WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії - Реферат

Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії - Реферат

Реферат на тему:

Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії

Згідно з чинним Держстандартом України 2240–93 і з нормами сортових і посівних якостей насіння сільськогосподарських культур, не дозволяється сіяти насіння, в якому виявлено карантинних шкідників відповідно до їх переліку в додатку 1, що його затвердив Мінсільгосппрод України 19 червня 1992 р. (табл. 1).

Крім того, у насіннєвому матеріалі, згідно з ДСТУ додатку 4, не допускається наявність уже звичайних його шкідників, крім борошняного кліща, щільність якого в насінні не повинна перевищувати 20 екз./кг (див. таблицю).

Для вчасного забезпечення захисту зерна і зернопродукції від шкідників запасів дуже важливою ланкою є диференційована діагностика — виявлення в них комах і кліщів.

Відповідно до ДСТУ 2240–93, вирізняють явну й приховану форму зараженості шкідниками. За явної форми виявляють дорослих живих шкідників або їх личинок, які живуть прямо на насінні, а також помітні пошкодження насіння. Стандартний метод виявлення комах у зерновій масі застосовують у більшості країн (відбір проб зерна, просіювання його на ситах і подальший аналіз зберігання й схожості). Проте в останні десятиріччя для підвищення швидкості та якості визначення зараженості зерна комахами розроблено багато типів різноманітних пасток, які в разі застосування в різних зерносховищах для діагностики були в кілька разів ефективнішими порівняно зі стандартним методом. Однак ці методи в Україні не такі поширені, як традиційні, тому й використовують їх обмежено.

Прихованої форми зараження, коли шкідники в різних стадіях розвитку перебувають усередині насінин і пошкоджень на поверхні насіння не помітно, можна виявити тільки з допомогою спеціальних аналізів (перегляд насіння після його розрізу, хімічні реактиви, рентгенографія, електроакустика та інші методи).

Перед визначенням зараженості насіння слід після відбору проб для аналізу вологості зважити насіння, що залишилось у зразку, тому що результати зараженості визначаються щільністю популяції шкідників на 1 кг насіння. Аналіз зразка слід зробити не пізніше двох діб з моменту його надходження до лабораторії. Поверхню столів, приладів для аналізу (решета, сита, совочки тощо) протирають денатурованим спиртом або 4% формаліном.

У холодну пору року зразки насіння витримують перед аналізом 1,5–2 години за кімнатної температури, щоб привести шкідників у рухомий стан. Для виявлення кліщів зразок підігрівають за температури 25...28°С впродовж 20–30 хвилин.

Визначення зараженості насіння в явній формі кліщем, довгоносиками та іншими шкідниками. Зразок просівають упродовж 3 хвилин на двоярусних ситах із круглими отворами діаметром 2,5 і 1,5 мм, а насіння дрібнонасіннєвих культур — через сито з отворами 1 мм. Відсів висипають на скло, під яке підкладено чорний папір, щоб краще було розглядати кліщів. Просіювання продовжують до повного відсіву дрібного сміття. Відсів і насіння, що залишилося на кожному ситі, аналізують окремо. У насінні та домішках, що залишилися на решетах (ситах) із дрібними отворами, переглядають довгоносиків, шашелів, борошноїдів, хрущаків та їхніх личинок, а на решетах з великими отворами — великого хрущака, зерноїдів, молей та інших комах, більших за розміром. Кількість виявлених живих шкідників кожного виду (крім кліщів), підраховують у розрахунку на 1 кг насіння.

Зараженість насіння кліщем визначають за трьома ступенями:

- перший — не більше 20 живих екземплярів на 1 кг;

- другий — понад 20 екземплярів, але кліщі не утворюють колоній і вільно пересуваються по поверхні;

- третій — кліщі утворюють суцільні "повстяні" маси, і пересівання їх ускладнене.

На спеціальному оптичному приладі (ПООК-1) зараженість насіння кліщем визначають на чорній поверхні піддону, який освітлюється і підігрівається лампою, з допомогою лупи 4–5-разового збільшення.

Для визначення ступеня зараженості насіння комірним і рисовим довгоносиками зразок насіння просіюють вручну через сито з круглими отворами діаметром 2,5 мм. Якщо температура насіння нижча за 0°С, відсів з-під сита попередньо підігрівають за температури 25...30°С впродовж 10–15 хвилин.

Після цього живих довгоносиків відокремлюють (мертвих шкідників зачисляють до смітного домішку і під час визначення ступеня зараженості їх не враховують) і підраховують їх кількість на 1 кг насіння.

За наявності живих довгоносиків встановлюють такі три ступені зараженості ними насіння: перший — від 1 до 5 екз./1 кг; другий — від 6 до 10 і третій — понад 10 екз./кг.

Якщо виявлено зараженість насіння кліщем другого та третього ступеня або хоча б поодинокі екземпляри, його потрібно знезаражувати.

Хоча наявність шкідників та їх личинок не допускається в насіннєвому матеріалі польових культур, їх враховують в екземплярах на 1 кг насіння, щоб правильно застосовувати заходи боротьби з ними.

У разі виявлення в зразку насіння мертвих довгоносиків або насіння, пошкодженого ними, роблять визначення прихованої форми зараженості насіння шкідником такими методами: перегляд насіння після його розрізу; хімічний — за допомогою марганцевокислого калію та сірчаної кислоти, від яких корок, що закриває порожнину насінини з шкідником усередині, збільшується і забарвлюється в чорний колір; за допомогою рентгенографії. За всіх методів для аналізу беруть 200 насінин, а кількість зараженого насіння відмічають у відсотках від числа, що взяте для аналізу.

Зараженість зернових бобових культур зерноїдами (гороховим, квасолевим та ін.) визначають за допомогою обробки насіння 1%-ним розчином йоду в йодистому калії, внаслідок чого стають добре помітними на пошкодженому насінні вхідні отвори личинок або місця проколів зерноїдами.

Для цього в 1%-ний розчин йоду в йодистому калії опускають на 1,5 хв пробу насіння (500 шт.) у металевій сітці. Потім сітку з насінням переносять на 30 с в 0,5%-ний розчин лугу (їдкого калію або натрію). Після цього насіння швидко промивають і зразу ж оглядають, щоб знайти вхідні отвори личинок або місця проколу зерноїдами. Аналіз проводять у двох повтореннях.

Приховану форму пошкодження конюшини та люцерни насіннєїдами (товстоніжками) визначають за виділенням рідини з насінин, у яких є живі насіннєїди, за допомогою надавлювання насінин шпателем. Усього аналізують 1000 насінин.

Для визначення пошкоджень насіння клопами черепашками за його зовнішнім виглядом (без обробки) беруть дві порції по 10 г і ретельно оглядають кожну зернину. Розрізняють три ознаки пошкоджень: слід уколу у вигляді темної крапки, довкола якої утворилась різко окреслена світло-жовта пляма; така сама пляма, в межах якої є здавлення або зморшки без ознак уколу; у зародку така сама пляма без здавлення або зморшок і без слідів уколів. У всіх випадках консистенція насіння під плямою пухка й борошниста. У сумнівних випадках насіння додатково передивляються на діафаноскопі. У пошкодженого зерна місце уколу клопом черепашкою погано просвічується і має вигляд темної плями. Здорове насіння просвічується добре.

Для визначення прихованої форми пошкодженості насіння зернових колосових культур клопами черепашками насіння спочатку витримують 5 хв у 0,5%-ному розчині вуглекислої соди, підігрітої до 80...90°С, а потім 3 хв у 0,2%-ному розчині нінгідрину з температурою 50...60°С. Після такої обробки місце уколу шкідником має вигляд темно-синьої крапки. Аналіз проводять у пробі насіння з 250 шт.

Отже, діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії має важливе значення для вчасної організації заходів боротьби зі шкідниками.

Loading...

 
 

Цікаве