WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Аналіз впливу технічного сервісу на роботоздатність зернозбиральних комбайнів - Реферат

Аналіз впливу технічного сервісу на роботоздатність зернозбиральних комбайнів - Реферат

Реферат на тему:

Аналіз впливу технічного сервісу на роботоздатність зернозбиральних комбайнів

На порозі зима, а жнива тривають. Збирають кукурудзу на зерно. З урахуванням погодних умов збирання проходить складно, а з урахуванням технічного стану зернозбиральних комбайнів і технічного сервісу, вартості дизельного палива — надто важко. За висловом керівника сільськогосподарського підприємства, в якого залишилося збирати 400 га кукурудзи, — "... або я закінчу кукурудзу збирати, або вона мене закінчить". Такою ціною дається хліб сільгоспвиробникам. В екстремальних умовах зростає ціна кожної погожої години і, відповідно, значущість технічного сервісу як вагомої складової забезпечення роботоздатності техніки.

Проблеми значущості технічного сервісу почали підніматися в пресі ще 1988 року. Зокрема, в статті "Загадки під капотом" (газета "Известия", №354) розглядаються проблеми автосервісу і способи їх вирішення в Канаді. Автор статті показує, що, попри розвинутість мережі та сервісних центрів, у канадській провінції Квебек на неправильну діагностику та пов'язані з цим непотрібні роботи власники транспортних засобів витрачають від 50 до 70% усіх витрат, пов'язаних з ремонтом машин, що дало підстави канадській пресі підняти тему кризи автосервісу. Якщо в Канаді була криза і, ймовірно, існують проблеми технічного сервісу, то як можна оцінювати стан технічного сервісу в аграрному секторі України?

Технічний сервіс поки що сформувався у важливий і потрібний науково-прикладний напрям діяльності із забезпечення роботоздатності техніки.

Науковий напрям діяльності полягає в обгрунтуванні діагностичних параметрів, нових принципів і методів, приладів для діагностування та обслуговування сучасних машин. Якщо канадці сплачують відчутні суми за неправильне приладове діагностування, то які суми сплачують наші власники техніки за суб'єктивну (візуальну) діагностику або її відсутність? Сплачують не тільки власники техніки, сплачує суспільство через ціни на сільськогосподарську продукцію.

Сучасний стан технічного сервісу має два показники на стадії прийняття рішень і на стадії реалізації.

На стадії прийняття рішень за відсутності наукових обгрунтувань конкретні знання замінюються висловом: "Я так думаю". Якщо поламався трактор, комбайн у полі, автомобіль на дорозі, для усунення неполадок потрібні знання, кваліфікація, інструменти, запасні частини та конкретні дії.

Аналіз прикладного боку технічного сервісу має свої показники, і їх значущість у забезпеченні роботоздатності машин незаперечна.

Теоретичні розробки та практичний досвід свідчать, що технічним сервісом можна забезпечити роботоздатність машин протягом тривалого терміну експлуатації. Світова практика і вітчизняний досвід, нагромаджений у провідних господарствах, свідчать, що вчасне та якісне проведення технічного обслуговування дає змогу на 30–35% скоротити простої машин з технічних причин, на 25–30% зменшити витрату запасних частин, на 8–12% — витрату паливно-мастильних матеріалів.

Дослідження, проведені у 80-х роках ГОСНИТИ, свідчать, що для тракторів типу К-700 підвищення рівня виконання обсягів робіт під час технічного обслуговування з 60 до 95% підвищує наробіток на відмову майже вдвоє, міжремонтний ресурс на 68–79%. Одна година, затрачена на обслуговування трактора, зекономлює 2–3 години, які витрачаються на усунення несправностей і непередбачуваних поломок, якщо обслуговування не проводять вчасно і в повному обсязі.

Організацією вчасного та якісного обслуговування комбайнів "Дон-1500" у період збиральних робіт у 1987–1988 роках було підвищено наробіток на відмову майже вдвічі порівняно з рядовою експлуатацією.

Як до 1991 року, так і нині роль і значущість технічного сервісу в загальній технічній політиці недооцінюється.

Причин такого становища є багато: недостатність економічного, організаційного, технічного, технологічного, кадрового, науково-методичного і нормативного забезпечення.

До 1991 року науковці, керівники та спеціалісти аграрного сектору вважали, що основною причиною незадовільного стану в галузі технічного сервісу була невідповідність форм технічного обслуговування, які функціонували, високій складності машин, що надходили в сільське господарство, а також вимогам щодо якості виконання ремонтно-обслуговувальних робіт.

Сучасна техніка стала продуктивнішою, але і складнішою та вибагливішою до якості технічного обслуговування, зберігання і кваліфікації механізаторів. Година простою сучасної машини втричі-вчетверо дорожча, ніж машин старих марок.

Сучасні машини можна якісно обслужити лише за наявності добре оснащеної ремонтно-обслуговувальної бази, використання нового діагностичного обладнання, засобів для оперативного та якісного проведення технічного обслуговування, наявності висококваліфікованих спеціалістів служби сервісу.

Стримуючим чинником, який не сприяє широкому та усвідомленому запровадженню технічного сервісу, була і залишається якість вітчизняної техніки.

Стабільність технологічних регулювань сільськогосподарських машин не перевищує 10 годин. В умовах реальної експлуатації наробіток на відмову внаслідок недостатньої культури експлуатації, невисокої кваліфікації механізаторів лежить у межах 5–8 годин.

Технічне обслуговування машин здебільшого проводиться з порушенням регламенту, а кількість виконуваних регламентованих операцій лише на 30–40% від визначених технічною документацією. Це призводить до зменшення наробітку на відмову і ремонтного ресурсу вдвічі. Згідно з дослідженнями ВНІІТІН, 80% машинно-тракторних агрегатів працюють із невідрегульованими робочими органами і без налагодження заданого режиму роботи.

Однією з причин є висока трудомісткість регулювань, а стабільність їх — низька. За даними ВНІІТІН, трудомісткість разового регулювання зернозбирального комбайна становить 2,4 год.

Отже, щоб забезпечити високопродуктивну та високоякісну роботу зернозбиральних комбайнів упродовж зміни, механізатор має щодня затратити на технічне обслуговування і технологічне регулювання 2–2,5 години.

За даними Поволзького ВНІІ економіки сільського господарства, чистий час роботи машини на підбиранні та обмолочуванні валків зернових становить 50%. Тому механізатори задля скорочення часу, потрібного на підготовку машини, не виконують повного обсягу робіт із технічного та технологічного налагодження, що призводить до експлуатаційних відмов.

Упровадження діагностики дає змогу в 1,3–1,5 раза збільшити фактичний міжремонтний наробіток, зменшити кількість експлуатаційних відмов у 2–2,5 раза, зменшити витрати палива на 5–8%.

Недостатній рівень підготовки спеціалістів служби сервісу не дає змоги вчасно виявити неполадки в машинах. Слюсар-наладник, зазвичай, виявляє та усуває 40–50% загальної кількості неполадок, а досвідчений інженер-діагностувальник — до 80–90%.

Висновки директора ГОСНИТИ С.Черепанова щодо технічних і технологічних можливостей і впливу ремонтно-обслуговувальної бази в 1987–1990 роках на забезпечення роботоздатності техніки з розвитком перебудови та гласності в колишньому СРСР змінювалися від оптимістичних до реальних оцінок.

Витрати коштів на забезпечення роботоздатності техніки по колишньому СРСР перевищували 7 млрд руб., а по Україні — майже 1,5 млрд руб. Проте, внаслідок недостатніх показників якості й надійності сільськогосподарської техніки, простої через відмови та несправності становили пересічно 15– 20% часу зміни, а в окремих випадках сягали 30–40%.

Loading...

 
 

Цікаве