WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної полiтики - Реферат

Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної полiтики - Реферат

Реферат на тему:

Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної полiтики

Вiтчизняна сiльськогосподарська статистика, практично незмiнна з радянських часiв, полюбляє наводити середнi показники для всього аграрного сектора: збитковiсть у сiльськогосподарському виробництвi скоротилася на стiльки-то відсотків, кiлькiсть прибуткових господарств збiльшилася на стiльки-то відсоткiв тощо. Проте всi цi середнi показники — це "середня температура по лiкарнi". Хибностi застосування сукупних середнiх значень при розробцi довготермiнової аграрної полiтики присвячена стаття фахiвцiв iз аграрної статистики Мiнiстерства сiльського господарства США. Сподiваємося, що вона буде корисною всiм нашим читачам i дасть змогу бiльш чiтко зрозумiти механiзми манiпулювання статистичними даними з метою прикрашення справжнього стану речей у сiльському господарствi України. Полiтика пiдтримки доходiв фермерiв часто розглядається як спосiб вирiшення проблем коливання обсягiв виробництва продукцiї та цiн i втрат на свiтових ринках через перешкоди в доступах до мiсцевих ринкiв. Аграрна полiтика США протягом останнiх 60 рокiв налiчує багато прикладiв заходiв, спрямованих на пiдвищення цiн на сiльськогосподарську продукцiю та доходiв фермерiв. Нещодавно перелiк напрямiв аграрної полiтики поширився на продовольчу безпеку, продовольчу допомогу, економiчний добробут сiльських громад, добробут родин фермерiв та охорону довкiлля. Очевидно, що вимiрювання доходiв фермерiв є невiдповiдним iнструментом для визначення потреб у державному втручаннi в ці нові сектори. Деякi аналiтики починають ставити пiд сумнiв вiдповiднiсть визначення доходу навiть для оцiнки потреб фермерiв у компенсацiйних виплатах. Протягом багатьох рокiв законодавцi намагалися досягти добробуту фермерiв, орiєнтуючись на рiвень доходiв в аграрному секторi як на оцiнку ефективностi аграрної полiтики. Результати, в найкращому разі, були ненадiйними. Переваги визначення доходiв аграрного сектора При використаннi сукупного показника продуктивностi (такого як чистий дохід) у розробцi або оцiнцi аграрної полiтики аналiтики мають визначити, яка саме критична достовiрна iнформацiя є наявною або, що бiльш важливо, вiдсутньою. Наприклад, чистий дохід є мiрою, яка вказує, скiльки є наявних коштiв у виробничому сiльськогосподарському секторi для зменшення боргу, придбання капiтального майна, сплати податкiв i спрямування на забезпечення необхiдного рiвня життя. Чистий дохід вiд сiльськогосподарської дiяльностi (чистий дохід мiнус вартiсть змiн складських запасiв i замiщення капiталу) являє собою прибуток, одержаний фермерами, їхнiми партнерами та iншими, хто представляє працю, управлiння та капiтал, які використовуються у виробництвi. Обидва показники можна використовувати при вiдстежуваннi рiчних (або бiльш довгострокових) змiн у доходах сектора. У цьому сенсi вони є аналогiчними барометрам змiн, якi вiдстежують тенденцiї в iнших секторах нацiональної економiки, таких як прибутки в оптовiй або роздрiбнiй торгiвлi. Проте, навiть розглядаючи довготермiновi змiни в продуктивностi аграрного сектора, необхiдно переглянути показники чистого доходу. Наприклад, спади в аграрнiй економiцi легше визначити, вивчаючи нинiшнiй чистий дохід порiвняно iз середнiм за попереднi 5 рокiв. При цьому сукупнi доходи визначають не тiльки моменти, на якi припадають цi спади, а й їхню глибину та тривалiсть. Враховуючи термiнову допомогу в 1998—2000 роках, спрямовану на протидiю низьким цiнам на сiльськогосподарську продукцiю, чистий дохід у сiльському господарствi США був порівнянним iз середнiми значеннями за попереднi 5 рокiв. Без додаткової допомоги у 2001 роцi чистий дохід, прогнозований МСГ США, буде на 10% меншим за середнє значення попереднiх 5 рокiв. Якщо сукупний дохід використовується саме таким чином i очiкуваний дохід сектора є меншим за поточне середнє значення, то механiзм надання фермерам необхiдних додаткових коштiв виявився б занадто спрощеним. Це б, наприклад, означало, що вплив низьких цiн на сiльськогосподарську продукцiю на сектор i всiх його учасникiв можна було б нiвелювати тими самими заходами, що й протягом трьох попереднiх рокiв. Якби сiльськогосподарський сектор складався з простого набору спецiалiзованих господарств i цiлi впроваджуваної полiтики були такими простими, такий широкий пiдхiд мiг би бути прийнятним. Проте використання однiєї сукупної мiри продуктивностi для виправдання урядового втручання є хибним пiдходом. Сукупний дохід фермерiв приховує великi розбiжностi в рiвнi доходiв фермерiв Сiльськогосподарським виробництвом займається велике коло ферм i ранчо з рiзним ступенем прибутковостi. Простий сукупний показник, такий як сукупний дохід сiльськогосподарських виробникiв, не спроможний вiдобразити цю нерiвномiрнiсть. Наприклад, якщо чистий дохід за рiк зрiс, неможливо сказати, чи протягом цього року пропорцiйно збiльшився доход кожної ферми, чи бiльшу частку прибуткiв сектора отримала невелика група ферм. Для вивчення розподiлу рiзних мiр продуктивностi, включаючи чистий дохід, можна використовувати данi МСГ США зi щорiчного дослiдження Управлiння сiльськогосподарськими ресурсами (ARMS). Наприклад, пiдсумовуючи чистий дохід сiльгоспвиробникiв у рiзних точках розподiлу (перцентилiв), можна одержати широку гаму фiнансових показникiв сiльськогосподарських виробникiв. Iнформацiя щодо характеру розподiлу чистого прибутку у цьому випадку є набагато детальнiшою, нiж у випадку використання єдиного сумарного показника, такого як середнє значення. У 1997 роцi сукупний чистий дохід фермерiв досяг рекордного значення у 48,6 млрд дол. Може видатися, що для бiльшостi сiльськогосподарських пiдприємств цей рiк був дуже вдалим. Проте розподiл доходiв серед фермерiв свідчить про протилежне. Принаймнi половина всiх ферм у наступних типологiчних групах малих ферм одержала чистий дохід менше 6 тис. дол.: ферми з обмеженими ресурсами, фермери-пенсiонери, фермери, якi одержували доход з iнших джерел, низькодохіднi ферми. Оскiльки такi ферми є, зазвичай, невеликими, вони не вимагають вiд власника повної зайнятостi та не забезпечують бiльшої частки доходiв родини фермера. У групах бiльших ферм (валовий дохід бiльше 100 тис. дол., бiльшу частку доходiв їхні власники одержують вiд сiльськогосподарського виробництва), характер розподiлу чистого доходу є iншим. Великi розбiжностi спостерiгаються навiть серед кожної групи, проте вони зростають з розмiром ферм. Для дуже великих ферм рiзниця мiж найбiльшим та найменшим перцентилями становила в 1997 роцi майже 400 тис. дол. (8 тис. дол. для ферм iз обмеженими ресурсами). У розподiлi чистого доходу також спостерiгається вiдхилення у бiк бiльших доходiв для бiльших ферм. Так, рiзниця мiж значенням чистого доходу для 80-го перцентиля та медiанним чистим доходом у 1999 роцi становила 220 тис. дол., що вдвiчi перевищувало рiзницю мiж медiанним чистим доходом та чистим доходом для 20 перцентиля — 97 тис. дол.) Якби розподiл чистого доходу було рiвномiрним, цi рiзницi були б однаковими. У 1998 роцi чистий дохід упав до 43,4 млрд дол. (з 48,6 млрд дол. у 1997 роцi). Це скорочення з рекордного рiвня на 5,2 млрд дол., проте, по-рiзному розподiлилося серед усiх ферм: найгiрше воно позначилося на фермах з обмеженими ресурсами та на фермерах-пенсiонерах. Також вiдзначається помiрне зростання доходу на верхнiй межi розподiлу для ферм, у яких бiльша частка доходу надходила не вiд сiльськогосподарської дiяльностi, що узгоджувалося з аналогiчним скороченням на нижнiй межi розподiлу. Для групи великих i великотоварних ферм чистий дохід зростав за нижньою межею розподiлу (мiж 1997 i 1999 рр.). Цей результат є доволi несподiваним, враховуючи 11-вiдсотковий спад у сукупному чистому доходi за цей перiод. Сукупний дохід не враховує дохід, одержаний поза межами сiльського господарства... Низькi цiни на сiльськогосподарську продукцiю означають зменшення сукупного доходу фермерiв, а отже, — зниження рiвня життя їхнiх родин. У бiльшостi фермерських господарств (62%) основне заняття фермера виходить за рамки суто сiльськогосподарського виробництва. Багато з цих ферм, власники яких зайнятi неповний час, зазвичай є збитковими або приносять невеликий прибуток, який є лише малою часткою сукупного доходу сiм'ї. У фермерських господарствах, якi складаються з фермера та його дружини, у 40% випадкiв обидва з них працюють також поза фермою. Тiльки у 21% випадкiв нi власник ферми, нi його дружина не працюють поза межами ферми. Така професiйна диверсифiкацiя захищає сiмейнi господарства вiд фiнансової нестабiльностi, пов'язаної з сiльським господарством. Витрати фермерських сiмей на їжу, одяг, лікування та iншi витрати на життя мають тенденцiю залишатися порівняно сталими протягом рокiв, а їхнi змiни пов'язанi з уявленням сiм'ї стосовно довготермiнових перспектив. Бiльшiсть фермерських сiмей можуть пристосуватися до зменшення доходiв, використовуючи заощадження або продаючи майно. Не встановлено якоїсь безпосередньої залежностi мiж загальним економiчним станом фермерiв i часткою фермерських сiмей, у яких витрати на життя перевищують їхнiй дохід. У 1996 роцi, який, зазвичай, розглядають як добрий для сiльського господарства, виходячи iз чистого доходу сектора, 29% фермерських сiмей не мали достатнього доходу для покриття витрат на життя. У 1999 роцi, коли чистий дохід скоротився, цей показник знизився до 19% завдяки зростанню доходiв вiд дiяльностi поза фермеруванням (у середньому 16 тис. дол.), яке бiльш нiж компенсувало середнє зменшення доходiв сiмей вiд фермерування. Стан економiки сiльського господарства, безумовно, має вiдносно бiльший вплив на сiм'ї, де основною дiяльнiстю є сiльське господарство. Для таких сiмей бiльша залежнiсть вiд доходу ферми в середньому призводить до менших витрат порiвняно з фермами, де основна дiяльнiсть не пов'язана з сiльським господарством. Це явище iлюструється суттєвою рiзницею в середньому доходi сiмей. У 1999 роцi середнiй чистий дохід фермерiв, якi основний дохід отримали вiд сiльського господарства, становив 55 тис. дол. порiвняно з 70 тис. дол. доходу фермерiв, якi основну частку доходу отримали поза сiльським господарством. Бiльша частка сiмей, якi дуже залежали вiд доходiв ферми, мали витрати на життя бiльшi за свої доходи (27% проти 14% у 1999 роцi). Крiм того, частка фермерських сiмей, у яких витрати на життя перевищували дохід, мало змiнилася мiж 1996 та 1999 роками. У 1996 роцi 32% цих "залежних вiд фермерства" сiмей мали пристосуватися до скорочення доходiв порiвняно з 27% у 1999 роцi. Дохід, одержаний поза межами ферми, залишається важливим для здатностi "залежних вiд фермерства" сiмей пристосовуватися до скорочення доходiв. У 1999 роцi такi сiм'ї з негативною прибутковiстю вiд фермерства в середньому отримали дохід поза межами ферми в 42,5 тис. дол. i витрачали на життя 21 тис. дол., порiвняно з 28 тис. дол. i 23 тис. дол., вiдповiдно, для "залежних вiд фермерства" сiмей, сiльськогосподарське виробництво для яких було прибутковим. ...I не вiдображає багатства Загальноприйнятим є уявлення, що низька вiддача вiд фермерування робить складним для фермерських сiмей накопичення багатства — особливо для сiмей, дохід яких суттєво залежить вiд сiльськогосподарської дiяльностi та капiталовкладень у майно i якi не змогли знайти альтернативних джерел доходу поза межами ферми. Сукупнi мiри доходу не вiдображають добробуту фермерських сiмей у сенсi їхньої здатностi накопичувати багатство. У 1999 роцi сiмейнi ферми мали середнiй власний капiтал у приблизно 563 тис. дол. За даними обстежень Федерального резервного фонду за 1998 рiк (останнi наявнi данi), середнє багатство сiмей в iнших галузях економiки становило 283 тис. дол. — приблизно половину багатства фермерських сiмей. Оскiльки бiльшiсть фермерiв є власниками бiзнесу, бiльш коректним є порiвняння мiж сiм'ями — власниками бiзнесу у сiльському господарствi та в iнших галузях. У цьому разi спiввiдношення мiж доходом сiм'ї та власним капiталом залежить вiд ризику бiзнесу. Аналiз власного капiталу сiмей показує, що в цiлому фермери є бiльш заможними, нiж сiм'ї, чий бiзнес не пов'язаний iз фермерством. Медiанний середнiй капiтал фермерiв-власникiв дорiвнював 351 тис. дол. порiвняно з 167 тис. дол. для власникiв бiзнесу в iнших галузях. Однак частка фермерiв-власникiв на нижньому (вiд'ємний власний капiтал) та верхньому (власний капiтал, бiльший за 1,5 млн дол.) рiвнях є аналогiчною до часток на крайнiх межах сiмей — нефермерiв. Рiзниця мiж капiталом власникiв-фермерiв i власникiв в iнших галузях пояснюється структурою капiталу. Хоча приблизно 45% усiєї землi орендується, 70% власного фермерського капiталу становить саме вартiсть землi. На противагу цьому у бiльшостi видiв дiяльностi, вiдмiнних вiд фермерства, основнi фонди орендуються, а вимоги до капiталу є значно меншими. Оскiльки нефермерськi сiм'ї-власники не потребують великих iнвестицiй у бiзнес, бiльшу частину багатства таких сiмей складають грошi, не пов'язанi з бiзнесом. Рiзниця в структурi майна сiмей також дала змогу фермерським сiм'ям накопичити бiльше багатства протягом 1990-х рокiв, нiж нефермерським сiм'ям. Хоча обмеженiсть даних не дає можливості зробити точну оцiнку змiн у власному капiталi, загальна тенденцiя є очевидною: власний капiтал фермерiв мiж 1993 та 1999 роками зрiс на 54%, тодi як загальний середнiй власний капiтал мiж 1992 та 1998 роками — лише на 32%. Сукупний дохід фермерiв не вiдбиває проблеми заборгованостi Запозичення є джерелом капiталу не для всiх ферм. Тiльки 42% ферм звiтували про наявнiсть боргу наприкiнцi 1999 року. Для тих, хто позичав, частка доходу має вiдкладатися для сплати основного боргу та вiдсоткiв. Неочiкуване скорочення доходу може зменшити спроможнiсть ферми обслуговувати борг, внаслiдок чого виникають простроченi позики. Iсторичнi тенденцiї в частцi прострочених сiльськогосподарських позик (сплата пiсля 30 та бiльше дiб) для комерцiйних банкiв показує, що проблема сплати позик була найгострiшою в 1987 роцi — 11% вiд загального обсягу позик. Частка прострочених позик зменшилася протягом 1990-х рокiв i залишалася на рiвнi приблизно в 3% загального обсягу позик протягом кiлькох останнiх рокiв. Тiльки в 1996 i 1999 роках частка прострочених позик комерцiйних банкiв зростала. Щорiчнi змiни в чистому доходi ферм не можуть показати таких помiрних зростань прострочених позик. Мiж 1995 i 1996 роками чистий дохід фермерiв зрiс на 49% i впав менше нiж на 3% мiж 1998 i 1999 роками. Найбiльше рiчне скорочення чистого доходу ферм пiсля 1987 року спостерiгалося мiж 1994 i 1995 роками (-24%), коли прострочена заборгованiсть ферм зменшилася з 2,8% до 2,7% фермерських кредитiв комерцiйних банкiв. Данi комерцiйних банкiв по кредитах нефермерським видам дiяльностi для комерцiйних та промислових цiлей вказують на те, що, за винятком початку 1990-х рокiв, частка прострочених позик для фермерiв була вищою, нiж для iнших видiв дiяльностi. ...не є показником числа банкрутств фермерiв... Як i в iнших видах конкурентної дiяльностi, кожного року з рiзних причин припиняє свою дiяльнiсть низка ферм. Часто фермер виходить iз бiзнесу добровiльно. Згiдно з даними Асоцiацiї американських банкiрiв (ААБ), протягом 1985—1999 рокiв пiк виходу фермерiв з бiзнесу припав на 1986 рiк — 6,2%. Протягом 1990-х рокiв цей показник був у межах 2—3%. У 80% випадкiв вихiд iз бiзнесу був пов'язаний зi старiнням фермерiв i добровiльною лiквiдацiєю ферм, але решту випадкiв було пов'язано з банкрутством. Хоча рiвень банкрутств фермерiв був порівняно сталим протягом 1990-х рокiв, коливання рiчного сукупного доходу фермерiв були великими. Найбiльшi зростання чистого доходу фермерiв вiдбулися мiж 1995 i 1996 та мiж 1991 i 1992 роками. За таких суттєвих зростань сукупного доходу число банкрутств фермерiв мало б зменшуватися. Проте мiж 1995 i 1996 кiлькiсть їх зросла, а мiж 1991 i 1992 роками — не змiнювалася. Найбiльше зменшення чистого доходу фермерiв вiдбулося мiж 1994 i 1995 (24%) та 1990 i 1991 (13%) роками. Частка збанкрутiлих фермерiв також зростала в цей перiод, але дуже незначно — 0,2%. Банкрутства являють собою накопичений ефект багаторiчного поганого господарювання, i вони можуть траплятися через кiлька рокiв пiсля початкового низького доходу. Чи фермери банкрутують частiше за iнших бiзнесменiв? Управлiння справами малого бiзнесу пiдсумувало данi Управлiння судами США стосовно кiлькостi банкрутств i добровiльного припинення дiяльностi. Частка припинення бiзнесу в несiльськогосподарському секторi коливалася мiж 13—16% — у 4 рази бiльше, нiж у фермерiв. Частково рiзниця в рiвнi виходу з бiзнесу пояснюється бiльшими початковими витратами на фермерування i бiльшим рiвнем ризикового капiталу. Витрати на припинення дiяльностi для багатьох видiв нефермерської дiяльностi є набагато меншими. Рiшення про добровiльне припинення дiяльностi (на якi припадає найбiльша частка як серед фермерiв, так i бiзнесменiв в iнших галузях) прийняти набагато легше, якщо iнвестований у дiяльнiсть капiтал є невеликим або лiквiдним. Якщо ж майно пiдприємства є малолiквiдним, що має мiсце в сiльському господарствi, витрати на припинення бiзнесу можуть бути суттєвими. ...Не враховує внутрiшнього задоволення вiд фермерування Сiльська мiсцевiсть ряснiє рiзними джерелами краси, такими як дика природа, чудовi краєвиди, традицiї та культура. Як пiдприємцi фермери також насолоджуються незалежнiстю та вiдповiдальнiстю, пов'язаними з веденням власного бiзнесу. Задоволення вiд цих сторiн життя та працi на фермi нелегко вимiряти в грошах. При опитуваннi, що визначає успiх їхньої дiяльностi, вiдносно велика частка фермерiв заявила, що фермерування є настiльки ж важливим, а в деяких випадках бiльш важливим, нiж будь-якi фiнансовi мiркування. Стиль життя був головним чинником успiху для всiх груп малих ферм. У кожнiй iз цих груп фермери обирали вiдповiдь "стиль життя" як дуже важливий елемент успiху частiше за будь-який iнший елемент. Стиль життя залишається важливим чинником успiху навiть серед власникiв бiльших ферм. Для великих i дуже великих ферм велика частка в кожнiй категорiї (80% i бiльше) вказувала на вiдповiдний доход як на дуже важливий чинник успiху. Крiм того, 70% фермерiв у кожнiй з типологiчних груп пов'язували успiх зi стилем життя.

Loading...

 
 

Цікаве