WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Діагностика маститу як спосіб оздоровлення поголів'я корів - Реферат

Діагностика маститу як спосіб оздоровлення поголів'я корів - Реферат

Реферат на тему:

Діагностика маститу як спосіб оздоровлення поголів'я корів

Суттєвим чинником, який впливає на молочну продуктивність корів та якість отриманої продукції, є захворювання на мастит. Хворі тварини знижують надої, а після одужання вони часто взагалі втрачають властивість продукувати молоко в окремих частках вимені, внаслідок їх атрофії. Запальні процеси, які розвиваються в молочній залозі, призводять до змін хімічного складу молока, його фізичних та біологічних властивостей. Через це воно втрачає свою поживну цінність, стає малопридатним для переробки, знижується якість виготовлених із нього молочних продуктів. Основні причини захворювання корів на мастит встановлено — це насамперед порушення технологічного процесу і "Правил машинного доїння корів", а також ветеринарно-санітарних вимог під час доїння та утримання корів, неадекватний фізіологічним потребам тварин режим роботи доїльного обладнання. Саме тому для вдосконалення технології виробництва молока особливу увагу потрібно звернути на заходи зниження рівня захворюваності корів на мастит, діагностику, своєчасне лікування та профілактику. Проведення, згідно з чинними "Правилами машинного доїння корів", періодичної діагностики маститу в корів для виявлення хворих тварин та їх подальшого лікування безпосередньо в господарствах є неабияким резервом оздоровлення поголів'я.

В Українському науково-дослідному інституті прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (Київська область, Васильківський район, смт. Дослідницьке) проведено масштабні порівняльні дослідження з оцінки різних способів діагностики субклінічної форми маститу в корів, у тому числі з використанням низки перспективних пристроїв, які функціонують на електронній основі.

Передусім розглянемо (в тому числі і в історичному аспекті) способи виявлення прихованої (субклінічної) форми маститу. Для встановлення субклінічних маститів важливо провести ретельне обстеження стану молочної залози. Субклінічний запальний процес можна виявити за зменшенням молокоутворення під час визначення молочної продуктивності корів. У діагностиці субклінічного маститу перевагу надають пробам (тестам), з їх допомогою виявляють зміни хімічного складу молока, його фізичні та біологічні властивості, кількість клітин у молоці, а також проводять бактеріологічне дослідження молока. На думку низки учених, дослідження секрету хворої частки вимені допомагає виявити характер процесу запалення, проконтролювати результати лікування, встановити епізоотологічну і епідеміологічну роль даної тварини під час хвороби, пов'язану зі споживанням молока і молочних продуктів. Прості хімічні методи дослідження паренхімного молока, видоєного відразу ж після закінчення доїння, поділяють на дві групи: визначення змін реакції (рН) молока з використанням індикатора; методи визначення підвищеної кількості клітин у молоці. Застосування індикаторів грунтується на їх здатності змінювати колір рідини за різної концентрації водних іонів у розчині. Молоко здорових корів у середині лактації має слабокислу реакцію, рН — від 6,3 до 6,9. В разі маститу реакція молока інколи стає лужною з рН 7,0 і вище. Однак, внаслідок того, що активна кислотність молока за субклінічних маститів змінюється не завжди, або змінюється несуттєво, цей показник вважають не досить надійним для їх виявлення.

Постійною ознакою запального процесу в молочній залозі є підвищена кількість у молоці соматичних клітин, головним чином лейкоцитів. Найзручнішою у практичних умовах виявилась проба Уайтсайда, яку ще 1939 року запропонував англійський вчений Уайтсайд. Реактивом у ній служить 4 %-ний розчин їдкого натрію, який змішують з молоком у співвідношенні 1:5. В подальшому цей метод вдосконалювало багато вчених. Так, 1957 року американський вчений Шалм для діагностики маститів запропонував каліфорнійську маститну пробу, на основі використання поверхнево-активних речовин типу алкіларилсульфатів і сульфонатів. Однак деякі автори вважають цей метод недосконалим, тому що його результати не завжди відповідають даним бактеріологічних досліджень молока. В Україні та в країнах СНД на базі поверхнево-активних речовин запропоновано кілька препаратів: димастин, мастидин, маститодіагност, мастотест воронезький. Раніше для застосування на практиці було затверджено два препарати: мастидин і димастин. У 1963 році для діагностики субклінічних маститів В. Мутовін запропонував реактив димастин. Крім поверхнево-активної речовини (сульфанол) та індикатора (фенолрот), до складу димастину входять також інші хімічні сполуки, які, на думку автора, зумовлюють особливу специфіку препарату. Для досліджень готують 5%-ний розчин димастину на дистильованій воді. В кожну лунку молочно-контрольної пластинки з відповідної частки вимені надоюють по 1 мл молока і дозатором додають 1 мл приготованого розчину димастину. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою в кожній лунці почергово протягом 10–15 с. Далі обліковують результати реакції за в'язкістю желе: негативна реакція (однорідна рідина) — (–); сумнівна реакція (сліди утворення желе) — (+, ++); позитивна реакція (згусток, який не можна викинути паличкою з лунки пластинки під час перемішування) — (+++); позитивна реакція (добре виражений згусток, який, перемішуючи, можна викинути паличкою з лунки пластинки) — (++++). У 1968 році для дослідження молока на мастит М. Оксамитний запропонував простіший препарат — мастидин, до складу якого входять лише поверхнево-активна речовина сульфанол та індикатор бромкрезолпурпур. Для приготування 2%-ного розчину мастидину до 100 мл 10%-ного реактиву додають 400 мл дистильованої води. Техніка проведення проби на молочно-контрольній пластинці така сама, як і з димастином. Результатів діагностичних тестів із димастином або мастидином для встановлення діагнозу недостатньо, їх потрібно підтверджувати іншими методами досліджень, насамперед рекомендується проба відстоювання. Вона грунтується на принципі осідання клітинних елементів за вільного відстоювання молока на холоді. У молоці здорових корів, зазвичай, мало клітинних елементів, тому в разі його відстоювання осад не утворюється. Якщо ж молочна залоза запалена, фізико-хімічні властивості молока змінюються, в ньому накопичується велика кількість клітин і коли його відстоювати, молоко швидко розшаровується, змінюється його зовнішній вигляд, з'являється осад. В разі постановки проби відстоювання молоко або секрет відбирають із часток вимені, які позитивно реагували на димастиновий чи мастидиновий тест. Для цього після видоювання корови та відключення доїльного апарата з однієї частки вимені надоюють 10 мл молока (або секрету) і ставлять на 16–18 годин у холодильник. Після цього проби переглядають візуально і вираховують результат. Оглядаючи пробу, звертають увагу на наявність осаду, кількість та характер вершків і колір молока. Молоко від здорових корів має білий або злегка синюватий відтінок, осаду не утворює. Від хворих на мастит корів молоко водянисте, змінюється консистенція вершків, вони стають тягучими, слизовими, пластівчастими.

Основною діагностичною ознакою в пробі відстоювання є наявність осаду. Утворення його в молоці свідчить про те, що корова хвора на мастит і підлягає лікуванню. Постійною ознакою наявності запального процесу в молочній залозі є збільшення кількості соматичних клітин (лейкоцитів). Нормальним вважається молоко, в якому близько 600 тис./см3 соматичних клітин. Кількість соматичних клітин у молоці визначають методом мікроскопічного підрахунку та з допомогою препарату мастоприм. Цей препарат можна використовувати під час діагностики корів на захворювання маститом. У зв'язку з тим, що більшість маститів — як клінічних, так і прихованих — супроводжується інфекційним процесом в організмі тварини, проводять ще й бактеріологічну діагностику. Однак для масових обстежень корів на фермах цей метод не можна вважати прийнятним.

Loading...

 
 

Цікаве