WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вирощування кукурудзи за очікуваних агрометеорологічних умов - Реферат

Вирощування кукурудзи за очікуваних агрометеорологічних умов - Реферат

Реферат на тему:

Вирощування кукурудзи за очікуваних агрометеорологічних умов

У зв'язку з істотним погіршенням матеріально-технічного забезпечення вітчизняного сільського господарства, врожайність більшості основних сільськогосподарських культур за останні роки значно знизилася, тоді як урожайність кукурудзи за цих самих умов зросла майже на третину і, в середньому, за п'ять останніх років досягла 37,7 ц зерна з гектара.

У зв'язку з істотним погіршенням матеріально-технічного забезпечення вітчизняного сільського господарства, врожайність більшості основних сільськогосподарських культур за останні роки значно знизилася, тоді як урожайність кукурудзи за цих самих умов зросла майже на третину і, в середньому, за п'ять останніх років досягла 37,7 ц зерна з гектара.

Цьому сприяли: впровадження нових, ефективніших, гібридів, використання якіснішого насіння, істотне удосконалення основних агротехнологічних прийомів та принципів її вирощування, передбачених новою комплексною технологією (українською), відзначеною Державною премією в галузі науки і техніки, а також надзвичайно висока потенційна продуктивність кукурудзи, яка може перевищувати 200 ц зерна з гектара.

Прогноз. Передбачається, що в цьому році погодні умови першої половини весняно-літнього періоду в цілому по Україні помітно різнитимуться із середньобагаторічними. Цьогорічна весна очікується затяжною й прохолоднішою. Протягом травня й червня в усіх регіонах середньодобові температури повітря будуть нижчими за норму, що може призвести до істотного недобору сум активних температур та відставання в рості й розвитку кукурудзи.

За даними прогнозу, суми середньомісячних опадів протягом червня й липня у більшості областей будуть нижчими за норму, що може викликати дефіцит вологи в грунті (особливо в липні — в період найбільшої потреби в ній рослин) і спричинити недобір урожаю, найперше, на загущених посівах. Звичайно, що для успішного вирощування цієї культури прогнозовані особливості погодних умов слід враховувати готуючись до сівби та під час догляду за посівами.

Для підвищення продуктивності кукурудзи в кожному господарстві доцільно передбачити широке використання найменш витратних резервів збільшення її виробництва.

Важливе значенням для врожайності цієї культури має продумане науково обгрунтоване розміщення її посівів після найбільш сприятливих попередників. За результатами багаторічних стаціонарних дослідів, кращими з них є удобрена озима пшениця, цукрові буряки, картопля. Непогані врожаї культура забезпечує також після удобреної кукурудзи. Негативно впливає на продуктивність кукурудзи розміщення після соняшнику. Такі посіви відстають у рості й розвитку на п'ять-сім днів, сильніше уражуються хворобами та знижують урожай на 10–20%.

Кукурудза належить до культур, вимогливих до забезпечення поживними речовинами. Якщо господарство не має змоги забезпечити посіви звичайними мінеральними туками, передбачають застосування рідких комплексних добрив, які в кілька разів дешевші, а за впливом на врожай кукурудзи не поступаються традиційним. За даними дослідів Черкаського інституту АПВ, обробка насіння кукурудзи новим рідким комплексним добривом "Оазис" (створеним у відділенні "Агроресурси" Інституту гідротехніки і меліорації УААН) з розрахунку 5 л на тонну насіння і за витрат близько однієї гривні на гектар сприяла підвищенню врожаю на 12,7 ц зерна з гектара, або на 12,4%, за окупності витрат на це добриво приростом урожаю в багато разів.

Широкими дослідженнями й досвідом передових господарств доведено, що вагомим резервом підвищення врожайності кукурудзи є застосування сучасних біостимуляторів для обробки насіння та обприскування посівів. За результатами великої кількості дослідів, обробка насіння кращими біостимулюючими препаратами, зокрема Зеастимуліном і Радостимом, створеними в Інституті біоорганічної хімії і нафтохімії НАНУ, підвищує врожай зерна кукурудзи, відповідно, на 14–16 та 18–22%, прискорює достигання посівів на п'ять-сім днів та забезпечує високу окупність витрат приростами врожаю.

Сівба. Важливе значення для підвищення врожаїв і своєчасного достигання зернової кукурудзи має сівба в оптимально стислі строки. Передовий досвід засвідчує, що в разі загальноприйнятої технології вирощування висівання кукурудзи найдоцільніше починати: на легких супіщаних і легкосуглинкових грунтах через два-три дні, а на середніх і важких суглинках — через три-чотири після стійкого підвищення середньодобової температури повітря до 10°С.

Згідно з прогнозом, цього року оптимальні строки початку сівби кукурудзи передбачаються: в зоні Степу — 18–22 квітня, в Лісостепу та на Поліссі — 20–24 квітня, тобто в строки, близькі до багаторічних.

За наявності в господарстві високоякісного інкрустованого насіння холодостійких гібридів з енергією проростання не нижче 90% та своєчасно підготовлених полів із достатньо вирівняною поверхнею грунту доцільніше вирощувати зернову кукурудзу за новою комплексною технологією (українською), що рекомендує неглибоке загортання насіння (в основному, на 2–4 см), ранні строки сівби (на п'ять-сім днів раніше за звичайну технологію), відповідне післяпосівне ущільнення поверхневого шару грунту, застосування гербіцидів, збільшення густоти стояння рослин, мінімалізацію і спрощення системи догляду за посівами та низку інших заходів і технологічних операцій.

За даними широких досліджень, у разі вирощування кукурудзи за цією технологією її врожай на зерно і силос зростає на 25–30%, а у відсталих господарствах здебільшого подвоюється. Витрати на вирощування кукурудзи за комплексною технологією знижуються, в середньому, на 24%, а достигання посівів прискорюється на 12–14 днів, що дає можливість збирати врожай за сухої сприятливої погоди та вологості зерна, нижчої на 8–10%.

Досвід показує: затримка з сівбою кукурудзи лише на день після кращих строків призводить до недобору суми активного тепла, в середньому, на 15°С та до зменшення запасів вологи в грунті. Доведено, що в разі запізнення з висівом цвітіння кукурудзи здебільшого збігається із настанням липневої спекотної погоди, пересиханням орного шару грунту та різким зниженням відносної вологості повітря, що спричиняє загибель значної кількості квіткового пилку, погіршення запліднення жіночих суцвіть, утворення череззерниці та зниження врожаю.

У зв'язку з тим, що цього року очікується затяжна прохолодна весна, бажано добре підготуватися до боротьби з бур'янами у посівах кукурудзи, бо вони спроможні знизити врожай на 20–30%. Досвід свідчить, що одним із кращих способів очищення посівів від бур'янів є застосування таких високоефективних гербіцидів, як Базис, МайсТер, Тітус, Хармоні та деяких інших.

Догляд. Обприскування сходів кукурудзи гербіцидами можна поєднувати із внесенням біостимуляторів та рідких комплексних добрив.

Якщо немає гербіцидів, основну увагу приділяють боротьбі з бур'янами за допомогою механічних засобів. Досходові боронування зазвичай починають середніми зубовими боронами через п'ять-сім днів після сівби і припиняють за три-чотири дні до появи сходів. Післясходові боронування проводять у фазах розвитку кукурудзи від двох-трьох до чотирьох-п'яти листків. Боронування проводять упоперек або по діагоналі до напряму рядків за швидкості руху агрегату не більше 4–5 км за годину. Для післясходових боронувань найбільш придатні гусеничні трактори. Враховують, що борони найякісніше знищують бур'яни у фазі проростків, коли вони мають вигляд білих ниток.

Міжрядні культивації проводять у фазах від трьох-чотирьох до восьми-десяти листків. Якщо передбачають одну культивацію, то її починають дещо пізніше. Для міжрядних культивацій використовують просапні культиватори, на яких у кожному міжрядді розміщують по дві однобічні лапи-бритви та стрілчасту лапу, а для обробітку захисних смуг поблизу рядків кукурудзи додають іще й пружинні борінки типу КЛТ-38. За подальшого обробітку культиватори теж комплектують лапами-загортачами для присипання землею сходів бур'янів поблизу рядків.

У господарствах, які щороку вирощують високі врожаї, увагу приділяють локальному підживленню посівів кукурудзи легкорозчинними мінеральними добривами у фазах її розвитку від чотирьох-п'яти до восьми-десяти листків.

Підживлення посівів проводять культиваторами-рослинопідживлювачами, загортаючи добрива в середині міжрядь на глибину 8–10 см. В районах недостатнього зволоження для підживлення використовують азотні та фосфорні добрива, а в інших — повне мінеральне добриво з розрахунку 20–30 кг діючої речовини на гектар. Обираючи види добрив для підживлення, враховують, що пожовтіння та відмирання нижніх листків рослин свідчить про різку нестачу в грунті азоту; пожовтіння з одночасним відмиранням кінчиків листків — про калійне голодування, а антоціановий відтінок на рослинах із відмиранням верхівок листків є ознакою нестачі в грунті фосфору.

Результати досліджень підтвердили: за вчасного підживлення сходів кукурудзи її врожай зростає на 5–7 ц зерна з гектара.

Передбачається, що за прогнозованих агрометеорологічних умов і реалізації найбільш важливих заходів, передбачених технологіями вирощування кукурудзи, її врожай у 2007 році, в цілому по Україні може становити 38–40 ц зерна з гектара, що перевищить показники її продуктивності за останні п'ять років.

Loading...

 
 

Цікаве