WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування та захист тютюну - Реферат

Вирощування та захист тютюну - Реферат

Реферат на тему:

Вирощування та захист тютюну

В Україні тютюн вирощують переважно в АР Крим та в південних і західних областях: Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській,

Івано-Франківській. Урожайність сухого листя сягає 16–17 ц/га, великолистяних сортів — до 25 ц/га. Вона залежить від родючості грунту, сортових особливостей і технології вирощування.

Тютюн (Nicotiana tabacum L., родина Solanaceae) — це культура, яка містить та нагромаджує один із найпотужніших алкалоїдів — нікотин. Відомо три типи тютюну: східний цигарковий, великолистяний цигарковий і сигарний. Зелене листя є також сировиною для отримання харчового білка, а із суцвіття виготовляють ефірну олію для парфумерії. Окислюючи нікотин хромовою кислотою, отримують нікотинову кислоту для синтезу фармацевтичних препаратів. Нікотин є сировиною для виготовлення інсектицидів і багатьох хімічних препаратів.

Вирощування тютюну поділяють на два періоди.

Перший — вирощування розсади в парниках і теплицях. Цей період становить 40–50 днів до появи 5–6 справжніх листків. Слід враховувати, що насіння тютюну проростає за температури 10...12°С, оптимальною для росту рослин є температура 25...30°С, а за мінус 2°С воно гине.

Другий період — від висаджування розсади в полі до настання технологічної зрілості листя верхнього ярусу. Залежно від кліматичних умов та сорту, цей період становить 80–120 днів. Тютюн — культура теплолюбна, посухостійка, не витримує мінусових температур, тому розсаду висаджують у поле лише після того, як мине загроза приморозків.

Розсаду вирощують у парниках і теплицях, у теплих грядках і холодних — для страхового фонду. З 1м2 теплих грядок отримують до 2 тис. рослин, із холодних — 1–1,5 тис., а з 1м2 парника — до 3 тис. рослин. Догляд за розсадою передбачає: регулярне поливання, провітрювання, підживлення рослин.

Восени проводять напівпаровий обробіток грунту: лущення на глибину 8–10 см з одночасним боронуванням; через 20–30 днів — оранка. Навесні рекомендується проводити раннє боронування та культивацію. За 20–30 днів до висаджування розсади бажано провести весняне переорювання зябу на глибину 12–15 см. Бідні грунти потребують внесення комплексних добрив.

Саджають розсаду наприкінці квітня, коли температура грунту на глибині 10 см становить не менше 10...12°С. Ширина міжрядь — 60 см, відстань між рослинами — 18–20, для великолистяних сортів — 25–30 сантиметрів.

Розсаду тютюну в парниках та у відкритому грунті пошкоджують галові нематоди, слимаки, мишоподібні гризуни, личинки довгоніжки, капустянка, тютюновий трипс, персикова попелиця.

Галова нематода (Meloidogyne marioni) проникає в коріння та утворює гали. Внаслідок цього рослини виснажуються та відстають у рості, особливо в посушливий період. Потрапляє в парники з грунтом, посадковим матеріалом та інвентарем.

Капустянка (Gryllotalpa grуllotalpa), рухаючись у поверхневому шарі грунту, вивертає на поверхню висіяні насінини тютюну, а після появи сходів перегризає коріння розсади. Личинки довгоніжки шкідливої (Tipula paludosa) живляться підземною та надземною частинами стебла, корінням, основою черешків, що спричинює загибель сходів.

Персикова попелиця (Myzodes persicae) і тютюновий трипс (Trips tabaci) пошкоджують розсаду та дорослі рослини, які внаслідок цього виснажуються, а листя жовтіє й відмирає. Крім того, живлячись соком рослин, вони є небезпечними переносниками збудників вірусних захворювань — Сucumber mosaic virus, Potato virus. Трипс зимує на багаторічних бур'янах і виходить із місць зимівлі в квітні, за середньодобової температури повітря 15...20°С. Тютюновий трипс розвивається на розсаді та дорослих рослинах у четвертому-п'ятому поколіннях. Пік найбільшої чисельності шкідника припадає на липень.

Розсаду тютюну в польових умовах пошкоджує комплекс багатоїдних шкідників. У Лісостепу значної шкоди завдають личинки коваликів, чорнишів, шкідливої довгоніжки, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Особливо шкодочинні личинки коваликів роду Agriotes, бо вони перегризають стебло нижче рівня грунту. Личинка ковалика вигризає отвір у надземній частині стебла, проникає всередину й виїдає серцевину. За чисельності личинок 10 екз. на м2 вони повністю знищують плантації тютюну. В Степу листя та стебла тютюну пошкоджують жуки-чорниші: піщаний, малий і кукурудзяний мідляки, — а також жуки-довгоносики: сірий цукровий, південний сірий і чорний.

Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники тютюну, які масово розмножуються у фази стеблування, бутонізації та цвітіння, — сисні фітофаги: тютюновий трипс, персикова й баштанна попелиці. Їхні пошкодження пригнічують розвиток рослин та негативно впливають на якість листя.

Листя й генеративні органи тютюну пошкоджують гусениці бавовникової, тютюнової і шавлієвої совок, совки-гамма, карадрини, капустяної і люцернової совок, а також лучного метелика.

У цілому шкідлива ентомофауна тютюну розподіляється так: прямокрилі — 20%, рівнокрилі — 3, напівтвердокрилі — 3, трипси — 1, твердокрилі — 38, перетинчастокрилі — 4, лускокрилі — 30, двокрилі — 1%.

На рослинах тютюну зареєстровано 44 захворювання, з них найпоширенішими і найшкодочиннішими є: чорна ніжка; чорна коренева гниль; несправжня борошниста роса; бронзовість томатів; тютюнова та огіркова мозаїка; бактеріальна рябуха тощо.

Збудник хвороби чорна ніжка — Pythium debarinum, або Rhizoctonia solani — призводить до того, що основа стебельця значно тоншає й чорніє, а в зоні кореневої шийки утворюється перетяжка. Рослини, заражені збудником, гинуть, навіть якщо їх пересадити із парника у відкритий грунт.

Збудник чорної кореневої гнилі — Thielaviopsis basicola — заражає рослини тютюну впродовж усіх фаз вегетації і є найшкодочиннішою хворобою в розсадний період. Уражені листочки молодих рослин спершу біліють або жовтіють, згодом скручуються, засихають, і сходи гинуть. Коріння чорніє, а за сильного ураження відмирає.

Суха коренева гниль — Olpidium radicis — уражує молоді рослини, при цьому листя в'яне, корені тоншають і зморщуються. Рослини гинуть, що спричинює значне зрідження рослин у парниках.

Несправжня борошниста роса, збудник — Peronospora tabacina. Симптоми хвороби проявляються на листках у вигляді сіро-фіолетового нальоту або хлоротичних плям. Уражене листя швидко втрачає тургор, в'яне й гниє. Крім листкової форми, часто спостерігається дифузне ураження рослин, що призводить до їхньої загибелі. Збудник зберігається у вигляді грибниці в тканинах рослин. Ооспори збудника зосереджені в грунті, рослинних рештках та насінні. У роки епіфітотій урожай знижується на 70 відсотків.

Борошниста роса (збудник — Erysiphe cichoracearum) уражує листя, починаючи з нижнього ярусу, поступово захоплюючи листя середнього та верхнього ярусів. Спочатку на верхньому боці листка з'являються невеликі плями, вкриті білим порошковим нальотом. Згодом плями швидко розростаються й можуть покрити всю поверхню листка. Уражені листки стають бурими, швидко засихають і ламаються. Місцем резервації збудника є бур'яни. Хвороба значно знижує сортність тютюну.

Альтернаріоз проявляється в другій половині літа. Інтенсивний розвиток хвороби спостерігається в дощову погоду. Збудник — гриб Alternaria tenuis. Симптомом хвороби є поява на листках великих округлих коричневих плям із оксамитовим нальотом. Хвороба дуже погіршує якість листя тютюну.

Збудником бактеріальної рябухи є бактерія Pseudomonas syringae pv. tabaci, яка уражує рослини тютюну впродовж усього періоду вегетації. Симптоми хвороби проявляються на листі, рідше — на черешках, квітках і насіннєвих коробочках у вигляді темно-зелених зволожених або світло-зелених плям із темною або білою серединою на розсаді, округлих коричневих плям на дорослих рослинах. Поширена у вологих районах. Джерелом інфекції є неперегнилі уражені рослинні рештки.

Loading...

 
 

Цікаве