WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Біологічний захист лікарських культур - Реферат

Біологічний захист лікарських культур - Реферат

Реферат на тему:

Біологічний захист лікарських культур

Останнім часом вирощування лікарських рослин набуває дедалі більшої популярності серед українських фермерів. Природно, що в агропідприємців виникають питання, як захистити лікарські культури. Варіант відповіді на них є в цьому матеріалі.

Останнім часом вирощування лікарських рослин набуває дедалі більшої популярності серед українських фермерів. Природно, що в агропідприємців виникають питання, як захистити лікарські культури. Варіант відповіді на них є в цьому матеріалі.

За статистикою, із лікарських рослин виготовляють понад 40% усіх медикаментів, у тому числі 75% ліків, які застосовують для лікування серцево-судинних захворювань, 60 — усіх кровозупинних і маткових лікувальних препаратів, 73 — відхаркувальних, 72 — антигельмінтних, 57 — проносних. І це — не повний перелік.

В Україні вирощують понад 25 різних лікарських культур, найголовніші з них: мак олійний, валеріана лікарська, беладона, м'ята перцева, алтея лікарська, марена красильна, подорожник великий, шавлія лікарська, чебрець звичайний, безсмертки піщані (цмин), ромашка лікарська та далматська, календула тощо.

Система захисних заходів лікарських культур передбачає, насамперед, дотримання комплексу заходів, спрямованих на профілактику. Істотне значення має вибір попередника, що запобігає накопиченню на полі шкідників і збудників захворювань цієї культури. Вчасна боротьба з бур'янами теж потрібна, адже саме вони є резерватом більшості шкідливих видів комах і патогенних мікроорганізмів. Особливо важливий профілактичний захід — низьке скошування стерні багаторічних лікарських рослин (зокрема на насіннєвих ділянках валеріани, алтеї, вовчуга польового), видалення з плантації та спалення пожнивних решток.

На жаль, загальні фітосанітарні заходи не завжди вирішують ентомологічні та фітопатологічні проблеми.

Ознайомимося з ними ближче, а водночас дамо й деякі практичні рекомендації в розрізі біологізації захисту лікарських культур.

Шкідливі комахи

У складі шкідливої ентомофауни вирощуваних лікарських рослин переважають багатоїдні, значно рідше зустрічаються спеціалізовані види (до останніх належать, наприклад, м'ятний стрибун, м'ятний листоїд, шавлієва попелиця, шавлієвий прихованохоботник, блішка беладонова).

За пошкодженням тих чи інших частин рослини всіх шкідників лікарських культур можна поділити на три групи: шкідники коренів, або грунтові шкідники, стебел і листя, генеративних органів.

Перша група шкідників, мабуть, найнебезпечніша. До неї належать: капустянка звичайна, кукурудзяний гнойовик, дротяники, личинки хрущів, кількох видів довгоносиків і блішок, шавлієвого прихованохоботника, гусінь окличної, озимої совок та совки с-чорне. Вони пошкоджують та знищують кореневу систему рослин. Наведемо лише один приклад: за середньої чисельності личинок травневого хруща 3 особ./1 м2 загибель рослин валеріани лікарської першого року вегетації становить 50 відсотків.

До шкідників стебел і листя належать як багатоїдні, так і спеціалізовані шкідники. Об'їдаючи листя або надземні частини рослин, вони спричинюють пряме зниження врожаю таких лікарських культур, як м'ята перцева, беладона, подорожник великий, горицвіт весняний, астрагал, жовтушник сірий. До цієї групи шкідників належать: цвіркун польовий, цикади, попелиці (бобова, персикова, вовчугова, м'ятна, мальвова), клопи (люцерновий, буряковий, ягідний, гірчичний, розписний тощо), жуки (кравчик, піщаний мідяк, м'ятний, ріпаковий, щавлевий листоїди, колорадський жук), блішки (беладонова, мальвова, хрестоцвіті, м'ятний стрибун), довгоносики (люцерновий, бульбочковий, мальвовий, алтейний барид, тигровий слоник). Листкам і стеблам лікарських культур завдають шкоди мінери, гусінь численних видів лускокрилих (зокрема, алтейної товстоголовки). Стебла пошкоджують звичайна серцевинна совка на валеріані, алтеї; барид — на алтеї, бруквяний барид — на жовтушнику сірому.

Бутони, квіти та плоди пошкоджують: хризантемова попелиця, гірчичний клоп, щитник чорновусий, люцерновий клоп, тютюновий трипс, оленка волохата, бронзівка смердюча, ріпаковий листоїд, щавлевий прихованохоботник, довгоносий насіннєїд, капустяна совка, личинки деяких мух. Зниження врожаю насіння й плодів лікарських культур, унаслідок пошкодження цією групою шкідників, може сягати 75 відсотків.

Захист від грунтових шкідників

Як же уникнути шкоди від личинок хрущів, капустянки, інших грунтових фітофагів? Адже асортимент хімічних інсектицидів для регулювання їхньої чисельності, що був "на озброєнні" служби захисту рослин у 50–80-ті роки минулого століття, давно вже не використовують, а сучасного, екологічно безпечного на сьогодні, практично немає. Більше того, на лікарських культурах взагалі неприпустимо використовувати хімічні препарати. Вважають, що на еволюцію стратегій регуляції чисельності шкідників у сучасному низьковитратному сільському господарстві в майбутньому істотно вплине підхід, який використовують саме для управління грунтовими фітофагами. При цьому виробники провідних країн світу планують відмовитися від застосування інсектицидів широкого спектра дії і тотального затруювання грунту як таких, що не відповідають концепції зменшення витрат.

Взагалі, сучасну концепцію екологічного управління шкідниками, що панує в цивілізованому світі, можна коротко окреслити логічним ланцюжком: безпека для довкілля — екологічна гармонія — економічна вигода — підтримка розвитку.

Отже, якщо ми вирощуємо лікарську сировину, то перед нами постає дилема: або взагалі не захищати плантації і змиритися з певною кількістю втрачених прибутків, або використовувати суто біологічні методи захисту рослин. Розглянемо деякі найпривабливіші в екологічному сенсі методи захисту лікарських культур, придатні для застосування як на приватних ділянках, так і в промислових масштабах.

Агротехнічний метод. Личинки травневих хрущів особливо небезпечні для розсади лікарських культур. На чисельність шкідника впливає наявність кормової культури, а тому для захисту пропонуємо "метод уникнення", який полягає в тому, щоб під час закладання плантації ретельно перекопати грунт, вибрати й знищити всі личинки. Це доволі трудомістка операція, а тому її виконання можливе лише в умовах присадибних ділянок. Отже, на момент висаджування молодих рослин ми матимемо ділянку, практично вільну від личинок пластинчастовусих. Для закладення промислових плантацій поле слід утримувати протягом 45–50 днів під чорним паром. Третій рік життя личинок хрущів особливо небезпечний для рослин. У цей період вони досягають найбільшої маси і потребують значної кількості рослинного живлення, а отже, завдають відчутної шкоди, часом повністю знищуючи на плантації всі рослини. Тож уникнути такого можна, лише використовуючи рослини з дво- трирічним циклом вирощування, наприклад, валеріану лікарську, корені від весняного висаджування якої викопують восени наступного року.

Спосіб захисту сільськогосподарських культур від грунтових фітофагів за створення захисного екрану полягає у використанні деревного попелу. Його вносять одночасно із висаджуванням культури в нормі 1 кг/м пог. Наприклад, під час закладення плантації на стінки підготовлених V-подібних канавок насипають попіл шаром 1,5–2 см, який прикривають таким самим шаром грунту для уникнення прямого контакту кореневої системи садивного матеріалу з попелом (V-подібна форма канавки при цьому зберігається). Потім у канавку висаджують рослини, кореневу систему яких загортають грунтом і поливають. Надалі за насадженнями доглядають відповідно до загальноприйнятих технологій вирощування культури в певній зоні.

Результати досліджень вказують на більш як шестиразове зменшення кількості знищених рослин личинками травневих хрущів на варіанті з унесенням попелу. Крім того, до деревного попелу рекомендується одразу додавати біопрепарат Фітоцид у нормі 50 мл на погонний метр рядка. Біопрепарат Фітоцид — складна суміш ендофітних бактерій Bacillus subtilis, їхніх метаболітів, джерел живлення бактерій і різних наповнювачів. Дія препарату базується на використанні в його складі живих клітин бактерій Bacillus subtilis, які інгібують розмноження своїх конкурентів і в зелених частинах рослини, і в її коренях. Деревний попіл у суміші з Фітоцидом стає справжнім "екраном" на шляху збудників захворювань кореневої системи: чорної ніжки, бактеріозів, фузаріозів і багатьох інших.

Loading...

 
 

Цікаве