WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Державний підхід до селекції та насінництва овоче-баштанних рослин - Реферат

Державний підхід до селекції та насінництва овоче-баштанних рослин - Реферат

Реферат на тему:

Державний підхід до селекції та насінництва овоче-баштанних рослин

Розглянувши сучасний стан української селекції овоче-баштанних рослин, слід зазначити, що вітчизняні селекційні здобутки і фундаментальні напрацювання, навіть в умовах нерівної конкурентної боротьби, свідчать про наявні перспективи як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринків, але лише за умови зваженої державної політики в розвитку агропромислового комплексу України. Запровадження державної системи підтримки вітчизняного товаровиробника сприятиме не тільки забезпеченню насінням внутрішніх споживачів, а й дасть можливість експортувати його. Враховуючи існуючий спад у галузі овочівництва, підсилений жорсткою експансією іноземних сортів та гібридів, вважаємо за доцільне запровадити щорічні квоти на ввезення іноземного насіння та розробити заходи державної політики щодо концентрації і використання інвестиційних фондів для овочівництва, як у садівництві, виноградарстві й хмелярстві, де використовують акцизний збір на розвиток цих галузей.

В Україні активну селекційну роботу зі створення гетерозисних гібридів розпочато близько 10 років тому, але навіть за такий незначний період селекціонерам удалося досягти значних результатів у створенні гібридів огірків, томату, баклажану, перцю солодкого, кавунів, а також напрацювати селекційну базу для створення гібридів моркви, буряків столових, редьки, капусти білоголової та цибулі ріпчастої.

Нині досить широкого поширення у відкритому грунті набули гібриди огірків — Смак F1, Самородок F1, Слобожанський F1, які поступово витісняють менш ефективні за рівнем стійкості, скоростиглості та продуктивності районовані сорти. Триває селекційна робота зі створення потрійних гібридів огірка, впровадження яких дасть змогу збільшити його продуктивний потенціал ще вдвічі. Створено високотехнологічні гібриди томата для закритого грунту (Алла-2 F1, Княжич F1, Богун F1, Цвєтік F1, Бармалєй F1) та відкритого (Святослав F1, Козачок F1, Класік F1, Побратим F1, Фастівський F1), які за рівнем продуктивності не поступаються кращим іноземним аналогам, відзначаються скоростиглістю й мають відмінні смакові якості. Слід також відзначити новостворені скоростиглі, холодостійкі гібриди перцю солодкого (Ніка F1, Злагода F1, Гранд F1 ), які характеризуються високою продуктивністю й віддачею врожаю та підвищеним вмістом аскорбінової кислоти (250–340 мг/%). Гібрид Гранд F1 є першим у світовій практиці гетерозисним гібридом, створеним на стерильній основі.

Але, незважаючи на певні здобутки в селекції овочевих рослин, в Україні галузь овочівництва на сьогодні переживає досить скрутний період, коли, з одного боку, через недостатні фінансування та державну підтримку спостерігається занепад системи овочівництва, насамперед його насінництва, а з іншого, — йде жорсткий наплив іноземних гібридів і технологій виробництва, які, маючи потужний маркетинг, поступово заповнюють український ринок своєю продукцією. Так, можна констатувати, що сьогодні відбувається неконтрольована державою чітко продумана експансія на український ринок насіння іноземних фірм, сорти і гібриди яких не пристосовані ні до вітчизняних технологій, ні до зональних грунтово-кліматичних умов вирощування, ні до традиційних потреб населення щодо якісної продукції. На противагу Росії Україна до сьогодні не має зваженої державної політики та законодавчої бази щодо підтримки й розвитку вітчизняного овочівництва відкритого та закритого грунту. Немає будь-якого державного контролю завезення в Україну "піратського" насіння невідомих репродукцій від невідомих виробників під маркою кращих сортів і гібридів вітчизняної селекції. За рахунок суттєвих пільг та продуманої експортної політики низки іноземних країн вітчизняний товаровиробник швидко втрачає ринки збуту товарної овочевої продукції. Нині в "Реєстр дозволених для використання в Україні препаратів на овочевих і баштанних культурах" щорічно вводиться чимало пестицидів для їх захисту від хвороб, шкідників та бур'янів без будь-яких випробувань у спеціалізованих установах, які саме й займаються розробкою технологій вирощування цих культур.

На сьогодні гібриди займають значний відсоток в асортименті "Реєстру сортів рослин України" (36%), хоча більшість із них (29 %) — іноземного походження. Слід зазначити, що навіть четверта частина гібридного асортименту є досить вагомим результатом плідної селекційної роботи вітчизняних учених, які тепер, на жаль, змушені працювати у негативно контрасних, порівняно з іноземними фірмами, умовах. Поки що немає державної програми з оновлення спеціальної (малої) техніки для проведення генетичних, селекційних, насінницьких та технологічних досліджень, а устаткування та обладнання, придбане ще за часів СРСР, вийшло з ладу або морально застаріло. Враховуючи цей факт, тримати високий рівень конкурентоспроможності вітчизняних гібридів стає все важче.

Безумовно, іноземні фірми мають вагоміші напрацювання у створенні гетерозисних гібридів, але, на відміну від вітчизняних сортів і гібридів, їх модельні об'єкти не завжди відповідають грунтово-кліматичним умовам та потребам національного товаровиробника. Порівнюючи потенційні можливості вітчизняних гібридів з іноземними аналогами, простежується чітка тенденція до значно досконалішого поєднання ознак продуктивності з якісними показниками саме у форм місцевого походження. Україна досить різноманітна за агроекологічними умовами, тому створення гібридів ведеться зонально, з урахуванням особливостей регіону: холодо-, посухо-, спеко-, солестійкість. Це дає можливість цілеспрямованіше використовувати наявний сортимент гібридів вітчизняного походження.

Поки що єдиною перевагою іноземних гібридів є досконаліше відпрацювання рівня стійкості проти хвороб, що потребує наявності сучасних імунологічних і біотехнологічних досліджень високого рівня фінансування. Брак потрібного сучасного обладнання унеможливлює якісне проведення комплексу фундаментальних досліджень, без яких створення стійких високоякісних гібридів не можливе. Брак гібридів цибулі ріпчастої та незначний асортимент інших дворічних рослин (капуста білокачанна, буряки столові, морква, редис) також потребує вкладених значних матеріальних коштів: для утримання теплиць, ізобудинків, проведення біотехнологічних досліджень.

Проблема полягає ще й у тому, що наші селекціонери змушені займатися не лише створенням, а й упровадженням своїх розробок. Можливо, через це мінімальний попит на більшість створених гібридів обумовлений не стільки їх конкурентоспроможністю, скільки кволою маркетинговою розкруткою. Тому навіть незначна кількість потенційних споживачів обирає прорекламовану, а тому, на їхню думку, гарантовану іноземну продукцію.

Окрім фінансування фундаментальних досліджень, значну увагу слід приділяти впровадженню, розмноженню та підтримці вже створених новітніх сортів і гібридів. Особливо потребує налагодження система гібридного насінництва самозапильних видів рослин, таких як томат, баклажан, перець. На сьогодні створено високопродуктивні гібриди томата як для умов відкритого, так і закритого грунту, що здатні забезпечити значно вищий рівень якісної товарної продукції. Недостатньою мірою ведеться насінництво гібридів баклажана та перцю солодкого. Все це призвело до того, що понад 80% площ закритого грунту зайнято гібридами іноземного походження. Щорічно держава на цьому втрачає близько 12 млн грн. Тільки за рахунок часткової компенсації затрат на проведення робіт із гібридного насінництва та відновлення матеріально-технічної бази закритого грунту можливо налагодити розмноження та впровадження вітчизняних гібридів. При цьому новітні розробки, які мають значні переваги, через недостатню рекламу та пропаганду й донині залишаються незатребуваними.

Loading...

 
 

Цікаве