WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Економічні норми та технічний сервіс у тваринництві - Реферат

Економічні норми та технічний сервіс у тваринництві - Реферат

Реферат на тему:

Економічні норми та технічний сервіс у тваринництві

Багатопрофільність галузей тваринництва та технології трудомістких процесів обумовлюють потребу у великій гамі засобів механізації і електрифікації. Так, якщо системою машин для сільського господарства передбачається більше 2000 найменувань машин і обладнання, то із них більше 350 припадає лише на засоби для механізації виробничих процесів у тваринництві. Ще більше розширює цю гаму електротехнічне і енергетичне обладнання та інженерні комунікації, необхідні для виконання процесів. Про різноманітність цієї техніки за напрямами її застосування свідчать дані, наведені в табл. 1. Серед застосовуваних у тваринництві засобів більшість є конструктивно нескладною технікою, але за функціональним призначенням вона є дуже різноманітною, зі значним кількісним складом за модифікаціями. Ці чинники зумовили необхідність розподілу її на 15 груп, кожна з яких має від 8 до 25 марок машин і обладнання. У цілому на тваринницьких фермах України налічується близько 13 млн одиниць різних засобів механізації. Особливість функціонального призначення та експлуатації засобів механізації і електрифікації полягає у забезпеченні безперервності біотехнічного зв'язку у тваринництві: оператор — машина — тварина — навколишнє середовище. Це є можливим лише за умов постійного підтримання вказаних засобів у роботоздатному стані, за якого коефіцієнт готовності кожної одиниці повинен бути на рівні 0,95–0,98. Високий рівень готовності є досяжним за умови своєчасного та належного виконання комплексу робіт із технічного обслуговування і ремонту цих засобів. Залежно від виду робіт їх виконання здійснюється різними ланками інженерно-технічної служби, зокрема: товаровиробника (первинні ланки); безпосередньо посередників (ремонтно-транспортними підприємствами; станціями або пунктами технічного обслуговування; службами агропостачу); інженерно-технічними центрами; приватними формуваннями. Для організації діяльності вказаних ланок початковим етапом є визначення річних обсягів робіт із технічного обслуговування і ремонту засобів механізації і електрифікації у тваринництві. На їх основі формуються план-графіки виконання робіт, визначаються чисельність працівників і потрібний річний кошторис. Усе це є одним із дієвих і впливових інструментів у забезпеченні високого рівня готовності техніки. Тому об'єктивно трудозатрати можна визначити методом нормування. Проте при нормуванні трудозатрат найбільш важливим і відповідальним є питання врахування цілого ряду організаційних і технологічних факторів, які визначають зміст робіт із технічного обслуговування та ремонту і, як наслідок, впливають на нормативи трудомісткості цих робіт (табл. 2). Аналіз даних таблиці 2 свідчить, що фактори є вихідними умовами для проведення досліджень при нормуванні трудозатрат. Саме технологічні фактори є базою для встановлення змісту робіт, тому що кожний технологічний документ містить у собі всі необхідні вимоги до виконання конкретного виду робіт певного об'єкту (засобу). Наприклад, для встановлення змісту робіт із капітального ремонту гноєзбирального транспортера за основу беруть типовий технологічний процес на його ремонт, розроблений і затверджений в установленому порядку, який може бути ефективно реалізований тільки в спеціалізованій майстерні. Зміст робіт щоденного та технічного обслуговування №1 гноєзбирального транспортера встановлюється за заводською інструкцією або за технологічними вказівками із комплекту ремонтної документації. Якщо має місце послаблення заклепування з'єднань окремих скребків транспортера, то зміст робіт із переклепування цих з'єднань може бути встановлений із технічних вимог на ремонт або за ремонтним кресленням. Аналогічно встановлюється зміст робіт по кожному конкретному виду технічного обслуговування і ремонту для будь-якого засобу. Не менш важливими при нормуванні трудозатрат є організаційні фактори. Через них іде реалізація змісту робіт, вони дають змогу знаходити найбільш раціональні прийоми виконання операції та виявляти інші важливі фактори. Наприклад, при технічному обслуговуванні №2 і №3 доїльного обладнання здійснюється контроль доїльних стаканів, колекторів, пульсаторів і вакуумних систем з використанням відповідних приладів і пристроїв. Слід підкреслити, що відповідальні операції повинні виконувати кваліфіковані спеціалісти технічного пункту чи станції технічного обслуговування, де доцільно застосовувати поелементний поділ праці, за якого в процесі нормування найбільш об'єктивно фіксується оперативний час. Здійснення технічного обслуговування за новим засобом, наприклад, гноєзбиральним транспортером 1–2-го року експлуатації, і в післяремонтний період (через 4–5 років) експлуатації проходить із різними затратами часу, деколи із застосуванням інших прийомів. Це може бути зумовлено різним технічним станом спряжень, деформованістю деталей, а також неправильними попередніми ремонтними діями. Неоднозначно впливають на трудомісткість і всі інші організаційні фактори. Проте характер їх впливу та кількісна оцінка ще не вивчені і являють собою окремий предмет грунтовних досліджень. У зв'язку з цим доцільно зупинитися на концепції нормування витрат і результатів праці, що є одним із основоположних питань у справі економічних реформ. Відома теорія порівняння витрат і результатів переноситься у теорію нормування. При цьому під "витратами" розуміють витрачені ресурси, а під "результатами" — готову продукцію. Перенесення цієї ідеї на теорію нормування вимагає дослідження циклів руху ідей із створення продукту, закінчуючи циклом його експлуатації. Ідея створення продукту (в нашому випадку — машини, засоби механізації) охоплює пов'язані з цим різні стадії дослідження, проектування, виготовлення, випробування та постановку на виробництво і являє цикл "дослідження — виробництво". Ідея експлуатації машини охоплює термін її служби до списання, з різними стадіями виконання цілого комплексу робіт із технічного обслуговування та ремонту для підтримання роботоздатності машини, і являє цикл "термін служби". Дослідження циклів руху цих ідей вимагають більш обгрунтованого трактування понять витрат і результатів праці. Економічний аналіз циклів руху продукту свідчить, що різні стадії його виробництва мають істотні відхилення за тривалістю і витраченими ресурсами, порівняно з розвинутими країнами. Так, загальна тривалість циклу для нової техніки в країнах, які утворилися після розпаду колишнього СРСР, становить 36 років, із яких 19 — припадає на стадію "дослідження — виробництво", а 17 — на стадію "термін служби". Аналіз термінів служби основних фондів в інших країнах свідчить, що їх заказники не відрізняються від наведених. Наприклад, устаткування у США служить 16 років, мотори, турбіни, кораблі — 21–22, житлові будівлі — 80. Основні переваги передових країн проявляються у значному скороченні термінів циклу "дослідження — виробництво" і підвищених витратах усіх видів ресурсів на стадіях виготовлення і випробування дослідних зразків. Це забезпечує високу якість готової продукції і приводить до суттєвого зниження (у 3–5 разів) витрат на стадіях циклу "термін служби". У процесі проходження розробки на різних стадіях науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, серійного виробництва та експлуатації відбувається інтенсивне зростання трудозатрат із виявлення та усунення помилок, дефектів, допущених на цих стадіях. Так, дослідженнями встановлено, що нормативна трудомісткість виготовлення трактора Т-150К становить 2567 люд.-год, а трудомісткість робіт із технічного обслуговування та ремонту робіт за амортизаційний період 10 років — 3284 люд.-год. Трактор узагалі як найбільш складна та конструктивно відпрацьована машина має високий коефіцієнт використання і відповідний виробіток. Порівняно з ним гноєзбиральний транспортер є конструктивно простим засобом механізації, а у тваринництві — це один із складних засобів. За одну зміну фактична тривалість використання його не перебільшує двох годин. Проте трудомісткість робіт із технічного обслуговування гноєтранспортера тільки за один рік становить у середньому 357 люд.-год, а за термін його служби — близько 2300 люд.-год. Кількість відмовлень у роботі цього засобу з причин дефектів в експлуатаційний період становить 21,7% загальної кількості відмовлень у роботі по всіх машинах і обладнанню тваринницьких ферм, вірогідність безвідмовної роботи транспортера ТСН-3,0Б — 0,24%. Аналогічними показниками характеризуються й інші засоби механізації у тваринництві. Це свідчить про низький рівень надійності техніки, який формується ще на стадіях циклу "дослідження — виробництво". Дослідженнями встановлено, що близько 60% усіх раціоналізаторських пропозицій спрямовано на усунення недоробок і помилок, допущених на стадіях створення машини. Найбільший ефект досягається запобіганням помилок на довиробничій стадії життєвого циклу продукції, а не усуненням недоробок у готових виробах. Витрати у сферах обігу і споживання масової продукції в 6–20 разів більші, ніж її ціна. За даними нормативної мережі Міністерства аграрної політики України, витрати на експлуатацію і ремонт тракторів і вантажних автомобілів за життєвий цикл у 20 разів перевищують їхню вартість. Наведені статистичні дані свідчать, що готова продукція через низьку якість містить у собі потенціал для зростання майбутніх експлуатаційних витрат. В умовах ринкової економіки ці витрати повинні планувати виробники за рахунок своїх підприємств. Підставою для цього повинні слугувати фактичні трудозатрати на експлуатацію машини-попередника, з якої виробник створює нову модифікацію чи її аналог. Такі трудозатрати відображають структуру та види дефектів, що проявились в умовах рядової експлуатації машин. Це найбільш об'єктивна інформація про недоробки і дефекти даного виду техніки. Процес нормування трудозатрат треба розглядати як дослідницьку роботу з багатофакторними функціональними залежностями. Тому наведені вище технологічні й організаційні фактори необхідно розглядати у взаємному поєднанні як у межах кожного виду факторів, так і між видами цих факторів. Міру впливу кожного чинника або їх поєднань, тобто тісноту зв'язку "фактор — норматив трудомісткості", необхідно встановити шляхом відповідних досліджень за попередньо обгрунтованим планом спостережень. У результаті такого поєднання факторів виникає можливість створення різних організаційно-технологічних варіантів змісту робіт для всіх видів технічного обслуговування і ремонту та умов їх виконання. Тобто кожний варіант змісту робіт буде являти собою окрему організаційно-технологічну частину, яка містить у собі все необхідне для організації спостережень. Це дасть змогу для будь-якого засобу, що використовується в тваринництві, для будь-яких виробничих умов встановити такий зміст робіт із технічного обслуговування і ремонту та вимоги до них, при виконанні яких буде забезпечено високий рівень технічної готовності даного засобу. Таким чином, розробка показників при нормуванні трудозатрат буде слугувати вихідною базою для організації та планування робіт і визначення необхідних для цього коштів. Крім цього, вони можуть бути використані як один із критеріїв оцінки і порівняння існуючих та нових поколінь техніки, а також дадуть можливість виявляти шляхи удосконалення технічного сервісу в тваринництві. Приведені дослідження нормоутворюючих факторів, що впливають на формування трудозатрат при здійсненні технічного сервісу в тваринництві, дають можливість зробити такі висновки: 1. Трудозатрати в тваринництві, особливо при спеціалізації і концентрації виробництва, значною мірою обумовлюються рівнем механізації і автоматизації трудомістких процесів у цій галузі. 2. Забезпечення безперервності біотехнічного зв'язку в тваринництві "оператор — машина — тварина — навколишнє середовище" можливе лише за умов підтримання високого рівня готовності (0,95–0,98) застосовуваних засобів механізації, який досягається своєчасним і якісним здійсненням технічного сервісу: проведенням технічного обслуговування і ремонту цих засобів. 3. Організація і матеріально-технічне забезпечення технічного обслуговування і ремонту базуються на обгрунтованих трудозатратах по цих видах послуг, об'єктивність і достовірність яких забезпечується урахуванням цілого ряду технологічних і організаційних факторів. 4. Порівняння витрат за життєвий цикл машин (термін створення — термін служби) свідчить, що витрати за цикл служби машини значно перевищують витрати за цикл її створення. Таке перевищення спричинюється витратами на усунення недоробок і дефектів, закладених ще на стадіях її створення. 5. Найбільш важливими факторами формування трудозатрат є технологічні, які визначають зміст виконуваних робіт та вимоги до них. Проте трудозатрати залежать не тільки від технологічних і організаційних чинників, але й від поєднання цих факторів між собою і між їх видами. Тому визначення міри впливу кожного з них вимагає проведення досліджень багатофакторної функціональної залежності. 6. Встановлення організаційно-технологічних факторів, що впливають на ефективність здійснення технічного сервісу в тваринництві, дасть змогу сформувати об'єктивну вихідну базу не тільки для нормування трудозатрат, а також для впровадження системи економічних норм і нормативів практично для будь-яких виробничих умов. 7. Техніко-економічний аналіз витрат за життєвий цикл машини, зокрема засобів механізації у тваринництві, дасть можливість раціонально розподіляти та планувати витрати усіх видів ресурсів на стадіях створення і служби цих засобів.

Loading...

 
 

Цікаве