-денного віку становив до 7,5%, саме тому й потрібно знати вміст нітратів у раціоні тварин, щоб уникнути їх отруєння й організувати профілактичні заходи.

Таким чином, результати наших досліджень свідчать про негативний вплив нітратних кормів на клініко-фізіологічні показники тварин, ось чому слід бути особливо уважними під час заготівлі кормів на зиму, насамперед силосу, сінажу і кормових буряків, які можуть містити найбільше нітратів. Усі корми, які заготовляють для годівлі тварин на зиму, треба піддавати лабораторному (хіміко-токсикологічному) дослідженню на вміст поживних речовин, а також на нітрати, нітрити і придатність кормів до згодовування. Слід мати на увазі, що коли під кормові культури вносять значну кількість азотних добрив (особливо за несприятливих кліматичних умов) у період вегетації рослин, є ризик отруєння тварин нітратами, що містяться у вирощених кормових культурах. Підвищений вміст нітратів часто буває в проміжних культурах, а тому їх потрібно згодовувати в свіжому вигляді, ні в якому разі довго не зберігати в купах, бо це може призвести до накопичення нітратів, які потім переходять у нітрити. Зелену масу проміжних культур у раціоні треба давати як підгодівлю не більше 15–20 кг. Перед згодовуванням проміжних культур тваринам потрібно дати грубі, а також вуглеводисті корми. Раціони повинні бути збалансовані за мінеральними речовинами і вітамінами, особливо за вітаміном А.

Варто зазначити, що для корів, залежно від фізіологічного стану, типу годівлі й інших зоотехнічних факторів, допустимими концентраціями нітрат-іонів (NO3) у раціоні є 5–6 г на 100 кг живої маси тварин, або до 0,5% на суху речовину раціону. Для високопродуктивних корів згадані показники повинні бути мінімальними, оскільки тварини поїдають на 20–25% більше кормів порівняно з коровами нижчої продуктивності.

Як було вже сказано, кількість нітратного азоту в травостої пасовища зростає прямо пропорційно збільшенню внесених азотних добрив на пасовищі. У міру росту рослин вміст нітратів у них знижується. Щоб уникнути отруєння нітратами, азотні добрива під кормові культури краще вносити в тій кількості, що не перевищує норму. Для підживлення кормових культур азотні добрива треба вносити почастково залежно від фази росту рослин, тобто перед наступною фазою вегетації. Так, першу дозу добрив потрібно внести навесні, на початку відростання рослин, а наступні дози — не перед збиранням, а після скошування трави або стравлення тваринами. Не можна вносити азотні добрива в грунт у холодну й суху погоду.

Слід сказати, що злакові трави в період росту накопичують більше нітратів порівняно з бобовими. Так, якщо на 1 га внести 500 кг азоту, максимальна кількість нітратів у сухій речовині вівса становитиме 2,9, а у вики — 0,37%. У разі внесення на 1 га 200 кг азоту в тимофіївці виявили 0,9, а в конюшині — 0,4% нітратів (В. Менькін, 1983). Бобово-злакові травосуміші, включаючи і райграс багаторічний, накопичують низький рівень нітратів, що потрібно враховувати, організовуючи культурні пасовища. В бобово-злакових травах, які вирощують на фоні внесення фосфорно-калійних добрив, уміст нітратів мінімальний.

Як правило, накопичення нітратного азоту в траві прямо пропорційне накопиченню загального і небілкового азоту (В. Щеглов, 1989). Встановлена негативна кореляція (р<0,001) між процентним вмістом водорозчинних вуглеводів (у) і вмістом нітратного азоту в сухій речовині трави (х):

У=14,2 — 11,3 (3,00) х

Категорично заборонено складати зелену масу в купу — вона може нагріватися перед згодовуванням. У такому стані нітрати переходять в нітрити ще до згодовування її тваринам.

У разі поїдання кормів з підвищеним вмістом нітратів їх відновлення до нітритів відбувається швидше, ніж нітритів до аміаку, і саме на цій стадії нітрити проявляють токсичну дію. Затримка відновлення нітратів до аміаку на стадії нітритів обумовлена багатьма факторами. Для повного відновлення нітратів до аміаку треба, щоб у раціоні було достатньо вуглеводистих кормів.

Залежно від збалансованості раціону за вітамінами, мікроелементами, вуглеводами, перехід нітратів у нітрити може закінчуватись кінцевим продуктом NН3 без утворення нітритів або тільки частково, і тоді (навіть за невеликого вмісту нітратів) в організмі утворюються токсичні дози нітритів.

Для профілактики отруєння тварин нітратами потрібно своєчасно щодекадно проводити дослідження кормів на вміст нітратів. Якщо в кормах виявили понад 150 мг нітратів на 1 кг корму, не можна допускати їх до згодовування. У випадках, наведених вище, тварини отруїлися зеленою масою кукурудзи пополам з лободою і щирицею, де вміст нітратів становив 1770–3500; у редьці маслянистій — 2500 мг/кг; у зеленій масі — лобода, щириця, полоскуха — від 7000 до 9500 мг/кг. Таку зелену масу треба перед згодовуванням худобі лабораторно перевірити на вміст нітратів, щоб убезпечити тварин від вимушеного забою.

У цьому разі можна було деякий час витримати зелену масу на стеблі, а потім ще раз перевірити на вміст нітратів. Таку зелену масу слід змішувати з чистішими кормами і згодовувати у меншій кількості, а також тоді, коли тварини вже поїли інші корми, особливо грубі й вуглеводисті. Зелену масу з підвищеним вмістом нітратів можна класти в яму на силос, але при цьому додавати до 40% зеленої маси, яка багата вуглеводами і не містить нітратів понад допустимий рівень. Подовження строків закриття силосних ям дасть можливість перейти нітратам і нітритам у газоподібний окис азоту. Перед закладанням зеленої маси з підвищеним вмістом нітратів у яму можна обробити її розчином заліза сірчанокислого в концентрації 0,05–0,25%. Витрата розчину на зелену масу має таке співвідношення 1:50–100.

Для профілактики отруєння тварин нітратами треба дотримуватись таких умов:

1. Мінеральні добрива зберігати у спеціальних сховищах поза територією тваринницьких ферм, площ для зберігання кормів і джерел водопою. Органічні добрива теж зберігати в спеціально обладнаних гноєсховищах.

2. Під кормові культури вносити оптимальні (не більше 150 кг/га) дози мінеральних і органічних добрив, при цьому також брати до уваги запаси, що є в грунті.

3. Органічні добрива потрібно вносити в грунт після їх біотермічної підготовки в гноєсховищах.

4. У господарствах слід проводити планові дослідження кормів, кормових добавок і води на вміст нітратів, зелену масу, яку згодовують тваринам, треба обстежувати щодекадно.

5. Не порушувати технології приготування кормів, а саме:

- коренеплоди очищати від землі, мити, подрібнювати і негайно згодовувати;

- зелені корми згодовувати свіжими, уникаючи зберігання їх в купах.

6. Корми, в яких виявлено значну кількість нітратів, треба змішувати з чистим кормом за умови, що загальна кількість нітратів не перевищуватиме допустимих норм.

7. У разі згодовування тваринам "нітратного" раціону слід забезпечити його повноцінність за вуглеводами (за рахунок меляси та інших цукрових речовин), а також за макро- і мікроелементами, вітамінами, особливо за вітаміном А і каротином. Цукрово-протеїнове відношення в раціоні має бути 1,3–1,45.

8. Не використовувати воду для напування тварин, у якій більше 1 мг/л нітритів і більше 45 мг/л нітратів.

9. Не можна вигонити на пасовище голодних тварин. До випасання тварин треба привчати поступово, з наповненим шлунком. Не практикувати надмірне згодовування кукурудзи молочно-воскової стиглості, засміченої бур'янами (лобода, шириця, плоскуха тощо) та інших кормів з підвищеним умістом нітратів.

10. Під час силосування кормових культур з підвищеним умістом нітратів — понад 3% на суху речовину — зелену масу обробити 0,05–0,25% розчином сірчанокислого заліза.

Loading...

 
 

Цікаве