WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Женьшень в умовах Полісся та Лісостепу України - Реферат

Женьшень в умовах Полісся та Лісостепу України - Реферат

Реферат на тему:

Женьшень в умовах Полісся та Лісостепу України

Біологічні особливості женьшеню Женьшень справжній — багаторічна трав'яниста рослина, надземна частина якої щороку відмирає, а корінь зимує і може жити до трьохсот років. На шийці кореня знаходиться, як правило, одна брунька (іноді дві, дуже рідко — три, і практично не зустрічається більш ніж чотири). За 20 років роботи з женьшенем нам тільки один раз вдалося виростити чотиристебловий женьшень. Корінь стрижневий, білого кольору з жовтуватим відтінком, має низку бічних розгалужень, що надають йому іноді схожості з постаттю людини. На ньому добре помітно поперечні дрібні борозенки, завдяки яким він заглиблюється в грунт. Корені, що мають переплетені розгалуження — "ноги" і "руки", в Японії, Китаї та Кореї вважають чоловічими. У жіночого кореня таких переплетених розгалужень немає — розростається лише сам стрижневий корінь. Чоловічий корінь цінується значно дорожче у згаданих країнах. На першому році життя в культурі женьшень має лише один листок, який складається з трьох листочків, на другий рік — один або два листки, що складаються з трьох–чотирьох листочків. 3—4-річна рослина має чотири–п'ять довгочерешкових листків на висоті 20—50 см під кутом 30—350. Кожний листок складається з п'яти листочків, які схожі за розміщенням з пальцями руки людини. Над розеткою листків із середини листкового кільця піднімається тонка квітконосна стрілка. Висота рослини разом з нею сягає 60—70 см. За середньобагаторічними даними, цвітіння женьшеня в умовах Полісся і Лісостепу України припадає на третю декаду травня. Квітки дрібні, двостатеві, самозапильні, зібрані в суцвіття простий зонтик. Інколи на квітконосі утворюються додаткові зонтики на коротких ніжках або окремі квітки. Плоди женьшеня круглі, яскраво-червоні, зовні схожі на ягоди і являють собою кістянку розміром 6—8 мм у діаметрі. Починають забарвлюватися в середині липня. Спочатку світло-зелені, потім з'являється рожевий відтінок, який через 10—15 днів переходить у яскраво-червоний колір. В одному плоді, як правило, — дві кісточки, рідше — одна. В умовах Полісся і Лісостепу України 6—7-річна рослина спроможна дати 80—120 насінин у рік. Маса 1000 насінин — 30–35 г. Женьшень — тіньовитривала рослина. Її не можна вирощувати на відкритому сонячному місці без прикриття. Листкові пластини женьшеню мають у десять разів менше продихів, ніж у світлолюбних рослин, тому за вирощування женьшеню без притінення його листя не може достатньо охолоджуватися тією кількістю води, яку він транспортує крізь продихи, розміщені переважно на нижньому боці листків. Його листки на сонці скручуються і "згорають". Технологія вирощування Для росту женьшеню потрібний багатий на поживні речовини пухкий і добре дренований грунт. Для успішного вирощування женьшеню в культурі слід підготувити спеціальну грунтосуміш. Знавець женьшеню І. Н. Гегельський (1992) для більшості регіонів України рекомендував такий орієнтовний склад грунтосуміші (у відсотках щодо об'єму): земля лісова (гумусний шар) — 40, торф перепрілий — 2—3-річної давності — 20, перегній з листя дерев (горіх грецький, ліщина, бук, липа, клен, береза, ясен) — 20, пісок річковий — 20. Для створення грядок під женьшень є непридатним грунт, заготовлений в чистих дубових лісах або в таких, де більшу частину складають дуб, вільха, іва, скумпія. Не рекомендується також заготовляти листя цих порід для виготовлення компосту. Грунт для грядок краще заготовляти у хвойно-листяних лісах, на узліссях чи вирубах. Як додаток на відро готової суміші бажано додати одну-дві склянки деревного попелу, кілограм старого коров'яку, півкілограма вилежалої соснової тирси. Усі компонанти ретельно перемішують. Женьшень належить до мезофітних рослин, здатних рости в умовах середнього зволоження. Рослина любить вологу, але не витримує її застою. Закладаючи грядки для забезпечення відтоку зайвої вологи, копають дренажну траншею, довгий бік якої орієнтують зі сходу на захід. Глибина її в Поліссі має становити близько 30 см, в інших грунтово-кліматичних зонах — 50—60. На дно траншеї (крім Полісся) насипають дренажний матеріал шаром 20–30 см. Для дренажу можна брати биту цеглу, щебінь, річковий пісок, керамзит та інші інертні матеріали. Характерною особливістю грядок на дерново-підзолистих і супіщаних грунтах Полісся є наявність природного дренажу. Грунти цієї зони легко пропускають воду. Тому грядки оббортовують, щоб підняти їх над рівнем землі. По периметру траншеї можна оббортувати шиферним листом чи іншим матеріалом, аби не допустити личинок багатьох шкідників на грядку. Оббортівку закопують на глибину не менш як 30 см. Над рівнем землі вона має підніматися не менш як на 20—30 см у Лісостепу і Степу та на 40—60 см — у Поліссі. На довгих грядках бажано зробити через 2—3 м перегородки. У таких відсіках легше боротися з хворобами та шкідниками рослин. На вирівняний дренаж шаром 3—5 см насипають тирсу з дерев або застилають його склотканиною, яка тривалий час убезпечуватиме його від замелювання. Решту траншеї (40—45 см заввишки) заповнюють грунтосумішшю. Досліди і практика показали, що для нормального росту женьшеню потрібне слабке розсіяне світло, яке в умовах Полісся та Лісостепу України становить одну третину повного освітлення. Тому для грядок потрібно робити притінюючі щити, які пропускали б лише 30% сонячного світла. Таку роль у названих зонах, а особливо в Поліссі, може виконувати поліхлорвінілова плівка, натягнута на каркас у два шари. Аби уникнути парникового ефекту, її розміщують на висоті не ближче 120—150 см від поверхні грунту. З боків грядка має повністю продуватися. Плівкове притінення, крім того, надійно захищає грядку від зливових дощів та граду, які можуть завдавати великої шкоди. На півдні країни, де недостатньо опадів і висока сонячна інсоляція, плівкове затінення може бути недоцільним. Тут більше підійдуть щити. Виготовляють їх так, щоб ширина планок становила 70%, а просвіт — 30%, тобто щоб щит пропускав 30% сонячного світла. Підготовку грядок до садіння розпочинають з поливання. Поливають кілька разів, доки грунт не зволожиться на глибину висаджування рослин. У такий спосіб запобігають засипанню посадкової щілини землею. Перед садінням корені протягом 10—15 хв дезінфікують в 0,001% розчині бордоської рідини або в 0,005% розчині марганцевокислого калію. Схема садіння розсади 25—40х20—40 см. Та якщо женьшенярі хочуть отримати ще й щедрий урожай насіння, то потрібно закладати грядки з більшою площею живлення рослин — 30—40х40 см. Товарні плантації засаджують розсадою (1—3-річні корені), вирощеною на спеціальних грядках (розсадниках). В умовах Полісся і Лісостепу України перевагу слід віддавати закладанню товарних плантацій дворічною розсадою. Оптимальний час висаджування її тут — друга половина жовтня — перша декада листопада. Практика вирощування женьшеню в згаданих зонах показала, що тут корені без пересаджування доцільно вирощувати до шести-семи років. За належної агротехніки маса кореня може сягнути 50—60 г. У подальшому в рослин, старших шести-семи років, уже спостерігається значне ушкодження коренів кореневою гниллю. Догляд за рослинами протягом вегетації полягає у систематичному розпушуванні грунту в міжряддях (не менш як двічі на місяць), звільненні насаджень від бур'янів, поливанні. У разі виявлення перших ознак хвороби плантацію протягом двох місяців через кожні 15 днів обробляють 1% розчином бордоської рідини. 4—5-річні рослини потребують підживлення. Для цього краще використовувати перепрілий 2—3-річний гній великої рогатої худоби — не більш як півкілограма на погонний метр. Засипають його в канавки, у міжряддях на глибину 8—10 см. Потрібно не більше 0,5 кг перегною на 1 м2. Пізньої осені грядки готують до зимівлі — вкривають опалим листям з дерев і поливають.

Loading...

 
 

Цікаве