WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Дієтична птиця — в перспективі - Реферат

Дієтична птиця — в перспективі - Реферат

Реферат на тему:

Дієтична птиця — в перспективі

Одомашнені індики (особливо важких кросів) не можуть літати, однак їхні дикі родичі долають короткі відстані на швидкості до 55 миль за годину. Середня жива маса диких індиків — близько 7,5 кг, а сучасних провідних кросів — 25–28 кг. Індики мають добрий слух та бачення у кольорі, широке поле зору: близько 270° (людина — лише 90°).

Одомашнені індики (особливо важких кросів) не можуть літати, однак їхні дикі родичі долають короткі відстані на швидкості до 55 миль за годину. Середня жива маса диких індиків — близько 7,5 кг, а сучасних провідних кросів — 25–28 кг. Індики мають добрий слух та бачення у кольорі, широке поле зору: близько 270° (людина — лише 90°).

Перша засмажена індичка була подана до столу 27 червня 1570 року на весільному банкеті короля Франції Карла XI. Щорічно, відзначаючи свято Нового року, у Великої Британії з'їдають близько 10 млн тушок індиків.

Індиківництво є перспективною галуззю м'ясного птахівництва. Враховуючи якісні показники цієї продукції, питома вага індичатини в загальному балансі споживання пташиного м'яса в розвинених країнах становить 22–26 відсотків.

Аналіз світових тенденцій у птахівництві свідчить про стійку закономірність збільшення виробництва та споживання індичатини. Так, за останні 30 років виробництво індичатини зросло з 1,5 до 5,5 млн тонн.

Нині найбільшими виробниками м'яса індиків є такі країни, як: США — 3260 тис. т, Франція — 501, Італія — 274, Бразилія — 215, Англія — 206, Канада — 163, Угорщина — 108, Ізраїль — 105 тис. тонн.

У країнах ЄС частка м'яса індиків сягає від 8 до 20% у загальному виробництві м'яса птиці. У США, Канаді та Ізраїлі одна людина протягом року споживає до 45–47 кг пташиного м'яса, з якого понад 20% — індичатина.

Виробництво м'яса індиків у Європі становило в 2005 році 2,1 млн т. Європейці останніми роками споживають індичатини близько 4,0 кг на душу населення за рік, при цьому в Польщі — 4,5–6 кг, і поступово цей показник зростає.

2006 року, за даними низки господарств, в Україні було вирощено і здано на м'ясо 217,3 тис. індичат, з яких одержано 6,2 тис. т м'яса в живій масі, що становить приблизно 0,13 кг на одну людину.

За даними асоціації "Союз птахівників України", 2007 року в Україні вироблено близько 10–12 тис. т м'яса індиків (це близько 0,27 кг на душу населення).

Відповідно до "Програми розвитку індиківництва в Україні до 2015 року", перед галуззю поставлено завдання в найближчій перспективі вийти на середньоєвропейський рівень споживання м'яса індиків — 4 кг на душу населення. За розрахунковими даними, виробництво м'яса індиків у живій масі з 2007 до 2015 року збільшиться майже в 15 разів, що забезпечить підвищення споживання українцями м'яса цього виду птиці з 0,27 до 4 кг (рис. 2).

Прогнозоване виробництво м'яса індиків в Україні наведено на рис. 3.

У порівняльному аспекті від індиків вітчизняної селекції планується мати більший відсоток виробництва м'яса, ніж від зарубіжної. А саме: від птиці вітчизняних кросів — 60, імпортованих — 40 відсотків.

При цьому слід зазначити, що добовий молодняк індиків, який завозитимуть із-за кордону, являтиме собою фінальний гібрид і призначатиметься виключно для відгодівлі на м'ясо (тобто без подальшого розмноження). Так, 2010 року від індиків вітчизняної селекції планується отримати 42 тис. тонн м'яса в живій масі, тоді як від птиці зарубіжної селекції — 28 тис. тонн. У 2015 році передбачається збільшити обсяги виробництва м'яса до 120 та 80 тис. тонн, відповідно.

Щоб одержати таку кількість м'яса, в 2010 році треба буде мати індичат вітчизняної селекції 3977 тис. голів, а зарубіжної — 2060 тисяч. У 2015 році для отримання запланованих обсягів виробництва м'яса поголів'я індичат має збільшитися майже в 2,85 раза проти 2010 року, — відповідно, до 11400,4 тис. голів вітчизняної селекції та 5880 тис. голів добових індичат, завезених із-за кордону для відгодівлі на м'ясо.

Для нашої країни притаманні кілька напрямів розвитку індиківництва: присадибне, фермерське, промислове й племінне. Використовуючи цю структуру виробників продукції, можна стабільно сприяти розвитку галузі в цілому.

Розширення та поліпшення генетичних ресурсів племінного індиківництва планується за рахунок стабільного функціонування двох племінних заводів із розведення індиків середнього та важкого типів, які розміщені в східному регіоні (Харківська обл.). На їхній основі доцільно вдатися до нарощування виробничих потужностей племінних господарств та підвищення продуктивності птиці.

Племінну продукцію індиків середнього типу планують виробляти на базі племінного заводу "Державне підприємство "Дослідне господарство "Борки" Інституту птахівництва УААН".

Селекційну роботу з розведення індиків важкого типу проводитимуть на племінному заводі приватного підприємства "Агроімпекс".

Племінну роботу цих підприємств координуватиме Селекційний центр, який діє на базі Інституту птахівництва Української академії аграрних наук.

Племінні заводи вироблену племінну продукцію реалізовуватимуть племінним репродукторам І порядку, а надлишок — господарствам різних форм власності. Племінна продукція з репродукторів І порядку надходитиме в репродуктори ІІ порядку. І вже тут їх реалізовуватимуть товарним господарствам, які займаються відгодівлею індиків на м'ясо, а за наявності попиту — і фермерським господарствам та населенню.

Розвиток індиківництва за даною схемою сприятиме здійсненню розрахункових даних щодо вказаного поголів'я індиків вітчизняних та зарубіжних кросів і дасть можливість забезпечити виробництво м'яса цієї птиці в Україні на рівні 70 тис. тонн у 2010 році та значно збільшити в 2015 році — до 200 тис. тонн

У таблицях 1 та 2 наведено прогнозоване виробництво продукції індиківництва від птиці середнього та важкого кросів у 2010 році.

Поголів'я самок обох кросів на племінних заводах планується довести до 9 тис. голів, у ППР І — до 12 тис., у ППР ІІ — до 63,6 тис. голів. Від усього поголів'я наявних індичок передбачають мати валове виробництво яєць у межах 7115,7 тис. штук, за виходу племінних яєць у середньому 85%; виробництво інкубаційних яєць становитиме 6048,3 тис. штук, у тому числі від індиків середнього кросу — 3678, важкого кросу — 2370,3 тис. штук. Все інкубаційне яйце буде проінкубовано й отримано добового молодняку від птиці середнього кросу 2614,3 тис., важкого — дещо менше, а саме: 1668,6 тис. голів.

Усі категорії племінних підприємств забезпечать товарні господарства потрібним поголів'ям гібридного молодняку в межах 2442,4 тис. голів середнього кросу, 1546,8 — важкого, що становитиме, в цілому, 3989,2 тис. голів добових індичат для відгодівлі на м'ясо.

У 2010 році виробництво м'яса індиків-бройлерів планується довести до 70 тис. тонн (табл. 3). Від птиці середнього та важкого кросів вітчизняної селекції передбачається одержати 42 тис. тонн; від птиці важких кросів, завезеної з-за кордону, — 28. У цілому, від індиків важких кросів вітчизняного та зарубіжного походження планується одержати 49 тис. тонн м'яса індиків-бройлерів, від птиці середнього кросу вітчизняної селекції — 21,0 тис. тонн.

Найбільшу потребу в м'ясі індиків-бройлерів у 2015 році прогнозують у східному регіоні, який, до того ж, має найбільше племінних господарств (табл. 4).

Планове споживання індичого м'яса, зважаючи на кількість населення цього регіону, може становити 56537 тонн. Донецька область за обсягами планового споживання м'яса посідатиме тут перше місце — 34,7% загальної потреби м'яса індиків-бройлерів по регіону.

У західному регіоні України споживання м'яса індиків-бройлерів передбачають на рівні 46190,2 тис. тонн. Відчутну перевагу споживанню індичатини в цьому регіоні продемонструє Львівська область — близько 11019,5 тонн, або 23,8% загального виробництва м'яса індиків-бройлерів по регіону.

В інших областях західного регіону споживання м'яса індиків коливатиметься від 3890,1 до 5947,7 тонн, що становитиме 8,4–12,9% виробництва м'яса індиків-бройлерів по регіону.

Розвиток національного індиківництва стримується, в основному, з таких причин: бракує високопродуктивного племінного матеріалу, немає чітко організованого забезпечення племінних та промислових підприємств племінною продукцією і гібридним молодняком.

На виконання закону України "Про племінну справу в тваринництві", внаслідок 38-річної творчої селекційної роботи колективу вчених Інституту птахівництва УААН та спеціалістів племінних птахівничих господарств, на основі популяції індиків білої широкогрудої породи способом цілеспрямованого розведення створено нові поєднувані вихідні лінії індиків: батьківську лінію "5" та материнську лінію "6" кросу Харківський (фото).

Генетичний потенціал продуктивності птиці такий: індики-самці батьківської лінії "5" у 30-тижневому віці мають живу масу 13,6, самки — 8,2 кг; несучість — 79 яєць за 21 тиждень продуктивного періоду; заплідненість яєць — 90,8%; виведення молодняку — 81,8%; виводимість яєць — 90,0%; збереженість індичат — 96,9%; вихід індичат на самку — 58,4 голови. Індики-самці материнської лінії "6" у 30-тижневому віці мають живу масу 12,4, самки — 7,5 кг; несучість — 84–93,6 яйця за 21 тиждень продуктивного періоду; заплідненість яєць — 91,1–93,8% виведення молодняку — 83,2–85,8%; виводимість яєць — 91,3–91,5%; збереженість індичат — 97,6%; вихід індичат на самку — 63,7– 72,6 голови.

Експертна комісія, затверджена спільним наказом Міністерства аграрної політики та УААН, після всебічного вивчення поданих на апробацію матеріалів, аналізу первинної документації та безпосереднього ознайомлення зі стадами базових племінних господарств, установила, що створено якісно новий цінний масив індиків, який повністю відповідає сучасним вимогам щодо індиків середнього кросу. Секція виробництва та переробки продуктів тваринництва й птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України затвердила висновки експертної комісії за результатами апробації поєднуваних вихідних ліній кросу і підтвердила відповідність апробації встановленим вимогам.

Шостого листопада 2007 року вийшов спільний наказ Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук за № 780/110 про затвердження поєднуваних вихідних ліній "5" та "6" індиків кросу Харківський у складі восьми мікроліній.

Нині в селекційно-генетичному центрі ІП УААН на базі "Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" ІП УААН" з генетичним матеріалом вихідних ліній індиків вітчизняного середнього кросу Харківський селекціонери проводять поглиблену племінну роботу. В Україні з кросом працюють: племінний завод "ДПДГ "Борки" ІП УААН", племінний репродуктор І порядку (ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"), племінний репродуктор ІІ порядку (ВАТ "Новоазовська птахофабрика") та низка племінних господарств у Донецькій, Харківській, Київській і Луганській областях.

Loading...

 
 

Цікаве