WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування нових сортів суниці за загущеної однорядної технології - Реферат

Вирощування нових сортів суниці за загущеної однорядної технології - Реферат

Реферат на тему:

Вирощування нових сортів суниці за загущеної однорядної технології

Cорт Веселка

Протягом двох останніх років значно поповнився асортимент сортів суниці, які офіційно визнано придатними для поширення в Україні та внесено в Державний реєстр сортів рослин для впровадження й вирощування за різних грунтово-кліматичних умов.

Це сорти Веселка (2007 р.), Розана київська (2006 р.) і Презент (2006 р.) селекції Інституту садівництва (Київ) та інтродуковані західно-європейські сорти: Корона (2007 р.), Полка (2007 р.) і Хоней (2006 р.).

Щоб дати їм об'єктивну агробіологічну оцінку, ми наведемо опис зазначених сортів порівняно з уже наявними і кращими сортами-еталонами (стандартами), а саме: з ранньостиглим сортом Ольвія, середньостиглим — Фестивальна ромашка та середньопізнім — Зенга-Зенгана. Принагідно зауважимо: сорт Зенга-Зенгана, що є одним із найдавніших сортів, і донині є одним із найпоширеніших у європейських країнах завдяки високій урожайності та технологічним властивостям ягід. Сорт Фестивальна ромашка — рекордсмен за продуктивністю та вмістом вітаміну С за виняткової зимо- та посухостійкості рослин. А ранньостигла Ольвія — справжній шедевр смаку, великоплідності та прибутковості від реалізації свіжих ягід.

Умови та методика

Зазначені сорти суниці вивчали в ягідниках 2005 та 2006 років. Висадили їх зеленою свіжовикопаною розсадою в перших числах серпня. Технологія вирощування — однорядна загущена: відстань між рядками — 0,9 м, між рослинами — 0,2 м, тобто з розрахунку 55,5 тисячі висаджених кущів на одному гектарі. Зрошення після садіння та ретельний догляд за сприятливих умов перезимівлі забезпечили формування повноцінного врожаю уже наступного року після садіння.

Основні показники порівняльної характеристики наведено в таблиці за два найнетиповіші роки: 2006 — найвологіший у період достигання ягід та 2007 — найпосушливіший. Саме контрастні умови зволоження й обумовили різні за ці роки рівні врожайності, маси ягід і навіть їхній смак.

Достатнє вологозабезпечення рослин суниці в 2006 р. дало можливість сортам максимально реалізувати свій потенціал біологічної продуктивності: сумарний показник кількості рожків на кущі, кількості квітконосів, кількості ягід та їхньої максимальної маси. Це особливо чітко проявилося на середньопізніх сортах, що, як водиться, в останні числа червня та на початку липня формують ягоди за певного дефіциту як грунтової, так і повітряної вологи.

Однак саме надлишок вологи в травні та червні 2006 р. (268 мм проти 132 мм за середніми багаторічними даними) обумовив і значне ураження ягід суниці сірою гниллю. У відомих сортів-еталонів цей показник становив: у Ольвії та Ельсанти — по 11%; Зенга-Зенгани — 13%. Слабке ураження хворобою (до 5%) мали ранньостиглі сорти Розана київська і Веселка, а також середньопізні Презент і Полка.

Посуха в травні та на початку червня 2007 р. нищівною хвилею пройшлася саме по ранніх сортах. За травень і червень сума опадів становила 130 мм, що нижче за середньорічні показники. І якщо дефіцит грунтової вологи можна було зменшити зрошенням, то надзвичайна сухість повітря за температури 35...45°С все одно вкрай негативно вплинула на всі показники. А як стверджують фізіологи (Г. Добренкова, 1989, та інші), саме тривала дія несприятливих факторів середовища, в т. ч. і високої температури, різною мірою позначається на анатомічній будові основних органів рослини. Це, своєю чергою, призводить до зниження цілої низки фізіологічних процесів, а саме: зниження врожаю через здрібнення, запікання, недорозвинення та незав'язування плодових органів і пригнічення росту й розвитку вегетативних частин маточного куща та дочірних розеток. У цілому, однозначно підтверджено давню істину: суницю вирощувати треба тільки на зрошенні.

Опис сортів

Веселка

Заявник — Інститут садівництва (Київ). Сорт виведено в 1990 р., запатентовано в 2007 р. Має дуже високий потенціал біологічної продуктивності, який повною мірою реалізується за умови достатнього зволоження грунту.

Кущі сильнорослі, напіврозлогі, утворюють багато дочірніх розеток — розсади. Суцвіття розміщені на рівні листя.

Ягоди широкоокруглі, рівномірного помаранчево-червоного забарвлення, із сильним блиском та поверхневим розміщенням зернівок. М'якоть помірно тверда, світло-червона. Згідно з багаторічними даними, це один із найурожайніших ранніх сортів — до 19 т/га; середня маса ягід — 13 г, максимальна — 40. Зимостійкість висока, як і стійкість проти сірої гнилі ягід.

Особливі ознаки: висока зимостійкість та виняткова врожайність. Ягоди ароматні, смачні й вирівняні за розміром. Напрям використання десертний. Має тривалий період достигання, що починається через один-два дні після сорту Ольвія та на 11–12 днів раніше, ніж Зенга-Зенгана.

Розана київська

Заявник — Інститут садівництва (Київ). Сорт виведено в 1996 р., запатентовано в 2006 р. Має високий потенціал біологічної продуктивності (на рівні сортів Ольвія та Веселка), який повною мірою реалізується за умови достатнього зволоження та поживного режиму грунту.

Кущі середньорослі, напіврозлогі, з темно-зеленим листям, утворюють багато розсади. Суцвіття розміщені на рівні листків.

Ягоди тупоконічні, з шийкою, рівномірного інтенсивно-червоного забарвлення, із блиском та заглибленими в поверхню м'якоті зернівками. М'якоть помірно тверда, світло-червона.

Згідно з багаторічними даними, врожайність висока — близько 17 т/га; середня маса ягід — 12 г, максимальна — 38. Зимостійкість і стійкість проти плямистостей листя та сірої гнилі ягід високі.

Cорт Полка

Особливі ознаки: високоприбутковий десертний і столовий сорт із ароматними, смачними ягодами. Достигання дружне. Починає плодоносити на один-два дні пізніше за сорт Ольвія та на 11–12 днів раніше, ніж Зенга-Зенгана.

Хоней

Американський сорт, запатентовано в 1979 р. В умовах Київщини є ранньосереднім сортом, а не раннім, як сприймають його багато виробників, які не знайомі з українськими сортами Ольвія та Розана.

Кущі середньорослі, напіврозлогі, з інтенсивно-зеленим закрученим догори листям, розсади утворюють мало. Суцвіття стоячі, середньої довжини, розміщені під листям.

Ягоди ширококонусоподібної чи серцеподібної форми, рівномірного інтенсивно-червоного забарвлення, з блиском. М'якоть помірно тверда, світло-червона.

Згідно з багаторічними даними, врожайність середня й нерівномірна за роками, що пояснюється недостатньою зимостійкістю та заморозкостійкістю в умовах Київщини. Середня маса ягід — 13, максимальна — 39 грамів.

Cорт Ольвія

Особливі ознаки: прибутковий столовий сорт із смачними ягодами, але врожайністю суттєво нижчою, ніж у сортів Ольвія та Розана київська, а також сортів Кама й Кент (що підтверджують німецькі та польські дослідники). Достигання дружне, починається на три-чотири дні пізніше за сорт Ольвія та на три-чотири дні раніше, ніж Фестивальна ромашка. Рослини досить уразливі щодо вертицильозу та ранніх заморозків.

Корона

Голландський сорт, виведений у 1972 р.; запатентований у 1978 р. В умовах Київщини є середньостиглим сортом.

Кущі середньорослі й напіврозлогі, з темно-зеленим, помірно блискучим листям, що має пильчасті та ледь підняті догори краї; утворюють середню кількість розсади. Суцвіття стоячі, середньої довжини, розміщені частково нижче, а частково на рівні листя.

Cорт Ольвія

Ягоди вирівняної ширококонусоподібної чи серцеподібної форми, середнього розміру, рівномірного темно-червоного забарвлення, з блиском. М'якоть середньої щільності, оранжево-червона, смачна й ароматна.

Згідно з багаторічними даними, врожайність висока — 15 т/га. Середня маса ягід — 12, максимальна — 32 г. Зимостійкість така сама, як і в Зенга-Зенгани.

Особливі ознаки: смачні та універсальні у використанні середньощільні ягоди (на десерт, переробку, заморожування), що достигають на два-три дні раніше за сорт Зенга-Зенгана, тобто на десять днів пізніше за сорт Ольвія та на два-три дні пізніше за Фестивальну ромашку. Рослини легко уражуються сірою гниллю та борошнистою росою, але стійкі проти вертицильозу.

Полка

Голландський сорт, виведений у 1977 р.; запатентовано в 1985 р. В умовах Київщини є середньопізнім сортом.

Кущі середньорослі, напіврозлогі, з темно-зеленим листям, що має глибокозубчасті краї; утворюють середню кількість розсади. Суцвіття стоячі, середньої довжини, розміщені частково нижче, а частково на рівні листя.

Ягоди вирівняної ширококонусоподібної чи серцеподібної форми, середньої величини, а під кінець достигання дрібні, темно-червоного забарвлення, із блиском. М'якоть щільна, темно-червона.

Згідно з багаторічними даними, врожайність висока — 14 т/га. Середня маса ягід — 10, максимальна — 27 г. Зимостійкість дещо нижча, ніж у Зенга-Зенгани, а маса ягід найменша серед багатьох сортів.

Особливі ознаки: ягоди дуже смачні та універсальні у використанні (на десерт, переробку, заморожування); достигають одночасно з сортом Зена-Зенгана, тобто на 10–12 днів пізніше, ніж сорт Ольвія, та на п'ять-шість днів пізніше за Фестивальну ромашку. Рослини досить уразливі щодо вертицильозу та суничного кліща.

Презент

Заявник — Інститут садівництва (Київ); виведено в 1996 р., запатентовано в 2006 р. Середньопізній сорт, має високий потенціал біологічної продуктивності, який повною мірою реалізується за умови достатнього зволоження та поживного режиму грунту.

Кущі сильнорослі, округлі, напіврозлогі, з темно-зеленим листям, утворюють середню кількість розсади. Суцвіття розміщені на рівні листя.

Ягоди округлі, без шийки, рівномірного темно-червоного забарвлення, із помірним блиском та розміщенням зернівок урівень з поверхнею; з "кучерявими" чашолистками. М'якоть помірно тверда, світло-червона всередині та темна зовні.

Згідно з багаторічними даними, врожайність висока — до 17 т/га, середня маса ягід — 16, максимальна — 42 г. Зимостійкість висока, як і стійкість до плямистостей листя та сірої гнилі ягід.

Особливі ознаки: ягоди смачні та універсальні у використанні (на десерт, переробку, заморожування), достигають одночасно із сортом Зенга-Зенгана, тобто на 10–12 днів пізніше за сорт Ольвія та на п'ять-шість днів пізніше за Фестивальну ромашку.

Висновки та рекомендації

Усім шанувальникам суниці, які вирощують її самостійно, хочемо дати кілька порад та рекомендацій щодо особливостей цієї культури.

1. Пам'ятайте, що найкраща пора для садіння суниці зеленою розсадою — перша декада серпня. Протягом перших семи-десяти днів висаджені рослини треба поливати. Але повноцінний урожай та вагомий прибуток матимете тільки наступного року.

2. Весняне висаджування дасть добрі результати лише в разі використання сильної розсади, в основному "фріго", тобто тієї, яку взимку зберігали в холодильниках. А слабка зелена розсада забезпечить плодоношення тільки наступного року, оскільки в рік садіння рослини перебуватимуть у процесі дорощування до певних біометричних показників. Використання ж розсади "фріго" для певних сортів за певних строків садіння має як вагомі переваги, так і певні недоліки.

3. Запорукою високого врожаю за будь-яких технологій та строків садіння є якісний елітний садивний матеріал. Якісний як із помологічного погляду (чистосортний), так і вірусологічного (без найшкодочинніших вірусних хвороб).

4. Схема садіння 90 х 20 см не є універсальною, вона може бути густішою за стрічкового висаджування чи використання слаборослих сортів і, навпаки, — рідшою за використання сильнорослих сортів, але на зрошенні. За обох схем слід враховувати засоби механізації під час обробітку грунту. Сучасні інтенсивні технології із формуванням гряд та використанням білих плівок — найкращі, але й найдорожчі.

5. Поважаючи власну працю й час, кожен садівник має забути "бабусин рецепт" про вирощування суниці на одному місці протягом п'яти-семи, а то й довше, років.

Накопичення хвороб, личинок травневого хруща, часті посухи та зима вносять надто невтішні корективи в нашу працю. Тому найдоступнішим і найоптимальнішим є такий варіант:

- перший рік — літня посадка зеленою розсадою;

- другий рік — плодоношення;

- третій рік — плодоношення.

Тобто якісні ягоди та повноцінний урожай вирощуємо лише два роки (в крайньому разі — три) і знову закладаємо ягідник на новому, завчасно приготованому місці, з урахуванням попередників та здоровою й чистосортною розсадою.

Loading...

 
 

Цікаве