WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Електропровідність молока як метод виявлення прихованих маститів у корів - Реферат

Електропровідність молока як метод виявлення прихованих маститів у корів - Реферат

Реферат на тему:

Електропровідність молока як метод виявлення прихованих маститів у корів

За промислової технології виробництва молока не всі тварини однаково пристосовані до нових умов, тому часто виникають різні захворювання, у тому числі й мастити. За даними Міжнародної молочної федерації, клінічно виражений мастит зареєстровано майже у 2% корів, субклінічний — у 50% (І. Балковий, 1977). За субклінічного маститу атрофія деяких часток вимені й захворювання телят на диспепсію відмічається в чотири рази частіше, ніж за клінічного. Збитки від маститу поділяються більш ніж на 12 категорій, серед яких провідне місце посідають зниження продуктивності й погіршення технологічних якостей молока, підвищення витрат на діагностику та лікування, недоодержання телят, соціальна загроза "маститного" молока для людей, особливо для дітей, та ін. Ураження стада ускладнює племінну роботу, зокрема, оцінку бугаїв-плідників за якістю нащадків, оскільки дефекти вимені, зниження надоїв хворих корів призводять до передчасного вибракування останніх і, як наслідок, до неможливості встановити генетичний потенціал продуктивності тварин. Після захворювання на мастит відновлення молочної продуктивності навіть у разі кваліфікованого лікування залишається проблематичним. Корова, яка перехворіла на мастит, знижує надій мінімум на 300 г на добу. Продуктивність з ураженою часткою становить 69,6% очікуваного надою, з подразненим вименем — 75,4% здорового надою, натомість від кожної хворої на мастит корови за добу втрачається в середньому 0,7—0,9 л молока. Окрім того, знижується кількість молочного жиру на 0,37—0,4%, сухої речовини на 0,31—0,58% (А. Бокун). У первісток втрачається 62% надою і 20% — у корів IV лактації та старших. Коли уражена хоча б одна частка вимені, неодмінно настають зміни секреторних процесів в інших його частках. Ці зміни суттєві і завжди мають однозначну спрямованість. У крові тварин, хворих на мастит, зменшується вміст Na і збільшується вміст K, Ca, P, тобто спостерігається зворотна залежність, яку можна пояснити загальною відповідною реакцією організму на загальний процес, що відбувається у вимені. Зі зміною величини pH (рН нормального молока становить 6,5) позитивно корелює вміст соматичних клітин у молоці. Я. Лігерс встановив, що молоко з хворих часток вимені має рН у середньому 7,040,012, у сумнівних випадках — 6,870,001, а в здорових тварин — 6,610,001. Запропоновано багато різних тестів, що дають змогу контролювати стан вимені й відповідність технології доїння до фізіології молоковіддачі. Проте в більшості випадків наявні методи або надмірно трудомісткі, або потребують такої складної апаратури, що їх неможливо включити в технологічний процес одержання молока й широко використовувати на практиці. Вимірювання електропровідності молока характеризуються спрощенням виконання аналізів, високою точністю одержаних результатів і вірогідно відображають зміни, що відбуваються у молочній залозі. Проте цей метод контролю за станом вимені ще не дістав в Україні значного поширення. У племзаводах "Малинівка" Донецької та "Лідія" Херсонської областей нами проведено дослідження щодо захворювання корів червоних порід на субклінічну форму маститу — з використанням індикатора маститу ЕА-04, який діє за принципом електропровідності молока, зумовленої наявністю в молоці іонізованих мінеральних солей та небілкових азотних сполук. При маститах вміст натрію, хлоридів і соматичних клітин, а також електропровідність молока збільшуються. Пороговим значенням електропровідності нормального молока є 8,5 мСм. На цьому і грунтується визначення розладу секреції вимені. Використання індикатора маститу ЕА-04, порівняно з молочно-контрольною пластинкою, дає змогу скоротити витрати праці та часу на дослідження, не потрібні спеціальні реактиви. Для визначення захворювання корів на субклінічну форму маститу на початку доїння після здоювання перших 3—4 цівок у датчик надоювали молоко з кожної частки окремо. Фіксували показник на табло протягом 5 сек, після чого ретельно видаляли залишки старої проби. Економічну ефективність ранньої діагностики хворих на мастит корів розраховували за методикою М. Шайхаманова, 1987. Дослідження показали, що в середньому по стаду протягом року хворіло на субклінічну форму маститу до 34% корів. Частота захворювання корів на мастит пов'язана як з віком, так і з місяцем лактації. Так, з віком кількість хворих на мастит корів збільшується від 5% у первісток до 13% у корів IV лактації та старших. Улітку хворіє менша кількість тварин, що пов'язано, очевидно, з пригніченням організму тварин в інші сезони року — передусім через погіршення годівлі, дефіцит вітамінів, недостатню інсоляцію й відсутність моціону. Особливо це проявляється в перехідні періоди: жовтень-листопад — 8,2—14,6%, березень-квітень — 7,4%. Корови з продуктивністю 3001—5000 кг молока реагували на мастит на 10% частіше, ніж низькопродуктивні (до 3000 кг), і на 6,8% рідше, ніж високопродуктивні (6001 кг і більше). Задні та передні частки вимені, а також права й ліва його половини однаково вразливі щодо маститу. Встановлено, що захворювання корів залежить від морфофункціональних властивостей вимені. Найчастіше мастити зустрічаються в корів з "козячою" формою вимені (до 45%). На захворювання корів маститами впливає наявність на вимені додаткових дійок. Рівномірність розвитку часток вимені є однією з причин різної стійкості до маститів (з нерівномірною — до 4% тварин, а з рівномірною — до 15%). За останні роки досягнуто певних успіхів у галузі контролю за маститом, але хворобу не ліквідовано, оскільки результативність специфічних методів досягла певної межі. Як правило, застосування самих тільки ветеринарних методів боротьби не завжди забезпечує належний ефект. Тому важливу роль у протимаститних заходах відіграють селекційні методи. Істотну роль у виявленні й поширенні маститів відіграє генотип бугая-плідника. У наших дослідженнях встановлено, що частота захворювання на мастит доньок бугаїв вищезгаданих порід коливається від 2 до 48%. Стійкість до маститу успадковується, і коефіцієнт спадковості доволі високий для проведення селекції з виявлення бугаїв, які мають більш резистентних дочок. Але це ще потребує проведення ширших досліджень із застосуванням різносторонніх сучасних методик. Таким чином, відбір корів за морфофункціональними особливостями вимені і добір за цими ознаками можуть сприяти підвищенню стійкості до маститів. За несприятливих умов (порушення технології доїння, незадовільна годівля, підвищена інфікованість та ін.) на мастити хворіють передусім ті корови, які успадкували від матері чи батька схильність до цієї хвороби. Відповідно, використання в племінній роботі насамперед корів із родин чи ліній, вільних від маститів або з низькою частотою повторюваності, сприятиме підвищенню стійкості їх до цього захворювання. Селекційні методи боротьби з маститами в господарствах слід поєднувати з іншими заходами — раціональною і повноцінною годівлею; регулярним моціоном; дотриманням технологій доїння та зоогігієнічних вимог (чистота в приміщеннях, регулярне обмивання забруднених частин тіла — особливо вимені й хвоста, вентиляція в корівнику, що має забезпечувати обмін повітря не менш як 70—85 м3/год на 1 тварину); вивченням етіологічних факторів хвороби методом диспансерного обстеження тварин з урахуванням діагностичних досліджень із застосуванням сучасних методів і засобів; санацією корівників, родильних відділень, доїльного обладнання; проведенням санітарних днів на фермах і молочних комплексах. Систематичне виявлення субклінічної форми маститу дає можливість своєчасно надати ветдопомогу та передбачити зниження молочної продуктивності у корів, хворих на мастит, оцінити резистентність і проводити селекцію тварин на стійкість до маститу. Економічна ефективність заходів із запобігання захворювання на мастит корів полягає у збереженні продуктивності з розрахунку 250—600 кг молока на одну корову. Можливість виявлення субклінічних і клінічних форм маститу за допомогою нових методів дасть змогу значно прискорити й розширити дослідження. З метою профілактики маститів у корів рекомендуємо експрес-метод діагностики передмаститного стану молочної залози за допомогою приладу ЕА-04, що забезпечує високу точність вимірів — 99,1%.

Loading...

 
 

Цікаве