WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Енергозберігаюча технологія виробництва молока - Реферат

Енергозберігаюча технологія виробництва молока - Реферат

За останні 5 років добір бугаїв-плідників проводять з урахуванням генотипової структури. За маточним поголів'ям закріплюються бугаї-плідники, тільки перевірені за якістю нащадків, спермопродукція перевіряється за ветеринарними вимогами.

Відбір маточного поголів'я здійснюється за власною продуктивністю. За період вирощування телиці бракуються за живою масою та екстер'єром у віці 6,12 і 18 місяців. Середньодобові прирости живої маси телиць усіх вікових груп за останні три (2002–2004) роки становлять в середньому 550 г, в т.ч. у 2004 році — 632 грами.

Осіменіння телиць проводять при досягненні живої маси не менше 380 кг незалежно від їх віку. Роздій корів на комплексі — в основному груповий. За даними бонітування, у 2004 році до 5–6 тис. кг молока в господарстві роздоєно 253 голови корів, або 33% усіх корів, закінчивших лактацію, до 6–7 тис.кг — 63 голови, або 8,3%, 7–8 тис. кг — 5 голів, або 0,7%. Роздій корів-первісток здійснюється шляхом авансованої годівлі у перші 2 місяці лактації концентрованими кормами. Тварин, які мають надій менше 12 кг молока за добу, бракують.

Слід відмітити, що наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 26.04.96 №127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби" ДГ "Кутузівка" затверджено племінним заводом із розведення української чорно-рябої молочної породи (харківський заводський тип).

Відповідно до спільного наказу Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року №54/17, дослідному господарству "Кутузівка" Інституту тваринництва УААН Харківського району Харківської області присвоєно статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи.

За матеріалами бонітування, у 2004 році все маточне поголів'я, в тому числі і корови, віднесено до чистопорідної української чорно-рябої молочної породи, до 1 класу і вище — 85% поголів'я корів. Станом на 1 квітня 2005 року на молочному комплексі утримується 2552 голови великої рогатої худоби, в тому числі 1000 корів.

Тваринницький комплекс з початку експлуатації працює за потоково-цеховою системою виробництва молока та відтворення стада.

Все поголів'я великої рогатої худоби, в т.ч. і корів, розміщено на одному молочному комплексі в с.Кутузівка. На комплексі — однозмінна організація праці з дворазовим доїнням корів у доїльній залі на установках типу "Ялинка".

Корми роздають мобільними кормороздавачами КТУ-10А. В теперішній час впроваджується годівля тварин кормосумішами (сінаж, силос, сіно або зелена маса (літній період), пивна дробина та інші), які готуються за допомогою кормороздавачів-подрібнювачів-змішувачів італійської фірми "8ЕКО". Гній з вигульно-кормових майданчиків видаляється один раз на 2–3 доби за допомогою бульдозерів, навантажувачів та тракторних причепів. З приміщень гній видаляється 1 раз на рік цими самими засобами. Водонапування худоби всіх вікових груп проводиться з групових автонапувалок АГК-4.

З 2005 року на молочному комплексі проводиться реконструкція низки об'єктів та планується розпочати будівництво нового доїльно-молочного блоку з використанням обладнання фірми Baumatic (США).

На молочному комплексі є родильні відділення, цех роздоювання та запліднення корів, цех виробництва молока та цех сухостійних корів. Сухостійних корів годують так: 5 кг сіна багаторічних трав, 20 сінажу та 3 кг комбікорму (загальна поживність — 11 к.о.). Раціон дійних корів (в середньому): 5 кг сіна, 15 сінажу, 20 силосу, 10 пивної дробини та 6,5 кг комбікорму. Такий раціон молочних корів за поживністю — 18–19 кормоодиниць. Тварини усіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю: монокальційфосфат, кормова сіль та, крім того, у складі комбікорму тварини отримують премікс, розроблений фахівцями Інституту тваринництва, збалансований за мікроелементами та вітамінами.

Лікарі ветеринарної медицини господарства постійно дбають про те, щоб з допомогою профілактичних методів не допустити заразних захворювань, і саме тому підприємство благополучне щодо інфекційних та незаразних хвороб. Зооветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів'я, лікують тварин від гінекологічних хвороб та проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та їх лікування.

Одними з кращих за результатами роботи у 2004 році можна назвати операторів машинного доїння корів Р.Шабаніну та Л. Тесленко, які роздоюють новотельних корів, і одержали в середньому по 7422 кг молока від корови; В. Парасочку і Г. Прокопенко, які, працюючи в цеху виробництва молока, отримали від кожної корови по 5845 кг, відповідно; К. Шульгу та Н. Миндареву — по 5728 кг молока; телятниць із обслуговування телят молочного періоду Л. Петренко та І. Адіньову, які отримали від закріплених за ними груп телят середньодобові прирости живої маси 727 і 716 грамів, відповідно; скотарів з обслуговування дійного стада корів О. Абрамову і З. Тесленко та трактористів-машиністів С. Сидоренка і В. Лемака.

Заробітна плата в господарстві виплачується щомісяця без затримки. За 2004 рік середньомісячна зарплата працівникам тваринництва в середньому становила 575 грн, що на 140 грн (32%) більше, ніж у 2003 році, відповідно операторам машинного доїння корів — 741 грн і 122 грн (20%). Господарство своєчасно сплачує податки, боргів перед державою не має.

У 2005 році тваринники і спеціалісти дослідного господарства намітили підвищити середні надої молока до 5900 кг. І це реально. За І квартал ц.р. від кожної корови в середньому надоєно по 1351 кг молока, що на 6 кг (0,5%) більше відповідного періоду 2004 року. Станом на 8 квітня ц.р. добовий надій молока від корови становив 14,9 кг, що, правда, дещо нижче рівня минулого року (менше одержано розтелень корів і нетелей на 13% проти І кварталу м.р.). Щодня тут відправляють до 15 т високоякісного молока на Великобурлуцький сирзавод (в основному) та в Інститут матері та дитини (Харків) за середньою ціною 130 грн/ц.

Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки. За роки освоєння і удосконалення технології виробництва молока на комплексі продуктивність корів зросла з 1957 до 5573 кг, середньодобові прирости живої маси ремонтного молодняку — з 312 до 632 г, витрати праці на виробництво 1 ц молока зменшились з 13,4 до 4,5 люд./год., кормів — з 1,95 до 1,02 ц к.о., а собівартість нині не перевищує 51 грн. Рентабельність виробництва молока становить більше 74%.

Апробована багаторічною практикою удосконалена технологія виробництва молока з безприв'язним утриманням худоби на глибокій солом'яній підстілці може бути використана як модульна для господарств лісостепової і степової зон України, що забезпечить стабільне одержання 4–5-тисячних надоїв високоякісного, екологічно чистого молока при раціональному використанні енергетичних, матеріально-технічних та трудових ресурсів і збереженні навколишнього середовища.

Loading...

 
 

Цікаве