WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Високопродуктивні корови мають жити довго - Реферат

Високопродуктивні корови мають жити довго - Реферат

Реферат на тему:

Високопродуктивні корови мають жити довго

Строки продуктивного довголіття молочних корів стають одним із головних критеріїв ефективності та прибуткового ведення молочного скотарства. Розрахунки показують: якщо середня тривалість використання корів буде меншою, ніж 2,5 лактації, то корови-матері почнуть вибувати із стад раніше, ніж дадуть приплід їхні дочки.

Строки продуктивного довголіття молочних корів стають одним із головних критеріїв ефективності та прибуткового ведення молочного скотарства. Розрахунки показують: якщо середня тривалість використання корів буде меншою, ніж 2,5 лактації, то корови-матері почнуть вибувати із стад раніше, ніж дадуть приплід їхні дочки.

Тривалість використання та довічна продуктивність корів зумовлюються сукупною дією генотипових (походження за батьком, спадковість матері, умовна кровність за поліпшувальною породою, належність до лінії, родини) і паратипових (вирощування й годівля, рік і сезон народження та отелення, профілактичні й лікувальні заходи) чинників. Вибуття корів зі стада з неселекційних причин (внаслідок забою або загибелі) та потреба заміни втрачених тварин — це не тільки серйозна проблема, а ще й втрати виробництва молока.

Скільки лактацій "живе" ваша корова?

Дослідженнями в агрофірмі "Світанок" Донецької області встановлено, що за останні п'ять років пересічна тривалість господарського використання корів української червоної молочної породи становить 3,51 лактації, з коливанням у межах від 3,1 до 4,0 лактацій. Що ж до продуктивності, то від 81 корови української червоної молочної породи за кращу лактацію надоєно понад 9000 кг молока, від 14 рекордисток — понад 10000 кг. Абсолютною рекордисткою є Балабона 2436 (господарство "Широке"), від якої за 305 днів кращої лактації надоїли 11405 кг молока із вмістом 4,18% і з виходом 476,8 кг молочного жиру. Від 17 рекордисток за довічним надоєм за життя одержали понад 60 т молока, а від 12 корів — понад 2,5 т молочного жиру, в тому числі від Балабони 2436 — 3072,7; від Золотої 3866 ("Більшовик") — 4016,8 кг молочного жиру. Корови української червоної молочної породи за ефективністю їхнього довічного використання не поступаються аналогам вихідних порід: червоній степовій і англерській. Тривалість господарського використання корів новоствореної української червоної молочної породи за належних умов годівлі й утримання становить чотири — сім лактацій.

Середня тривалість життя корів української чорно-рябої молочної породи — 2224 дні за тривалості використання в стаді впродовж 3,2 лактації, що відповідає близько 30% щорічного ремонту, коефіцієнту господарського використання — 57,9%, довічному надою — 19388 кг і надою за один день життя — 8,04 кг, господарському використанню — 14,7 кг і лактуванню — 17,68 кг.

За даними молочної асоціації США (2002 рік), в 718 стадах, внаслідок вимушеного забою чи загибелі, середній рівень вибуття корів голштинської породи, яких експлуатували чотири лактації, становить 34,0%, із них через проблеми з вим'ям і маститами — 35, відтворною здатністю — 35, через ламініти й пошкодження ратиць — 22%.

Довідково. Наразі середня тривалість продуктивного життя корів молочних порід в Україні та США становить чотири лактації, Німеччині й Болгарії — три з половиною — чотири, Великій Британії й Канаді — близько п'яти, Нідерландах — три, чотири, Угорщині — дві з половиною лактації. У країнах з інтенсивним молочним скотарством здійснюють облік і відповідні селекційні та соціальні заходи щодо корів, які за період життя продукували 100 т молока й більше. Наприклад, у Німеччині таких корів близько 200 голів, Нідерландах — 300 голів. Ці тварини, зазвичай, мають добрий стан здоров'я, міцну конституцію й кінцівки, а також відтворну здатність.

Встановлено, що, в середньому, 25% корів вибраковують у перші 60 днів лактації. Ймовірно, що це пов'язано з проблемами отелення. Тому, аби не допустити вибуття чи загибелі корів у цей період лактації, треба звести до мінімуму впродовж періоду розтелення метаболічні й аліментарні порушення за рахунок створення фізіологічно комфортних умов утримання й годівлі.

Результати наукових досліджень свідчать про те, що для подовження продуктивного довголіття молочних корів потрібно виконувати комплекс профілактичних заходів, головними з яких є: недопущення порушень у період отелення, мастити, вибраковування корів внаслідок зниження відтворної функції та захворювання кінцівок і ратиць.

Виробники молока мають виконувати рекомендації з науково обгрунтованих методів, насамперед щодо годівлі й утримання тварин на молочних фермах.

Годівля й пов'язані з нею проблеми в період отелення корів

Зменшення споживання кормів у період перед отеленням і після є головною причиною розвитку метаболічних і травних розладів у корів, тож виникає потреба удосконалення годівлі для профілактики дистонії, родильного парезу кетозу, ожиріння печінки, метритів, зміщення сичуга й субклінічного ацидозу. Це є головним завданням власників худоби та їхніх консультантів. Угодованість корів у сухостійний період, його тривалість, щільність розміщення в родильних відділеннях, різкі рухи тварин, забезпечення кормами, дотримання режиму годівлі, якість кормів — все це може впливати на порушення програм годівлі корів до і після отелення.

Сьогодні годівля тільних сухостійних корів — одна з важливих ланок у забезпеченні народження міцного, здорового приплоду, доброго стану здоров'я корів після отелення й відтворної здатності та одержання високої молочної продуктивності. За науково обгрунтованими рекомендаціями, годівлю здійснюють відповідно до двох періодів:

перший — від запуску впродовж 40 днів;

другий — 20–25 днів до очікуваного отелення.

Годівля корів за двох зазначених періодів має свої особливості, обумовлені постійною динамікою фізіологічного стану корів.

У перший період застосовують низькоенергетичну годівлю. Концентровані корми згодовують лише в кількості, яка потрібна для забезпечення потреб в енергії та протеїні. Пересічне споживання сухої речовини тільними коровами й нетелями становить 2,2–2,4 кг на 100 кг живої маси, а за 25–14 днів — 1,6–1,8 кг. У раціоні має бути не менше 1 кг на 100кг живої маси тварин доброякісних грубих кормів (злаково-бобове, трав'яне сіно тощо). Оптимальний рівень у раціоні на добу: сирого протеїну — 13,5–15 %, сухої речовини, кальцію — 80–100 г, фосфору — 40–60 г, магнію — 37–40 г, калію 280–300 г; вітаміну А — 75–100 тис. МО, Д — 25–30 тис. МО, Е — 600–1000 МО. Співвідношення Са/Р має перебувати в межах 1,5–1 : 1, оскільки за співвідношення нижче 1 : 1 і більше 2,5 : 1 спостерігається підвищена схильність до захворювань родильним парезом. Вміст у раціоні сирої клітковини в І період — 26–30%, у ІІ період — 22–25%. Кукурудзяний силос у раціоні має становити менше 50% сухої речовини раціону. За 20–25 днів до отелення поступово здійснюють адаптацію рубця до підвищеного вмісту енергії в лактаційний період, запобігають різким змінам у складі раціонів корів взагалі та особливо за тиждень до і після отелення. Оптимальна структура раціонів для сухостійних корів і нетелей (у % за поживністю): сіно — 25–30, силос — 25–30, сінаж — 30–35, коренеплоди — 5–10, концентрати — 0–10 протягом 40 днів і 25–35 (за 20 днів до отелення). За два-три дні до отелення основними кормами є сіно й сінаж. Оптимальна вгодованість тварин перед отеленням — 3,5–4,0 бали за п'ятибальною шкалою. Від запуску й до отелення тварин утримують безприв'язно, окремо від дійних. Організація годівлі корів у сухостійний період та нетелей має забезпечувати збільшення живої маси не менше ніж на 10–12 відсотків.

Годівля й проблеми маститів

Однією з найсерйозніших проблем у молочному тваринництві була й залишається боротьба з маститом. Захворювання призводить до зменшення молочної продуктивності корів, погіршення якості їхнього молока та спричинює близько 20% вибракувань із стада через атрофію чверток вимені. Запалення молочної залози не може виникнути з нічого. Йому сприяють: неповноцінна годівля, незадовільні умови утримання й догляду, порушення технології машинного доїння, гінекологічні захворювання в тварин. Годівля безпосередньо впливає на появу в корів маститу. Так, однотипна годівля силосом, кормами низької якості, незбалансованість раціону за вітамінами й мінеральними речовинами виснажує буферну здатність організму та знижує кількість імуноглобулінів у крові.


 
 

Цікаве

Загрузка...