WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Білковомолочність — важливий показник молочної продуктивності корів - Реферат

Білковомолочність — важливий показник молочної продуктивності корів - Реферат

Реферат на тему:

Білковомолочність — важливий показник молочної продуктивності корів

У країнах з високоінтенсивним молочним скотарством оцінка корів за білковомолочністю проводиться давно і у великих масштабах. Так, у Швеції з 1948 року систематично визначають вміст жиру і білка у молоці корів, у Канаді з 1955 року ведеться селекція за вмістом сухих речовин, у Голландії з 1957 року, в Англії з 1963-го окупність молока визначається як за вмістом жиру, так і білка в молоці. Масовий контроль за вмістом білка в молоці корів та використання цього показника в селекційному процесі проводять у США, Німеччині, Данії, Австрії та інших країнах. У країнах Європейського Союзу зусилля спрямовуються на отримання молока зі значно більшим вмістом білка. Чинники, які впливають на вміст білка в молоці корів Якість молока має два визначення, перше — санітарно-гігієнічні характеристики: свіжість, чистота, кислотність, бактеріальна забрудненість тощо; друге — наявність у ньому основних поживних речовин і вітамінів. Молоко та молочні продукти є одними з найважливіших продуктів харчування для людини. За хімічним складом молоко є повноцінним продуктом, сухі речовини якого засвоюються на 92–97%. За даними наукових досліджень, корова посідає перше місце серед інших сільськогосподарських тварин за коефіцієнтом засвоєння кормів (табл.). Молоко складається з великої кількості (більш як 150) компонентів: азотовмісні, мінеральні, жир, вітамінні та ін., а також їх складові. Вода молока є середовищем (плазмою), у якому розподілені або розчинені всі речовини-складники. Вони перебувають у різних фізичних станах. Так, білки перебувають у колоїдному (набухлому) стані. Розмір часточок білків альбуміну і глобуліну — 15–50 мілімікрон, часточки білка казеїну більші — 100–200 мілімікрон (мілімікрон = 1/1000 мікрона). Білкові речовини молока містять усі потрібні для людини амінокислоти, в тому числі й такі, що в організмі не синтезуються (незамінні) і повинні надходити з їжею. Так, за пересічного вмісту білкових речовин у молоці 3,3% найбільша частина — 2,7% припадає на частку казеїну, альбуміну — 0,5 і глобуліну — 0,1. На властивості казеїну зсідатися засноване виробництво сиру, — сироваріння. Альбумін молока належить до простих білків. Глобулін молока є носієм імунних властивостей. Білки молока утворюються з речовин крові, які містять азот. З трьох білкових речовин молока тільки глобуліни містяться у крові і, очевидно, без значної перебудови переходять у молоко. Підтвердженням цього є схожість амінокислотного складу глобулінів молока і крові. Казеїну і альбумінів немає в крові тварин. Вони синтезуються у молочних залозах у кількості до 45% за рахунок амінокислот крові. З поліпептидів і глобулінів крові утворюється решта казеїну і альбумінів молока. Утворення білків у молочній залозі зумовлене загальним рівнем азотного обміну в тілі тварин. На білковомолочність корів впливають як генетичні фактори, так і фактори навколишнього середовища. Коротко розглянемо основні з них та їх вплив на вміст білка в молоці корів. Важливим фактором, що впливає на вміст білка і жиру в молоці корови, є спадковість, зумовлена методами племінної роботи. Основним засобом для створення високопродуктивних білково- та жирномолочних стад є добір на плем'я родин та окремих тварин з високим вмістом білка і жиру та використання перевірених за потомством плідників — поліпшувачів цих ознак — для осіменіння тварин. Основні генетико-селекційні показники вмісту білка і жиру в молоці такі: успадковуваність білка — 0,40–0,60, жиру — 0,48–0,60; коефіцієнт кореляції білок:жир — 0,29–0,42; коефіцієнт кореляції між надоєм і вмістом білка — від 0,028 до 0,175; мінливість вмісту білка в молоці — 5,0–8,6%, жиру — 5,5–11,4%. Порода тварин з певним генетичним потенціалом має великий вплив на хімічний склад молока та вихід молочних продуктів. Міжпорідна різниця за вмістом білка обумовлюється генетичними факторами, тобто кожній консолідованій породі тварин властива відповідна концентрація білка в молоці. Встановлено також, що корови однієї породи залежно від регіону розведення, кліматичних умов, годівлі й утримання дають молоко, яке різниться за кількісними показниками поживних речовин. Отже, характеризуючи молоко корів різних порід, слід враховувати кліматичні, кормові та інші умови господарства. Встановлена також і внутріпорідна різниця за вмістом білка в молоці корів і доведено, що за цією ознакою вона більша, ніж міжпорідна. Це свідчить про можливості селекції удосконалювати породи худоби за білковомолочністю. За даними наших досліджень, у племзаводі "Олександрівка" молоко української чорно-рябої породи містить жиру 3,67%, білка — 3,12%, а червоно-рябої, відповідно, — 3,84 і 3,31 (племзавод "Мирний"). У 1999 році серед 21 країни Європи пересічний вміст білка в молоці корів (6,86 млн голів) чорно-рябої породи становив 3,29%, з коливаннями від 3,01% у стадах Латвії до 3,48% — у Нідерландах. У дослідженнях доведено, що за схожої молочної продуктивності і вгодованості вміст білка в молоці корів чорно-рябої породи на 0,12–0,27% вищий, ніж у корів голштинської породи і її помісей. Довідково. У США основні молочні породи мають такі показники якості молока: арширська — вміст жиру в молоці 3,87%, білка — 3,32% і, відповідно, бура швіцька — 3,97 і 3,49; гернзейська — 4,54 і 3,50; голштинська — 3,61 і 3,11; джерсейська — 4,73 і 3,73 і шортгорнська — 3,58 і 3,29%. Оптимальний вміст білка в молоці корів чорно-рябої породи становить 3,20–3,40%, а червоно-рябої та червоних порід — 3,3–3,5%. Лактаційний період. У перші 5–7 днів після отелення виділяється молозиво, для якого характерно високий вміст білків, особливо альбуміну і глобуліну. У перших надоях їх у 15–20 разів більше, ніж у нормальному молоці. При підвищенні надоїв вміст білка в молоці корів зменшується. Найнижчий вміст білка відзначається в період вищого добового надою (2–3 міс. лактації) корів. Якщо вміст білка нижчий за 2,8%, молочна продуктивність корів помітно знижується. Такі тварини, як правило, мають низьку вгодованість та недостатні резерви тіла, що викликано їх незбалансованою годівлею. Оптимальними вважаються коливання, коли вміст білка в молоці на початку лактації не зменшується більш ніж на 0,3–0,4%, а в кінці її — не перебільшує такі ж значення. Якщо коливання вмісту білка відбуваються в ширших межах, це свідчить про можливу безпеку виникнення порушень обміну речовин у лактуючих корів. Вгодованість корів. У другій половині лактації, за умов збільшення вгодованості корів, одночасно збільшується і вміст білка в молоці. Підвищений вміст білка в кінці лактації означає надмірну кількість енергії в раціоні, що може призвести до ожиріння корови. Сезон року. Порівняно із середнім показником для стада, дещо нижчий вміст білка і жиру спостерігається у весняно-літній період. Причинами, що впливають на якісні показники молока за сезонами року, вважаються зміна складу і структури раціону, температура та вологість повітря. Вік корів. Дослідженнями встановлено, що у корів з першої до шостої лактації відмічається практично однакова кількість білка в молоці. З шостої лактації спостерігається тенденція до зниження вмісту білка в молоці. Для окремих же тварин вона може і не підтвердитися. Низький вміст білка, який часто буває у корів-первісток, пояснюється не віком, а, частіше, станом вгодованості. Корми і годівля. Встановлено, що повноцінна годівля корів забезпечує продукування молока, зумовленого спадковістю щодо його складу. Відомо, що згодовування високоякісних об'ємистих кормів — сіна і зелених кормів із бобових, силосу кукурудзяного, а також макухи, сої, шротів — підвищує жирність і білковість молока. Загальна недогодівля призводить до зниження надоїв і вмісту жиру і білка в молоці. Якщо в раціоні корів перетравного протеїну менше норми (норма — 95–100 г на 1 к.о.), то вміст білка в молоці знижується. Із збільшенням вмісту протеїну в раціоні дещо підвищується і вміст білка в молоці, однак перегодівля білком шкідлива для тварин й економічно невигідна. На синтез молочного білка впливає рівень рН у рубці корови. Оптимальний його рівень сягає 6,0–7,0. За тривалої годівлі корів кислими кормами та силосом низької якості спостерігається зниження рН рубця, що і призводить до зниження білка в молоці. Необхідно також контролювати в раціоні цукрово-протеїнове співвідношення. Оптимальним значенням його є 0,8–1,0, тобто коли на 80–100 г цукру припадає по 80–100 г перетравного протеїну. Цукрово-протеїнове співвідношення менше як 0,6 і більше як 2 погіршує використання поживних речовин раціону і сприяє порушенню обміну речовин в організмі, знижує активність синтезу молочного жиру і білка. На думку німецьких спеціалістів, співвідношення між жиром і білком у молоці високопродуктивних корів не повинно бути меншим ніж 1,2 : 1. Менше співвідношення є ознакою підвищеного навантаження на обмін речовин. Якщо відношення наближається до 1:1, необхідно перевірити основні параметри раціону, звернувши увагу на те, щоб вміст крохмалю був не більшим 28%, сирого жиру — 7%, а сирої клітковини — не менше 16% сухої речовини раціону. Вміст білка в молоці є побічним показником енергетичної щільності раціону корів — перенасичення або недостатньої кількості енергії в їх раціоні. Низький вміст білка в молоці засвідчує про нестачу енергії, а підвищений вміст — про надмірну кількість її в раціоні корів. Високий вміст жиру і низький вміст білка в молоці свідчить про те, що тварини недостатньо споживають енергії із кормами, і в організмі відбувається активний розпад жирових відкладень тіла (ознака прихованої форми ацетонемії). Для попередження цього негативного явища не слід допускати ожиріння корів у кінці лактаційного періоду. На білковомолочність корів також впливають такі фактори, як фізіологічний стан тварин, тривалість сервіс- та сухостійного періодів, сезон отелення, індивідуальні особливості та хвороби тварин. Методи визначення білка у молоці. Для його визначення використовують найточніший метод Кьєльдаля. Він є стандартним — до нього прирівнюють показники вмісту білка, визначені іншими методами. Проте цей метод потребує багато часу і відповідних лабораторних умов. У багатьох випадках з успіхом користуються методами формального титрування — рефлектометричним і колориметричним. Ці методи визначення білка в молоці є відносно точними і можуть бути впроваджені в практиці роботи молокоприймальних пунктів і племінних господарств. У практиці зарубіжних країн використовують експрес-методи з дією інфрачервоного пучка променів. Дослідницькі роботи нині мають бути спрямовані на те, щоб винайти якнайдосконаліші, найточніші і найнадійніші методи аналізу визначення білка в молоці. Без впровадження сучасних методів контролю вмісту білка в молоці важко очікувати ефективної дії не тільки нового ДСТУ, а й проведення індивідуального контролю тварин, тобто ведення селекційно-племінної роботи в скотарстві.

Loading...

 
 

Цікаве