WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вплив сучасних сортів на стійкість землеробства - Реферат

Вплив сучасних сортів на стійкість землеробства - Реферат

Реферат на тему:

Вплив сучасних сортів на стійкість землеробства

Переважна більшість сільськогосподарських товаровиробників, використавши сприятливі кліматичні умови, виконала заплановану програму сівби озимих культур під урожай 2002 року. Кожний третій гектар озимого клину засіяно новими продуктивними сортами озимої пшениці Ніконія, Знахідка одеська, Любава одеська, Миронівська 65, Олеся, Лада одеська, Білоцерківська напівкарликова, Крижинка, Миронівська 67. Уперше за останні 10 років розширено площі під інтенсивними сортами озимого жита, насамперед такими, як Верхняцьке 94, Інтенсивне 95, Харківське 98, Київське 93. Переважну кількість площ озимого ячменю засіяно новими високоврожайними сортами з підвищеною зимостійкістю — Луран, Одеський 170, Паллідум 77, Онега, Одеський 165. У західному регіоні країни розпочато відродження такої культури, як тритикале. Нові сорти АДМ-11, Амфідиплоїд 52, Київське раннє належать до сортів з підвищеним вмістом білка. Водночас у багатьох регіонах перезимівля озимих культур характеризується значною розбіжністю у висоті снігового покриву, диференціацією впливу мінімальних температур, що може призвести до загибелі значної кількості площ. Тому вже сьогодні товаровиробникам треба розробити ефективний план з урахуванням недосіву та можливого пересіву озимих культур. І особливо важливо визначитися з тими культурами та сортами, завдяки яким у ринкових умовах можна отримати максимальну кількість продукції за максимальну ціну. Передусім пересів та недосів озимих культур у господарствах слід провести такими високопродуктивними сортами ярого ріпаку, як Отаман, Титан, Клітинний 8, Ліколлі, Касол, які спроможні значно наростити виробництво цієї конкурентоспроможної на світовому ринку продукції. До мінімуму слід звести пересів фуражним ячменем, віддавши перевагу сортам з високими пивоварними властивостями. Серед них — Цезар, Оболонь, Гетьман, Зоряний, Галактик, Целінка, Невада, Корона, Скарлет. Майже на третині площ, відведених під сівбу ярих зернових, заплановано використати новореєстровані та перспективні сорти ярого ячменю з потенційною врожайністю 5–6 т/га. Це сорти Гамбринус, Дерибас, Донецький 14, Надія, Терен, Карат, Пеяс, Табора, Толар, Форум. Добре зарекомендували себе в державному випробуванні сорти з підвищеною стійкістю до посухи: Адапт, Екзотік, Південний, Донецький 15, Сталкер, Палідум 107, Вакула. На найкращих попередниках з високим забезпеченням поживними мінеральними речовинами доцільно під урожай 2002 року використати сорти Бадьорий, Султан, Чудовий, Асторія, Амулет, Переможний. Оптимальне співвідношення цих груп сортів у структурі посівних площ ярого ячменю забезпечує максимальний вихід продукції при мінімальних затратах. Провідне місце в програмі "Зерно України" належить гороху. Вирощування гороху не тільки вирішує проблему рослинного білка, а й сприяє підвищенню родючості землі. За рахунок використання нових сортів гороху у 2002 році стоїть завдання не тільки стабілізувати, а й наростити виробництво цієї культури. Перевагу належить віддати сортам напівінтенсивного та інтенсивного типу, які придатні до прямого комбайнування. Це сорти Беркут, Дамир 2, Дамир 4, Комет, Вінничанин, Люлінецький короткостебловий, Топаз 2, Харківський еталонний. Низка сортів гороху — Гарант, Світязь, Уладівський напівкарлик, Елегант — характеризується підвищеною стійкістю до основних хвороб. Тому вже сьогодні сільськогосподарським виробникам слід відмовитися від сортів старого покоління, які свої ресурси вже вичерпали (Рапорт, Уладівський 10, Уладівський ювілейний, Харківський 85, Неосипаючий 1 та інші), а засіяти лани новими, з рівнем урожайності 4–6 т/га. Тільки за їх рахунок ми можемо цього року отримати понад 40 відсотків урожаю. Як показує досвід останніх років, кукурудза є й залишатиметься основною серед провідних зернових культур України. Детальний аналіз практичного досвіду показує, що визначальним чинником культивування кукурудзи на сучасному рівні є вміння виробників ефективно та цілеспрямовано використовувати генетичний потенціал цієї культури. Про це ж свідчить постійне зростання урожайності кукурудзи в системі державного випробування. Ця культура найбільш забезпечена гібридами, які здатні давати високі врожаї у всіх регіонах України. З 1991-го по 2001 рік вона в середньому забезпечувала такі врожаї: в зоні Лісостепу — 6–7, Полісся — 5–6 і Степу — 5–6 т/га, що майже вдвічі більше порівняно з минулим десятиліттям. Це стосується передусім нових ультраранніх гібридів — Борисфен 191 МВ, Дніпровський 203 МВ, Колективний 100 СВ, Петрівський 169 СВ, Росава 200 СВ, Харківський 199 МВ, які за вирощування за зерновою технологією з густотою 50—70 тис./га забезпечують урожайність понад 8 т/га. Разом із тим питома вага посівів нових високоврожайних гібридів, починаючи з 1994 року, в Україні постійно падає. У Республіці Крим у виробництві немає жодного гектара гібридів, які були б занесені до Реєстру впродовж останніх п'яти років. Більше половини посівів кукурудзи засівають старими гібридами в Кіровоградській, Донецькій, Херсонській і навіть у Дніпропетровській областях. Зовсім поза увагою спеціалістів залишається проблема правильного вибору гібрида за напрямом використання. У всіх без винятку регіонах України сіють кукурудзу на зерно в основному гібридами зерно-силосного та силосного типу. Частка суто зернового напряму гібридів кукурудзи становить у Республіці Крим, у Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській та Черкаській областях до 10, в інших не перевищує 20–30 відсотків. Попри значні успіхи в селекції і наявність у Реєстрі кременистих, кременисто-зубоподібних, зубоподібно-кременистих та зубоподібних форм гібридів кукурудзи, у більшості регіонів вирощують тільки зубоподібні та зубоподібно-кременисті, що значно погіршує їхню якість, звужує зону вживання отриманої продукції. Різко зменшується стабільність і загальна продуктивність кукурудзяного клину внаслідок недооцінки сільськогосподарськими підприємствами вирощування ранньостиглих та середньоранніх гібридів, їх сьогодні висівають удвічі менше, ніж потрібно. Хоча сучасні гібриди відрізняються підвищеною холодостійкістю у весняний період, швидким стартовим ростом, що вимагає надранніх та ранніх строків сівби і, у свою чергу, забезпечує оптимізацію вегетаційного періоду та гарантоване дозрівання зерна. Досвід вирощування кукурудзи в Україні свідчить, що ми маємо всі необхідні складові — сприятливі кліматичні умови, значний виробничий і науковий потенціал — для того, щоб площа під цією культурою щороку становила до 5 відсотків загальної структури посівних площ, у тому числі 1,1–1,3 млн/га під кукурудзою на зерно. В аграрно-індустріальних країнах Європи пріоритетність надано культурам, що максимально відповідають вимогам технічної переробки. В Україні з-поміж багатьох інших таких культур можна виокремити овес. Із зерна вівса готується понад тридцять видів продуктів харчування. Більшість європейців також не уявляють без нього свого сніданку. Урожайність вівса в системі державного випробування за останні 10 років не сягала нижче 4,5 т/га, а в переважній частині державних сортовипробувальних станцій — 5–6 т/га. Якщо 10 років тому основні площі були представлені іноземними сортами вівса, то нове покоління сортів, причому української селекції, таких як Деснянський, Славутич, Чернігівський 27, Чернігівський 28, Райдужний, Ранньостиглий, забезпечить значне підвищення врожайності — Україна зможе найближчим часом стати державою-експортером. Останніми роками добре зарекомендували себе нові сорти ярої пшениці — Колективна 3, Скороспілка 95, Рання 93, Скороспілка 98, Харківська 26, Харківська 28. За рахунок скоростиглості період достигання цих сортів збігається із озимою пшеницею, тому їх можна використовувати як основну, так і ремонтну, культуру. Продукцію їх можна використовувати для поліпшення хлібопекарських властивостей озимої пшениці. Не слід забувати виробникам і про такі важливі круп'яні культури, як просо та, особливо, гречка. Підвищений інтерес до гречки як ринкового об'єкту зумовлений сьогодні унікальними харчовими та лікувально-дієтичними властивостями її продукції — здатністю знижувати радіаційне ураження, поліпшувати діяльність шлунково-кишкової системи. Це сорти Українка, Роксолана, Антарія, Іванна, які зможуть забезпечити рівень урожайності 2,5–3,5 т/га. Удосконалення структури зернового клину за рахунок ефективного використання накопичених ресурсів, поза всяким сумнівом, стане гарантом збільшення валового збору продовольчого зерна в Україні.

Loading...

 
 

Цікаве