WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Гірчак повзучий (рожевий) Acroptilon repens L. — надзвичайно шкодочинний бур’ян - Реферат

Гірчак повзучий (рожевий) Acroptilon repens L. — надзвичайно шкодочинний бур’ян - Реферат

Реферат на тему:

Гірчак повзучий (рожевий) Acroptilon repens L. — надзвичайно шкодочинний бур'ян

Гірчак повзучий — корінний житель Середньої Азії, звідки, завдяки торговельним відносинам, він поширився майже всіма континентами світу, крім Африки. Нині цей шкодочинний бур'ян є в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Росії, Туреччині, Афганістані, Китаї, Індії, Ірані, Іраку, Казахстані, Киргизстані, Монголії, Сирії, Таджикистані, Туркменії, Узбекистані, Аргентині, Канаді, США, Австралії. В Україні бур'ян обмежено розповсюджений в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях, Республіці Крим та місті Севастополь на загальній площі 443892,82 га.

Родина: Складноцвіті (айстрові) — Asteraceae;

Синоніми: Centaurea repens L., Centaurea picris Pall., Acroptilon picris C.A.M.

Гірчак повзучий — найзлісніший і важковикорінюваний бур'ян серед коренепаросткових. Він засмічує посіви сільськогосподарських культур, сади, виноградники, луки, пасовища. Доволі часто росте вздовж грунтових, шосейних доріг, залізничних колій, по берегах зрошувальних каналів.

Бур'ян надзвичайно шкодочинний. За сильного засмічення повністю витісняє інші рослини та відчутно (на 50–70%) або зовсім знищує врожай польових культур. Материнська рослина гірчака здатна утворювати куртину (розгалуження коренів) діаметром 5–6 м, кількість стебел в якій іноді сягає 400 на 1 м2 . На таких місцях (куртинах) культурні рослини не дають сходів. На одній рослині гірчака може утворитися близько 23000 шт. насінин. Причина загибелі сільськогосподарських рослин — сильне висушування і виснаження грунту гірчаком, який засвоює в 2–5 разів більше поживних речовин і вологи з грунту, ніж будь-яка рослина. Висока шкодочинність бур'яну зумовлена також негативним впливом на культурні рослини токсинів, що виділяє його коренева система.

Гірчак повзучий належить до отруйних рослин, вегетативна частина яких небезпечна для багатьох тварин, особливо для коней. Навіть невеликі домішки рослин бур'яну в зерні, зеленій масі, сіні чи соломі значно знижують якість продукції.

І головне, для знищення бур'яну слід проводити багаторазові обробки грунту, внаслідок чого істотно збільшуються витрати на проведення агротехнічних заходів.

Гірчак повзучий (рожевий) — багаторічна коренепаросткова рослина, для якої характерна масивна коренева система, що складається з головного вертикального кореня та горизонтальних коренів, які відходять від нього. Головний, стрижневий, корінь може проникати на глибину 6–10 м, від нього відходять численні бічні горизонтальні корінці, з яких утворюються нові стебла.

Стебло

1. Верхня частина рослини

2. Коренева система

Стебло пряме, ребристе, павутинноопушене, заввишки 60–70 см, гіллясте майже до основи, щільно вкрите волосинками, внаслідок чого вся рослина здається сірувато-зеленою.

Листя

Листки почергові, нижні — черешкові, верхні — сидячі, цільнокраї, середні — лінійно-ланцетні, зубчасті.

Суцвіття — округлі кошики діаметром 1–1,25 см, розміщені на кінчиках гілок. Листочки-обгортки лусочкоподібні, верхні та середні широкі, округлі, зеленуваті; внутрішні — вузькі, з загостреним плівчастим придатком, густоопушені. Всі квітки в кошику однакові за розміром, двостатеві, трубчасті, рожеві.

Плід — сім'янка обернено-яйцеподібної форми, гладенька, стиснута з боків, нагадує насіння соняшнику, але менша за розміром, від світло-сірого до солом'яно-жовтого кольору. Плодовий рубчик розміщений по центру основи плоду або трохи зсунутий убік. Довжина сім'янок — 3–3,5 мм, ширина — близько 2 мм, товщина — 1–1,8 мм. На кінці сім'янки є чубчик (хохолок), який легко відпадає, він складається з нерівних і крихких щетинок.

Рослина розмножується насінням і кореневищами (вегетативно). До нових районів гірчак потрапляє із засміченим насіннєвим матеріалом (здебільшого зернових культур і трав), а також із сіном і соломою. Схожість насіння в грунті зберігається протягом 3–5 років. Для його проростання потрібні високі вологість і температура грунту. Мінімальна температура для проростання насіння гірчака — 8...10°С, оптимальна — 20...30°С, максимальна глибина проростання — 6–8 см.

В умовах Півдня України гірчак повзучий починає цвісти наприкінці червня — на початку липня. Насіння достигає переважно в серпні.

Рослини гірчака, які щойно проросли, кілька місяців розвиваються доволі повільно (протягом 2,5–3 місяців формується розетка з 5–7 листків). Значно швидше росте коренева система: за 2–3 місяці вона сягає глибини 2 м. У фазі трьох листків від головного кореня на глибині 15–17 см починають відростати горизонтальні корінці, що, згинаючись, заглиблюються. Із бруньок на згинах коренів з'являються пагони, які виносять на поверхню розетки.

Підземні пагони з часом перетворюються на кореневища, потовщуються, утворюються додаткові горизонтальні корені, на яких теж є бруньки розмноження. Розростаючись у такий спосіб навколо материнської рослини, бур'ян швидко утворює куртини. За перший рік свого життя (за сприятливих умов) одна рослина утворює куртину діаметром близько 6 м, а на кінець другого року — 11–12 м. Вертикальні корені гірчака, заглиблюючись до 5–16 м, досягають рівня грунтових вод, і рослини можуть використовувати вологу, яка практично не доступна іншим бур'янам і культурним рослинам.

Гірчак повзучий — світлолюбна рослина. В тіні насіння не утворюється, уповільнюється ріст кореневої системи, але в ній зберігаються запаси пластичних речовин, і бруньки розмноження, в разі збільшення освітлення, утворюють нові пагони навіть через кілька років (3–4).

Головним із фітосанітарних заходів, що спрямовані на недопущення поширення гірчака повзучого, є заборона завезення насіння бур'яну у вільні від нього області та райони України з насінням сільськогосподарських культур.

Умови використання засміченого насіннєвого, продовольчого, фуражного й технічного підкарантинного матеріалу визначають у кожному окремому разі Державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Агротехнічними заходами насамперед є багаторазові підрізання кореневої системи, які потрібно проводити вчасно та якісно впродовж кількох років, що сприяє поступовому відмиранню коренів. На дуже засмічених гірчаком повзучим землях доволі ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного висіву (монокультури): жито, овес, ячмінь, кукурудза, люцерна, які пригнічують бур'ян розвиненою зеленою масою. Чорний пар повинен займати не менше 20–25% площі, що обробляється. Особливе значення на засмічених гірчаком площах має лущення стерні відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як надалі використовуватимуть поле. Під час догляду за парами потрібно проводити систематичні культивації у міру появи поодиноких сходів — розеток гірчака. Затримка з культивацією навіть на кілька днів відчутно знижує ефективність пару в боротьбі з гірчаком повзучим.

Значного пригнічення гірчака повзучого в найкоротші терміни можна досягти лише поєднанням агротехнічних заходів із застосуванням сучасних гербіцидів.

На землях несільськогосподарського призначення (смуги відчуження ліній електропередач, газо- та нафтопроводів, узбіччя доріг, залізничні насипи, пустирі, території промислових підприємств тощо) рекомендується застосування гербіциду Арсенал*, що пригнічує як вегетативну частину, так і кореневу систему гірчака повзучого. Арсенал*, 25% в.к., слід застосовувати в нормі 3–5 л/га з максимальною кратністю обробок: 1,3–5 років (обприскування на ранніх стадіях росту бур'яну).

У посівах зернових, проса, кукурудзи, на сінокосах рекомендується застосовувати Банвел*. На зернових колосових культурах Банвел* 4S 480SL, в.р.к., вносять у дозі 0,15–0,30 л/га 1 раз на рік (обприскування в фазі кущення культури як добавка до 2,4-Д та 2М-4Х або в чистому вигляді), на кукурудзі дозу збільшити до 0,4–0,8 л/га, кратність обробок така сама, як і на колосових (обприскування в фазі 3–5 листків культури як добавка до 2,4-Д та 2М-4Х або в чистому вигляді).

На парах проти гірчака повзучого використовують похідні гліфосату: Раундап*, Ураган* та ін. Ці системні препарати ефективні в разі використання на добре розвинених рослинах бур'яну, коли немає культури. Вони добре пригнічують надземну частину гірчака, але слабко впливають на корені. Обробіток грунту починають не раніше ніж через 2–3 тижні після обприскування рослин. Раундап Макс*, 45% в.р., вносять з розрахунку 4 л/га 1 раз на рік (обприскування гірчака в період його активного росту), Ураган* 480WS, в.р., вносять із розрахунку 2–4 л/га 1 раз на рік (обприскування вегетуючих бур'янів). Раундап*, 48% в.р., з нормою витрати 2–8 л/га застосовують у лісовому господарстві. Обприскування проводять 1 раз на рік по вегетуючих бур'янах після закінчення росту сіянців і саджанців, а також під час підготовки площ під хвойні та листяні породи.

Похідні гліфосату швидко проникають у грунт, де руйнуються грунтовими мікроорганізмами, й уже через два тижні після їхнього застосування можна сіяти будь-яку культуру.

Loading...

 
 

Цікаве