WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження тварин - Реферат

Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження тварин - Реферат

Реферат на тему:

Забруднення кормів нітратами і їх вплив на відтворення і збереження тварин

Різні види рослин мають свої особливості накопичення нітратів. Лабораторні обстеження кормів в окремих господарствах Броварського району Київської області протягом кількох років засвідчили, що найбільше нітратів накопичували бур'яни: лобода, щириця, плоскуха — близько 9500 мг на 1 кг зеленої маси і навіть більше; кукурудза молочно-воскової стиглості — 3500 мг; редька олійна — 1800–2500 мг; морква — 4000 мг.

На початку вересня 1995 року в КСП "Русанівське" Броварського району було зафіксовано отруєння великої рогатої худоби нітратами, внаслідок чого понад 10 тварин довелось дорізати. Симптомами отруєння були: відсутність апетиту, пониження реакції на подразники, задишка, ціаноз слизових оболонок, порушення серцево-судинної системи, а також серцевого ритму з подвоєнням другого тону, невідповідність числа серцевих ударів частоті пульсу, зниження температури тіла тощо. Як з'ясувалось, отруєння тварин настало внаслідок згодовування зеленої маси кукурудзи, в якій було близько 50% бур'янів (лобода, щириця). Відправлені в лабораторію проби кормів засвідчили наявність у них нітратів; а саме:

- проба №1 — 1770 мг/кг зеленого корму;

- проба №2 (зелена маса кукурудзи) — 3500 мг/кг, нітритів — 19 мг/кг.

Лабораторне обстеження вмісту рубця від вимушено забитої телиці показало вміст нітратів 24 мг/кг. Подібний випадок мав місце 1996 року в господарстві "Богданівка". Отруєння у великої рогатої худоби сталося після згодовування зеленої маси (лобода, щириця, плоскуха), через що частину тварин вимушено було забито. В раціоні тварин зеленої маси було понад 16 кг. У пробах зеленої маси, яку відправили для дослідження в районну ветлабораторію, вміст нітратів і нітритів в одному кілограмі становив:

- проба №1 — 9500 мг/кг, нітритів — 15 мг/кг;

- проба №2 — 8500 мг/кг;

- проба №3 — 7000 мг/кг.

Клініка отруєння тварин проявлялася такими ознаками: слиновитікання, тимпанія рубця, затруднене дихання, прискорення й аритмія пульсу, порушення координації руху, судоми кінцівок, асфіксія, різко виражений ціаноз слизових оболонок, коматозний стан, зникнення рефлексів на подразники, втрата чутливості шкіри і швидкий летальний кінець. В іншому господарстві в серпні 2000 року на парниковій ділянці (де вирощували овочі) було скошено щирицю і згодовано коровам по 18–20 кг на голову. Через 3 години після згодовування цієї зеленої маси проявилась клініка отруєння, і тварин почали лікувати; частину з них було вимушено дорізано. І таких випадків дуже багато.

Слід сказати також про отруєння олійною редькою, висіяною після ранньої капусти, під яку було внесено достатньо комплексного добрива. Врожайність капусти незначна, тому внесли ще й курячий послід, площу переорали, а потім висіяли олійну редьку. В стадії цвітіння редьки, в жовтні 2002 р., її почали косити для годівлі великої рогатої худоби. Зелену масу згодовували по 14–15 кг бичкам і телицям (жива маса — 230–280 кг), що і викликало їх отруєння. Симптоми отруєння у тварин проявилися через 3–4 години після годівлі. Слід зазначити, що прогресували вони дуже швидко, насамперед — це порушення координації руху, ціаноз слизових оболонок, задишка, пониження реакції на подразники, втрата чутливості шкіри, порушення роботи серцево-судинної системи, коматозний стан і, нарешті, — загибель тварин. Для лікування використовували розчин глюкози з метиленовою синькою внутрішньовенно, серцеві препарати тощо, але частину тварин все ж довелося забити. У пробах зеленої маси олійної редьки ветлабораторія виявила вміст нітратів — 1500 мг/кг, нітритів — 40 мг/кг. Вміст нітритів у м'ясі забитих тварин становив 1 мг/кг.

Отож, наші дослідження підтверджують висновки багатьох авторів про те, що порушення екологічної рівноваги між організмом тварини і навколишнім середовищем обумовлено порушенням елементарних норм годівлі й утримання, що негативно позначається на дуже уразливій відтворювальній функції тварин, їх продуктивності й збереженні. За таких умов треба впроваджувати заходи, спрямовані на зниження вмісту шкідливих речовин у кормах і виведення їх з організму тварин, на відновлення репродуктивної функції у корів і збереження приплоду від них.

Лікувальні заходи мають бути такими:

- перорально вводити обволікаючі речовини (відвари льону, вівса), вітамін С, 3–5 г;

- внутрішньовенно 25% розчину глюкози і 1–4%-й розчин метиленової синьки з розрахунку 4–5 мл/кг маси тіла;

- серцеві препарати тощо.

Низка авторів зазначає, що критичний вміст нітратів у сухій речовині корму становить 0,5–2%. Протягом дня тварини не повинні одержувати більше 50 г нітратів у кормах і воді. На зелені корми тварин потрібно переводити поступово, згодовуючи одночасно зелені корми з грубими кормами (сіно, солома, силос тощо). У подрібненій зеленій масі нітрати швидше переходять в нітрити, які зв'язують гемоглобін, внаслідок чого виникає кисневе голодування тканин організму, а тому не слід мілко дрібнити зелену масу для годівлі тварин.

Таким чином, основні способи убезпечення корів і молодняку великої рогатої худоби на пасовищах у літній період від отруєння нітратами і нітритами повинні зводитись до проведення таких заходів:

- внесення оптимальних доз азотних добрив під кормові культури;

- щодекадний контроль вмісту нітратів у зеленій масі;

- збалансування раціонів годівлі тварин за цукрово-протеїновим співвідношенням, макро- і мікроелементами, вітамінами;

- контроль за станом здоров'я тварин і вмістом у крові метгемоглобіну;

- дотримання вимог стравлювання тваринам зеленої маси на пасовищах — не раніше ніж через місяць після внесення азотних добрив.

У разі підозри на отруєння нітратами в раціони годівлі тварин треба вводити вуглеводисті корми, дерть з ячменю, кукурудзи, вівса, мелясу, вітамінні корми, а також вітаміни А, Д і С. Внутрішньовенно потрібно ввести 5%-й розчин аскорбінової кислоти в дозі 0,1 мл/кг маси тіла або 30%-й розчин натрію тіосульфату — телятам 30 мл, а коровам — 100 мл. Через рот — 10%-й розчин меляси або цукру з додаванням 1%-ого розчину оцтової кислоти — доза 3 л для великої рогатої худоби. Після промивання теплою водою в шлунок ввести касторове масло, соняшникову олію тощо.

У 1995–1996 рр. в господарстві КСП "Дружба" ми провели повний аналіз заготовлених кормів на зиму. Всі проби кормів відправляли в лабораторію для токсико-хімічного дослідження на їх придатність до згодовування. Для аналізу взяли два відділки господарства, в кожному з яких визначався рівень надходження нітратів з кормом тваринам, оскільки корми заготовляли з різних ділянок і зберігали окремо по відділках. По відділку №1 в заготовлених кормах вміст нітратів значно перевищував допустимі норми. В кормових буряках їх було 4125 мг/кг, сінажі (злакові трави) — 1050, силосі кукурудзи — 700, соломі — 400, концкормах — 320, мелясі — 0,15 мг/кг. Корови відділку №1 у стійловий період одержували в раціоні 11,2 к. о. і 912 г перетравного протеїну, а вміст нітратів у раціоні становив 78,2 г на голову щодоби. По відділку №2 корови отримували щодоби 10,8 к.о. і 950 г перетравного протеїну, а вміст нітратів у раціоні становив 29,3 г на голову. Вміст нітратів у молоці, відповідно, — 32 і 12,6 мг/кг.

Аналіз молочної продуктивності корів не показав значних розбіжностей між відділками. Так, по відділку №1 річний надій на корову становив 2320 кг молока, а по другому відділку — 2480 кг. Одержано живих телят, відповідно, 78 і 82 гол. на 100 маток.

Слід зазначити, що по відділку №1 кількість пологових парезів у корів під час стійлового періоду була на 14% більшою порівняно з відділком №2, а затримка послідів сягала 24%, що на 12% більше порівняно з відділком №2. Відмічалась різниця між відділками №1 і №2 і за кількістю абортів: їх було більше на 8% по відділку №1, а мертвонароджень на 2 більше по відділку №2.

Запліднення корів від першого осіменіння, відповідно, становило 45% і 58% на користь відділку №2.

Підвищений вміст нітратів у раціоні сухостійних корів негативно вплинув на здоров'я новонароджених телят. По відділку № 1 майже всі новонароджені телята мали шлунково-кишкові захворювання, особливо у зимово-весняний період. Тривалість лікування таких телят становила 3–7 днів і більше, а смертність — майже 7,5%, в основному до 10-денного віку.

Loading...

 
 

Цікаве