WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва - Реферат

Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва - Реферат

Реферат на тему:

Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва

Амарант (щириця) є цiнною кормовою культурою, а зерно характеризується високими харчовими та лiкарськими властивостями. Hезважаючи на високi кормовi, продовольчi та лiкарськi властивостi, культура амаранту в Українi займає незначнi площi у Київськiй, Кiровоградськiй, Миколаївськiй, Днiпропетровськiй та Одеськiй областях. Амарант — одна з найбiльш урожайних кормових культур. Високi врожаї цiєї культури (800–1300 ц/га зеленої маси) одержують У США, Японiї. У господарствах Миронiвського, Богуславського районiв Київської, Гайсинського району Вiнницької областей урожайнiсть амаранту досягла 800–1020 ц/га зеленої маси. Культура амаранту забезпечує високу врожайнiсть не тiльки зеленої маси, а й зерна. Високi врожаї зерна (45–63 ц/га) одержують У Болгарiї, Ефiопiї, ФРH. У зонi Полiсся амарант забезпечує врожай насiння 20–25 ц/га, а на пiвднi України бiльше 40 ц/га. Коефiцiєнт розмноження амаранту через дрiбність насiння та низьку норму висiву (1,5–2 кг/га) високий. Так, одна рослина амаранту забезпечує вiд 300 до 600 тисяч насiнин, що достатньо для висiву на площі 0,1–0,2 га. У США, ФРH, Африцi останнiми роками широко вивчають можливостi вирощування зерна амаранту в промислових масштабах для використання в харчовiй промисловостi та кормовиробництвi. Дослiдники цих країн дiйшли висновку, що амарант повинен стати культурою, альтернативною пшеницi, ячменю, кукурудзі в районах з дефiцитом вологи. Hайбiльш урожайними i поширеними видами в культурi є амарант хвостатий, амарант волотистий i амарант вiниковий. Однорічна високопродуктивна культура амарант вiдзначається цiнними господарсько-бiологiчними властивостями. Hасамперед сильно розвинута коренева система здатна повно використовувати вологу i поживнi речовини з глибоких шарiв грунту, що є дуже важливим в умовах дефiциту вологи. Крiм того, амарант не вибагливий до грунтiв, придатний для вирощування на засолених i кислих їх типах. Рослина середньохолодостiйка, добре переносить лiтнi посушливi перiоди, веснянi та осiннi заморозки. Однiєю з важливих бiологiчних особливостей амаранту є його пластичнiсть, яка проявляється в добрiй пристосованостi до рiзних грунтово-клiматичних умов. Доведено, що введення амаранту в раціон тварин сприяє економному витрачанню дорогих концентрованих кормiв. Для годiвлi тварин амарант використовують у виглядi зеленої маси, зерна, сiнажу, рiзки, кормових гранул, брикетiв, трав'яного борошна. Маса з iншими культурами (злаковими) добре силосується. Родючi землi, тривалий вегетацiйний перiод, достатня кiлькiсть тепла, свiтла, природна водозабезпеченiсть дають змогу в усіх без винутку регiонах України одержувати високi та стабiльнi врожаї надземної маси i зерна цiєї цiнної, економiчно вигiдної кормової культури. Цiннiсть кожної кормової культури визначається в першу чергу вмiстом протеїну та iнших необхiдних поживних речовин. Амарант вiдносять до групи високобiлкових рослин, яку охоче поїдають усi види тварин. Порiвняно з кукурудзою, суданською травою та iншими кормовими культурами зелена маса амаранту позитивно вирiзняється за вмiстом протеїну. В період кормової зрiлостi на абсолютно суху масу вмiст протеїну становив в амаранту 19–20,6, кукурудзи — 10,5–11,9, суданської трави — 12,6–13,8%. За вмiстом протеїну та iнших цiнних речовин амарант не поступається традицiйним, найбiльш поширеним бобовим травам (люцерна, конюшина). У зеленiй масi амаранту в середньому мiститься 2,5–4,5% протеїну, 0,5–1,0 жиру, 2,5–4,6 золи, бiльше 12% безазотистих екстрактивних речовин (БЕР). Hа 100 кг зеленої маси припадає 16,3—19,7 кормових одиниць, на одну кормову одиницю — 137–192 г перетравного протеїну. Дослiдження показали, що зелена маса, силос сприяють пiдвищенню лактацiї у тварин. Силос iз амаранту, зiбраного у фазi цвiтiння, мiстить 3,5–3,8% протеїну, 0,9–1,0% жиру, 4,2–4,3% золи. Hа 100 кг силосу припадає 16,2–18,9 кормових одиниць, 2,4–2,6 кг перетравного протеїну i 149–156 г — на одну кормову одиницю. Корми з амаранту характеризуються пiдвищеною зольнiстю i вмiстом мiкро- та макроелементiв. Особливо багато в масi таких важливих для тварин елементiв, як кальцiй, фосфор, магнiй. У зеленiй масi багато вiтамiну Е, який позитивно впливає на вiдтворювальну функцiю тварин i зменшує їх яловiсть. Рослини амаранту охоче поїдають свині. При випасаннi на посiвах культури значно збiльшуються добовi прирости у вазi, полiпшується якiсть продукцiї, зростає вихiд приплоду. Велика цiннiсть амаранту i в тому, що вiн здатний вiдростати пiсля скошування, тобто характеризується доброю отавнiстю. Hа Пiвднi України культура може забезпечити два–три укоси. Причому отава амаранту характеризується високими показниками хiмiчного складу, повністю поїдається тваринами. Слiд пам'ятати: для iнтенсивного вiдростання потрiбно скошувати високо — не нижче 15–20 см. Це свiдчить про те, що амарант забезпечує з одиницi площi великий вихiд цiнних кормiв з набагато меншими затратами порiвняно з iншими видами, якi застосовуються в кормовиробництвi. Культуру можна застосовувати як у чистому посiвi, так i в сумiшi з iншими видами. Цiнним кормом є зерно амаранту. Встановлено, що в ньому мiститься 15–17,5% протеїну, 7–8 жиру, 3,2–4 золи, 61–64% крохмалю, багато мiкро- i макроелементiв, вiтамiнiв. За вмiстом бiлка в насiннi (15–17%) амарант переважає пшеницю (12–14%), ячмiнь (12–13%), кукурудзу (9–10%). За 100-бальною шкалою оцiнки найвищу ступiнь бiологічної цiнностi посідає бiлок зерна амаранту — 75 балiв (пшеницi — 57, сої — 68, кукурудзи — 44) i навiть дещо вищу, порiвняно з коров'ячим молоком, — 72 бали. Борошно із зерна амаранту одержало високу оцiнку — 100 балiв — завдяки оптимальному амiнокислотному складу. Експериментально доведено, що при випіканні хлiба додавання борошна амаранту в кiлькостi 10% значно полiпшує його цiннiсть та смаковi якостi. Hасiння амаранту за смаком нагадує горiхи. За годiвлi насiнням амаранту у птицi значно збiльшується вихiд яєць, спостерiгається iнтенсивний рiст молодняку. Олiя, яку одержують iз зерна, характеризується лiкувальними властивостями. В останнi роки вченi виявили в насiннi амаранту дуже цiнну бiологiчно активну речовину — сквален. До недавнього часу сквален одержували виключно з жиру печiнки акул. Доведено, що сквален характеризується сильним лiкувальним ефектом. За вживання насiння амаранту, в якому мiститься сквален, полiпшується стан здоров'я, пiдвищується опiрнiсть органiзму до рiзного роду захворювань, радiозахисна активнiсть, виводяться радiонуклiди. Олiя, добута з насiння амаранту, з успiхом використовується при хворобах шлунку, променевих ураженнях шкiри, рiзного роду опiках, пролежнях, екземi, променевiй терапiї раку. Заслуговують уваги ефективне лiкування насiнням атеросклерозу, цукрового дiабету i попередження ракових захворювань. Лiкувальними властивостями характеризується вся рослина. Таким чином, висока пристосованiсть до рiзних грунтово-клiматичних умов, посухостiйкiсть, висока врожайнiсть зеленої маси i насiння, здатнiсть до швидкого вiдростання пiсля скошування або випасання — все це дає змогу швидко збiльшити посiви амаранту, сприяє швидкому впровадженню в сiльськогосподарське виробництво як однiєї з найбільш цiнних кормових культур. Високий урожай культури забезпечують тiльки умови високого рiвня культури землеробства, виконання агротехнiчних вимог у всiх ланках технологiї вирощування, правильне розмiщення культури на полях сiвозмiни, своєчасне i якiсне виконання технологiчних операцiй обробiтку грунту, удобрення, пiдготовка насiння, своєчасний висiв. Амарант вирощують у кормових i польових, прифермських сiвозмiнах, а також поза ними на вивiдних полях. Кращими попередниками для амаранту є: просапнi культури — картопля, кукурудза, кормовi коренеплоди, озимі пшениця та жито, ярi зерновi (серед останнiх найкращий — ячмiнь), овочевi культури, пiсляукiснi та пiсляжнивнi посiви кормових культур. Власне, попередниками можуть бути рiзнi культури, але кращi тi, якi рано звiльняють площi. Hасiння амаранту дуже дрiбне. Маса 1000 насiнин становить 0,5–0,6 г. Дрiбне насiння i повiльний рiст рослин у перший перiод пiсля сiвби, чутливiсть до засмiчення бур'янами вимагають ретельної пiдготовки грунту. Готуючи грунт пiд амарант, потрiбно досягти такого стану, щоб забезпечити максимальне збереження вологи, знищити якомога бiльше бур'янiв, створити сприятливi умови для якiсної сiвби, дружного проростання насiння та розвитку рослин, особливо на початку вегетацiї. Обробiток грунту пiд амарант починають з лущення стернi пiсля стерньових попередникiв на глибину 10–12 см, за потреби лущення повторюють. Цей захiд забезпечує боротьбу з бур'янами, збереження вологи грунту, полiпшує умови проведення оранки. Hа зяб орють плугом з передплужником на глибину орного шару залежно вiд типу грунту. Передпосiвна весняна пiдготовка грунту починається з ранньовесняного закриття вологи боронуванням. Для бiльш повного знищення бур'янiв перед сiвбою грунт культивують на глибину 6–8 см. Оскільки насiння дуже дрiбне, а під час сiвби воно загортається на глибину не бiльше 0,5–1 см, важливою операцiєю є ретельне вирiвнювання поверхнi грунту. Тому перед висiванням поле потрiбно вирiвняти за допомогою шлейф-волокуш. Під час сiвби амаранту необхiдно забезпечити загортання насiння на однакову глибину з метою одержання дружних сходiв. Для цього перед сiвбою i пiсля неї коткують грунт котками. Культура амаранту формує високу врожайнiсть, тому вона вимоглива до удобрення. Для одержання високих урожаїв потрiбно пiд оранку вносити 20–30 т/га гною, а перед посiвом мiнеральнi добрива: азоту 45–60, фосфору 60, калiю 90 кг/га. У технологiї вирощування амаранту велике значення має строк сiвби, вiд правильного вибору якого залежать польова схожiсть насiння, ступiнь забур'яненостi, розвиток рослин, густота та врожайнiсть. Hайкращим строком посiву є ранньовесняний. Для одержання зерна культуру висiвають тiльки рано навеснi, а для зеленої маси можливi i лiтнi строки посiву. Слiд зауважити, що ранньовеснянi посiви забезпечують бiльш високу врожайнiсть порiвняно з iншими строками. Hорма висiву культури залежить вiд того, з якою метою культуру використовують, та вiд способу посiву. Hа кормовi цiлi норма висiву становить 1–1,5, а на насiння — 0,5–0,8 кг/га. Для висiву культури використовується звичайна зернова сiвалка СЗ-3,6. Сiють культуру на кормовi цiлi з шириною мiж рядками 30–45 см, на насiння — широкорядним способом з мiжряддями 60–70 см. Глибина загортання насiння повинна бути не глибшою 0,5–1 см. Є науковi данi, що глибоке загортання насiння не дає сходiв, тому глибина загортання повинна бути чiтко витримана. Hасiння амаранту дуже сипуче, а норма висiву дуже мала. Тому для рiвномiрного висiву малої кiлькостi насiння до нього обов'язково домiшують баласт (прожарене насiння проса, свирiпи, рiпаку, сухий суперфосфат). Пiсля висiву культури для одержання дружних сходiв проводять коткування. Урожайнiсть, цiннiсть корму залежать вiд строку збирання культури. Hа кормовi цiлi амарант збирають у фазi цвiтiння, на зерно — у фазу воскової — на початку повної стиглостi. Таким чином, амарант є одним iз найреальнiших і надійніших джерел поповнення рослинного бiлка та збалансування кормових рацiонiв щодо перетравного протеїну. Висока продуктивнiсть i поживнiсть культури вказують на те, що її широке впровадження у сiльськогосподарське виробництво є надiйним шляхом змiцнення кормової бази та iнтенсифiкацiї кормовиробництва.

Loading...

 
 

Цікаве