WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Біометод: досвід Росії й України - Реферат

Біометод: досвід Росії й України - Реферат

Реферат на тему:

Біометод: досвід Росії й України

Початківці садівники-аматори навряд чи замислюються над тим, чому шкідники і хвороби накидаються на культурні рослини, які людина пестує в своїх садах і на грядках, у той час коли весь дикий рослинний світ, здоров'ям якого аграрії не опікуються, росте, квітує і розмножується начебто без всякого захисту.

Що означає "начебто", уточнимо. Захист все ж таки є. Якщо можна так порівнювати, то рослини вберігає "внутрішня служба безпеки": природне здоров'я, захищене імунітетом. І як це дивно — навколишнє середовище. Старанно бережуть садівники-аматори з допомогою хімії своїх вихованців, як і їхні старші товариші — виробничники. І якщо перші не відають, що творять, то другі і творять, і відають.

Рослини, "посаджені на голку" хімзахисту, вельми уражувані. Вони страждають від шкідників і хвороб відразу ж, коли дія препарату послаблюється, але і від хімобробок також страждають: вони діють на рослину пригнічувально.

"Хімія" відбивається негативно і на рослинному організмові і у віддаленому майбутньому спричинить почате попередніми обробками ослаблення імунітету. Часто можна почути заперечення деяких представників агрономічного корпусу, які зводяться до одного: не буде хімзахисту — не буде й урожаю. Яка цьому є альтернатива?

Нині мало хто із старих спеціалістів згадує, що в карколомному 1991 році Росія застосовувала 30% біопрепаратів (відносно всього обсягу засобів захисту рослин), у той час як у світі застосування біологічних засобів захисту дорівнювало лише одному проценту. Нині в Росії застосування біопрепаратів зменшилось до 0,06%. Директор ФГУ "Краснодарський експериментальний центр біологічного захисту рослин" Віктор Андрійович Ярошенко коментує ситуацію, що склалася: "На полях Кубані склалася доволі неприємна фітосанітарна ситуація, з'являються непередбачувані шкідники і хвороби. Але багато чого можна і спрогнозувати, проте перспективи вимальовуються безрадісні.

Є захворювання рослин, що не піддаються хімпрепаратам. Це, наприклад, кореневі гнилі. Останніми роками вони дуже пригнічують посіви зернових колосових, і, незважаючи на це, біопрепарати, які могли б виправити ситуацію, господарства не застосовують.

Ми проводили аналіз мікрофлори грунтів у Гулькевицькому районі і там не знайшли нічого, крім фузаріумів. Корисна грунтоутворююча мікрофлора нечисленна, а фузаріуми (це рід грибів) хімії не бояться: у більшості випадків вони виживають завдяки здатності пристосовуватися. Ці гриби можуть бути сапрофітами, а можуть живитися живими рослинами. Їхній розвиток нині ніщо не стримує, тому що корисні гриби — антагоністи шкідників пригнічені хімією.

Колосальний збиток нанесло інтенсивне землеробство й грунтоутворюючим мікроорганізмам. Падіння рівня гумусу катастрофічне: втрати — 0,1% на рік. Природним способом ця частка процента накопичується в грунті протягом сотень років".

Доповнюючи сказане, можна згадати, що гній на полях в низці районів нині не вивозять взагалі через відсутність громадського тваринництва. Солому як спалювали в колгоспах, так спалюють і нині. Минулого року були пожарища на фермерських полях в Темрюцькому районі, де орні землі найбідніші на гумус на Кубані. Неможливо не зіронізувати з цього приводу: прийшов, нарешті, "ефективний власник", на якого так довго чекали.

Несприятлива ситуація на кубанських чорноземах не лише на мікробіологічному рівні. Назріла проблема і з ентомофауною. Хімічні препарати, не розбираючи, вбивають і шкідливих комах, і корисних: якби було більше корисних — не так дошкуляли б шкідливі. Отже, виходить: як природу не стерилізуй, у боротьбі за виживання найкраще пристосовуються все одно найшкідливіші організми. На підтвердження цьому стає проблема з дротяником. Він тонко реагує на хімічні речовини і під час обробок іде на глибину, де може просидіти до трьох місяців, а потім знову піднімається. Корисні ж комахи, черв'яки — гинуть.

У низці районів поля дуже заселені дротяником. Він страшний не лише для картоплі — може повністю знищити поле цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику. У таких випадках господарствам потрібно робити по два пересівання. Якщо десять років тому дротяник був поширений у північних районах краю, то тепер він "дійшов" до Анапи.

Краснодарський біоцентр у спільній роботі з агроуніверситетом знайшов гриби, які знищують дротяника. Вчені винайшли для цього такий препарат, який шкідник не відчуває, не ховається від нього, а поїдає разом з принадою. Як принаду використовують зерно. За цей винахід автори отримали нещодавно декілька патентів. А починали вони роботу понад 10 років тому. І, нарешті, у процесі випробувань отримали чудові результати.

Проте наразі винахід лежить під сукном. Біоцентр не може його втілити в життя, тому що не має грошей на реєстрацію, без якої препарат не потрапить до списку дозволених до застосування.

Програма оздоровлення чорноземів

У директора Краснодарського біоцентру є велика програма із оздоровлення кубанських чорноземів. Він говорить: "Слід якомога швидше відновити втрачене, повернути природі те, шо було знищене втручанням людини. Тільки таким шляхом можна зупинити вмирання грунтів!".

Сутність програми — повернути грунтам їхню природну мікрофлору, без якої, власне, немає грунтів. Адже утилізація рослинних решток, переробка органічних речовин на засвоювані рослинами хімічні речовини — все це роблять корисні мікроби і гриби в грунті, не зіпсованому діяльністю людини. Корисна грунтова мікрофлора стримує натиск грибів, що паразитують на живих рослинах.

Цей баланс надає грунтовій екосистемі стійкості, як говорять спеціалісти, — буферності. Але якщо по ній "довбати" постійно, вона буде втрачена. Наприклад, на якомусь полі або його ділянці стався прорив: патогенні гриби почали переважати, і з'явилися ознаки захворювання рослин. Так само і у людини: будь-яка хвороба починається з перших симптомів. Що раніше почати лікування, то м'якшими засобами можна обійтися. Нащо перевищувати необхідні заходи оборони? Якщо вдаримо по хворобі кувалдою — то більше дістанеться і хворому!

Найсмачніші яблука

М'які засоби захисту рослин — це біопрепарати. Біологічний метод дає добрі результати в господарствах, які давно працюють з Краснодарським біоцентром. Це ТОВ "Агроном" у Динському районі, КП "Наша Батьківщина" —Гулькевицькому.

Спеціалісти біоцентру пропонують системний підхід, профілактичні обробки, грамотне співвідношення біологічних препаратів з хімічними.

На початку минулого року кореневі гнилі заполонили не лише посіви озимих колосових, а й перекинулись на кукурудзу, горох. Корисний гриб було внесено відразу на третю частину всього орного клину господарства. Замість хімічних протруйників, майже все насіння обробили біопрепаратами. Та й по вегетуючих рослинах "пройшлися" не хімічним фунгіцидом, а біологічним.

Обробку грунту провели безполицеву, що також зберегло корисну мікрофлору. В умовах жорстокої посухи зібрали пшениці по 59 ц/га, ячменю — 57, буряків — 315 ц/га. Ще й зекономили, завдяки біообробці, 2,5 млн рублів.

ТОВ "Агроном" має величезний сад на 1740 га. Він вирізняється тим, що коли зріє врожай, там не роблять ніяких хімічних обробок. У другій половині вегетації сад захищають лише біопрепаратами — і від хвороб, і від шкідників.

"Щоб дійти до цього, ми працювали разом із господарством мало не 10 років, — розповідає директор Краснодарського біоцентру Віктор Ярошенко, — а починали з одного гектара. Напрацювали технологію, запатентували її. За цю розробку губернатор краю вручив нам диплом".

Нині у загальному захисті саду біометоду належить 26%. Причому обробляють лише ті ділянки, де більша пошкодженість. Корисних комах зберігають. Вони та ще й птахи справляються із своїми "завданнями" на необроблених ділянках. У результаті яблука в господарстві найсмачніші — це підтверджено лабораторними дослідами: в них найбільше цукрів і вітамінів. Ось що дає біометод.

Агроном господарства вважає, що інші не поспішають вирощувати екологічно чисту і дешевшу продукцію (завдяки дешевшим біопрепаратам), тому що це більш тонка робота, тут потрібен інший рівень спеціалістів, має проводитись моніторинг розвитку хвороб, шкідників. Вирощування екологічно чистої продукції наша держава не стимулює, дотація на застосування біопрепаратів не передбачена. Та й на ринках продукти землеробства, вирощені з "хімією" або "без хімії" у нас не розділяються, а йдуть за однією ціною.

Відновлювати екологічну рівновагу

Відповідати на питання, чому, незважаючи на будь-яку логіку і здоровий глузд, застосування біопрепаратів у Росії знизилось з 30 до 0,06%, можна і далі. Надто дорого обходиться їхнім розробникам реєстрація препаратів і отримання дозволу для застосування.

Небагато інститутів-розробників здатні вкласти чимало десятків тисяч доларів, щоб запустити у виробництво лише одне своє "дітище". Часто буває, що ефективний препарат, на розробку якого потрібні були роки досліджень, так і не знайшов свого застосування.

Інша ситуація з хімпрепаратами: їх супроводжують багаті лобісти — хімічні концерни. І тут виробник пробиває для своєї продукції "зелену вулицю".

Є такий чудовий біологічний препарат, який знищує мишей і не лише їх. Це Бактороденцит, йому вже понад 100 років. Жодна пташка, жоден зайчик не загине, наївшись принади. За весь час його застосування не зафіксовано жодного випадку, коли, крім мишей, постраждала б якась інша істота. Інститут генетики підтвердив, що генетична структура мишачого мікроба не може уражувати інші організми.

Патріарх біозахисту, завідувач лабораторії мікробіології та патології гризунів і комах НДІ сільгоспмікробіології, доктор біологічних наук, професор Микола Васильович Кандибін розповідає, що на Бактороденцит є висновок Науково-дослідного центру токсикології і гігієнічної регламентації біопрепаратів. Там є такий пункт: "Вважаємо за потрібне перереєструвати Бактороденцит безстроково". І що ж? Не дозволили! Нині, як і раніше, кожні 10 років ми маємо перереєстровувати цей препарат, який прирівняно до хімічних. І платимо за пакет документів без знижок.

Поряд із Бактороденцитом проти мишей застосовують фосфід цинку — універсальну отруту, від дії якої гине все живе. Свого часу в СРСР вона була заборонена, і було припинено її виробництво, але нині препарат пройшов реєстрацію, і до Росії його завозять з Китаю та Індії.

Микола Васильович відмітив, що людина винайшла масу винищувальних препаратів, яких не існує у природі: гербіциди, зооциди, інсектициди, фунгіциди, лярвіциди (останні — для знищення личинок комарів). Але вбивають вони, не розбираючи, все живе. "Цид" з латини — "смерть".

Людина в своєму ставленні до природи перейшла всі межі дозволеного, і природа тепер мстить. Людина нерозумна: щоб отримувати свої врожаї, все збільшує токсичність хімпрепаратів, нарощує їхнє застосування. Це шлях в нікуди. За широкої хімізації виноситься величезна кількість поживних речовин із грунту, а повернення родючості немає. За біологічного ж землеробства відбувається кругообіг у природі. Краснодарському краю поталанило: у нього є такий біоцентр і чудові спеціалісти.

В Україні також є такий досвід. ТОВ СГП "Нива" співпрацює з краснодарцями вже не перший рік. Правило: не винищувати шкодочинні фактори чи організми, а відновлювати екологічну рівновагу і таким чином підтримувати природні процеси — втілює в життя через виробництво міко- та біофунгіцидів. Так, використання восени біопротруювача "Нива 1М" для насіння озимих зернових допоможе захистити його від грибкових та бактеріальних захворювань. Навесні актуальні бульбочкові азотфіксуючі бактерії (препарат Нітрагін), що гарантують самозабезпечення азотом таких культур як соя, горох, нут, люцерна. "Нива 2" навесні і влітку захищає від борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, бактеріозів вегетуючі частини зернових культур. Для захисту проти личинок (гусені) лускокрилих шкідників на кукурудзі, овочевих культурах розроблено препарат Лепідоцид. Не слід забувати й про відому всім трихограму — ентомофаг для обробки польових та овочевих культур проти яєць лускокрилих. "Нива 2С" працює на цукрових буряках по вегетації проти церкоспорозу, борошнистої роси, допомагає запобігти дуплистості коренеплодів.

Кубанські й українські спеціалісти вважають, що більша частина орних земель у фітосанітарному відношенні нині далека від норми, що вона вже перебуває в стадії, яка загрожує власне існуванню чорнозему.

Що стосується долі чорноземів Кубані, то, за останніми даними, у низці випадків вміст гумусу в грунті зменшився на 25–30%. Якщо не зупинити цей стрімкий рух вниз, то, за даними кафедри рослинництва КСГІ, станеться непоправне: в 2040 р. кубанські чорноземи перестануть існувати.

Loading...

 
 

Цікаве