WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Голштинська порода - Реферат

Голштинська порода - Реферат

Реферат на тему:

Голштинська порода

Голштинська порода — продукт американської селекції і технології. У сучасному молочному скотарстві вона веде перед щодо молочної продуктивноті та типу будови тіла корів. Порода — беззаперечний світовий лідер серед спеціалізованих молочних порід.

Голштинська порода — продукт американської селекції і технології. У сучасному молочному скотарстві вона веде перед щодо молочної продуктивноті та типу будови тіла корів. Порода — беззаперечний світовий лідер серед спеціалізованих молочних порід.

Голштини виведено в США та Канаді завдяки цілеспрямованій роботі з добору й підбору кращих за молочною продуктивністю чорно-рябих тварин німецького та голландського походження, послідовному використанню оцінених за якістю потомства бугаїв-поліпшувачів. Першу книгу племінних тварин голштинської породи було опубліковано 1872 року. У 1885 році створена Асоціація голштинської худоби Америки (ГФАА), після чого практично припинили ввезення худоби з Європи, і вдосконалення сформованого на той час масиву чорно-рябої худоби здійснювали за принципом замкненої системи.

Заснування асоціації, проведення різних конкурсів і аукціонів, виявлення й максимальне використання рекордистів, цілеспрямована селекційно-племінна робота за понад 100-річний період в умовах достатньої годівлі сприяли створенню сучасного типу голштинської худоби, який характеризується порівняно високою живою масою дорослих тварин, високими надоями за середньої жирності молока. Маса корів становить 650–700 кг, висота в холці — 142–145 см, бугаїв, відповідно — 1100–1200 кг і 160–165 см. Коровам притаманний чітко виражений тип молочної худоби. Вони здатні споживати та ефективно переробляти на молоко велику кількість кормів, добре пристосовані до машинного доїння. Молодняк характеризується високою інтенсивністю росту, а вибракувані дорослі тварини — високою здатністю до відгодівлі.

Голштинським коровам належать усі світові рекорди надою й виходу молочного жиру. На сьогодні неперевершеним у світі лишається рекорд з надою, що його встановила кубинська 3/4-кровна за голштинською породою корова Убре Бланка. У 1981 році за 364 дні третьої лактації від неї надоїли 27674 кг молока із вмістом жиру 3,8%. Вона ж є світовою рекордисткою з максимальним добовим надоєм — 110,9 кг. Серед чистопорідних голштинських корів найвищий надій зафіксовано у Реім Марк Джинкс (ферма Реім Деірі, Сідейрідж, Колорадо (США). 1995 року за 365 днів четвертої лактації від неї надоїли 27473 кг молока із вмістом жиру 3,2 і білка — 3,1 відсотка.

Від світової рекордистки за виходом молочного жиру голштинської корови Ройбрук Хай Елен, що належала Ясухіро Танаке (Тотторі, Японія), за 365 днів лактації одержали 1418 кг молочного жиру. Від світової рекордистки за довічною продуктивністю корови № 289 (штат Каліфорнія) протягом дев'ятнадцяти з половиною років життя за 5535 днів лактацій надоєно 211212 кг молока за виходу молочного жиру 6543 кілограми.

Червоно-ряба голштинська порода має спільну генеалогічну структуру з чорно-рябою голштинською і різниться лише мастю, що зумовлено наявністю гена Red (червоний). Від світової рекордистки червоно-рябої голштинської породи Е Кловелендс Скайлар Черрі-Ред (Канада) 1994 року за 365 днів третьої лактації надоїли 23421 кг молока жирністю 3,9 відсотка.

У кращих стадах голштинської породи одержують понад 14 т молока від кожної корови за рік. Так, від кожної з 52 корів стада Маіреімонт (Келген, Колорадо, США) одержано пересічно по 14994 кг молока.

На голштинську породу в молочному стаді США припадає 93, в Канаді — 95%, а останніми роками вона набула широкого поширення в світі. Масиви цієї худоби є в Японії, Німеччині, Югославії, Аргентині, Бразилії, Колумбії, Мексиці, Чилі, Англії, Індії, на Кубі. Для поліпшення своїх стад голштинів завозять Голландія, Польща, Угорщина, Чехія, Румунія та інші країни. Використання високого генетичного потенціалу голштинів за чистопорідного розведення та схрещування з іншими породами на фоні повноцінної годівлі дало можливість у багатьох країнах створити високопродуктивні стада, підвищити виробництво молока за одночасного скорочення поголів'я молочних корів. Сучасний рівень прогресу голштинської породи досягнуто практично за останні 60 років у міру переходу від способу масового добору до програм генетичного покращання. Складові прогресу:

- створення великої кількості високопродуктивних племінних стад (реєстр 1995 р. — близько 300 тис. голів);

- постійне удосконалення систем оцінки, репродукції, вирощування й використання бугаїв-поліпшувачів;

- створення високопродуктивного масиву корів для випробування бугаїв за якістю нащадків (вихідний рівень 1964 року — 6500 кг на зрілий еквівалент, нині — 8000 кг і більше);

- упровадження популяційно-генетичних систем оцінки тварин: індексів корови, прогнозованої спадкової різниці для бугаїв за продуктивністю та типом і прибутку з урахуванням повторюваності оцінок;

- селекція корів за типом відповідно до вікових моделей.

Останні 30–40 років голштинська порода є беззаперечним лідером за надоями серед інших молочних порід світу. За статистичними матеріалами ICAR (табл.), в Ізраїлі скоригований на "зрілий еквівалент" ("повновікову" лактацію), стадо, рік, сезон і тривалість лактації середній надій підконтрольних корів голштинської породи за 2007 рік перевищує 11, у Сполучених Штатах Америки — 10 т. Ще у семи країнах від голштинських корів у середньому надоїли понад 9 т молока. Наявний раніше недолік, а саме: невисокий вміст жиру й білка в молоці голштинської худоби — селекційними методами та раціональною годівлею в багатьох країнах усунено. Так, у 14 країнах жирність молока голштинської худоби чорно-рябої масті за 2007 рік перевищувала 4%, а в тварин червоно-рябої масті вона коливалася від 4,15% у худоби Валлонії (Бельгія) до 4,55% — в Голландії. У восьми країнах середній вміст білка в молоці голштинських корів у 2007 році перевищив 3,4%, а в червоно-рябих голштинів Голландії сягнув 3,57% (табл.). У 14 країнах загальний вихід молочного жиру й білка в голштинської худоби чорно-рябої масті 2007 року перевищив 600 кг. У червоно-рябих тварин такий вихід жиру й білка за лактацію досягнуто в трьох країнах (Данія, Нідерланди і Бельгія).

Генофонд голштинської породи широко залучали й залучають досі для генетичного поліпшення молочної худоби в Україні.

До колишнього СРСР в 1976–1977 рр. було завезено 43 тис. доз сперми чотирьох червоно-рябих голштинських плідників. З цієї кількості 15 тис. спермодоз надійшло до генофондної спермотеки ІРГТ. У 1978 р. завезли 11 червоно-рябих голштинських бугаїв, із них чотирьох виділили на племпідприємства України. Надходила також імпортна голштинська сперма. Молочна продуктивність матерів імпортованих плідників коливалася від 6153 до 10097 кг молока за лактацію. З часом в Україну стали завозити плідників зі Швейцарії та Німеччини. Досить цінний генетичний матеріал (і в значних кількостях) надходив і надходить (бугаї, сперма, зародки, нетелі) зі США та Канади.

Із 1354 бугаїв, що допущені для відтворення маточного поголів'я в Україні 2007 року, 634 плідники (46,8%) голштинської породи, в тому числі 402 перевірені за потомством. Від них накопичено 11620,2 тис. спермодоз, або 41,2 % з наявних у спермосховищах (28186,1 тис.), від бугаїв усіх молочних і молочно-м'ясних порід. Генетичні ресурси спермопродукції голштинської породи в Україні не лише найбільші з усіх інших порід за кількістю та генеалогічною різноманітністю, а ще й значно перевищують останніх за середньою племінною цінністю (СІ = +621 проти +314 у 136 оцінених за потомством бугаїв української чорно-рябої, +375 у 129 плідників української червоно-рябої і +383 у 102 бугаїв української червоної молочної порід) та повторюваністю (70,4% проти, відповідно, 48,6, 49,4 і 50,6%) оцінки за потомством.

Племінна база голштинської породи в Україні станом на початок 2007 р. репрезентована 10760 коровами 38 атестованих племінних стад, у тому числі 20 племінних заводів. Їхній середній фактичний (не скоригований) надій за 2006 рік становив 6218 кг молока жирністю 3,72%. За середнім надоєм голштинська худоба зазначених племінних стад на 31% переважала корів племінних господарств із розведення української чорно-рябої молочної, на 36,3% — української червоно-рябої і на 55,3 % — української червоної молочної порід. Станом на 1 січня 2007 р. в племінних стадах України серед лактуючих рекордисток із надоєм за кращу лактацію понад 10000 кг було 250 корів голштинської породи.

Середня фактична (нескоригована на вік і дію систематичних чинників середовища) продуктивність понад 8 тис. пробонітованих 2007 р. корів голштинської породи (української, канадської та європейської селекції) перевищила 6300 кг молока за достатньо високого вмісту жиру й білка (табл.), що наближається до рівня деяких країн із розвиненим молочним скотарством.

Тварин голштинської породи інтенсивно і ефективно використовують для поліпшення більшості молочних порід в Україні. Для схрещування залучають кращий генетичний матеріал не лише з країн Північної Америки (США, Канада), а й з Європи (Німеччина, Голландія, Данія, Угорщина тощо). Зокрема, за використання голштинської породи у відтворному схрещуванні створено сучасні конкурентоспроможні: українські чорно-рябу, червоно-рябу та червону молочну породи.

На сьогодні пріоритетами в селекційному поліпшенні молочної худоби є подальше підвищення вмісту білка й жиру в молоці, тривалості господарського використання, поліпшення типу будови тіла, адаптаційної здатності та резистент-ності, зокрема стійкості до маститів (зниження числа соматичних клітин у молоці), збереження й підвищення плодючості тварин. За створення стійкої кормової бази в господарствах різних форм власності можливе створення та чистопорідне розведення в репродукторах голштинської породи без обмежень за природно-кліматичними зонами.

Loading...

 
 

Цікаве