WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання - Реферат

Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання - Реферат

Зважаючи на високу вартість гербіцидів, підвищити їхню ефективність можна і з допомогою прилипачів, наприклад, Липосаму, в нормі 0,3–0,5 л/гектар.

Біологізацію захисту вегетуючих посівів ріпаку від комплексу грибних і бактеріальних хвороб можна провести, використавши біофунгіцид Фітоцид, норма — 500–600 мл/га (для профілактики захворювання рослин слід проводити три-чотири обробки з інтервалом у сім-десять днів); Агат 25К у нормі 30 г/л або Сімтес, в.р. (лужний екстракт плодових тіл афілофоральних грибів і соку борщовика Сосновського та ВАС) у нормі 12 л/га. Загалом усі три препарати добре працюють після вегетації, але кожному властиві свої мінуси. Так, обробки Фітоцидом бажано проводити кілька разів, Агат 25К має помірну тривалість захисної дії, а використання Сімтесу дає результати тільки за значної норми витрати — 12 л/гектар.

4. Захищати вегетуючі посіви від такого небезпечного шкідника, як ріпаковий квіткоїд, доцільно хімічними препаратами, оскільки поміж біологічних продуктів немає продукту, який надійно працював би проти цього об'єкта. Отже, рекомендувати можна препарати на основі альфа-циперметрину, 100 г/л (Альтекс, 10% к.е., Альфагард, 10% к.е., Альфа Ципі, 10% к.е., Фастак, 10% к.е.); зета-циперметрину, 100 г/л (Ф'юрі, 10% в.е.); бета-цифлурину 25 г/л (Бульдок, 2,5% к.е.); гамма-цигалотрину, 60 г/л (Вантекс, 6% мк.с.); дельтаметрину, 250 г/кг (Децис Профі, 25% в.г., Штефесин, 2,5% к.е.); фозалону, 350 г/л (Золон, 35% к.е.); лямбда-цигалотрину, 50 г/л (Карате 050 ЕС, к.е., Каратель ЕС, 5% к.е.); ефенвалерату, 50 г/л (Сумі-альфа, 5% к.е.); малатіону, 570 г/л (Фуфанон, 57% к.е.) та хлорпірифосу, 500 г/л у суміші з циперметрином, 50 г/л (Шаман, 55% к.е.). Проти ріпакового пильщика зареєстровано всього один препарат — Парашут, 45% мк.с. (паратіон-метил, 450 г/л), норма витрати — 0,75 л/гектар.

Однак і тут є свої особливості: сходи мають таку малу листкову поверхню, що більша частина препарату просто не затримується на рослині. Існує статистика, яка свідчить, що за обприскування рослин пестицидами втрати препарату становлять 50–60% (випаровування, змивання тощо). Щоб запобігти цьому, можна використовувати прилипачі, причому не хімічні за своїм походженням (хімічні прилипачі в разі потрапляння на рослини частково пошкоджують їхні покриви, що, з одного боку, сприяє поліпшенню проникності хімічних препаратів, а з другого, — створює додаткові сприятливі умови для проникнення збудників захворювань). Такий продукт на українському ринку є — це клей-прилипач Липосам. Препарат здатний, практично без втрат, доносити пестициди до цільового об'єкту, не пошкоджуючи поверхневі покриви рослин. Ефект від його застосування полягає в створенні на поверхні рослини проникної плівки, що не є токсичною для рослини й не є перешкодою для фізіологічних процесів, пов'язаних із ростом і розвитком рослини, і яка тривалий час утримує хімічний препарат. Норма витрати препарату — 0,3 — 0,5 л/гектар.

5. Відомо, що одна з найважливіших проблем у вирощуванні ріпаку — втрати насіння внаслідок розтріскування стручків (максимально до 56% усього врожаю). З огляду на це свого часу істотного значення набула розробка екологічно безпечного способу зменшення втрат насіння озимого ріпаку, який був би ефективним та економічно доцільним.

Зменшення втрат насіння озимого ріпаку сьогодні забезпечує авіаційна обробка посівів препаратами, які склеюють стручки та запобігають їхньому лущенню (Нью-Філм-17, Липосам).

Використовують препарати переважно з допомогою авіаційного (дельтаплан) або наземного обприскування посівів ріпаку у фазі дозрівання. Так, наприклад, користувачам Нью-Філму-17 (містить пінолін) пропонують подвійне обприскування перехресним способом у нормі 0,7 л/га (для максимального ефекту рекомендується проводити перехресне обприскування в нормі 0,35 л препарату на 25–30 л води на 1 га), авіа- або наземну обробку в тій самій нормі з витратою робочого розчину 200–400 л/га. Обробляти посіви рекомендують, коли перші стручки на рослині мають жовте забарвлення, але залишаються такими гнучкими, що їх можна обгорнути навколо пальця й при цьому вони не розтріскуються. Вартість обробки 1 га — близько 100 гривень.

Після нанесення препарату на стручках утворюється шар полімерної плівки, який запобігає розтріскуванню стручків під час збирання та висипанню насіння. Ефективність препарату доволі висока й дає змогу зберегти 20–25% урожаю.

Крім того, є й інший позитивний момент: препарат сприяє оптимальному наповненню насіння олією.

Але застосування додаткової хімії в агроценозі породжує й додаткові, здебільшого екологічні, проблеми. По-перше, зростає токсикологічна небезпека, можливий негативний вплив на біоту агроценозу. По-друге, подвійна авіаобробка перехресним способом значно підвищує вартість збирання врожаю та створює додаткове джерело забруднення внаслідок знесення препарату на суміжні агроценози та території. По-третє, додатково погіршуються умови роботи обслуговуючого персоналу в збиральний період.

Препарат Липосам, діючою речовиною якого є екзополіцукрид і який за своєю природою є продуктом мікробіологічного синтезу (тобто біологічний препарат), швидко розкладається під дією зовнішніх чинників, не накопичується в трофічних ланцюгах, і є токсикологічно нешкідливим. Застосовують його з допомогою авіаобприскування на ріпаку у фазі достигання, норма — 1–2 л/га. Важливо сказати про деякі переваги препарату: обробляти ним слід лиш один раз; обробляти плантацію можна в стадії достигання значно вищій, ніж це передбачено для Нью-Філму-17. Навіть стручки, що вже підсохли після обробки, істотно зменшують розтріскування. Вартість обробки Липосамом гектара посівів ріпаку — 50–60 гривень.

Позитивний результат у разі застосування Липосаму в підсумку складається з таких показників: зростає токсикологічна безпека для персоналу у фазі дозрівання врожаю; післяжнивні рештки можна використовувати на корм худобі; зростає ефективність праці (вдвічі); зменшується хімічне навантаження на агроценоз у фазі дозрівання врожаю (на 100%); зменшуються витрати на досушування насіння; запропонований спосіб дає змогу значно (в 1,8–2 рази) зменшити вартість захисної речовини під час обробки посівів.

Отже, сучасну систему захисту посівів та врожаю ріпаку вже сьогодні можна істотно "біологізувати" завдяки введенню до її складу біологічних препаратів та екологічно безпечних прилипачів і склеювачів.

Loading...

 
 

Цікаве