WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Годівля курей - Реферат

Годівля курей - Реферат

Реферат на тему:

Годівля курей

Для годівлі утримуваних на підлозі курей промислового стада можна використати ті самі рецепти повнораціонних комбікормів, що й для племінних курок, зменшивши відповідно до норм добавки вітамінів А, В2 і Е. Комбікорм доцільно згодовувати у вигляді гранул або крихти. У цьому випадку задовольняються енергетичні потреби організму, виключається можливість вибору великих часток у комбікормі й втрати корму внаслідок розсипання. Для підвищення калорійності комбікормів застосовують свіжий або стабілізований тваринний жир — 2,5—3% від раціону. У господарствах, де є зернові корми, використовують білково-вітамінні добавки, які додають у розмірі 20% до зернових компонентів (89%), змішують і одержують повнораціонний комбікорм для курей. Для згодовування таких комбікормів у секціях пташника мають бути годівниці з черепашкою. Курки-несучки кліткового утримання через обмеженість руху споживають менше комбікорму (100—115 г за добу на голову), тому в ньому слід підвищити концентрацію поживних речовин. Крім того, кліткові несучки схильні до збільшення надмірної живої маси за рахунок відкладання жиру в тілі та внутрішніх органах, особливо в печінці (жирова інфільтрація), що негативно позначається на обмінних процесах, життєздатності й несучості курей. Тому в комбікормах для кліткових несучок слід контролювати неухильне дотримання енергопротеїнового співвідношення (ЕПС), воно має бути в межах 160—165; синтетичний метіонін — 0,05—0,07% (від раціону), холінхлорид — 1000 г/т, вітамін В2 — 12 мг/т. Клітковим несучкам згодовувати гранульований комбікорм недоцільно, оскільки це може спричинити їх ожиріння, його краще використовувати розсипним або у вигляді крихти. У кліткових несучок напружений кальцієво-фосфорний обмін, що зумовлено інтенсивною несучістю, великою вагою яєць і вологотемпературним режимом. У стресових ситуаціях (брак кальцію, фосфору, вітаміну Д3 в раціоні, висока температура навколишнього середовища та ін.) кури несуть яйця з тонкою шкаралупою або зовсім без неї. У комбікорми для кліткових несучок додають підвищену норму вітаміну Д3 — 1,5—2 млн МО на 1 т, марганцю — 70 г/т і вітаміну С — 50—100 г/т, який бере участь у вбиранні з крові кальцію, необхідного для утворення шкаралупи. З метою подовження строку використання несучок після 12 місяців несучості, коли остання знижується (30—45%), застосовують різні методи штучного линяння, яке відбувається значно швидше, ніж природне, і в курок знову відновлюється висока несучість. Класичний метод примусового линяння полягає в такому: на 1—2 дні відключають освітлення у пташнику і не дають птиці корму й води, на 3-й день курок допускають до води, на 4—6-й — дають води досхочу і згодовують овес або суміш вівса з кукурудзою; на 10-й день — повноцінна годівля і напування курей. Штучне линяння курок закінчується на 50—55-й день, тоді як природне — на 90—100-й, і на 70-й день несучість досягає 75%. Яйця від курей, що перелиняли, досить великі (62 г), правильної форми і з міцною шкаралупою. Яєць, придатних для інкубації одержують 87%, виплоджуваність із закладених яєць становить 85%. Курки м'ясних порід відрізняються від яєчних менш інтенсивним обміном речовин, вони менш рухливі і схильні до відкладання жиру в тілі, що негативно впливає на несучість, окупність корму та інкубаційні якості яєць. Потреба корму на 10 штук яєць у м'ясних курок на 10—15% більша, ніж у курок яєчного напряму продуктивності. Тому годівля м'ясних курок має бути збалансованою, тоді поживні речовини використовуються для яйцеутворення, а не збільшення живої маси за рахунок відкладення жиру під шкірою і в черевній порожнині. М'ясним куркам згодовують повнораціонні комбікорми в розсипному вигляді. Зайва кількість гранульованого корму спричинює ожиріння, зниження запліднюваності яєць і виплоджуваності молодняку. Для підтримання високої продуктивності і недопущення ожиріння курок доцільно нормувати годівлю з урахуванням вікової динаміки несучості. На початку несучості куркам (вік 180—330 днів) згодовують комбіркорми з рівнем обмінної енергії 270 ккал і вмістом сирого протеїну 16%, а в другій половині продуктивного періоду (вік 331 день і старше) — комбікорм із зниженою калорійністю (260 ккал) і вмістом сирого протеїну — 14% у 100 г. З цією метою застосовують також метод лімітованої годівлі, тобто годівлі не досхочу, а з нормою 150—180 г для курок і 180 г для півнів на голову за добу за 2—3-разового роздавання повнораціонного комбікорму. У цьому разі необхідно забезпечити фронт годівлі так, щоб усе поголів'я несучок могло споживати комбікорм з годівниць одночасно. Півням м'ясних ліній у спеціальних годівницях згодовують по 50 г на голову пророщеного зерна, збагаченого олійними концентратами вітамінів А2 тис. МО і Е — 20 мг на 1 кг зерна. В умовах, коли температура повітря в пташнику підвищується до 28...35°С, необхідно використовувати комбікорм з високою концентрацією обмінної енергії — 285—300 ккал, вмістом сирого протеїну — 18,5—19,0, кальцію — 3,5, фосфору — 0,9, натрію — 0,5%. Вміст вітамінів у жовтку яєць м'ясних курей має становити в 1 г/мкг: вітаміну А — не менше 6, каратиноїдів — 18, вітаміну В2 — 4 і Е — 10. У нормальних умовах утримання й годівлі показники відтворних якостей курок м'ясних ліній батьківського стада характеризуються такими даними: запліднюваність яєць — не менше 90%, виплоджуваність молодняку із закладених яєць — 70—75%. Курчат живою вагою не нижче 34—35 г починають годувати одразу після розміщення в секціях курника або кліткових батареях. Використовують тільки доброякісні корми. Усі зернові корми, використовувані у кормових раціонах курчат до 2-місячного віку, відокремлюють від плівок. Годують їх відповідно до розпорядку дня, безперебійно забезпечуючи водою. За доброго стану курчат у початковий період (1—2 тижні) застосовують раціони високої поживності з рівнем сирого протеїну 20—21% та 280—290 ккал обмінної енергії на 100 г корму і не більше 5% клітковини. У наступний період (до 23 тижнів) для затримки ранньої статевої зрілості молодих курочок у раціонах рівень сирого протеїну знижують до 15%, обмінної енергії — до 260 ккал, а вміст клітковини підвищують до 7%. На обмежену годівлю молодих курочок треба переводити поступово, протягом 3—5 днів. У разі ослаблення молодняку (вакцинації) його тимчасово переводять на годівлю досхочу. На комбікорм для дорослих курей молодняк переводять поступово — із 23- до 24-тижневого віку, тобто коли в стаді 10—15% молодок починають яйцекладку. Протягом чотирьох тижнів комбікорм для молодняку (по 25% щотижня) міняють на комбікорм для дорослої птиці з рівнем енергії 270 ккал і 17% сирого протеїну. Аби уникнути підвищення відходу слабких партій курчат, застосовують щадні раціони з низьким рівнем протеїну (13—14%), білкова частина яких складається з молочних продуктів: сухих відвійок, свіжого сиру, кислого молока. Щадний раціон використовують протягом 5—6 днів. Потім курчат переводять на раціон, що містить 20—21% сирого протеїну. Для курчат у перші 4—6 днів життя застосовують спеціальний "стартовий раціон" з найбільшою кількістю легкорозчинних та легкоперетравних поживних речовин. Приблизний склад "стартового" раціону, у %: кукурудза — 40, пшениця — 40, шрот соєвий — 10—15, сухі молочні відвійки — 5—10. Компоненти "стартового раціону" повинні мати помел 1—2 мм. Перевага надається комбікорму у вигляді гранул, з величиною часток 1—2 мм, який курчата споживають краще, ніж розсипний. На початку вирощування курчат годують 6—8 разів на день з лоткових годівниць, а після 4—5 днів — досхочу. За комбінованої годівлі першого дня курчатам згодовують подрібнену крупу пшениці, кукурудзи, проса (пшоно), інших культур, а потім кормосуміш, що складається з подрібненого зерна без плівок, подрібнених круто зварених яєць або свіжого сиру. Курчатам бажано згодовувати вівсяну крупу. З 5—6-денного віку для курчат поряд із подрібненим зерном готують мішанки з борошнистих кормів, соняшникової макухи, рибного і м'ясо-кісткового борошна, сиру, свіжої подрібненої зелені, моркви, зволожених відвійками або сироваткою. Подрібнене зерно згодовують ранком і ввечері. У перші 4—5 днів курчат годують не менше 8 разів на добу, до місячного віку вологі мішанки дають 3—4 рази, а потім 2 рази на день з таким розрахунком, щоб курчата поїдали корм за 30—40 хвилин. Довжина фронту годівлі на 1 голову залежно від віку курчат, см: 1 міс. — 2,5; 2 міс. — 3; 3 міс. — 4; 4 міс. — 5. За годівлі вологими мішанками довжину фронту годівлі збільшують для одномісячних курчат до 5 см; двомісячних — 7 і для старших — не менше 10 см на 1 голову. Годівля м'ясних курчат, починаючи з добового віку і до кінця вирощування, здійснюється сухими повнораціонними комбікормами, виготовленими за рецептами, розробленими відповідно до норм з урахуванням двох вікових періодів: І — до 30 і ІІ — 31 і більше днів. Головне в технології вирощування м'ясних курчат — забезпечити їх інтенсивний ріст і одержати тушки високих категорій з мінімальними витратами комбікормів на одиницю приросту. Цього досягають насамперед згодовуванням курчатам висококалорійних комбікормів, збалансованих за сирим протеїном, незамінними амінокислотами, особливо лізином і метіоніном, вітамінами, макро- і мікроелементами. Високий енергетичний рівень комбікормів для бройлерів у віці 1—30 днів забезпечується за рахунок висококалорійних компонентів: кукурудзи, пшениці. До 30-денного віку всі зернові корми після подрібнення, а також соняшникову макуху, шрот слід обов'язково просівати, бо плівки можуть закупорити м'язовий шлунок і спричинити загибель курчат від виснаження. Просівання зернових кормів (пшениця, овес, ячмінь та ін.) підвищує їхню калорійність на 10%, що сприятливо позначається на енергетичному рівні комбікормів, до складу яких входять ці компоненти. Протеїнова поживність комбікормів для бройлерів досягається за рахунок введення білкових кормів тваринного і рослинного походження, — відповідно, 25—30% і 70—75% вмісту сирого протеїну в раціоні. Для інтенсивного перебігу синтетичних процесів в організмі бройлерів дуже важливо забезпечити в раціоні не тільки рівень протеїну, а і вміст незамінних амінокислот, зокрема метіоніну та лізину. Балансування амінокислотної повноцінності раціонів провадять шляхом добору натуральних компонентів комбікорму або добавок синтетичних препаратів метіоніну (1,0—1,5 кг/т) і лізину (0,8—1,0 кг/т). Потреба м'ясних курчат у кальції, фосфорі, натрії забезпечується за рахунок основних компонентів комбікорму, і додаткова підгодівля мінеральними кормами (крейда, черепашки та ін.) не потрібна. М'ясні кліткові курчата більш ефективно трансформують поживні речовини корму в продукцію і досягають достатньої живої ваги за короткі строки вирощування, що значно підвищує економічну ефективність бройлерного виробництва. Вирощуючи курчат-бройлерів у клітках, доцільно застосовувати повнораціонні комбікорми з підвищеною на 10—15% концентрацією обмінної енергії, поживних і біологічно активних речовин порівняно з комбікормами для курчат, утримуваних на підлозі. Техніка годівлі бройлерів полягає в тому, що їх починають годувати через 12—14 годин після виведення, тобто відразу після розміщення під брудерами на підлозі або в кліткових батареях. Перш ніж посадити утримуваних на підлозі курчат під брудери комбікорм тонким шаром розсипають на жерстяних листах або цупкому папері. У перший тиждень вирощування комбікорм роздають вручну 5—6 разів на добу. Воду курчата п'ють із вакуумних напувалок. У другий період вирощування (31-й день і старше) доцільно вводити кормовий жир — 5—8% за поживністю. Перспективним є комбіноване застосування в годівлі бройлерів тваринного жиру та олії у співвідношенні 1:1. Підвищення калорійності комбікормів сприяє відкладанню підшкірного жиру, підвищує забійний вихід і поліпшує товарний вигляд тушок. Застосування висококалорійних компонентів у годівлі бройлерів внаслідок утворення пероксидів при окисленні жирів і недостачі вітаміну Е та антиокислювачів може спричинити захворювання курчат на енцефаломаляцію та ексудативний діатез. Енцефаломаляція виникає внаслідок ураження в курчат мозочка. Як правило, уражуються курчата, які добре ростуть, особливо самці. Курчата погано стоять на ногах, спостерігаються параліч і падіж. Ексудативний діатез проявляється набряками в підшкірній клітковині. Тому при використанні висококалорійних комбікормів, до складу яких входить кормовий жир або коли як джерело вітаміну А застосовується риб'ячий жир, необхідно вводити антиоксиданти — сантохін або делудин (0,15—0,02% від раціону), а також підвищені дози вітаміну Е (10—20 г/т комбікорму). Вводячи в комбікорми для бройлерів кукурудзу, слід збільшити добавку нікотинової кислоти (50—60 г/т). На 5—6-й день вирощування курчата одержують комбікорм в основному з жолобкових годівниць. Після 10—12-денного віку вони споживають комбікорм уже безпосередньо з кормороздавальних ліній з автоматичним регулюванням роздавання корму. У міру того, як курчата ростуть, кормороздавальні лінії регулюють за висотою так, щоб верхні краї годівниці були на рівні спини курчат. Зазвичай таке регулювання провадять два рази за період вирощування партії бройлерів. Заповнення кормового жолоба комбікормом має бути рівномірним і не більш як на 1/3 за висотою. Недодержання цієї вимоги призводить до великих втрат корму внаслідок розсипання (понад 25%). На 100 голів курчат раз на тиждень рекомендується в комбікорм додавати 0,5 кг гравію, розмір часток — 0,2—0,3 мм. Курчата повинні мати постійний доступ до води в підвісних жолобкових напувалках, які також регулюють за висотою — 2—3 см вище рівня спини курчати. Недопустимо переливати воду з напувалок, бо це зволожує підстилку і може спричинити захворювання курчат. Бройлери, вирощувані у клітках, з першого дня одержують комбікорм з годівниць і п'ють воду з проточних або ніпельних напувалок, якими оснащені кліткові батареї. Комбікорм подається в годівниці періодично в міру його споживання курчатами. Фронт годівлі бройлерів, утримуваних на підлозі, дорівнює 4—5 см, фронт напування 2 см на голову, а фронт напування кліткових бройлерів і годівлі становить 3,2 см на голову. За 10—12 днів до здачі курчат на забій усі лікарські препарати, біостимулятори, риб'ячий жир та гравій виключають з раціону. У 56-денному віці жива вага бройлерів має бути 1,4—1,6 кг, забійний вихід — 88—90%, вихід їстівних частин тушки — 62—64%; найбільш цінне біле м'ясо, грудинний м'яз, — 32—35% загальної маси м'яса.

Loading...

 
 

Цікаве