WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Високопродуктивні корови мають жити довго - Реферат

Високопродуктивні корови мають жити довго - Реферат

Сучасна стратегія лікування клінічного маститу така:

q оператори машинного доїння мають відразу повідомити ветеринарних спеціалістів про випадки маститу й навіть про підозру щодо нього;

- лікування слід проводити відразу за використання ефективних препаратів, спрямованих як на придушення запалення, так і на знищення патогенної мікрофлори;

- лікування має бути адекватним ступеню розвитку патології і особливостям клінічного прояву.

В цілому, слід зазначити, що схеми й лікувальні препарати можуть бути різними.

Для профілактики й унеможливлення маститів та одержання молока високої якості апробовані такі сучасні заходи:

- постійне підвищення професіоналізму операторів машинного доїння;

- високий рівень гігієни приміщень;

- якісне доїльне обладнання (дійкова гума);

- рівень вакууму має відповідати нормам доїльної установки;

- дезінфекція й промивання обладнання та контроль за їхньою бактеріальною засміченістю й чистотою;

- оброблення вимені до доїння з використанням індивідуальних серветок;

- оброблення дійок корів після доїння спеціальними засобами, які створюють на поверхні захисну плівку;

- обстеження двічі на місяць усіх дійних корів на субклінічний мастит для виявлення й лікування уражених чверток;

- своєчасний правильний запуск корів та профілактика маститу в сухостійний період;

- уважне відстеження нових випадків появи клінічного маститу й невідкладне лікування;

- лікування клінічного маститу всіх форм, у середньому, не може перебільшувати 48 годин.

Велике значення для зменшення захворюваності на мастити має забезпечення корів у сухостійний період вітаміном Е і селеном. Добавка вітаміну Е (740 МО, і всього в раціоні 1060 МО) впродовж сухостійного періоду зменшувала кількість захворювань лактуючих корів на 37% порівняно з контрольними тваринами, які не отримували добавок вітаміну. Ін'єкції селену (Sе) зменшували в період лактації корів тривалість клінічних симптомів на 46% проти контрольованих тварин. Якщо ж уводили в раціони добавки вітаміну Е і водночас проводили ін'єкцію селену, то зменшення тривалості клінічних симптомів маститів становило 62%.

Іншими вітамінами й мікроелементами, що мають важливе значення в стимулюванні імунітету та профілактиці маститів, вважаються вітамін А, бета-каротин, мідь, цинк, марганець, залізо. Але слід знати, що надлишок заліза в раціоні може негативно впливати на вcмоктування міді й цинку.

Годівля й проблеми відтворної здатності корів

Визначним чинником годівлі, що впливає на відтворну здатність корів, є рівень енергії та протеїну в раціонах. Низька відтворна здатність корів пов'язана з великим тривалим негативним балансом енергії, надмірною мобілізацією жиру з депо організму та різким зниженням вгодованості в ранній період лактації. Але сучасні програми годівлі та утримання корів свідчать про наявність можливості значно підвищити споживання енергії та її концентрації в 1 кг сухої речовини, що є дуже важливим для новотільних корів.

Добавки жиру з різним жирнокислотним складом для підвищення концентрації енергії в сухій речовині раціону сприяють підвищенню відтворної здатності корів.

Згодовування раціонів з надмірним вмістом протеїну та дуже низьким рівнем легко ферментованих у рубці вуглеводів підвищує вміст у крові та молоці азоту сечовини й спричиняє зниження відтворної здатності корів.

Добавки вітаміну Е й селену впродовж сухостійного періоду зменшували й кількість випадків затримання плаценти, метритів та циститів яєчників, які погіршують відтворну здатність корів. Кормовий вітамін А і бета-каротин відіграють позитивну роль у стимулюванні відтворної здатності корів.

Важливим аспектом доброго догляду за молочним стадом є спостереження за станом угодованості впродовж усього циклу лактації. Не можна дозволяти, щоб тварини надмірно накопичували жирові запаси або худнули. Оптимальна оцінка стану організму (за п'ятибальною шкалою) на різних стадіях виробничого циклу різна: отелення — 3,0–3,5; осіменіння — 2,5; пізня лактація — 3,5–4,0.

Дисбаланс або нестача більшості мінералів впливає на функцію відтворення. Правильне споживання фосфору й кальцієво-фосфорної комбінації зі співвідношенням 2:1 є важливим фактором нормальної роботи відтворної функції.

Важливо, щоб раціон худоби був збалансований за мінеральними речовинами (міддю, цинком, марганцем, селеном тощо). Проте не слід думати, що неправильна годівля, особливо мінеральні добавки, винні в усіх проблемах органів відтворення. Потрібно також розглядати інші можливі причини: ефективність визначення тічки, рівень гігієни, правильне застосування техніки штучного осіменіння, наявність прогулянок, своєчасний запуск перед отеленням тощо.

Годівля й проблеми ламінітів у корів

Ламініти (асептичне запалення шкіряного шару в середині між ратичками) є багатофакторним захворюванням, яке потребує детального втручання в оптимізацію раціонів, підготовку, згодовування та зберігання кормів, утримання й обслуговування корів.

Ацидоз рубця є першочерговою проблемою корів молочних стад і характеризується зниженням рН рубцевого вмісту нижче за 5,5 через чотири-вісім годин після згодовування корму. Причиною цього захворювання є також надмірне споживання великої кількості легкоферментованих вуглеводів, низького рівня ефективної клітковини або й обидва ці чинники. Тому ламініти в молочних стадах частіше пов'язані з ацидозом рубця.

Певне проявлення ацидозу може бути у високопродуктивних молочних корів внаслідок зменшення часу жуйки й кількості буферів зі слиною на одиницю органічної речовини корму, що ферментується в рубці, та збільшення продукції легких жирних кислот. Встановлено, що рН рубцевого вмісту знижується зі збільшенням кількості концентрованих кормів і зменшенням вмісту клітковини в раціонах. Крім цього, мають бути забезпечені фізіологічно комфортні умови утримання й технології годівлі високопродуктивних тварин як факторів ризику захворювань ламінітами.

Уведення до раціону бікарбонату натрію слугує профілактикою зменшення рубцевого рН після годівлі корів і ацидозу. Рекомендується введення в раціон від 0,75 до 1,0% бікарбонату натрію за сухою речовиною раціону.

Дослідження свідчать: згодовування кожній корові в денному раціоні по 20 мг добавок біотину покращувало стан ратиць у тварин, зменшувало частоту захворювань міжратичкової тканини шкіри й появу язв підошви, прискорювало їхнє загоювання. Наукові дослідження засвідчують також зменшення частоти захворювань на ламініти в стадах молочної худоби завдяки введенню в раціони добавок комплексу мікроелементів (цинк, марганець, мідь і кобальт).

Основні заходи щодо збільшення тривалості господарського використання корів з урахуванням чотирьох детально викладених вище об'єднують також такі:

- проведення в господарстві всіх ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів;

- дотримання технологій машинного доїння, роздоювання та запуску корів;

- цілеспрямоване вирощування ремонтних телиць відповідно до стандартів масового і лінійного росту, що забезпечує формування міцних тварин молочного типу екстер'єру;

- щоденний активний моціон тварин;

- створення комфортних умов утримання й догляду за коровами та ремонтним молодняком;

- чітке виконання санітарно-ветеринарних заходів, спрямованих на зміцнення імунної системи організму тварин та підвищення стійкості проти різних захворювань;

- проведення гінекологічної диспансеризації тварин на сьомий-восьмий, чотирнадцятий-п'ятнадцятий і тридцятий дні після отелення;

- організація повноцінної годівлі тварин за деталізованими нормами відповідно до їхнього фізіологічного стану, продуктивності, живої маси та вгодованості.

Отже, в молочних господарствах зоотехнічна, ветеринарна й організаційна робота має бути спрямована на збереження здоров'я тварин, особливо високопродуктивних, і підвищення тривалості їхнього продуктивного життя.

Loading...

 
 

Цікаве