WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Вітаміни в раціонах курей - Реферат

Вітаміни в раціонах курей - Реферат

Реферат на тему:

Вітаміни в раціонах курей

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму недостатньо вживати з їжею тільки білки, жири, вуглеводи і мінеральні речовини. Потрібні вітаміни. До кінця XIX століття вчені вважали, що повноцінна їжа має складатися з білків, жирів, вуглеводів і мінеральних речовин. У 1881 році російський учений М. І. Лунін вперше встановив, що для підтримання нормальної життєдіяльності організму цього недостатньо.

До складу клітини, так само як і до будь-якого об'єкта матеріального світу, входять лише атоми та молекули. Для всіх живих істот характерними є ті молекули, що їх називають органічними. Всі вони багаті на вуглець, містять водень, кисень, азот, у значно меншій кількості — сірку, фосфор, залізо та інші метали. Найбільше значення має вуглець. При окисленні киснем та відновленні воднем вивільняється енергія, яка й підтримує життя. Таким чином, живі істоти відрізняються від тіл неживої природи здатністю зберігати відносну постійність хімічного складу складних структур макромолекул білка й підтримувати рухливість, ріст, розвиток, розмноження та інші функції на потрібному (достатньому) рівні.

Обмін речовин, що відбувається в кожній клітині та в організмі в цілому, можна визначити як сукупність усіх хімічних процесів, які можуть у них відбуватися. Це — обмін поживними речовинами між організмом і навколишнім середовищем.

Обмін речовин складається з послідовних етапів: 1) надходження в організм поживних речовин; 2) перетворення їх на більш прості, властиві організму, речовини; 3) використання їх організмом та виділення кінцевих продуктів обміну. Він виявляється у двох нерозривних і протилежних процесах: асиміляції (анаболізмі) і дисиміляції (катаболізмі).

У процесі асиміляції відбувається засвоєння поживних речовин та утворення складніших, властивих даному організмові, речовин органічних. Асиміляція відбувається з поглинанням енергії.

Дисиміляція — це процес розпаду складних речовин на простіші з виділенням енергії.

У кожній клітині тіла молекули постійно оновлюються: одні повністю руйнуються, і на зміну їм синтезуються нові; інші перебудовуються лише частково. Частина речовин перетворюється на непридатні для подальшого використання, а тому має бути замінена.

Поживні речовини, спожиті твариною, використовуються як будівельний матеріал для відновлення клітин, що руйнуються і дають потрібну енергію, джерелом якої є білки, вуглеводи та жири. Ця енергія використовується для побудови нових клітин, їхньої життєдіяльності, для кінетичної і статичної потреби м'язів, а частина її використовується як теплова енергія, потрібна для підтримки постійної температури тіла.

Мінеральні речовини в процесі їх обміну не вивільняють енергію, але відіграють важливу роль у життєдіяльності організму. Вони вкрай потрібні для нормального функціонування, росту та розвитку різних організмів. Мінеральні речовини беруть участь в обмінних процесах, підтримують кислотно-лужну рівновагу в крові, створюють осмотичний тиск, забезпечують збудливість нервової і м'язової тканини.

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму недостатньо вживати з їжею тільки білки, жири, вуглеводи і мінеральні речовини. Потрібні вітаміни. До кінця XIX століття вчені вважали, що повноцінна їжа має складатися з білків, жирів, вуглеводів і мінеральних речовин. У 1881 році російський учений М. І. Лунін вперше встановив, що для підтримання нормальної життєдіяльності організму цього недостатньо. Вчений згодовував білим мишам суміш, до складу якої входили казеїн, молочний жир, молочний цукор, солі молока і вода. Незважаючи на те, що вона містила всі складові молока, миші не розвивалися, втрачали вагу й гинули. Інша група, яка отримувала натуральне молоко, розвивалася нормально. На основі проведених досліджень М. І. Лунін дійшов висновку, що в молоці, крім казеїну, жиру, молочного цукру і солей, містяться й інші речовини, які є незамінними при харчуванні. Проте робота вченого не дістала визнання. Лише через 30 років після відкриття М. І. Луніна в науці почали визнавати, що їжу не можна вважати повноцінною, якщо в ній немає особливих, життєво необхідних речовин — вітамінів. Цю назву у 1912 році запропонував польський учений К. Функ, тому що перший із вивчених вітамінів містив амін (NH2). Слово "вітаміни" означає: аміни, необхідні для життя (vita — життя). Однак, згодом з'ясувалося, що аміни зовсім не характерні для вітамінів, у багатьох із них вони відсутні. Але термін "вітаміни" дістав велике поширення і залишився в науковому обігові.

Відсутність вітамінів у кормах або недостатнє їх всмоктування у травному тракті призводять до тяжкого порушення обміну речовин — авітамінозів. Якщо вітаміни в кормі є в недостатній кількості, то захворювання не має яскраво вираженого характеру і носить назву "гіповітаміноз". Захворювання, що виникає внаслідок відсутності кількох вітамінів, дістало назву "поліавітаміноз". Попередити або вилікувати авітаміноз можна тільки відповідним вітаміном, оскільки кожен характеризується специфічною дією.

За відсутності вітамінів в їжі спочатку з'являються неспецифічні, спільні для всіх форм авітамінозів, ознаки: втрата апетиту, ваги, призупинення росту (у молодняку). Далі проявляються специфічні ознаки, що характеризують відсутність певного вітаміну.

У чому ж полягає роль вітамінів? Вітаміни не є ані пластичним, ані енергетичним матеріалом. Їхнє величезне значення пояснюється тим, що вони входять до складу ферментів, без яких не може здійснюватись обмін речовин.

Сьогодні відомо понад 30 вітамінів та їхніх різновидів, встановлено їхню хімічну структуру, організовано промислове виробництво багатьох із них з метою забезпечення потреби в них сільськогосподарських тварин.

За фізико-хімічними властивостями вітаміни поділяють на дві великі групи — жиророзчинні та водорозчинні.

Обмін вітамінів в організмі залежить від виду та генотипу птиці, її віку, умов утримання, продуктивності, поєднання в раціоні вітамінів з іншими його компонентами тощо. У свою чергу, використання птицею вітамінів впливає на її здоров'я та продуктивність.

Експериментатори вивчають взаємодію вітамінів з іншими речовинами корму, його калорійністю, досліджують вітамінний склад кормів, збереження окремих вітамінів у кормах, що піддаються різноманітним обробкам у процесі приготування.

На сьогодні повнораціонні комбікорми для птиці збагачують такими вітамінами, як A, D3, K, E, B1, B2, B3, B4, B5, B6, BC, B12, H, C (табл.). Слід зазначити, що найбільше значення для курей мають жиророзчинні вітаміни.

Найбільш поширеною та біологічно активною формою вітаміну А є ретинол, який утворюється в організмі більшості сільськогосподарських тварин з рослинного пігменту каротину, який є провітаміном А. У стінці тонких кишок, у печінці та крові з каротину утворюється ретинол. Вітамін А бере участь у фізіологічних та біохімічних процесах обміну речовин, підтримує нормальний стан епітеліальної тканини травного тракту, дихальних, сечостатевих шляхів, шкіри, очей. Ретинол бере участь у процесах зору. У темряві з нього утворюється зоровий пурпур — родопсин. За відсутності вітаміну А в їжі спостерігається зупинка росту, епітеліальні клітини роговіють, розвивається така хвороба, як ксерофтальмія. У хворих тварин спостерігаються сухість, помутніння рогівки очей, порушується синтез родопсину в ретині (сітчатці ока), виникає захворювання "куряча сліпота". Нестача вітаміну А спричиняє захворювання шлунково-кишкового каналу, легень, знижує опір інфекційним хворобам, продуктивність, несучість, виведення курчат.

При значному надходженні цього вітаміну з кормом він відкладається про запас переважно в печінці, звідки мобілізується для поточних потреб організму.

Слід відзначити, що нестача в раціоні вітаміну А у курей-несучок призводить до збільшення кількості яєць з кров'яними включеннями.

У жовтку яєць курей для інкубації його має міститися 7–9 мкг/г. У дорослих курей рівень вітаміну А в печінці не має бути нижчим за 800 мкг/г, у добових курчат він становить 30–45, а в ремонтного молодняку — 300–500 мкг/г. Про забезпеченість курей вітаміном А можна дізнатися за рівнем сечової кислоти в сироватці крові: у здорових курей він не перевищує 6 мг%, а при авітамінозі сягає 25 мг%.

Дефіцит вітаміну А в курчат призводить до затримки росту, спостерігаються слабкість та виснаження, знижується резистентність організму, видозмінюється третє віко.

Збільшення дози вітаміну А є також шкідливим, особливо за нестачі білка тваринного походження. Передозування цього вітаміну може викликати нефрит і посилити дефіцит в організмі вітаміну Е.

Основним джерелом вітаміну А для курей є каротин, а також корми тваринного походження.

Вітаміни групи D називають кальциферолами. Сьогодні відомі вітаміни D2, D3, D4, D5, D6, що близькі між собою за структурою, але різні за ступенем біологічної активності. В організмі тварин біосинтез вітаміну D відбувається у шкірі під впливом ультрафіолетових променів сонця або кварцової лампи.

За відсутності або нестачі вітаміну D у молодих тварин розвивається рахіт, а в дорослих — остеомаляція (розм'якшення кісток). Рахіт швидко розвивається, коли співвідношення між кальцієм і фосфором порушується в бік значного збільшення кальцію. Крім того, спостерігається залежність між потребою у вітаміні D і рівнем енергетичного обміну. Якщо молоді тварини одержують корми, що забезпечують основний обмін, то за дефіциту вітаміну D відхилення від норми не спостерігається. Коли ж тваринам згодовують корми, що забезпечують енергійний ріст, спостерігається рахіт.

У разі нестачі вітаміну D у молодняку затримується ріст, спостерігаються викривлення грудної кістки (кіля), слабкість ніг. У дорослих курей знижується несучість, шкаралупа стає крихкою або зовсім не формується, погіршуються інкубаційні показники.

Основним критерієм забезпеченості організму курей-несучок цим вітаміном можуть бути товщина шкаралупи та вміст золи в кістках. Так товщина шкаралупи в курей у нормі становить 330–350 нм, а за дефіциту вітаміну D знижується до 239–270 нм. Пружна деформація шкаралупи яєць не повинна бути більшою за 23 мкм. У нормі в курей у тазових або плюсневих кістках міститься 54–62% золи, у курчат-бройлерів місячного віку — 40–42%, а в рахітних — 29–30%.

Стимулюючим чинником синтезу вітаміну D є ультрафіолетова ділянка спектра (3150–2900 А). Антирахітна активність променів сонця максимальна при куті 90° і помітно знижується в міру зменшення кута падіння.

Отже, для лікування та попередження рахіту необхідно, щоб тварини якомога більше були на сонці. Сонячне світло може замінити ртутно-кварцева лампа.

Корми рослинного походження не містять вітаміну D, але він може з'явитися в них при освітленні їх сонячними променями. Тому основним джерелом вітаміну D для звичайних корів є сіно.

Якщо взимку коровам і курям згодовувати корм, багатий на вітамін D, то можна значно збільшити вміст цього вітаміну в зимовому молоці та яйцях. Це має дуже велике значення для харчування людей, оскільки взимку синтез вітаміну D в шкірі затруднений через погану проникність сонячних променів через теплий одяг.

Джерелом вітаміну D для птиці є риб'ячий жир.

Loading...

 
 

Цікаве