WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Діагностування гідравлічних приводів зернозбиральних комбайнів під час підготовки до жнив і в процесі збирання врожаю - Реферат

Діагностування гідравлічних приводів зернозбиральних комбайнів під час підготовки до жнив і в процесі збирання врожаю - Реферат

Реферат на тему:

Діагностування гідравлічних приводів зернозбиральних комбайнів під час підготовки до жнив і в процесі збирання врожаю

Після тривалого зберігання комбайнів слід провести роботи з технічного обслуговування елементів гідроприводів. Розконсервовують деталі гідроагрегатів (штоки, плунжери, золотники, трубопроводи та рукави високого тиску). Перевіряють кріплення гідроагрегатів і трубопроводів. Місця кріплення трубопроводів мають бути ізольованими еластичними прокладками. Металеві трубопроводи не повинні бути деформованими. Рукави високого тиску закріплюють так, щоб запобігати зусиллю від скручування, а радіус згинання їх має бути не менше восьми зовнішніх діаметрів рукава. Очищують фільтри і, в разі потреби, замінюють фільтрувальні елементи. Заправляють баки потрібною кількістю якісної робочої рідини (оливи) тієї марки, що відповідає вимогам інструкції з експлуатації комбайна. Заправку проводять за допомогою спеціальних пристроїв через відповідні клапани та гідролінії. Змащують підшипники механізму приводу насосів.

Запускають двигун і встановлюють середні оберти колінчастого вала (відповідають 60–70% номінального значення частоти обертання колінчастого вала двигуна). Прогрівають робочу рідину до температури 45...55°С. Перевіряють функціонування всіх гідрофікованих механізмів. Для цього виконують 5–6 увімкнень у робочі положення за допомогою органів керування відповідних механізмів основного гідравлічного приводу, спостерігаючи за виконанням ними відповідних технологічних операцій. За допомогою кермового колеса виконують 5–6 повних поворотів керованих коліс з одного крайнього положення в інше. Щоб перевірити функціонування гідравлічного приводу ходової системи (за увімкненої першої передачі коробки діапазонів швидкостей), важіль керування подачею аксіально-поршневого насоса на короткий термін встановлюють у положення, що відповідає рухові комбайна "Вперед" і "Назад". Функціонування механізмів має відповідати таким вимогам: переміщення поршнів і плунжерів гідроциліндрів має відбуватися повільно; для механізмів, які мають привод від спарених гідроциліндрів, має бути забезпечено синхронність переміщення; люфт кермового колеса має не перевищувати 25°; зусилля для обертання кермового колеса має не перевищувати 5 кгс; керовані колеса мають повертатися плавно, без ривків; зміна швидкості та напрямку руху комбайна має відбуватися плавно; за нейтрального положення важеля керування подачею аксіально-поршневого насоса комбайн не повинен рухатися. Перевіривши функціонування гідрофікованих механізмів, зупиняють двигун і проводять зовнішній огляд елементів гідроприводів, усувають виявлені дефекти: підтікання робочої рідини в спряженнях деталей не допускається, усуваються перевіркою кріплення деталей і заміною ущільнення; за появи піни у баках слід перевірити герметичність з'єднань усмоктувальних магістралей; підвищення вакууму понад 0,245 кгс/см2 в усмоктувальній магістралі гідравлічного приводу ходової системи свідчить про забрудненість фільтрувальних елементів, які слід очистити або замінити; для з'ясування причин, що призвели до порушень у функціонуванні гідрофікованих механізмів, проводять технічне діагностування задля встановлення технічного стану гідравлічних приводів у цілому і їх складових гідроагрегатів.

Загальний технічний стан основного гідравлічного приводу характеризується тривалістю піднімання жниварки з нижнього крайнього у верхнє крайнє положення. Для цього запускають двигун і прогрівають робочу рідину до температури 45...55°С (за такої температури виконують усі дальші операції діагностування). Опускають жниварку в крайнє нижнє положення і встановлюють для двигуна номінальну частоту обертання колінчастого вала. Золотник розподільника, за допомогою якого відбувається подача робочої рідини в порожнини гідроциліндрів піднімання жниварки, вмикають у робоче положення "Підйом" і вимірюють час піднімання жниварки з нижнього крайнього у верхнє крайнє положення. Тривалість піднімання жниварки має не перевищувати 4 с. Якщо тривалість піднімання жниварки перевищує вказаний час, то потрібно провести поелементне діагностування для пошуку несправності. Для цього використовують комплект засобів, який розробили і виготовляють у ННЦ "ІМЕСГ" (див. журнал "Пропозиція", 2004, №3, с.94).

Нагнітальний рукав високого тиску, по якому робоча рідина подається від гідронасоса, від'єднують біля металевого трубопроводу, а на його місце до штуцера за допомогою перехідника під'єднують комутатор . Рукав високого тиску від насоса під'єднують до штуцера комутатора. До другого штуцера комутатора під'єднують за допомогою рукава високого тиску нагнітальний штуцер витратоміра. Зливний штуцер витратоміра за допомогою рукава високого тиску та перехідника з'єднують із баком. Під час монтажу засобів діагностування та між операційними переходами обов'язково потрібно рукоятку витратоміра встановити в положення "Відкрито", а рукоятку комутатора викрутити до упору (повертаючи їх проти ходу стрілки годинника). Завершивши під'єднання засобів діагностування, запускають двигун і, за прогрітої робочої рідини, визначають подачу насоса. Для двигуна встановлюють номінальну частоту обертання колінчастого вала, рукоятку комутатора закручують до упору, а рукоятку витратоміра повертають за ходом стрілки годинника до досягнення тиску 100 кгс/см2 (за показаннями манометра витратоміра), і за шкалою витратоміра визначають подачу насоса. Отримане значення порівнюють з даними, наведеними в таблиці. У таблиці наведено номінальні, допустимі та граничні значення діагностичних параметрів. Номінальні значення діагностичних параметрів відповідають параметрам технічного стану нових гідроагрегатів. Допустимі значення діагностичних параметрів відповідають такому технічному стану гідроагрегатів, за якого вони мають можливість виконувати свої функції до дальшого діагностування (240 мото-год). Граничне значення діагностичного параметра відповідає такому технічному стану гідроагрегатів, за якого їх дальша експлуатація є недоцільною, виходячи з техніко-економічних показників працездатності механізмів комбайна.

Після визначення подачі насоса перевіряють загальні втрати робочої рідини в елементах гідроагрегатів після насоса. Для цього рукоятку комутатора викручують до упору, відкриваючи доступ робочої рідини до розподільників. Вмикають золотник розподільника, до якого під'єднано гідроциліндри жниварки, у робоче положення "Підйом" і утримують його протягом випробувань. За номінальної частоти обертання колінчастого вала двигуна повторюють вимірювання подачі робочої рідини витратоміром за описаною технологією. Тиск за шкалою витратоміра, за якого визначають загальні втрати робочої рідини в гідроприводі, встановлюється на 25% менше значення тиску спрацювання запобіжного клапана для конкретної марки комбайна. Якщо різниця між першим, коли випробовувався тільки один насос, і другим, коли під'єднано всі споживачі гідроенергії потоку робочої рідини, значеннями подач перевищує 5 л/хв, то слід перевірити технічний стан окремих елементів гідроагрегатів (перепускних і запобіжних клапанів, спряжень корпус — золотник розподільників, поршнів і плунжерів гідроциліндрів). Слід враховувати те, що шкала витратоміра протарована для вимірювання витрати за тиску 100 кгссм2, а для вимірювання подачі за інших значень тиску.

Для визначення тиску спрацювання запобіжного клапана один із золотників розподільника вмикають у робоче положення та утримують його в цьому положенні протягом випробування, а рукоятку витратоміра повертають за ходом стрілки годинника в положення "Закрито". Максимальне відхилення стрілки манометра витратоміра зафіксує значення тиску спрацювання запобіжного клапана, яке звіряють із даними таблиці. Контролюють тиск спрацювання запобіжного клапана за середніх обертів колінчастого вала двигуна. Для запобігання руйнуванню елементів гідроприводів забороняється створювати в системі тиск, який би перевищував більш як на 25% нормативне значення тиску спрацювання запобіжного клапана. Якщо під час діагностування виявлено порушення у функціонуванні окремих механізмів, то слід перевірити систему керування гідроагрегатами.

Loading...

 
 

Цікаве