WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Безпека кормів: біотехнологічні рішення - Реферат

Безпека кормів: біотехнологічні рішення - Реферат

Реферат на тему:

Безпека кормів: біотехнологічні рішення

За сучасних умов і масштабів розвитку промислового тваринництва і птахівництва діагностування і лікування окремих особин є недоцільним — потрібне застосування більш глобальних профілактичних заходів і впровадження нових препаратів, які могли б гарантовано забезпечити зменшення економічних втрат поголів'я від численних стресів і різних хвороб.

Основні стресові фактори, згідно із загальноприйнятою екологічною концепцією, можна умовно класифікувати на зовнішні і внутрішні. Група зовнішніх стресових факторів є результатом антропогенного впливу і грунтується, в основному, на несприятливих умовах утримання тварин і птиці, що призводить до забруднення повітря аміаком, інвазії патогенними бактеріями тощо. У результаті такого впливу середовища порушуються метаболічні функції тварин через появу розладів органів травлення, знижене використання кормів, а отже, — і зменшення приростів, уповільнення росту, розвиток вірусних захворювань і підвищення падежу.

Внутрішні стресові фактори, обумовлені наявністю в кормах і їхніх компонентах патогенних мікроорганізмів, мікроскопічних грибів і токсинів, які напряму збільшують ризик виникнення захворювань тварин і птиці, суттєво погіршуючи виробничі показники.

Для забезпечення повної безпеки кормів контроль над їхньою якістю слід здійснювати, починаючи з вирощування і збирання сільськогосподарських культур, а також над процесами зберігання і правильного їхнього вживання. Таким чином, програма безпеки кормів потребує рішення, як мінімум, таких технологічних завдань: отримання високоякісної сировини; правильна заготівля і зберігання кормів; оптимальна годівля.

Управління якістю (безпекою) сировини має враховувати контамінуючу роль грунтової мікрофлори в процесі вирощування і збирання врожаю. Установлено, що за обробки грунту, насіння і рослин хімічними фунгіцидами спостерігається порушення балансу мікроскопічних грибів. Патогенні представники родин Aspergillus Fusarium швидко адаптуються до дії хімічних фунгіцидів, а мікроскопічні гриби (супресори), що є їхніми антагоністами і конкурентами за основні джерела живлення, знищуються в результаті хімічних обробок, формуючи ідеальні умови для розвитку патогенних грибів.

Важливим агротехнічним заходом є дворазова обробка вегетуючих рослин фунгіцидами. Беручи до уваги невигідності відношення цін на хімічні фунгіциди і прибутків від майбутнього врожаю, багато господарств взагалі обходяться без таких обробок. Застосування біофунгіцидів втричі-вп'ятеро дешевше за використання хімічних аналогів з подібним результатом дії.

Управління безпекою кормів передбачає боротьбу з патогенною мікрофлорою у процесі їхнього зберігання. Це забезпечується шляхом внесення консервантів, а також у процесі приготування кормів — уведенням препаратів, що забезпечують збережуваність і безпеку кормів. До 2006 року на території ЄС і США застосовували кормові антибіотики. Нині прийнято Міжнародну угоду про недопустимість використання цілої низки кормових антибіотиків не лише в кормовиробництві, а й у виробництві сільськогосподарської продукції. На разі відсутній жорсткий контроль вмісту антибіотичних речовин у продукції птахівництва і тваринництва.

Пошук і застосування препаратів, альтернативних кормовим антибіотикам, — одне з найважливіших завдань українського сільгоспвиробника.

Існує декілька груп препаратів, альтернативних кормовим антибіотикам. Це пре-, пробіотики, підкислювачі і консерванти кормів, фітоекстракти, олії і інші продукти рослинного походження. Кожний із них справляє позитивну й унікальну дію, тому вибір препарату досить індивідуальний.

Продуктивність тварини і птиці визначається загальним фізіологічним станом, який значною мірою залежить від проблем перетравної системи, складу симбіотичної мікрофлори кишківника і мікробного біоцинозу, тобто — від співвідношення нормальної мікрофлори.

Ідея цілеспрямованої зміни складу симбіотичної мікрофлори шлунково-кишкового тракту належить основоположнику вітчизняної мікробіології І. І. Мечникову. Нині ця наукова передумова отримала широкий розвиток і в нашій країні, і за кордоном (Японія, США, Німеччина) під назвою "заміщувальна мікрофлора", головними в якій є молочнокислі бактерії, що отримали назву "пробіотики" (неспороутворювальні молочнокислі бактерії: Bifidobakterium, Laktobacillus, Enterococcus; спороутворювальні — родини Bacillus, Clostridium, дріжджові культури).

Термін "пробіотики" запропонували в 1977 році Річард і Паркер для позначення живих мікроорганізмів і продуктів їхньої ферментації, які антагоністично активні щодо патогенної мікрофлори.

Пробіотики, нормалізуючи мікрофлору кишківника тварин і птиці, пригнічують розвиток патогенної кишкової палички і гнилісних бактерій. Продукти життєдіяльності молочнокислих бактерій сприятливо впливають на секреторну діяльність шлунково-кишкового тракту, збуджують апетит, підвищують засвоюваність корму.

Пробіотики застосовують для підвищення продуктивності птиці в мінімально ефективних дозах — близько 106–107 в 1 г/кг корму. При цьому їх вводять щоденно впродовж 1–2 місяців до досягнення потрібного результату. Для пробіотика важлива його постійна присутність у порожнині кишківника в значних кількостях для отримання очікуваного ефекту.

Пробіотики — це живі мікроорганізми і речовини мікробного походження (мікробні метаболіти), які справляють за природного способу їх введення позитивні ефекти на фізіологічні, біохімічні та імунні реакції організму господаря шляхом стабілізації та оптимізації функцій нормальної мікрофлори. Типовими представниками пробіотиків родини Bacillus є вітчизняні препарати Моноспорин ПК, Субтиліс, Біоспорин, Вітон, Целобактерин, Бацел, які застосовують у зоотехнії для стимулювання росту, розвитку і підвищення збережуваності поголів'я тварин і птиці. Це ефективна альтернатива кормовим антибіотикам, що нормалізує травлення, підвищує рівень збережуваності молодняку.

Відмінність пробіотиків від антибіотиків:

lнульовий термін очікування: реалізацію товарної продукції можна здійснювати безпосередньо після застосування;

lвідсутність звикання до препарату;

lнешкідливість застосування в концентраціях, що багаторазово перевищують рекомендовані норми.

Управління перетравлюванням передбачає формування і підтримання стабільної нормофлори кишківника з перших днів життя як профілактики інфекційних захворювань. Відомо, що нормальна мікрофлора перетравлювального тракту виконує складну фізіологічну й антагоністичну функції. Введення тваринам і птиці антагоністичних бактерій допомагає відновити баланс у кишківнику і таким чином сприяє високій рентабельності тваринництва і птахівництва.

Loading...

 
 

Цікаве