WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування позасезонної продукції суниці - Реферат

Вирощування позасезонної продукції суниці - Реферат

Сорт високотранспортабельний, чудово придатний для ринку свіжої продукції.

Використання базового укриття

Найпростішим способом одержання ранньої продукції є створення тимчасового безкаркасного чи каркасного укриття на суничному полі рано навесні. Для цього використовують агроволокно чи перфоровану плівку. Варіант із використанням агроволокна потребує більших затрат, але цей матеріал можна використовувати впродовж кількох сезонів. Насадження можна вкривати агроволокном як восени, що забезпечить додатковий захист взимку для сортів з пониженою морозостійкістю (наприклад, Есланта), так і навесні.

Перфоровану плівку використовують рано навесні: грунт під нею краще прогрівається, і цвітіння розпочинається на 2–3 тижні раніше. При цьому в денні години укриття знімають для вентиляції та запилення квітів. Плівка й агроволокно убезпечують насадження в разі пониження температури до -2 ...3оС.

Крім швидшого дозрівання ягід за такого способу, суттєво зростає ще й урожайність: за даними окремих досліджень, — до 48% проти врожаю насаджень без укриття. Це пояснюється тим, що рослини встигають відновити вегетацію за умов достатнього зволоження та помірних температур і уникнути втрати вуглеводів, що має місце в ранньовесняний період. В основному врожай підвищується завдяки кращому розвитку ягід другого й третього порядку.

Але цей спосіб має й свої мінуси: зростає ризик пошкодження цвіту в разі значного пониження температури. Можуть виникнути також проблеми із запиленням рослин, особливо, якщо тривалий час стоїть холодна похмура погода.

Інколи використовують плівкові укриття на тимчасових каркасах — такі конструкції не заважають росту рослин і можуть залишатись на полі до закінчення збирання врожаю, захищаючи продукцію в дощові періоди. Крім цього, у плівкових тунелях з'являється можливість використання малогабаритної техніки. Для гарантованого запилення в теплицях варто установлювати вулики з джмелями.

Технології використання дорощеної фріго-розсади

Дорощені рослини, або розсада класу WB (waiting bed), мають товщину коронки не менше 18 мм. Зазвичай такі рослини отримують після пересаджування перших вкорінених розеток (кінець червня—липень) на окрему ділянку з високим агрофоном. За кількаразового видалення вусів рослини набирають достатнього потенціалу для диференціації 4–7 генеративних бруньок в осінній період.

Саджанці класу WB останнім часом стали досить популярними, незважаючи на високу ціну. Зрослий попит на такий садивний матеріал спонукає господарства, що спеціалізуються на вирощуванні саджанців суниці, використовувати рослини класу В для їхнього дорощування до WB рослин. Для цього рослини висаджують загущеним способом — до 100 000 саджанців на гектар — та кілька разів видаляють квітконоси й вуса. Вирощені саджанці WB викопують пізно восени та зберігають за технологією Фріго за температури -1,8°С в поліетиленових пакетах.

Можливість одержати високий урожай у рік висадки виправдовує високу вартість такого садивного матеріалу.

Від висаджування дорощеної розсади до збирання врожаю потрібно близько 60 днів. Тому можна планувати ягідний конвеєр і отримувати продукцію від травня до вересня.

Зазвичай насадження створюють загущеним способом (50–70 тис./га) для збирання максимально можливого врожаю в рік висадки. За інтенсивної технології поле рекомендується використовувати лиш один рік: високий урожай позасезонної ягоди дає можливість окупити всі додаткові затрати й мати значний прибуток. Але на практиці поле часто залишають плодоносити ще на 1–2 сезони, проводячи омолодження насадження після збирання врожаю.

У разі використання садивного матеріалу класу WB потрібна висока агротехніка: ретельна підготовка грунту, достатня кількість елементів живлення, інтегрована система захисту, обов'язкове зрошення.

Висаджування розсади на кінцеву густоту дає можливість розміщувати рослини на гребенях, укритих мульчуючою плівкою. При цьому вирішується проблема боротьби з бур'янами, покращуються температурний режим грунту та якість продукції.

Суниця добре росте й плодоносить за температури в межах 24...26°С. Якщо температура перевищує 30°С, продуктивність насаджень значно зменшується. Саме тому з-поміж способів зрошення перевагу надають дощуванню, бо завдяки йому можна проводити охолоджувальні поливання — особливо, якщо планують мати продукцію впродовж літніх місяців.

Плануючи потреби в сезонних трудових ресурсах, слід враховувати, що протягом трьох-чотирьох тижнів потрібно буде зібрати значний урожай, який за дотримання технології може сягати 20–25 т/га.

Використання сортів короткого світлового дня дає можливість одержати продукцію з високими смаковими та товарними якостями (на відміну від сортів нейтрального дня, що мають дещо гірший смак та тенденцію до дрібнішання).

Альтернативою розсади WB може бути контейнерна або горщечкова розсада, хоча такий тип садивного матеріалу, зважаючи на його підвищену вартість, переважно використовують для технологій закритого грунту.

Використання сортів нейтрального дня

Сорти суниці нейтрального дня здатні закладати генеративні бруньки незалежно від тривалості освітлення, а отже, продукцію можна мати протягом досить тривалого терміну за умови наявності відповідного температурного режиму. Такі сорти вирощують різними способами, але найефективніші загущені насадження та технологія вирощування на плівці.

Найчастіше використовують горщечкову чи контейнерну розсаду, хоча створення насаджень фріго-рослинами теж дає непоганий результат.

Найбільш поширеним є вирощування сортів нейтрального дня на підвищених грядах із крапельним зрошенням та плівковим мульчуванням. Висаджують у квітні-травні однорядним чи стічковим способом з густотою 50–60 тисяч рослин на гектар. Через шість тижнів після цього починають видаляти квітконоси, щоб дати можливість рослинам нагромадити достатню кількість поживних речовин для подальшого плодоношення.

У липні видалення квіток припиняють, і з кінця липня — початку серпня починають збирати врожай. Сорти нейтрального дня плодоносять до осінніх заморозків, а якщо використовують просте плівкове укриття, плодоношення може бути подовжено ще на два-чотири тижні.

Через повторне плодоношення рослини не встигають накопичити в кореневищах достатньо поживних речовин для успішної перезимівлі. Тож усі сорти нейтрального дня погано зимують без укриття, тому у відкритому грунті їх часто вирощують за однорічною технологією. Та якщо насадження вкрити соломою, наступного року можна теж зібрати суттєвий урожай: спочатку в червні (як і звичайні сорти), а потім — із кінця липня до завершення вегетаційного періоду.

Сорти нейтрального дня особливо вимогливі до умов живлення. Для формування рослин та постійного плодоношення потрібні підвищені норми калію, азоту, а також деяких мікроелементів (зокрема, бору).

Оптимальним є внесення удобрення регулярно (щотижня) з поливною водою: ось чому рекомендується використання крапельного зрошення. Водночас високі літні температури (а особливо перегрівання грунту під плівкою) стають лімітуючими чинниками в технології. Тому крапельне зрошення часто поєднують з дощуванням. А для додаткового охолодження по поверхні плівки розстеляють солому для зменшення поглинання нею сонячних променів. Залежно від сорту та технології, в рік висаджування можна збирати врожай у межах 20–50 т/га (наступного року — дещо менше).

Використовувати насадження сортів суниці нейтрального дня на третій рік, зазвичай, економічно недоцільно через значне загущення рослин та посилення тиску шкідників і хвороб.

Cорти нейтрального дня, або сорти повторного плодоношення, комерційно доступні в Україні:

Остара (Ostara) — нідерландський сорт, виведений у 1969 році схрещуванням сортів Ред Гаунтлет (Red Gauntlet) і Мачерахс Даурернте (Macherauch's Dauerernte). У рік посадки врожай отримують від початку серпня до пізньої осені. Наступного року перший пік плодоношення — як у середньостиглих сортів (на 4–6 днів раніше, ніж Зенги Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди середнього розміру, яскраво-червоні, з блиском. Колір — вирівняний по всій поверхні. М'якоть — ясно-червона, соковита, приємного кисло-солодкого смаку.

Рослини досить стійкі проти хвороб листя, але уражуються хворобами кореневої системи та сірою гниллю.

Селва (Selva) — американський сорт, виведений у 1983 році схрещуванням сортів Брайтон (Brighton), Тафтс (Tufts) і Паджеро (Pajaro). У рік висадки врожай мають від початку серпня до пізньої осені, наступного року перший пік плодоношення — як у середньостиглих сортів (на 4–6 днів раніше, ніж у Зенга Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди — великі та дуже великі, червоно-рожеві, з сильним блиском. Колір вирівняний по всій поверхні. М'якоть — ясно-червона, слабо ароматна, кисло-солодкого смаку.

Рослини досить стійкі проти хвороб листя й кореневої системи та середньостійкі проти сірої гнилі.

Еверест (Everest) — британський сорт, виведений у 1998 році способом схрещування сортів Евіта (Evita) та Ірвін (Irvine). У рік висаджування врожай збирають від початку серпня до пізньої осені. Наступного року перший пік плодоношення — як у середньостиглих сортів (на 4–6 днів раніше, ніж у Зенги Зенгани), другий — від початку серпня до пізньої осені. Ягоди — великі та дуже великі, вирівняні, насичено-червоного кольору із сильним блиском. М'якоть — яскраво-червона, ароматна, соковита, кисло-солодка на смак.

Еверест — найпоширеніший сорт у країнах Європи завдяки відмінній транспортабельності продукції, привабливому зовнішньому вигляду ягід та стійкості рослин проти сірої гнилі.

Loading...

 
 

Цікаве