WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Проблеми інженерно-технічного забезпечення АПК - Реферат

Проблеми інженерно-технічного забезпечення АПК - Реферат

Реферат на тему:

Проблеми інженерно-технічного забезпечення АПК

У тому самому журналі ("Техніка АПК") опубліковані ще дві цікаві статті: В.Саченка, директора Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування "Українському селу — надійну вітчизняну техніку" і В. Іванишина, директора УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого "Випробування — необхідний етап у створенні конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки". Наведемо цифри із статті В. Саченка: галузь сільськогосподарського машинобудування об'єднує понад 130 спеціалізованих підприємств і організацій. Далі дослівно: "Номенклатура потрібної для забезпечення виконання технологічних процесів в АПК техніки і обладнання перевищує 3 тис. найменувань і постійно збільшується. В даний час на виробництві перебуває майже 2,6 тис. найменувань." Ділимо 2,6 тис. на 130 підприємств і маємо — кожне підприємство виробляє 20 марок машин (у середньому). Вочевидь, за такого розмаїття до надійності на підприємствах ще не дійшли.

Не переказуватимемо досягнення департаменту, вони є в техніці й технологіях, що відображається в такому виразі: "Слід відзначити, що за останні роки у півтора раза збільшилися обсяги оновлення та модернізації технологічних процесів". Цей вислів можна розуміти так: якщо торік для модернізації було закуплено два верстати, то в цьому році — три, і вже одержимо зростання в 1,5 раза.

У статті ми вперто шукали показники надійності вітчизняної техніки й нарешті знайшли: "Соціальна спрямованість Державного бюджету 2005 року не дала змоги галузі машинобудування для АПК виконати затверджені урядом програми, спрямовані на її пріоритетний розвиток, що не дало можливості завершити роботи з підвищення технічного рівня й надійності вітчизняної сільськогосподарської техніки".

Шанованому директорові слід було б висловитися чіткіше: по-перше, технічний рівень техніки і її показники надійності безоплатними не бувають, по-друге, технічний рівень техніки і надійність — прямо пропорційні асигнуванням на наукові дослідження та оновлення технологій провідних заводів.

Наведемо ще одну цитату із статті В. Саченка: "Фінансування цих програм дасть змогу в 2008 році збільшити виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки, насамперед: універсально-просапних тракторів — до 3 тис. од.; зернозбиральних комбайнів "Обрій" — до 500 од.; "Славутич" — до 1 тис. од. Всього вітчизняних тракторів і комбайнів буде вироблено 9,5 тис. од., а двигунів — 3 тис. одиниць".

Виникають питання: де візьметься конкурентоспроможність техніки, якщо не виділяли кошти на наукові дослідження й технологічне переоснащення заводів? Який зміст вкладено в слово "енергонасиченість"? Якщо трактор Т-150К енергонасичений за потужності двигуна Ne = 165 к.с. (170 к.с.) і маси трактора 7,25 т, то трактор "Фендт" "енергоперенасичений" тому, що має потужність двигуна Ne = 310 к.с., а маса трактора — 9,2 т. Далі: щорічна потреба в тракторах (згідно з Розпорядженням Кабміну) становить 30–35 тис. машин, а вітчизняне виробництво орієнтується на 6,5 тис. од., що становить 21,66 і 18,57% потреби. А де брати решту тракторів?

Чи потрібно за таких обсягів виробництва вітчизняної техніки запевняти, що оновлення й поповнення МТП треба проводити за рахунок вітчизняної техніки. 51% потреби давав би підставу казати, що оновлення МТП здійснюється завдяки техніці вітчизняного виробництва.

Низька платоспроможність сільгоспвиробників очевидна з характеристик вітчизняного ринку зернових. Завдяки "підтримці" держави через цінову політику кожен сільгоспвиробник втратив по два-три трактори й одному зернозбиральному комбайну. Вітчизняної техніки виробляємо мало, а реалізуємо ще менше. На 1 червня 2006 р. не реалізованими були: 579 тракторів, 2517 знарядь для обробітку грунту, 438 сівалок, машин і обладнання для переробки сільгосппродукції — на 22,1 млн грн.; запчастини — на 41,4 млн грн. Причини, хто проводить маркетинг ринку? Як працює система "Агролізингу"?

Причини критичного становища вітчизняного сільгоспмашинобудування, як технічний арбітр, наводить В. Іванишин. За його висновками, в Україні переважає виробництво сільгосптехніки завдяки повторенню застарілих конструкцій нескладних машин. Триває відставання вітчизняного машинобудування від кращих зарубіжних аналогів на два-три покоління з основних видів техніки (тракторів, комбайнів, сівалок тощо). Із понад 6 тис. випробуваних зразків техніки до виробництва рекомендовано близько 500 машин. А виробляють майже 2,6 тис. од. Отже, 2100 машин виробляють або старих зразків, або вони не сертифіковані.

Варто погодитися з В. Іванишиним, що в розв'язанні завдань із технічного переоснащення сільськогосподарського виробництва значну роль слід відводити державним випробуванням нових зразків техніки. Доцільно зазначити, що випробування техніки ще не має рейтингу випробовувального центру штату Небраска, але за кваліфікаційним рівнем співробітників, методиками — їх проводять професійно. Для підвищення рейтингу і значущості випробувань потрібна державна фінансова підтримка для закупівлі нового сучасного випробовувального обладнання, розробки нових методик і вдосконалення наявних.

За змістом, обсягом випробувань і статусом інституту його можна прирівняти до технічної митниці з відповідними наслідками для сільгоспвиробників. Технічна "митниця" за технічним оснащенням має давати обгрунтоване "добро" на виробництво якісної і надійної техніки. Адже УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого — це останній технічний контроль між виробником техніки і її споживачем.

Після ухвалення закону про інженерно-технічне забезпечення, зміст якого спрямовано на захист вітчизняного виробника, було ухвалено закони, спрямовані на прискорення вступу України до СОТ. За змістом ці закони не корелюють між собою. Як у реальному житті це передбачити? Технічне забезпечення передбачає впровадження в усі галузі сільськогосподарського виробництва прогресивних енергоощадних технологій на базі сучасної високопродуктивної техніки. А чи здатне вітчизняне сільськогосподарське машинобудування забезпечити сільгоспвиробників такою технікою як за кількістю, так і за якістю? Економічний стан виробників техніки та технічний рівень техніки, яку вони виробили, свідчить — ні. Чому? Тому що технічний прогрес — це ще не декларативна технічна політика. Це не тільки — маю наміри, а й маю можливість із фінансовими ресурсами, наявними кваліфікованими кадрами опанувати сучасні прогресивні технології виробництва машин високого технічного рівня, які відповідали б ринковим вимогам уже 20-ті роки третього тисячоліття.

Слід об'єктивно оцінити, що станом на 1991 р. радянське сільськогосподарське машинобудування, за показниками технічного рівня, в тому числі надійності, довговічності, трудомісткості ремонтно-обслуговуючих робіт, відставало від машинобудування розвинутих країн на 15–20 років. Якого технічного прогресу в сільськогосподарському машинобудуванні досягнуто за 15 років незалежності? 15 років відставання за радянських часів плюс 15 років відставання за часів незалежності України — як їх подолати?

Чому ми детально розглянули Розпорядження Кабміну? Тому що жодна із його позицій не знайшла практичного виконання. Для того, щоб закон не загубився в нетрях паперової тяганини, громаді слід постійно тримати його на контролі.

На наш погляд, основний напрям підтримки вітчизняного машинобудування — науково-прикладні дослідження, які мають замінити скромне слово "створення" і відповідні асигнування на їх виконання. Багато наших науковців, інженерів працюють за кордоном. Потрібно створити умови. щоб вони повернулися до вітчизняних інститутів, КБ, заводів із набутим науковим і прикладним досвідом. Таку практику використовував і використовує Китай, вважаючи всіх китайців, які працюють за інноваційними напрямами за кордоном, "своїми", а не емігрантами. "Свої" українці принесуть набуті наукові знання, практичний інженерний менеджмент для відродження вітчизняного машинобудування. Не можуть бути до безкінечності основною експортною продукцією сировина і метали, електроенергія. Потрібно вітчизняний метал перетворювати в сучасні машини з новими вітчизняними марками, назвами, брендами.

До вирішення проблем відродження вітчизняного машинобудування має долучитися національна політично-патріотична еліта, вітчизняні явні та приховані мільярдери й перевести свої прізвища із індивідуального значення в загально-індивідуальне, в гордість держави, як це має місце в зарубіжній практиці. Марки "Джон Дір", "Кейс", "Массей Фергюсон", "Фендт", "КЛААС", "Форд" тощо прославляють не тільки прізвища засновників фірм, а й країни, в яких вони мають честь бути засновниками. На нашу думку, трактори, комбайни під маркою засновників фірм "Ахметов", "Гайдук", "Жеваго" могли б завдяки технічному рівеню, показники надійності, довговічності, потіснити не тільки з вітчизняного ринку, а й із світового названих вище фаворитів. Плуги під маркою "Коломойський" — потіснити славнозвісні "Лемкен", "Грегорі Бессон".

Бойскаутам і молоді відомі цукерки під маркою "Рошен". Для розширення сфери популярності серед електорату, відвоювання ринку України не завадив би вітчизняний бурякозбиральний комбайн під маркою "Рошен", який зміг би конкурувати з відомими брендами "Хамер", "Матро", "Ропa".

На вітчизняній ниві стільки жниварів, що час знаменитостям переходити до фізичних нив. Наприклад, виготовити універсальну жниварку під маркою "Юля". На світовому ринку марка "Мерседес" є престижною для споживачів. На наш погляд, марка "Юля" не зганьбила б будь-якої машини, якби Ю. В. взялася за виробництво вітчизняних, наприклад, універсальних або спеціальних жниварок, які могли б косити з такою надійністю фізичний урожай, як Ю. В. "косить" політичні дивіденди.

Отже, є куди вкласти кошти й прославити свої прізвища на користь власному бізнесу й державі, в тому числі "улюбленому" електорату.

Loading...

 
 

Цікаве