WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вплив генетичних i паратипових факторiв на мертвонароджуванiсть телят - Реферат

Вплив генетичних i паратипових факторiв на мертвонароджуванiсть телят - Реферат

Реферат на тему:

Вплив генетичних i паратипових факторiв на мертвонароджуванiсть телят

Однiєю з причин зниження ефективності молочного скотарства, що призводять до значних економiчних збиткiв, є втрати телят. Як засвiдчують науковi дослiдження, корови молочного напряму продуктивностi пiсля осiменiння заплiднюються на 95—98%, але значну кiлькiсть телят втрачають: у пренатальному перiодi (до народження теляти) — 5—15%, перинатальному (при родах) — 1—10% i постнатальному (пiсля народження) — 4—20% i бiльше вiд народжених телят. Основними причинами, якi призводять до втрат телят при родах i протягом першої доби їх життя, є важкi отелення корiв, iнфекцiї та нестача в рацiонi тiльних корiв йоду, фосфору, магнiю, кобальту, селену, вiтамiнiв А та Е. Постнатальнi втрати телят, особливо протягом перших трьох тижнiв життя, зумовлюють такi паратиповi фактори: важкi отелення, випоювання неякiсного молозива, поганi умови утримання корiв i нестача в рацiонi йоду, фосфору, кобальту, селену, вiтамiнiв А, Д, Е. Розробка i впровадження методiв зниження втрат телят на всiх етапах iндивiдуального розвитку стали предметом дослiджень на основi первинних зоотехнiчних матерiалiв Укрплемоб'єднання, провiдних племiнних заводiв Київської та Черкаської областей. Визначено, що за останнi три роки частка мертвонароджених телят в молочних стадах республiки становить у середньому 3,4—3,7% iз коливанням по окремих областях вiд 1,6 до 6,0%. Вiдмiчена i вища мiнливiсть за даним показником по окремих районах i господарствах. Так, у племзаводi "Олександрiвка" в середньому за чотири роки мертвонароджуванiсть телят становила 4,9%, у тому числi по роках: 1991 — 6,8; 1992 — 5,9; 1993 — 2,8; 1994 — 4,9% i, вiдповiдно, по роках по українськiй чорно-рябiй породi — 7,45; 6,5; 4,4 i 5,7%; датськiй чорно-рябiй — 5,7; 5,1; 1,7 i 3,7%. Вiдчутний вплив на частоту мертвонароджуваностi телят, стан здоров'я, вiдтворювальну функцiю, продуктивнiсть i в кiнцевому результатi на економiчнi показники справляють важкi отелення тварин, особливо у корiв-первiсток. За даними Б.Суханека (1982) та iн. авторiв, важкi отелення обумовлюють 20% падежу телят протягом 24 годин життя, тодi як за нормальних родiв — менше 5,0%. У корiв-первiсток унаслiдок важких родiв втрати телят через 48 годин досягають 50%, у той час як при нормальних родах — тiльки 2,2%. До причин важких отелень вiдносять аномалiї родових шляхiв, неправильне положення плоду, паталогiчний стан. В основному головну роль відіграє величина теляти i розмiр тазу матерi. Успадковуванiсть важких отелень становить у середньому 0,03—0,32%. Дослiдження причин важких отелень у корiв-первiсток чорно-рябої породи проводили на комплексi ТОВ "Гоголiвське" Київської областi. Характер отелень оцiнювали за трьома категорiями: важкi, середнi i легкi. Iз 835 врахованих отелень важкi отелення вiдмiченi у 160 первiсток (19,2%), а втрати телят внаслiдок важких отелень — 3,4%. Встановлено, що частота важких отелень пов'язана з крупнопліднiстю (бiльше з народженням бугайцiв, анiж теличок). Спiввiдношення народження бугайцiв i теличок у корiв із середньою важкістю отелень — 1:1,3, а з легкими отеленнями — 1:1,9; жива маса бугайцiв вiд корiв з важкими отеленнями на 9,4, легкими — на 3,5% бiльша, нiж у теличок. Встановлено, що отелення проходять без ускладнень, коли жива маса теляти не бiльше 6—7% маси матерi. У первiсток з важкими отеленнями середня маса плоду становила 8,7%, що пояснюється низькою живою масою матерiв i дещо бiльшою масою їх телят. Середнiй вiк отелень корiв з важкими отеленнями становив 880(685—1199), а з легкими — 821 (755—889) днiв. Дослiдження засвiдчили, що до пiдвищення частоти важких отелень призводить осiменiння телиць з низькою живою масою незалежно вiд їх вiку. Тварини, у яких спостерiгалися важкi отелення, мали дещо меншi показники розвитку тулуба, обхвату грудей, ширини у клубах, кульшах та сiдничних горбах, нiж у корiв з легкими отеленнями. Аналiз показав, що серед нащадкiв бугая Дебюта 31030 протікання родiв проходило у 64,4% тварин з важкими отеленнями, у 24,5% — iз середнiми i 11,5% — з легкими отеленнями, а у нащадків плiдника Вальда 9722 характер отелень був, вiдповiдно, — 38; 38 i 24%. Отже, проведенi дослiдження засвiдчують, що на частоту важких отелень i мертвонароджуванiсть у корiв-первiсток впливають такi фактори: розвиток нетелей, стать i жива маса приплоду, вiк отелення, генотип бугаїв-плiдникiв. Виявлено помiтний вплив генетичних факторiв на частоту мертвонароджуваностi телят. Так, на пiдставi аналiзу зоотехнiчних матерiалiв у племзаводах "Олександрiвка" i "Золотонiське" виявлено, що у порiд молочного напряму продуктивностi спостерiгається рiзна перинатальна смертнiсть телят. Так, пересiчно за 4 роки у корiв чорно-рябої породи вона становила 6,02%, датської чорно-рябої — 3,54, нiмецької чорно-рябої — 4,0, голштинської — 5,0, червоно-рябої — 3,1%. У господарствах зони обслуговування Головного селекцiйного центру та Київського облплемоб'єднання пересiчна частота мертвонароджуваних телят вiд чистопородних чорно-рябих бугаїв голштинської породи (ЧРГ) становила 1,83%, червоно-рябої голштинської (ЧВГ) — 3,1% (1,3—10,7%), помiсних бугаїв умовної кровностi 3/8 ЧР 5/8 ЧРГ — 3,3% (0—14,6%), 1/4 ЧР 3/4 ЧРГ — 3,1% (0—9,3%) i 1/8 ЧР 7/8ЧРГ — 3,1% (0—12,4%). Повторюванiсть частоти мертвонароджуваних телят у нащадкiв рiзних бугаїв становила за 1993—1994 роки 0,26+-0,26, 1993—1995 — 0,42+-0,34 i 1994—1995 — 0,31+-0,21. Встановлена рiзниця мiж частотою мертвонароджених телят у нащадкiв бугаїв однакової умовної кровностi в одному стадi. Так, у племзаводi "Плоскiвський" у нащадкiв голштинського плiдника Сигнала 560 мертвонароджених телят не виявлено, а у нащадкiв бугая Фриленда 279 частота перинатальної смертностi телят вiдмiчена у 11,2% тварин, Фанта 8747 — 13,9%, Джуная 235 — 17,4%. Подiбнi коливання мертвонароджуваностi телят (по окремих бугаях) спостерiгається i в iнших господарствах. Вплив генотипу матерiв на частоту мертвонароджуваностi телят вивчали в племзаводi "Олександрiвка". Встановлено, що у тварин з умовною кровнiстю 50% ЧР 50% ЧРГ перинатальна смертнiсть телят сягала 16%, а у тварин з умовною кровнiстю за голштинською породою понад 50% — 9,2%. Виявлена помiтна рiзниця у тривалостi тiльностi корiв при народженнi живих i мертвих телят. При аналiзi тривалостi тiльностi 86 корiв-первiсток встановлено, що при народженнi живих телят вона пересiчно становила 279+-2,6 дня, а при народженнi мертвих — 293+-4,1. Вiдмiчено вплив на частоту мертвонароджуваностi телят паратипових факторiв. Пiдтверджено, що на смертнiсть телят впливає, як вiк корiв при першому отеленнi, так і число отелень. У племзаводі "Олександрівка" найбільша частота мертвонароджень телят і ускладнень при родах зустрічається як у молодих, так і в старих корів. Найменша частота смертності телят спостерігається у первісток 26—30-місячного віку. Висока частота мертвонароджуваності телят при першому отеленні у молодому вiцi свiдчить про невiдповiднiсть вiку отелення рiвню годiвлi. Оцiнка лiнiйного росту корiв-первiсток, якi народили мертвих телят i мали ускладнення при отеленнях, свiдчить, що вони вирiзняються меншими показниками висоти в холцi на 2—4 см, обхвату грудей — на 5—7 см, ширини в тазово-кульшових зчленуваннях — на 2—3 см, косої довжини тулуба — на 3—5 см і ширини у сiдничних буграх — 2—3 см. Iстотно впливає на частоту мертвонароджуваностi телят кiлькiсть отелень у матерiв. Так, у 1995 роцi в господарствах Київської областi випадкiв мертвонароджуваностi телят у корiв-первiсток було в 2,9 раза бiльше, нiж у тварин другого отелення i старших (вiдповiдно, 7,6 проти 2,7%). У нащадкiв окремих плiдникiв спостерiгається аналогiчна тенденцiя. Так, у ТОВ "Бiлогородське" Київської областi у нащадкiв бугая Hептуна 8737 (3/8ЧР 5/8 ЧРГ) у корiв другого i пiзнiшого отелень перинатальна смертнiсть телят становила 2,1%, у корiв-первiсток — 14,6%, а у нащадкiв бугая Кузiна 2117 (1/4 ЧР 3/4 ЧРГ), — вiдповiдно, 0 i 21,3%. Тому при вивченнi частоти випадкiв мертвонароджуваностi телят обов'язково слiд диференцiювати корiв-первiсток i тварин другого та бiльш пiзнiх отелень. Спосiб утримання худоби також iстотно позначається на показнику мертвонароджуваностi телят. Аналiз матерiалiв з вiдтворення стада в СК "Рубежiвський" засвiдчив, що частота перинатальної смертностi телят у тварин, яких утримували на прив'язi, становила 2,0%, а у тварин на безприв'язному утриманнi — 12,4%. Частота смертностi телят у потомства бугая Hептуна 8737 становила 2,9 i 9,2%, бугая Ельбiнга 8708 — 1,5 i 16,4%, вiдповiдно, за прив'язного i безприв'язного способів утримання тварин. Hе встановлено чiткої закономiрностi щодо частоти мертвонароджуваностi телят залежно вiд сезону року. Так, у племзаводi "Олександрiвка" найвища смертнiсть телят (6,4%) вiдмiчена восени (взимку — 3,6, навеснi — 3,9, влiтку — 3,6%), а у племзаводi "Плоскiвський" у зимовi мiсяцi — 7,8% (навеснi — 4,9, влiтку — 7,1, восени — 7,0%). Аналiз молочної продуктивностi тварин засвiдчив, що вона практично не зменшується у корiв пiсля отелення мертвим телям (у племзаводi "Плоскiвський" — 6403+-269 кг молока i 249,7 кг молочного жиру проти 6493+-228 кг i 247,4 кг у тварин, якi народили мертвих телят; у племзаводi "Олександрiвка", — вiдповiдно, 4429+-174 i 170,9 та 4347+-145 i 168,7 кг. Вiдтворювальна здатнiсть корiв пiсля народження мертвих телят знижується. Так, у племзаводi "Плоскiвський" у корiв-первiсток пiсля перинатальної смертностi телят сервiс-перiод тривав 148,7+-123 днi, а у тварин контрольної групи — 100+-13 днiв. У племзаводi "Олександрiвка" сервiс-перiод становив, вiдповiдно, 110,1+-12 i 79,3+-8 днiв. Таким чином, економiчнi збитки вiд мертвонароджуваностi телят полягають не лише у втратi телят, а також і в зниженнi вiдтворювальної функцiї корiв. Отже, згiдно з проведеними дослiдженнями, народження мертвих телят є результатом складної взаємодiї спадкової схильностi та впливу умов середовища. Мертвонароджуванiсть телят з генетичної точки зору вiдносять до ознак з пороговим ефектом, а тому селекцiю на зниження цього показника слiд проводити переважно на пiдставi оцiнки бугаїв. Остання повинна здiйснюватися одночасно з оцiнкою племiнної цiнностi за молочною продуктивнiстю та iншими ознаками. Вирощування ремонтних телиць згiдно iз стандартами масового i лiнiйного росту та забезпечення оптимальних умов пiдготовки нетелей до отелення дасть змогу знизити число мертвонароджень телят i ускладнень при отеленнi первiсток. Hазрiла необхiднiсть уточнити мiнiмальну кiлькiсть телят вiд бугаїв для проведення їх порiвняльної оцiнки за показниками частоти випадкiв мертвонароджуваностi телят i характеру отелень. Hа пiдставi власних дослiджень та узагальнення даних лiтератури встановлено, що оптимальними для стада є показники, коли ембрiональна смертнiсть телят становить < 7,0%; аборти — < 2; мертвонароджуванiсть телят i втрати протягом перших 24 годин життя — < 5,0, а постнатальнi втрати телят — < 5,0%.

Loading...

 
 

Цікаве