WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування насіннєвої люцерни за умов біологічного та промислового землеробства - Реферат

Вирощування насіннєвої люцерни за умов біологічного та промислового землеробства - Реферат

Навесні на полях проміжного та другого укосів до підкошування люцерни здійснюють боронування в два сліди, видалення рослинних решток, долотування полів, культивацію міжрядь, насівання смуг ярих капустяних культур.

Стеблування — бутонізація за одержання насіння з першого, проміжного та другого укосів. З першого укосу зазвичай одержують насіння за промислового землеробства. При цьому регулярно культивують міжряддя, за потреби — аж до повного змикання рядків люцерни, на глибину 8–10 см. На наявність шкідливих і корисних комах посіви обстежують один раз на пентаду методом косіння ентомологічним сачком, а також оглядають рослини; на наявність збудників хвороб — оглядають стебла. При цьому здійснюють підрахунок видового складу бур'янів.

За промислового землеробства проти шкідливих комах використовують інсектициди, які застосовують у надвечірньо-нічний час за чисельності (додат. 2): клопів — 15–20, попелиць — 80–100, фітономусів — 5–8, гусениць листогризучих совок і п'ядунів — 15–20, жовтого тихіусу насіннєїда — 20–30, квіткового комарика — 30–40 екз./100 помахів сачком. Для цього використовують лише рекомендовані інсектициди (додат. 1): Актеллік, 50% к.е. (1,0–1,5 л/га), Волатон, 50% к.е. (0,8–1,5 л/га), Базудин, 60% к.е. (2,0–3,0 л/га), Золон, 35% к.е. (1,4–2,8 л/га), Бі-58 новий, 40% к.е. (0,5–1,0 л/га) тощо.

Виробнича перевірка засвідчила високу ефективність використання бінарних сумішей інсектицидів, де один із компонентів — препарат системної, а другий — контактної дії, з нормою витрати кожного з них на 50–60% нижчою за рекомендовану, наприклад: Бі-58 (0,25–0,4 л/га) + Золон (0,7–1,3 л/га). Застосування цих сумішей безпосередньо перед цвітінням сприяє тривалішому та ефективнішому захистові люцерни від шкідливих комах у найуразливішу для неї фазу — цвітіння, від якої залежить урожай насіння.

Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота — 0,3–0,6, молібдат амонію — 0,2–0,3 кг/га), рекомендовані фунгіциди та стимулятори росту. Для боротьби з повитицею проводять скошування уражених ділянок, а посіви через сім-десять днів обробляють рекомендованими препаратами: Раундап, в.р. (0,6–0,9 л/га), Домінатор, 360 в.р. (0,6–0,9 л/га) або аміачною селітрою, 20%-ним водним розчином, із розрахунку 500-600 л/га робочої рідини. Бур'яни навколо поля люцерни скошують до початку їхнього цвітіння або обробляють рекомендованими гербіцидами (див. додат. 1).

За біологічного землеробства на невеликих площах у фазі бутонізації (особливо перед цвітінням) використовують фітонцидний метод захисту рослин. Рослинні препарати застосовують за умови, що чисельність комах не більше ніж удвічі вища за економічний поріг шкодочинності. Це спричинено тим, що ефективність цих препаратів становить 60–70%. Існують рекомендації щодо використання понад 30 видів фітонцидних рослин (Вигера С. М., 2001), наприклад, тютюновий пил (400 г заливають 10 л води, настоюють одну добу, проціджують, додають 30–40 г розчиненого господарського мила) тощо. Ефективність дії рослинних препаратів проти шкідливих комах збільшується, якщо використовувати їхні бінарні суміші, де важливим компонентом має бути мильнянка лікарська.

Для одержання насіння з проміжного укосу травостій люцерни підкошують у фазі масової бутонізації, переважно це третя декада травня, а з другого — на початку цвітіння, зазвичай, це перша декада червня. Смуги насіяних капустяних культур не підкошують, і це створює передумови приваблювання корисних комах, зокрема комах-запилювачів.

Після підкошування люцерни в разі одержання насіння з проміжного та другого укосів. До відростання — відростання. За промислового землеробства здійснюють боронування в два сліди, компостування рослинних решток, долотування загущених посівів, культивацію міжрядь із внесенням мінеральних добрив.

Стеблування — бутонізація. В цей період здійснюють практично ті самі технологічні операції, що й за вирощування люцерни з першого укосу.

Цвітіння (усі роки одержання насіння з першого, проміжного та другого укосів). Слід створити сприятливі умови для ефективного запилення люцерни комахами-запилювачами. Для цього виставляють вулики з домашніми бджолами з розрахунку вісім-десять сімей на гектар. Перспективним є використання дикої бджоли — мегахіли ротундати — методом розставляння щитів з нею рівномірно по полю. На початку цвітіння скошують насіяні смуги з хрестоцвітими культурами. Цей захід дає можливість переорієнтувати бджіл-запилювачів із цих смуг на квітки люцерни. Огляд посівів та облік чисельності шкідливих організмів проводять один раз на пентаду. Трихограму випускають вперше на початку, а вдруге під час масової яйцекладки самицями лускокрилих (совок, п'ядунів). Посіви обробляють бактеріальними препаратами проти гусениць молодших віків лускокрилих, личинок клопів та попелиць. Застосування фітонцидного методу захисту рослин (рослинних препаратів, наприклад, з тютюну або тютюнового пилу, піретрумів тощо), замість хімічного, дає змогу запобігти знищенню корисних комах і, особливо, бджіл-запилювачів. Ці заходи знижують чисельність яєць, гусениць листогризучих совок і п'ядунів, листовійок, клопів, попелиць та інших шкідливих організмів і поліпшують запилення люцерни.

Формування й дозрівання бобів люцерни (усі роки одержання насіння з першого, проміжного та другого укосів). Насамперед, здійснюють огляд посівів, облік чисельності шкідливих організмів, за потреби — застосовують захисні заходи проти них. За промислового землеробства для цього використовують у вечірній час рекомендовані синтетичні препарати, а за біологічного — лише природоохоронні засоби й методи захисту рослин.

Збирання врожаюон Супер, 15% в.р. (3,0 л/га) тощо. Прямим комбайнуванням насіння люцерни збирають переважно за промислового землеробства.

Роздільний спосіб. За побуріння 80–85% бобів насінники скошують у валки, які після підсушування підбирають. Роздільний спосіб застосовують частіше за біологічного землеробства.

За прямого комбайнування та роздільного способу збирання врожаю насіння перевозять на тік, очищають, доводять до посівних кондицій. Відходи при цьому використовують одразу або знищують. Обмолочені рослинні рештки перевозять у місця скиртування, де (за потреби) ще раз обмолочують, щоб одержати додаткову кількість насіння. Ці заходи знижують чисельність шкідливих організмів.

Осінній та зимовий періоди після одержання насіння

Другий і передостанні роки вирощування люцерни. Міжрядний обробіток грунту проводять на глибину 8–10 см. За промислового землеробства мінеральні добрива Р40, К40 вносять одночасно з міжрядною культивацією.

Наприкінці серпня та на початку вересня насівають смуги озимого ріпаку, перко або їхні суміші по периметру поля і в його середині через 150–200 м в один-два проходи сівалки з нормою витрати насіння 10–12 кг на гектар.

В умовах виробничої перевірки рекомендується все поле засівати однією з груп культур: за біологічного землеробства (наприкінці серпня — на початку вересня) — озимим ріпаком, перко або їхніми сумішами з нормою витрати насіння 10–12 кг/га; за промислового землеробства (у вересні) — озимою пшеницею, озимим житом, тритикале або їхніми сумішами з нормою витрати насіння 150–180 кг/га (після підкошування цього травостою навесні виникає потреба застосовування гербіцидів).

Осінні грунтові розкопки проводять для визначення популяції зимуючих шкідливих організмів. Обстеження для встановлення чисельності мишоподібних гризунів здійснюють в осінньо-зимовий період. За потреби застосовують один із рекомендованих родентицидів (додат. 1), наприклад, Шторм, 0,005% воскові брикети, які розкладають по одному в кожну нору, поновлюючи, якщо треба, через сім-десять днів. Проводять снігозатримання.

В останній рік вирощування. За потреби висівання озимих культур одразу після збирання насіння люцерни або в наступному році — культур ранніх строків сівби, восени здійснюють основний обробіток грунту за полицевим або безполицевим типом; за звичайною, напівпаровою або поліпшеною системами, залежно від культури, яку висівають.

У разі висівання наступного року культур пізніх строків сівби одразу після збирання насіння здійснюють культивацію. Потім усе поле засівають озимими зерновими (пшениця, жито, тритикале) або капустяними (ріпак, перко) культурами з нормою витрати насіння на 20–30% меншою, ніж за висіву цих культур для кормових потреб. Узимку проводять снігозатримання. Якщо після обстеження виявляють мишоподібних гризунів, для боротьби з ними послуговуються одним із рекомендованих родентицидів. Навесні суміш люцерни та підсіяних культур скошують на зелений корм, сіно, сінаж, силос тощо.

Усі операції єдиного технологічного процесу вирощування насіннєвої люцерни створюють передумови оздоровлення грунту в сівозміні, зменшення чисельності популяцій шкідливих комах, бур'янів, збудників хвороб та накопичення корисних організмів.

Loading...

 
 

Цікаве