WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Ентомологічний комплекс лісомеліоративних насаджень України та заходи з його регулювання - Реферат

Ентомологічний комплекс лісомеліоративних насаджень України та заходи з його регулювання - Реферат

Реферат на тему:

Ентомологічний комплекс лісомеліоративних насаджень України та заходи з його регулювання

За професійного догляду в господарствах України грунтозахисну та водорегулюючу роль, стійкість і довговічність лісомеліоративних насаджень контролюють та регулюють. Однак нині ці насадження здебільшого перебувають у критичному стані. На жаль, не лише через помилки, яких припустилися під час їх закладення та експлуатації.

У законі України "Про загальнодержавну програму формування екологічної мережі України на 2000–2015 роки" передбачено створити 1,7 млн га лісомеліоративних захисних насаджень на деградованих та радіоактивно забруднених землях, у тому числі 174 тис. га полезахисних смуг.

Вивчення комплексу шкідливих комах в умовах зростаючого антропогенного впливу на лісомеліоративні насадження має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Особливо це стосується насаджень, де головною породою є дуб, цінний не тільки в лісовому господарстві. Практичний інтерес становлять і такі породи, як акація біла (насамперед як медоносна рослина), тополя, береза, ільмові, ясен, а також плодові (найчастіше використовують як супутні породи).

За професійного догляду в господарствах України грунтозахисну та водорегулюючу роль, стійкість і довговічність лісомеліоративних насаджень контролюють та регулюють. Однак нині ці насадження здебільшого перебувають у критичному стані. На жаль, не лише через помилки, яких припустилися під час їх закладення та експлуатації. Останнім часом — ще й відсутність у них господаря і, як наслідок, самовільні вирубування. Здебільшого шкідливі комахи-фітофаги віднаходять оптимальні умови для розвитку. Вони стають першими діагностами стану лісосмуг і головною причиною їхнього всихання.

У лісомеліоративних насадженнях провідною породою є дуб звичайний, який зростає в умовах широкого діапазону грунтово-кліматичних умов: від сірих лісових грунтів і чорнозему Лісостепу до темно-каштанових грунтів сухого Степу. Дуб у цих умовах зустрічається в двох головних фенологічних формах: той, що рано розпускається, та той, що розпускається пізно. Тепер, як ніколи, стала очевидною потреба в диференційованому підході до використання цих форм, особливо з погляду підвищення стійкості лісомеліоративних насаджень завдяки заходам боротьби з небезпечними видами комах-фітофагів.

Найважливіші в Україні шкідники лісосмуг такі:

а) шкідники бруньок, плодів і листя — зимовий п'ядун (Operophtera brumata L.), п'ядун-обдирало (Erannis defoliaria Cl.), зелена дубова листовійка (Tortrix viridana L.), глодова листовійка (Archips crataegana Hb.), горіхотвірки (родини Cynipidae), жолудевий довгоносик (Curculio glandium Marsch.), непарний шовкопряд (Ocneria dispar L.), кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.), золотогуз (Euproctis chrysorrhoea L.), дубовий похідний шовкопряд (Cnetocampa processionea L.), лунка срібляста (Phalera bucephala L.), дубова широкомінуюча міль (Acrocercops brongniardella F.), східний травневий хрущ (Melolontha hippocastani F.), західний травневий хрущ (Melolontha melolontha L.), мармуровий хрущ (Polyphylla fullo L.), сірий волохатий хрущ (Anoxia pilosa F.), червневий хрущ (Amphimallon solstitialis L.), дещо рідше — червонохвіст (Dasychira pudibunda L.), вербова хвилівка (Leucoma salicis L.), дубова чубатка (Notodonta anceps G.);

б) шкідники пагонів та гілок — дубовий заболонник (Scolytus intricatus Ratz.), яблунева клубкоподібна щитівка (Lepidosaphes ulmi L.), акацієва несправжня щитівка (Parthenolecanium corni Bouche.), червиця в'їдлива (Zeuzera Purina L.), попелиці (родина Aphidinea). Березу пошкоджує березовий заболонник (Scolytus ratzeburgi Jans.), тополю — велика тополева склівка (Aegeria apiformis Cl.);

в) шкідники стовбурів: двоплямиста вузькотіла златка (Agrilus angustulus Ill.), строкатий дубовий вусач (Plagionotus arcuatus L.), рогохвости, а саме: дубова ксифідрія (Xiphydria longicollis Geoffr.). Тополю пошкоджує тополевий вусач (Saperda carcharias L.).

Потрібно враховувати те, що лісосмуги є осередками розмноження шкідників, які поширюються на сільськогосподарські поля та сади. Найшкодочинніші — травневі хрущі, непарний і кільчастий шовкопряди, золотогуз та п'ядуни. Крім того, в підстилці лісосмуг на період зимової діапаузи поселяються такі шкідники, як шкідливий клоп черепашка, хрестоцвіті блішки, саранові, гороховий зерноїд тощо. Деякі породи дерев є проміжними господарями фітофагів (щитівки, попелиці, акацієва вогнівка), що пошкоджують сільськогосподарські культури. Тому під час визначення фітопатогенного стану сільськогосподарських угідь і прогнозування поширення та розвитку комах-фітофагів слід проводити обліки та обстежувати лісосмуги для виявлення осередків шкідників.

Визначальними моментами, що впливають на стан лісомеліоративних насаджень України, є комплекс антропогенних і біологічних чинників. Насамперед резервації шкідливих комах-фітофагів. До перших належать зрідженість деревостанів через самовільні вирубування й наявність сухостою. Розріджені та надмірно освітлені ділянки дерев стають резерваціями хрущів, саранових, листовійок, непарного шовкопряда й золотогуза. Згодом на ділянках ослаблених дерев інтенсивно розвиваються стовбурові шкідники: рогохвости, двоплямиста златка. Тому треба дотримуватись оптимальної густоти дерев.

Слід звертати увагу на підбір деревних рослин під час реконструкції та закладення нових лісосмуг. Потрібно надавати перевагу дубу звичайному пізньої форми. Практика, коли нерегламентовано вирубують дерева, які вважають "відпрацьованими" та "пошкодженими" шкідниками, не витримує ніякої критики. Треба вчасно планувати профілактичні роботи, а саме: пошкоджені дерева обов'язково вирубувати в період із кінця серпня до третьої декади вересня — ще за передчасної зміни кольору листя та ознак поселення на них стовбурових шкідників (передусім вузькотілих златок). Санітарні вирубування ефективні тільки за вчасного проведення цього заходу — до початку заляльковування личинок та заглиблення їх у деревину. Зрубані дерева потрібно вчасно восени-взимку вивезти та використати, щоб не допустити дальшого розвитку й поширення стовбурових шкідників. Ефективний засіб — застосування отруєних ловильних дерев, оброблених інсектицидом перед початком льоту стовбурових шкідників. Жуки селяться на цих деревах і гинуть, тільки-но починають прогризати ходи, а також гинуть личинки, що вгризаються під кору.

Для підвищення стійкості насаджень лісосмуг рекомендується висаджувати мішані культури й ті деревні породи, вимоги яких відповідають грунтово-кліматичним умовам певної місцевості. Бажано систематично приваблювати птахів, розвішуючи годівниці. Хімічні обробки інсектицидами проводять лише на ділянках лісосмуг по деревах, де виявлено осередки розмноження фітофагів. Здебільшого — проти лускокрилих шкідників, щоб обмежити їхнє поширення. Обприскування проводять по гусеницях перших віків препаратами, дозволеними для використання в лісових насадженнях.

Через істотний антропогенний вплив на лісомеліоративні насадження потрібно, аби їх кваліфіковано обстежували спеціалісти з лісозахисту (спеціалізовані лісозахисні підприємства, групи спеціалістів кафедр захисту лісу, спеціалісти станцій захисту рослин тощо). На підставі обстежень лісосмуг планують дальшу комплексну систему захисту проти шкідників комах-фітофагів.

Loading...

 
 

Цікаве