WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Економічна криза в Україні: все ще попереду - Реферат

Економічна криза в Україні: все ще попереду - Реферат

Уряд тоді підтримував високий рівень зайнятості за допомогою нарощування боргів поза банківською системою. Цей борг виникав через стрімке зростання заощаджень як бізнесу, так і окремих осіб, особливо з груп із високими доходами, які сплачували відносно невеликі податки. Приватний борг поза межами банківської системи зріс на 50%. Цей борг під високі проценти найчастіше був у вигляді іпотеки за будинки, проживання в готелях, плати за придбані на виплат товари, банківські позики та закордонний борг. Стимулювання попиту за рахунок зростання боргів виявилося короткотерміновим і не могло підтримувати високий рівень зайнятості протягом тривалого часу. Якби система розподілу національного доходу була кращою, тобто аби були меншими заощадження підприємців та багатіїв і більшими доходи менш забезпечених громадян, економіка країни виявилася б набагато стабільнішою. Наприклад, якби 6 млрд дол., які компанії та багатії позичили для спекуляцій на ринку, були розподілені у вигляді менших цін або більших зарплат і менших прибутків компаній та багатіїв, це дало б можливість запобігти або суттєво пом'якшити економічний колапс, що розпочався 1929 року.

Настав час, коли кредит вичерпався. Боржники в намаганні накопичити гроші для погашення боргу були змушені скоротити споживання. Це мало наслідком скорочення попиту на всі види товарів і створило ілюзію перевиробництва, яка насправді була недоспоживанням. Це, своєю чергою, призвело до обвалу цін та масового безробіття.

Безробіття ще більше скоротило споживання товарів, що ще більше скорочувало зайнятість, замкнувши таким чином коло в наявному падінні цін. Заощадження почали зникати, стимулюючи всі форми економії на зарплатах і робочому часі. І знову зачароване коло браку грошей замкнулося, внаслідок чого рівень безробіття сягнув 30%, національний дохід скоротився на 50%, а сукупний борг, вимірюваний у термінах купівельної спроможності та доходів, ще більше зріс. Фіксовані виплати, такі як податки, залізничні та інші комунальні тарифи, страхові платежі, залишилися на рівні 1929 року й потребували для їхньої сплати такої частки національного доходу, що того, що залишалося на споживання товарів, не вистачало для підтримки життя населення.

Затягування/поглиблення депресії

Хоча більшість істориків стверджує, що "Новий курс" Франкліна Рузвельта допоміг подолати Велику депресію, велика кількість економістів вважає, що ця політика депресію лише поглибила.

Ця думка, яку концентровано висловили економісти Каліфорнійського університету Гарольд Коул і Лі Оганян, полягає в тому, що "Новий курс" і галузеві програми не посприяли подоланню Великої депресії, як сподівався президент Рузвельт. Навпаки, "Новий курс" був головним чинником подовження Великої депресії. Аби не було програм соціальної допомоги, полегшення умов праці, допомоги з безробіття, обов'язкової мінімальної зарплати та урядових привілеїв профспілкам, підприємці наймали б більше робітників, а рівень безробіття протягом Великої депресії був би не 17,2, а лише 6,7 відсотка.

Наприклад, протягом депресії спостерігалися великий дефіцит продуктів харчування й голод. Для вирішення цієї проблеми уряд у 1933 році прийняв сільськогосподарський акт, який узаконив зростання цін на продовольство за рахунок скорочення виробництва продуктів харчування для підвищення доходів фермерів. Для цього було виведено з користування 4 млн га ріллі, забито 6 млн свиней і залишено в полі незібрані овочі. Наслідком таких дій стало дальше поширення голоду.

"Правильною" дорогою йдете, товариші!

Наші "професіонали" з уряду, Національного банку та Секретаріату Президента почали впроваджувати рецепти "Нового курсу", правда, з нашими національними особливостями. Так, для запобігання дефляції, тобто браку коштів у фінансовій системі, НБУ почав "накачувати" банки грошима, але дуже й дуже специфічно.

Найбільший обсяг рефінансування отримали: банк "Надра" (7,1 млрд грн) і "Промінвестбанк" (5,85 млрд грн) і т. д., причому, як заявив голова спостережної ради НБУ Петро Порошенко, критерії виділення рефінансування невідомі. Проте досить сказати, що банк "Надра" належить російському олігарху Дмитру Фірташу, а "Промінвестбанк" — братам Клюєвим.

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко заявляє, що Національний банк України "проспонсорував" донецьких бізнесменів коштами, виділеними для "Промінвестбанку".

"Я поставив панові Стельмаху (голові НБУ Володимиру Стельмаху) питання: Ви своїм рішенням дали "Промінвестбанку" п'ять мільярдів гривень "на підтримку", а могли виділити й 50 млрд, адже ніхто не забороняє. Я запитав у Стельмаха: "Чи правда те, що в першу ж добу, тільки-но ці гроші надійшли в банк, 2,8 мільярда з них одразу ж опинилися на рахунках деяких донецьких юридичних осіб, а ніхто із вкладників нічого не одержав?". Виявилося, правда!", — наголосив депутат (УНІАН, 07.11.2008).

Аналогічну ситуацію в Росії відомий російський економічний оглядач Михаїл Бергер охарактеризував таким чином:

"Насправді, чого я сильно побоююся, що більша частина цих грошей — половина, 40 або 60% — буде негайно конвертована прямим або непрямим способом у валюту й "заскиртована", захована на кореспондентських рахунках десь за кордоном. Просто банки вирішують свої власні проблеми. Інша частина, яку не дадуть "закинути" на коррахунки в іноземній валюті, буде за корупційними схемами роздана близьким, родичам та своїм компаніям. А частина, що залишилася, буде використана на агресивне поглинання інших банків — знову банки вирішуватимуть свої власні проблеми. А бажаючих кредитуватися під 25–30% буде небагато. Сьогодні знайти дешевший кредит дуже складно, при тому що банки їх одержують на зовсім інших умовах".

Усе ще вірите нашим владним брехунам?

"Тепер питання в паніці. Банкіри розповідають, як депутати заходять у банк і аж до істерики вимагають перетворити їхні депозити в національній валюті у валютні, та ще й за офіційним курсом Нацбанку. Хіба так можна? Ті люди, які не в шахті заробили долари, — вони й зчиняють паніку ", — підкреслив Стельмах ("Новинар", 27.11.2008).

Національний банк України (НБУ) мав намір захищати курс на рівні 7,4–7,5 грн/дол., за повідомленням керівника групи радників глави НБУ Валерія Литвицького.

Але на українському міжбанківському валютному ринку ціни на американську валюту спрямовувалися до позначки 10,00 грн/дол. і вище.

То що ж робити?

1. Сподівайтеся тільки на самих себе.

2. Не вірте, що наступного року ситуація поліпшиться.

3. Не вірте, що курс гривні вдасться стабілізувати найближчим часом. Курс гривні визначається сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке на даний і найближчий час буде суттєво від'ємним (імпорт набагато перевищуватиме експорт). За цих умов долар тільки зростатиме в ціні. Плюс сукупний державний та корпоративний борг України становить 100 млрд дол., а в державній скарбничці є не більше 40 млрд дол. До кінця 2009 року гривня впаде ближче до відмітки 10–15 грн за долар.

4. Якщо вітчизняній банківській системі не довіряють навіть ті, для кого це є святим обов'язком, — Національний банк і народні депутати, — то чому вірити їй маєте ви?.. Нацбанк не дає змоги вилучати вкладникам свої гроші з банків, а деякі найбільш нахабні банки ще й вимагають плату за зняття коштів із депозитів після закінчення терміну їхньої дії. За прикладом НБУ, зберігайте свої резерви в іноземних банках!

Пам'ятайте, що Велика депресія стала причиною найбільших лих в історії людства. В 1933 році в Німеччині до влади прийшли націонал-соціалісти, а в СРСР більшовики влаштували голодомор.

Loading...

 
 

Цікаве