WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вальцювання рослинної маси в технології заготівлі силосу з кукурудзи пізніх стадій стиглості - Реферат

Вальцювання рослинної маси в технології заготівлі силосу з кукурудзи пізніх стадій стиглості - Реферат

Реферат на тему:

Вальцювання рослинної маси в технології заготівлі силосу з кукурудзи пізніх стадій стиглості

Заготівля силосу із кукурудзи відбувається здебільшого з рослин молочно-воскової стадії стиглості. На цій стадії рослини, в яких міститься порівняно невелика кількість грубих волокон і достатня кількість вологи, добре ущільнюються, що дає змогу створити анаеробні умови консервування їх для одержання якісного силосу.

Оптимальним терміном збирання кукурудзи для одержання найбільшого валового збору кормових одиниць з площі посіву, є стадія воскової та повної стиглості. Вона дає можливість в 1,4–1,5 раза збільшити вихід поживних речовин, підвищити поживність центнера силосу до 0,25–0,27 ц к.о. Проте листостеблова маса цих пізніх стадій має знижену вологість, велику пружність і не піддається доброму ущільненню важкими тракторами, що є однією з проблем створення анаеробних умов для одержання якісного силосу. Проблемою у заготівлі силосу з кукурудзи пізніх стадій вегетації є і те, що зерно погано подрібнюється сучасними збиральними машинами, а отже, використовується не ефективно. Встановлено, що цілим його лишається 80% і воно не повністю перетравлюється тваринами. Вихід неперетравлених зерен із калом становить близько 30% спожитих із силосом. Багато його проходить через травний канал транзитом, бо шлунковий сік із великими труднощами проникає в оболонку зерна. У пошуках розв'язання цієї проблеми частина фахівців переконана,що основним шляхом, який вирішить питання ефективного використання зернової фракції врожаю за силосування кукурудзи воскової стадії, є додаткове подрібнення вихідної маси. У результаті руйнується тверда оболонка зерен, збільшується поверхня дотику кормової маси з травними соками, після чого поліпшується травлення і використання поживних речовин, а також підвищується його поїдання. Ступінь подрібнення впливає на кількість і ферментативну активність шлункового соку, швидкість проходження корму через різні відділи травного каналу, а також на перетравність поживних речовин і продуктивність тварин. Подрібнення поліпшує ущільнення маси, прискорює її підкислення до рН 4,2 і нижче, якщо сировина доволі багата цукром.

Проте деякі фахівці вважають, що подрібнення не виправдовує себе через інші причини. Воно не змінює фізико-механічних форм листостеблової маси та не повністю руйнує зерно, близько 20% якого лишається цілим, а значна частина руйнується лише почасти.

У процесі досліджень ці фахівці дійшли висновку про потребу у руйнуванні зерна із застосуванням розтираючих пристроїв, вальцьових або дискових дробарок, які не піддають інтенсивному подрібненню інші частини рослин, щоб не зменшити жувальної активності, перетравності сирої клітковини, споживання корму та не спричинити зменшення жиру в молоці, та вирішують питання ефективного використання тваринами зернової частини врожаю в силосі з кукурудзи воскової і повної стиглості. Тому, замість подрібнення, нами запропоновано принципово новий спосіб підготовки кукурудзи вискової стиглості до силосування й плющення всієї подрібненої вегетативної маси рослин перед її закладанням у сховище на вальцьових плющилках стаціонарного типу. При цьому зберігаються вихідні фракції листостеблової маси, а розплющена зернова частина повніше відповідає фізіологічним вимогам травлення тварин.

Для вивчення впливу плющення вихідної сировини соковитих кормів на якість силосу, втрати корму при консервуванні та його продуктивну дію в УкрНДІПВТ було проведено наукові та науково-господарські досліди.

Для цього у три ізольовані бетонні сховища траншейного типу заклали вегетативну масу кукурудзи у стадії воскової — початку повної стиглості вологістю 56,6%, зібраної і підготовленої до консервування за трьома технологіями: кормозбиральними комбайнами з регулюванням їх на мінімальний ступінь подрібнення; кормозбиральними комбайнами, обладнаними спеціальними пристосуваннями для додаткового подрібнення маси — рекатерами; кормозбиральними комбайнами з дальшим плющенням усієї вегетативної маси перед закладанням її у сховище на вальцях ДР-800.

Для завантаження корму в траншею за третьою технологією змонтовано спеціальну лінію, до якої входить живильник-дозувач ПЗМ-1,5, транспортери ТС-40 і вальці ДР-800.

Результати досліджень свідчать, що середньозважений розмір частинок у кормі за додаткового подрібнення рекатерами знижується від 34,85 до 22,26 мм, або в 1,5 раза, а з обробкою на вальцях — до 15,8 мм, або у 2,2 раза. Цілих зерен після кормозбиральних комбайнів містилося 24,5%, після обробки рекатерами — 11,1%, а після вальців цілих зерен не було. Усе зерно було зруйновано до дрібних частинок.

Після обробки вальцями рослинна маса ущільнювалася до 672 кг/м3, тобто була доволі високою, враховуючи низьку вологість кукурудзи. Щільність маси після кормозбиральних комбайнів становила 560 кг/м3, рівномірність ущільнення за всім об'ємом сховища була низькою, внаслідок чого в силосному моноліті спостерігалися великі ділянки корму, ураженого пліснявою, тобто непридатного для згодовування тваринам. На поверхні корму також створювався доволі товстий шар зіпсованого силосу. Він помічався і біля стінок сховища. Усе це разом спричинювало значні втрати корму з неплющених рослин кукурудзи, які після шести місяців зберігання сягали 36,6%. Втрати від псування силосу з рослин, оброблених рекатерами, становили 18,3%, а вальцями — лише 4,1%.

Поживність корму в усіх випадках приблизно однакова і становила у перерахунку на 1 кг сухої речовини 1,08—1,05 к.о. Температура маси в силосному бурті з плющених рослин становила 24–29°С, у рослин після кормозбиральних комбайнів — 56,2°С.

Оптимальнішим у силосі з плющених рослин було співвідношення органічних кислот — частка молочної кислоти становила 75,6% порівняно з 69,3 і 69,6%, відповідно, після кормозбиральних комбайнів і обробленої рекатерами.

За результатами органолептичної оцінки, корм із плющених рослин відповідав першому класу, а з маси після кормозбиральних комбайнів і оброблених рекатерами — третьому.

Продуктивну дію силосу, якість продукції і показники внутрішнього середовища організму тварин вивчали у дослідах на бичках. Для цього було підібрано три групи тварин по 10 голів у кожній. Перша, контрольна, на силосі кукурудзяному з рослин після кормозбирального комбайна, друга теж — контрольна, з рослин, оброблених рекатерами, третя, дослідна, на силосі рослин, оброблених вальцями.

Збалансованість раціонів у тварин усіх груп була у межах норми та відповідала зоотехнічним вимогам.

Із ростом бичків у основний період досліду різниця в живій масі між дослідними та контрольними тваринами збільшувалася. Це пов'язано з тим, що основний корм раціону піддослідних тварин — силос кукурудзи воскової стиглості — характеризувався різною продуктивною дією залежно від способу обробки вихідної маси. Найбільшу продуктивність мали тварини третьої дослідної групи, яка становила 1060 г середньодобового приросту на одну голову, тоді як першої групи — 801 і другої — 862 г за статистично достовірної різниці (Р<0,05).

Вища продуктивність молодняку, який споживав силос із плющеної маси кукурудзи воскової стиглості може бути зумовлена тим, що зернова плющена фракція засвоювалася тваринами значно краще, ніж на контрольних групах. Цей резерв поживних речовин і забезпечував, здебільшого, додаткову продукцію.

Згодовування силосу з плющених рослин сприяло зменшенню затрат обмінної енергії корму, протеїну і концентратів на 1 кг приросту. Зниження затрат поживних речовин становило, порівняно до першої і другої контрольних груп, відповідно: за обмінною енергією — на 36,6 і 22%; концентратів — на 34,4 і 5,3%. Різниця статистично достовірна (З<0,05).

Проведеним контрольним забоєм тварин встановлено найвищий забійний вихід тварин третьої дослідної групи, який становив 53,22%, порівняно з 52,87 у першій, і 52,88% у другій групах.

Балансові досліди свідчать, що тварини дослідної групи перетравлювали поживні речовини ефективніше, ніж аналоги з першої і другої. Особливо значні переваги відзначені за перетравністю найважливішого для тварин елемента живлення — протеїну. Так, якщо коефіцієнт перетравності протеїну в силосі з кукурудзяної маси становив після кормозбиральних комбайнів 52,61,66%, у силосі з рослин, оброблених рекатерами — 61,22,29, то з плющених рослин — 68,81,48%.

У гематологічних показниках крові піддослідних тварин різниці за вмістом формених елементів (еритроцитів і лейкоцитів), концентрації загального білка і мінеральних речовин (кальцію і фосфору), резервної лужності між тваринами дослідної і контрольних груп не виявлено. Рівень перерахованих показників був у межах фізіологічних норм. Гематологічні показники свідчать, що обробка вихідної маси кукурудзи на плющильних установках і, з огляду на це, зміна фізико-механічних і біохімічних параметрів корму під час його заготівлі, консервування й зберігання, не справляє негативного впливу на характер метаболічних процесів, стан буферних систем, вуглеводно-жирового і мінерального обміну в організмі тварин.

Виконаними дослідженнями встановлено, що обробка кукурудзяної маси воскової — початку повної стиглості перед її закладанням на зберігання, порівняно з базовою технологією, забезпечує підвищення якості й збереження готового корму, зниження витрат кормів на одиницю продукції і зростання продуктивності тварин. Ці чинники є основними джерелами економічного ефекту від застосування нової технології.

Нашими дослідженнями виявлено, що вальцювати рослинну вегетативну масу можна різними технічними засобами, призначеними для плющення зерна: це плющилки ПЗ-3, ПЗ-3А, які випускаються серійно.

Випробувальні дослідження цих плющилок в УкрЦВТ свідчать, що за задовільної якості обробки всієї вегетативної рослинної маси продуктивність їх недостатня (5 т/год).

З огляду на це в УкрЦВТ створено і виготовлено установку для вальцювання рослинної маси під назвою "Подрібнювач вальцеьовий ПВ-50". До вальцьового подрібнювача виготовлені транспортери похилі для подачі рослинної маси та горизонтальний для прийому рослинної маси з нагромаджувача-живильника і подачі її на похилий транспортер. У вихідному вікні похилого транспортера змонтовано бітер для вирівнювання товщини шару рослинної маси на транспортері для рівномірної подачі її у вальці. Цією технологічною лінією завантажувалася великою кількістю (800 т) рослинна маса у башту.

Технологічна лінія з вальцями забезпечує плющення і завантаження рослинної маси у сховище продуктивністю 50 т/год.

Loading...

 
 

Цікаве