WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вплив умов зовнішнього середовища на надходження поживних речовин у рослини - Реферат

Вплив умов зовнішнього середовища на надходження поживних речовин у рослини - Реферат

Висока чутливість як до нестачі, так і надлишку елементів мінерального живлення спостерігається в рослин у початковий період росту, що є критичним у відношенні фосфорного живлення.

Велика вимогливість молодих рослин до живлення пояснюється високою напруженістю синтетичних процесів, що відбуваються в цей час у рослинному організмі, і одночасно слабким розвитком кореневої системи. Наприклад, у зернових злаків закладення і диференціація репродуктивних органів починаються вже в період перших трьох-чотирьох листочків.

Злакові, як правило, найвимогливіші до азотного живлення в періоди формування асиміляційного апарату і диференціації репродуктивних органів. Цукрові буряки потребують підвищеного рівня забезпеченості калієм у період цукронакопичення.

Огірки вимогливі до живлення азотом у період формування асиміляційного апарату, а до живлення фосфором — перед цвітінням. У період плодоносіння огірки мають потребу в посиленому забезпеченні азотом і калієм.

Таким чином, на початковій стадії росту рослини, зазвичай, потребують більше фосфору, ніж азоту й калію. Посилення азотного й почасти фосфорного живлення в період бутонізації та цвітіння сприяє збільшенню врожаю зернових.

Спрямований вплив на величину та якість урожаю можливий шляхом регулювання живлення рослин з допомогою підживлень у різні періоди вегетації.

Як знизити залежність урожаю від зовнішніх чинників?

Знизити залежність урожайності від погодних умов можна завдяки організації правильного живлення рослин. За оптимального співвідношення температури й опадів створюються сприятливі умови для доступу ЕЖ, і, як наслідок, одержують високі врожаї.

Основні принципи організації живлення за інтенсивних технологій вирощування:

- річні дози мінеральних добрив на заплановану врожайність визначають з допомогою нормативних методів;

- норми внесення ЕЖ варто визначати відповідно до ефективності їх використання, виходячи з потреб рослин на кожному етапі розвитку;

- меліорацію грунту, вапнування та внесення природних мінералів типу цеоліт разом із основними елементами живлення треба проводити відповідно до графіка з огляду на їх пролонгуючий вплив;

- гній, фосфорні, калійні й близько 30% азотних добрив потрібно вносити під оранку і під час виконання інших агротехнічних заходів у дозах, що враховують їх окупність;

- передпосівна обробка насіння необхідна для його стартового забезпечення елементами живлення і попереднього захисту від можливих хвороб і шкідників;

- внесення азотних добрив, магнію і мікроелементів слід виконати відповідно до основних етапів розвитку рослин;

- одночасні позакореневі підживлення й захист рослин підвищують вплив пестицидів на шкідників і, разом з тим, пом'якшують негативну дію на рослини та зменшують витрати на застосування;

- позакореневе підживлення фосфором і калієм у критичні періоди розвитку рослин (коли інших можливостей їх постачання немає) найбільш ефективне;

- основне внесення добрив не може абсолютно зменшити залежність урожаю від погодних умов. Воно ефективно впливає на врожайність до визначеної межі, різної для кожної культури.

Передпосівна підготовка насіння

Одночасно з традиційним протруєнням насіння ефективна загальна його інкрустація стимуляторами росту та макро- і мікроелементами. Виконання цієї операції забезпечує гарантований старт рослин і позитивно впливає на їх дальший розвиток. Висока ефективність цієї операції пояснюється комплексною дією складових, кожна з яких доповнює і підсилює дію іншої.

Ефективність і можливості позакореневого підживлення

Рослини можуть поглинати ЕЖ не тільки кореневою системою, а й листковою поверхнею. Усмоктувальна спроможність листків навіть у разі доброго забезпечення водою дорівнює 2 атм., а в спеку — підвищується до 4–5 атм. Тому під час обприскування рослин розчином мінеральних добрив листки швидко всмоктують його. Обприскування листкової поверхні рослин розчином макро- і мікроелементів збільшує синтетичну діяльність рослин. Внесення ЕЖ через листки сприяє незалежності рослин від температури, стану грунту, вмісту в ньому ЕЖ.

Позакореневі підгодівлі рослин ефективно застосовують протягом усього періоду вегетації, а також тоді, коли грунтові добрива не можуть оперативно забезпечувати рослині недобір ЕЖ.

Своєчасне застосування позакореневої підгодівлі значно послаблює стреси рослин від погодних аномалій.

Осінь. У разі пізніх сходів озимих або раннього зниження температур рослина входить у зиму нерозкущеною, із малорозвинутою кореневою системою. Позакоренева підгодівля комплексом макро- і мікроелементів забезпечує інтенсивний розвиток кореневої системи й кущіння, що підвищує морозовитривалість рослин завдяки збільшенню в їх тканинах концентрації ЕЖ.

Провесінь. Через незбалансованість доступних ЕЖ рослина, що прокинулася, як джерело живлення використовує свої внутрішні резерви. Відбувається міграція ЕЖ від слаборозвинутих листків або стебел до сильніших. Проведене в цей період позакореневе підживлення найбільш істотно впливає на врожай.

Періодичні весняні похолодання й заморозки. Негоду краще витримують сильніші рослини з добре розвинутою кореневою системою: у них уповільнюється процес розвитку. У слабших рослин (листя коротке, темно-фіолетового кольору, що вказує на нестачу фосфору) найчастіше розвиток зупиняється зовсім. У цих умовах відбувається чіткіший поділ рослин за ступенем розвитку і, як наслідок, погіршується якість продукції. За температури грунту 8...10°С найдоступнішим елементом живлення залишається азот. На зернових у цей період через недостачу фосфору й калію та наявність азоту витягується друге міжвузля, стебло залишається тонким. Через слабке стебло вилягають хліба, що спричинює втрати врожаю майже на 30%. Позакореневе підживлення в цей період впливає також на кількість зерна в колосі.

Різкі коливання температур. Перепади температур понад 10°С негативно позначаються на розвитку рослин. Змінюються потреби рослин у кількості й співвідношенні ЕЖ, а також концентрації поживного розчину. Так, у спекотні періоди за нестачі цинку, що впливає на жаростійкість і доступ фосфору, врожайність кукурудзи зменшується на 40%.

Висока ефективність позакореневого підживлення пояснюється своєчасним забезпеченням збалансованих за складом і концентрацією елементів живлення, представлених у найдоступнішій для поглинання листковою поверхнею іонній формі. За збалансованого живлення рослини одержують оздоровчий поштовх для розвитку й легше витримують мінливість погоди. Крім того, вирощування ярих культур за своєю ефективністю наближується до вирощування озимих.

Loading...

 
 

Цікаве