WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Бізнес на баранині - Реферат

Бізнес на баранині - Реферат

Реферат на тему:

Бізнес на баранині

Вівчарство нині — не надто популярний бізнес у сільському господарстві. Але, якщо ви розмірковуєте над тим, чи варто зайнятися цією справою, скільки коштів треба вкласти в облаштування промислової вівчарської ферми і який зиск ви з того матимете, науковці Інституту тваринництва допоможуть вам зробити потрібні підрахунки.

Вівчарство нині — не надто популярний бізнес у сільському господарстві. Але, якщо ви розмірковуєте над тим, чи варто зайнятися цією справою, скільки коштів треба вкласти в облаштування промислової вівчарської ферми і який зиск ви з того матимете, науковці Інституту тваринництва допоможуть вам зробити потрібні підрахунки.

Уявіть собі, що ви маєте вівчарську ферму на 1000 вівцематок м'ясо-вовнових порід. Настриги вовни на одну вашу вівцю бувають різні — 2,8 і 3,2 кг чистого волокна, а приріст на вівцематку, відповідно, — 50 і 60 кг за рік. Питома вага вівцематок у стаді — 65–67%, вік першого осіменіння ярок живою масою однієї голови 45 кг — у дев'ять-десять місяців. Баранців ви продаєте на м'ясо у віці 265–280 днів живою масою однієї голови 47–55 кг; бракування й заміна основного стада овець утримується на рівні 20%, приплоду маєте не менше 120 ягнят на 100 вівцематок.

Кормозабезпечення овець ви здійснюєте за рахунок кормів власного виробництва з максимальним використанням природних кормових угідь. Корми вирощуєте на орендованій землі. Урожайність зернофуражних і кормових культур з 1 га посіву в лісостеповій зоні України така: зернові (в середньому) — 35 ц, у тому числі озима пшениця — 40, ячмінь — 35, овес — 30, кукурудза на зерно — 55, горох — 28, кукурудза на силос — 280 ц, однорічні трави на зелений корм — 180, багаторічні трави на сіно — 50 і на зелений корм — 280 ц. Собівартість 1 ц їхнього виробництва визначено.

Крім того, ви плануєте нове будівництво всіх виробничих приміщень для утримання овець, споруд для зберігання кормів, водопостачання, гною тощо; купівлю всіх технічних і технологічних засобів і обладнання для вівчарства та кормовиробництва; придбання маточного поголів'я овець і баранів-плідників.

Розробки вчених засвідчили, що на такій вівчарській фермі, за виходу на проектну потужність, на початок року загальне поголів'я становитиме 1500–1550 голів, а всього — 2300–2500 середньорічних голів, у тому числі: 1000 вівцематок, 300–350 ремонтних ярок, старших року, 25 голів основних баранів-плідників, 175 голів баранців, старших року, 800–900 голів молодняку овець віком до року. Тому потрібна одноразова купівля 1100 ярок живою масою однієї голови не нижче 45 кг і 25 баранів-плідників живою масою 80 кг. Це дасть можливість за два-три роки після завершення будівництва ферми вийти на повне власне відтворення основного стада вівцематок зі шлейфом та виробництво вовни і баранини в запланованих обсягах.

Показники й параметри ведення вівчарства розроблено за різного обсягу виробництва вовни й баранини, яке відбувається в умовах високого рівня інтенсивності та організації ведення галузі на власній кормовій базі (табл. 1).

За таких параметрів відтворювальної здатності вівцематок та інтенсивності вирощування молодняку овець на власній кормовій базі щільність поголів'я овець на 100 га кормової площі становитиме 373,1–385,6, у т. ч. вівцематок — 248,8 голови.

Для забезпечення зазначених рівнів продуктивності овець розроблено річні норми заготівлі, витрат кормів та їхньої структури.

В основу цих нормативів покладено багато показників, а саме: норми потреби в поживних речовинах, норми годівлі овець з урахуванням їхнього статево-вікового складу і фізіологічного стану, живої маси, продуктивності, сезонів року (зимовий і літній), системи утримання, біологічних і технологічних втрат кормів під час заготівлі, зберігання, доставки та згодовування, енерговитрат на вирощування зернофуражних і кормових культур і виробництво кормів, їх собівартості.

Щоб одержати настриг вовни 2,8 кг чистого волокна (5,6 кг натурального) на вівцю і 50 кг приросту на вівцематку (32 кг на вівцю), потрібно заготовляти на голову за рік 6,74 ц к. о., відповідно, 3,2 ( 6,4 кг) і 60 кг (40 кг) — 7,06 ц к. о.

Водночас у структурі витрат кормів за поживністю найбільша питома вага припадає на комбікорми — 31–33%, зелені — 27–26, грубі — 24–23%, із них сіно однорічних і багаторічних трав — 12,8–13,0%, сінаж — 8,0–8,2, солома — 3,2–2,0; соковиті (силос) — 18 відсотків.

На основі розроблених річних нормативів заготівлі та структури кормів визначено обсяг фуражного фонду ферми в цілому з урахуванням страхового запасу: концентрати — 8–10, соковиті та грубі корми — до 15%. При цьому загальна потреба в кормах за поживністю становитиме 1143–1159 т к. о, з яких у натуральному вигляді треба заготовляти: комбікормів — 306–329 т, силосу — 829–843, сіна багаторічних трав — 79–82, сінажу багаторічних трав — 275–286, соломи — 73–114 та зелених кормів — 1395–1424 тонни.

Розрахунки показали: щоб утримувати овець такої продуктивності й мати від них указану кількість вовни та баранини, для виготовлення кормів за врожайності з 1 га посіву зернофуражних і кормових культур, зазначеної вище, потрібно виділити 402–403 га кормової площі, в тому числі 253–258 ріллі та 144–150 га природних пасовищ.

У структурі посівних площ, враховуючи те, що вівчарство базується на кормах власного виробництва, 32–33 землі в обробітку потрібно відводити під зернофуражні культури і 67–68% — під кормові. Із загальної площі кормових культур для кукурудзи на силос і зелений корм слід відвести 15–16%; для однорічних трав на сіно — 9 і на зелений корм — 4%; багаторічних трав — 39–40%, із них на сіно — 24–25, на зелений корм — 5–6, на сінаж — 8 і на насіння — до 2%. Товарного зерна немає.

Для забезпечення вирощування потрібної кількості різних видів зернофуражних і кормових культур та заготівлі кормів для вівчарських ферм визначено повний набір силових і робочих машин та обладнання. Загальна сума витрат на придбання техніки для кормовиробництва, згідно з нормою, де виробництво базується на власних кормах, становитиме майже 507 тис. гривень.

У разі будівництва ферми на 1000 вівцематок зі шлейфом пропонується стійлово-пасовищна система утримання й годівлі овець із розміщенням взимку отар вівцематок, ярок і баранців в окремих приміщеннях (вівчарнях), а влітку — в базах вигульно-кормових загонів, обладнаних навісами, годівницями та коритами для водонапування тварин.

Загальна потреба в скотомісцях становить 2750 місць, у тому числі для вівцематок і ремонтних ярок, старших одного року, — 1520, для баранів-плідників і ремонтних баранців, старших одного року, — 50, для ярок і баранців після відлучення від маток до одного року — 1180 місць.

Вівцематок і ремонтних ярок, старших одного року, передбачається утримувати в двох отарах по 760 голів кожна, ярочок і баранців після відлучення до одного року — теж у двох отарах по 580–600 голів, баранів-плідників і ремонтних баранців (50 голів) треба розмістити в окремому приміщенні.

Організація праці обслуговуючого персоналу — бригадна. Загальна кількість працюючих на фермі — вісім чоловік. Для проведення ягніння вівцематок бригаді на допомогу потрібно виділяти сакманників, а для стриження — стригалів, ці процеси потребують 540 людино-днів та 150 людино-днів, відповідно. За таких умов загальний баланс робочого часу на фермі за 40-годинного тижня та витрат на одного працюючого — 167 людино-годин за місяць і 2004 людино-годин за рік — становить майже 19 тис. людино-годин. У розрахунку на 1 вівцю, наявну на початок року, витрати робочого часу сягають 11 людино-годин за рік, що в розрахунку на 1 ц вовни становить 101,7–88,0 людино-годин та приросту молодняку овець — 20,3–17,6 людино-годин.

На фермі, крім виробничих приміщень, мають бути також: будинок для вівчарів, бетонований майданчик для силосу й сінажу, тентове приміщення для тюкованого сіна й соломи, трансформаторна підстанція, артезіанська свердловина, майданчик та ангар для технологічного транспорту й обладнання, сховище для комбікормів, прохідна з дезбар'єром, огорожа й ванна для купання овець.

Вартість виробничих приміщень і споруд вівчарської ферми, як засвідчили попередні розрахунки, в разі нового будівництва становить майже 946 тис. грн, а на придбання технічних засобів і обладнання (трактор типу ПМЗ-80, стригальний агрегат ЕСА-12, гідравлічний прес вовни ПГШ-1, тракторні причепи 2-ГТТС-4М, бульдозерно-ковшова навіска, електропастух) знадобиться 149 тис. грн. У розрахунку на вівцематку, наявну на початок року, це становить 1095 грн за рік.

Окрім того, на закупівлю 1100 ярок і 25 баранів-плідників (по 15 грн за 1 кг живої маси) потрібно витратити 773 тис. грн, а на придбання силових, робочих машин і техніки для вирощування зернофуражних і кормових культур та виробництва кормів для ферми — 507 тис. гривень.

Таким чином, загальні витрати на створення й функціонування вівчарської ферми на 1000 вівцематок із закінченим циклом виробництва на власних кормах сягають майже 2,4 млн грн, у тому числі капітальні вкладення (без вартості овець) — 1,6 млн грн, що становить у розрахунку на одну вівцематку зі шлейфом 1600 грн за рік.

Loading...

 
 

Цікаве