WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Економічна криза в Україні: все ще попереду - Реферат

Економічна криза в Україні: все ще попереду - Реферат

Реферат на тему:

Економічна криза в Україні: все ще попереду

Твердження, нібито на чолі України стоять висококласні фахівці, — це міфи. Там немає висококласних фахівців, як і в усіх інших інститутах нинішньої української влади. Я не хочу детально зупинятися на "професійних" здібностях найвищого керівництва країни: Президента, прем'єра та екс-голови Верховної Ради, — так, окремі штрихи.

Твердження, нібито на чолі України стоять висококласні фахівці, — це міфи. Там немає висококласних фахівців, як і в усіх інших інститутах нинішньої української влади. Я не хочу детально зупинятися на "професійних" здібностях найвищого керівництва країни: Президента, прем'єра та екс-голови Верховної Ради, — так, окремі штрихи.

Риба гниє з голови

Коли світова фінансова криза вже почала "трощити" економіки країн світу, прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко її "упритул" не бачила.

"Світова фінансова криза не вплине на економіку України. Про це заявила прем'єр-міністр України в інтерв'ю закордонним інформагентствам, повідомило 26 вересня управління із зв'язків зі ЗМІ Секретаріату уряду. На підтвердження даного переконання Ю.Тимошенко зазначила, що уряду України вдалося подолати інфляційні процеси, із профіцитом виконується Державний бюджет країни. Крім того, за її словами, протягом останніх місяців Національний банк України збільшив валютні резерви на 4 млрд дол." ("АПК-Информ", 29.09.2008).

Не минуло й трьох тижнів, як Юлія Тимошенко оголосила аврал:

"Можна констатувати вже за першими показниками, що внаслідок того, що світова фінансова криза, на жаль, набирає оборотів, ми і в Україні вже зараз бачимо певні ознаки економічної рецесії (хімічної) галузі, і це свідчить про те, що ми вже, як наслідок, можемо недоотримати й доходи до бюджету, ми можемо сьогодні зареєструвати в показниках зростання ВВП рецесію по хімічній галузі, ми можемо це відчути і на соціальних проблемах кожного підприємства".

За даними Держкомстату, в хімічній і нафтохімічній промисловості торік у жовтні зафіксовано спад виробництва на рівні 19,2% (УНІАН, 17.11.2008).

Екс-спікер Арсеній Яценюк, будучи заступником голови правління НБУ, якось непомітно став мільйонером, продавши якісь там акції компанії "Роги й копита", які саме — невідомо, як невідомо й те, за що він їх отримав і від кого. Чим іншим вирізнився Арсеній Яценюк як банківський професіонал — "таємниця ця великою є".

Коли Віктор Ющенко був головою правління Нацбанку, гривня знецінилася на рівному місці (на Заході тоді кризи ще не було) втричі; за президентства Віктора Ющенка гривня знецінилася вже на 60%, і її "вільне падіння" лише розпочалося (але про це трохи згодом).

Ну а "висококласні фахівці" рівнем нижче не розуміють навіть елементарних речей. Словосполучення "економіст Пинзеник" (міністр фінансів) або "економіст Данилишин" (міністр економіки) є, мабуть, найкоротшими анекдотами з галузі економіки. Ось, наприклад, Данилишин видає такий "перл":

"Пік спаду української промисловості закінчився наприкінці листопада 2008 р. Про це журналістам у кулуарах уряду заявив міністр економіки Богдан Данилишин. "Перші ознаки цього спостерігаються в металургії. Уже перші дні грудня дозволяють говорити про те, що йде реалізація продукції цієї галузі, покращується цінова ситуація. Аналогічні тенденції ми спостерігаємо і в інших галузях економіки", — сказав він ("РБК-Україна", 09.11.2008).

Тобто все — почався рух угору. Не минуло й чотирьох днів, як економіст Данилишин нарешті второпав, що головний тягар падіння припаде на останній квартал 2008 року. Через несприятливі умови торгівлі та внутрішню нестабільність у 2009 році передбачається зменшення обсягів металургійного виробництва, хімічної промисловості, машинобудування та інших видів промислової діяльності, що призведе до скорочення промислового виробництва в цілому.

Відповідно, через міжгалузеві зв'язки й скорочення імпорту станеться падіння на транспорті та в торгівлі, що теж спричинить зниження валютних і бюджетних надходжень.

Девальвація може призвести до банкрутства тих суб'єктів господарювання, які потрапили в залежність від кредитів у валюті (це й банки і підприємства). Про такий перебіг подій ми неодноразово попереджали. Навряд чи справдяться прогнози, що економічна криза "придушить" ціни: адже система ціноутворення в нас, на жаль, значною мірою залежить від "валютного фактора", зокрема, від наявності високого рівня доларизації економіки, боротьбу з яким останнім часом "спустили на гальмах". І це вкотре актуалізує питання тіснішої співпраці між Національним банком та урядом.

Звуження внутрішнього сукупного попиту та обмеженість обігових коштів підприємств на тлі послаблення гривні позначиться на скороченні імпорту товарів і послуг.

Дефіцит власних коштів підприємств та чистий відтік капіталу призведуть до різкого зниження обсягу валового накопичення основного капіталу. Деяким підприємствам, можливо, доведеться не тільки відкласти реалізацію нових інвестиційних програм, а й згорнути вже розпочаті програми з розширення потужностей і підвищення якості продукції.

Крім того, в умовах падіння цін на світових ринках національні товаровиробники не матимуть можливості значною мірою скористатися ціновим механізмом покриття своїх затрат (зокрема, зумовлених підвищенням цін на імпортний газ тощо). Отже, комбінація несприятливих умов розвитку вплине на формування низької або навіть від'ємної рентабельності деяких галузей економіки.

Обмеження доступу банків до зовнішніх джерел фінансування та, відповідно, їхніх можливостей з рефінансування боргів попередніх періодів призведе до зміни структури пасивної бази банків через заміщення капіталів нерезидентів внутрішніми ресурсами. Однак навіть на фоні запланованих заходів із рекапіталізації життєздатних банків, зниження довіри населення до банківської системи в умовах прискорення девальваційних процесів не вдасться швидкими темпами унеможливити відтік ресурсів. Підприємства залишаться на "голодному" кредитному пайку. Адже кредити важко одержати не лише на інвестиційні потреби, а й для швидкого обігу в торгівлі та харчовій промисловості ("Дзеркало тижня", № 47, 13–19 листопада 2008).

Ну а "економіст" Пинзеник запропонував банкам частину клієнтської заборгованості реструктуризувати за курсом 5,05 грн/дол. Коментар голови правління "Укрсоцбанку" Бориса Тимонькіна:

"Щоб довести абсурдність цієї пропозиції, ми змоделювали ситуацію. Взяли гіпотетичний банк з активами в 10 млрд грн, з капіталом у мільярд і структурою балансу, як у середньому для банківської системи. Отже, тільки внаслідок переоцінки запропонованої частини кредитного портфеля в гривню за курсом 5,05 банк фіксує збитки, які відразу виводять у мінус його капітал.

Як наслідок, банк (а фактично — вся банківська система) автоматично припиняє своє існування і вмирає. Причому як за внутрішньоукраїнськими, так і за міжнародними стандартами фінансової звітності. На нього відразу закриваються всі ліміти фінансування, він одразу потрапляє під технічний дефолт за всіма зовнішніми зобов'язаннями і т. д. Це повністю викреслює українське банківське співтовариство з міжнародного. Причому надовго. Це — аргентинський сценарій, який не треба повторювати" ("Дзеркало тижня", № 47, 13–19 листопада 2008).

Нічим не кращі "профі" і з Секретаріату Президента:

"На початку листопада Олександр Шлапак обіцяв, що "кожна доярка, кожний громадянин України буде знати, що до кінця року він зможе, якщо в цьому буде необхідність, обміняти свої долари за курсом не більше 6 грн/дол.". Відтоді національна валюта вже девальвувала до курсу 7,5–7,6 грн/дол. Паніка населення породжена саме невизначеністю валютної політики влади: спочатку люди чують запевняння чиновників високого рангу про стабільність валюти, а потім бачать обвал гривні" (газета "24", 04.12.2008).

Loading...

 
 

Цікаве