WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вплив умов зовнішнього середовища на надходження поживних речовин у рослини - Реферат

Вплив умов зовнішнього середовища на надходження поживних речовин у рослини - Реферат

Реферат на тему:

Вплив умов зовнішнього середовища на надходження поживних речовин у рослини

Погодні умови можуть спричиняти зміни в урожайності на 50–100% порівняно із середньостатистичними даними. Зменшення залежності аграріїв від впливу зовнішнього середовища — одне з головних завдань, що його повинні вирішувати інтенсивні технології вирощування сільгоспкультур.

Концентрація грунтового розчину й живлення рослин

Концентрація грунтового розчину, так само як і співвідношення елементів живлення (ЕЖ) рослин, є чинником зовнішнього середовища. В разі недостатньої концентрації рослини гірше ростуть, а підвищення викликає передчасне їх старіння. Оптимальна концентрація поживного розчину дуже варіює і постійно змінюється в різні періоди онтогенезу для одного виду й навіть сорту рослини.

Мінеральні елементи найбільш активно надходять у рослини тільки за визначеної їх концентрації в грунтовому розчині. Іони ЕЖ краще надходять із розчинів помірно високої концентрації, а воду краще поглинає коренева система в неудобреній зоні. Таким чином, підвищення концентрації солей у розчині збільшує його осмотичний тиск і утруднює надходження в рослину води та поживних речовин. Повністю розчинні добрива з мінімальним вмістом солей ефективніше забезпечують потреби рослин в елементах живлення.

Співвідношення макро- і мікроелементів та їх поглинання рослинами

У разі живлення рослин з розчину, який містить суміш елементів (особливо з грунтового розчину), важливішу роль відіграє не концентрація, а співвідношення ЕЖ і їх взаємний вплив. Зміна рівня забезпеченості ЕЖ викликає численні відповідні реакції організму. Зокрема, за великого надлишку будь-якого потрібного елемента захисна реакція рослин може проявитися в збільшенні поглинання інших ЕЖ. Невеликий надлишок зазвичай викликає різке зниження надходження інших ЕЖ. Тому надмір визначених ЕЖ можна частково усунути внесенням інших елементів.

Слід зазначити, що в разі надходження в рослини окремих макро- і мікроелементів, яких не вистачало перед цим, відбувається активізація низки реакцій обміну речовин, унаслідок чого поліпшується загальний фізичний стан рослин, що, своєю чергою, спричинює потребу збільшення інших ЕЖ.

Як підтвердження цього, на малюнку 1 наочно показано, що значний дефіцит калію заблокував надходження в рослини інших ЕЖ. Ріст рослини зупинився. За своєчасного позакореневого підживлення, що компенсує нестачу калію, рослини одержали оздоровчий імпульс і забезпечили бажаний урожай.

Наявність азоту, фосфору й калію в поживному середовищі значною мірою визначає інтенсивність росту рослин і поглинання ними інших ЕЖ. Підвищення рівня азотного живлення збільшує споживання рослинами Р, К, Са, Мg, Сu, Fe, Mn і Zn. Однак, залежно від форми азоту або надмірної його дози, він справляє й протилежну дію. Так, у разі позакореневого підживлення використання нітратної й амонійної форм азоту без амідної навіть у комплексі з іншими потрібними макро- і мікроелементами малоефективне.

Надлишкові дози фосфору знижують надходження в рослини магнію, заліза, марганцю. За наявності фосфору знижується засвоювання цинку, і навпаки.

Якшо не вистачає калію, скорочується засвоювання азоту, кальцію, магнію і деяких інших елементів. Співвідношення між азотом і калієм істотно впливає на майбутній урожай, розмір якого визначає калій. Внесення азоту в кількостях, що перевищують оптимальні співвідношення з калієм, сприяє не підвищенню врожайності, а найчастіше — нагромадженню нітратів.

Зі збільшенням забезпеченості рослин основними ЕЖ підвищується потреба рослин у мікроелементах, які, своєю чергою, відіграють велику роль у підвищенні ефективності макроелементів і їх надходженні в рослини.

Відхилення концентрації одного ЕЖ на 30–100% від оптимального вмісту призводить до зміни поглинання рослиною інших елементів живлення. Причому збільшення кількості елемента, який є в недостатній концентрації, сприяє поглинанню інших ЕЖ (синергізм), а надлишок якого-небудь елемента перешкоджає надходженню інших (антагонізм). За різних рівнів забезпеченості ЕЖ взаємодія між ними відбувається неоднаково, і можна спостерігати швидкі переходи антагонізму в синергізм, і навпаки. Зниження температури і освітлення підсилює дію надлишкових доз ЕЖ, а підвищення вологості дещо знижує негативну дію надлишкових їх кількостей. І навпаки, змінюючи співвідношення й концентрацію ЕЖ, можна пом'якшити вплив зовнішніх факторів на рослини.

Вологість грунту

Вміст оптимальної кількості вологи в грунті є обов'язковою умовою для нормального розвитку рослин і дуже впливає на надходження в них елементів живлення. Негативний вплив надлишкової вологості грунту на поглинання ЕЖ може проявитися в однобічному підвищенні доступності деяких іонів, зокрема, солей заліза й марганцю, нагромадження яких у рослині в цьому разі досягає токсичного рівня.

За дефіциту вологи порушується узгодженість у роботі ферментних систем, підсилюються процеси гідролізу і розпаду органічних речовин, різко знижується інтенсивність фотосинтезу, припиняється ріст рослин.

Слід зазначити, що тільки близько 0,2% води, що її поглинають корені, витрачається на побудову тканин рослини, а понад 90% — випаровується. Кількість води, потрібної для створення одиниці сухої речовини, значно зменшується в умовах достатнього забезпечення елементами живлення.

Лімітуюча дія вологості грунту на врожайність сільгоспкультур має певну залежність від забезпеченості ЕЖ. Кращі умови живлення сприяють продуктивнішому використанню вологи; своєю чергою, за достатньої забезпеченості вологою підвищується віддача від внесення добрив, що засвідчує практика застосування добрив в умовах зрошуваного обробітку грунту.

Температурний режим

Усі прояви життєдіяльності рослин можливі тільки у відомих межах температури. Встановлено, що для засвоєння амонійного азоту прийнятна нижча температура, ніж для нітратного.

У проростків пшениці майже не знижувалося надходження калію, але значно скорочувалося поглинання коренями азоту, фосфору, кальцію й сірки при зниженні температури до 5...7°С. Таким чином, в умовах оптимального мінерального живлення температура близько 5°С є критичною для надходження основних ЕЖ у рослини. Швидкість поглинання ЕЖ зростає з підвищенням температури до визначеної межі, неоднаково для різних рослин.

Зменшення поглинання солей за температури 40...50°С обумовлюється, очевидно, інактивацією ферментних систем, що беруть участь у засвоєнні іонів. За низьких температур поглинання елементів мінерального живлення знижується до мінімуму внаслідок зміни швидкості хімічних реакцій і дії таких температур на поглинальний апарат.

Живлення рослин у різні періоди вегетації

Поглинання ЕЖ протягом вегетації відбувається нерівномірно. Особливо важливо забезпечити рослини достатньою кількістю поживних речовин у так званий критичний період, коли споживання ЕЖ може бути обмежене їх кількістю, так само як і в період найбільш інтенсивного споживання поживних речовин.

Loading...

 
 

Цікаве