WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання - Реферат

Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання - Реферат

Реферат на тему:

Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання

Ще порівняно недавно, десять років тому, ріпак не належав до основних, стратегічних, сільськогосподарських культур України. Нині все змінилося: серед олійних культур ріпак посідає третє місце в світі, випереджають його лише соя та бавовник.

Насіння ріпаку містить 30–50% олії виняткової калорійності та енерговіддачі. Останнє в поєднанні з урожайністю (гектар посівів дає приблизно 1,1 т олії, що втричі більше, ніж соя, та вдвічі, — ніж соняшник) вивело ріпак у лідери як сировину для отримання екологічно чистого пального — біодизелю.

Біодизель є рідким паливом і виробляється з рослинної олії способом переетерифікації з метиловим спиртом. Побічним продуктом виробництва біодизелю є гліцерин. Екопалива здобули особливу підтримку в ЄС, де їхня частка в загальному виробництві рідкого палива до 2020 року має сягнути 20%. Важливість ріпаку як енергетичної культури позначилася на площах, які відводять під нього в світі. Так, 1965 року вони становили 7163 тис. га, 1975 — 9573; 1985 — 14716; 1990 — 18235; 1994 — 22453 тис. га. А сьогодні, тільки в Україні, ріпакові площі займають 1,209 млн гектарів.

Отже, ріпак нині є чи не найрентабельнішою культурою. Адже ціна 1 т ріпаку цього МР сягала 2000 грн. За врожайності 4 т/га (нормальний потенціал культури) це становить доволі непогану фінансову "винагороду". Але, щоб отримати її сповна, виробникові потрібно подолати низку проблем.

По-перше, вирішити проблему захисту насіння від збудників хвороб (альтернаріоз, чорна ніжка, фузаріозні кореневі гнилі, пліснявіння насіння, пероноспороз) і комплексу грунтових шкідників.

По-друге, захистити сходи від хрестоцвітих блішок. Ця ланка дуже важлива, оскільки за температури понад 15°С у суху сонячну погоду ці шкідники за чисельності понад 5 особин/м2 здатні повністю знищити сходи культури.

По-третє, вчасно провести захист посівів від бур'янів і хвороб, насамперед від пероноспорозу, сірої гнилі, бактеріозів та альтернаріозу.

По-четверте, вирішити проблему шкідників ріпаку: борошнистої капустяної попелиці, ріпакового білана, ріпакового квіткоїда, капустяного стеблового, стручкового та великого ріпакового прихованохоботників. Ці шкідники доволі небезпечні, й за динамікою їх популяцій потрібно постійно стежити, інакше значних втрат не уникнути. Так, наприклад, ріпаковий білан небезпечний у травні за кількості понад 2 гусениці на 1 м2, великий ріпаковий прихованохоботник завдає істотних збитків за температури вище 9°С, при цьому економічний поріг його шкодочинності — лише 1 особина/м2. Ріпаковий квіткоїд небезпечний у фазі бутонізації та початку цвітіння, особливо коли температура повітря перевищить 12°С (ЕПШ — 5–8 жуків/рослину). Борошниста капустяна попелиця особливо "відчутна" під час цвітіння ріпаку в разі підвищеної температури (ЕПШ — не більше двох колоній на м2).

По-п'яте, запобігти втратам урожаю насіння. Ріпак, зазвичай, збирають роздільним способом у фазі жовто-зеленої стиглості — потемніння насіння в стручку близько 50%, за вологості 30–35%. Висота зрізу рослин має бути не менше 20–25 см, аби валок тримався на стерні й просушувався. Щоб звести втрати нанівець, рекомендується збирання на високому зрізі, на 2–5 см нижче за рівень нижнього ярусу стручків. Але різні яруси стручків, зазвичай, достигають неодночасно. Часто виникає ситуація, коли за технологічними показниками верхній ярус готовий до збирання, а нижній ще ні. Перед виробником постає дилема: або чекати повного дозрівання культури, або збирати врожай переважно з верхнього ярусу. В першому разі верхні стручки перезріють і легко розлущуватимуться, висипаючи насіння під час збирання, в другому — втрачається насіння нижніх незрілих стручків, а це — 25% урожаю. Щоб запобігти таким втратам, використовують спеціальні склеювальні препарати.

Існує багато різноманітних технологій захисту ріпаку, які грунтуються здебільшого на використанні хімічних препаратів: протруйників, інсектофунгіцидів, гербіцидів і клею для склеювання стручків. Усі вони тією чи іншою мірою ефективні й мають право на життя. Але якщо ми хочемо мати екологічно стабільний агроценоз, то маємо дбати про мінімізацію хімічного впливу. Сучасний асортимент препаратів, у тому числі й біологічних, дає нам можливість зробити вагомі кроки в цьому напрямі вже сьогодні.

У розрізі викладених вище проблематичних блоків ми й розглянемо ці можливості.

1. Обробку насіння ріпаку хімічними препаратами можна замінити такими біопрепаратами:

lБактофіл марки В-10, р. (Azospirilum lipoferum, Azotobacter vinelandi, Bacillus megaterium, Bacillus circulans, Bacillus subtilis, Pseudomonas fluorescens, Micrococcus roseus — 3 x 108 клітин/мл) з нормою витрати 10–15 л/га. Вносити слід перед висіванням насіння, загортаючи препарат у грунт на глибину висіву;

lполіфункціональний біоактиватор Азотофіт, р., п. (несимбіотичні вільноживучі азотфіксуючі бактерії Azotobacter crhoococcum) з нормою витрати 700 г, мл/т. Вносити одночасно з передпосівною обробкою насіння;

lбіофунгіцид Фітоцид (суміш живих клітин і спор Bacillus subtilis), норма витрати — 1–3 л/т;

lАгат-25 К, т.п. (інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens Н 16 — 2%, біологічно активні речовини культуральної рідини — 38%) з нормою витрати 40 г/т. Вносити за передпосівної обробки насіння.

Зробимо невеликий аналіз. Бактофіл В-10 доволі непоганий препарат, діюча речовина якого містить значний бактеріальний комплекс, але має, на наш погляд, два недоліки: велика норма витрати на одиницю площі та внесення в грунт перед висівом, що, по суті, збільшує кількість технологічних операцій, а відтак, і вартість продукції. Але в нього є й неперевершений плюс — це єдиний зареєстрований на ріпаку біопрепарат проти шкідників сходів.

Розглянемо тепер Азотофіт. Препарат є протруйником насіння, оскільки має чітко виражену фунгіцидну дію та частково замінює азотні добрива, бо ця бактерія може фіксувати азот. Завдяки цій здатності, біоактиватор заощаджує на внесенні 50–70 кг/га аміачної селітри. Крім того, ця бактерія здатна синтезувати біологічно активні речовини, які стимулюють імунну систему рослини.

Біофунгіцид Фітоцид за незначної норми витрати на 1 т насіння дає змогу позбутися таких небезпечних "супутників" початкового етапу розвитку рослини, як чорна ніжка, кореневі гнилі, борошниста роса.

Дуже вагомий плюс останніх двох препаратів: їх можна змішувати й використовувати одночасно, отже, є можливість заощадити на застосуванні.

Ще один біопрепарат, який можна використовувати для насіннєвої обробки ріпаку — Агат-25К, — теж має свої переваги й недоліки. До перших належить незначна норма витрати препарату (40 г/т), до других — те, що діюча речовина не містить живих мікроорганізмів, а це істотно знижує пролонгованість дії захисного ефекту.

2. Ефективно захистити сходи від хрестоцвітих блішок можна лише за допомогою сучасних хімічних інсектицидів. До таких, приміром, належать препарати класу неонікотиноїдів із діючою речовиною тіаметоксам чи імідоклоприд (наприклад, Круїзер 350 FS т.к.с., Гаучо).

3. Захист від бур'янів передбачає використання хімічних гербіцидів. Зокрема, проти однорічних злакових і дводольних — Бутизан 400, 40% к.е. (метазахлор, 400 г/л), норма — 1,75–2,5 л/га. Обприскування посівів до та після появи сходів; Дуал Голд 96% ЕС, к.е. (S-метолахлор, 960 г/л), норма — 1,6 л/га. Передпосівне обприскування грунту або до появи сходів (у зонах недостатнього зволоження — із загортанням); Команд 48%, к.е. (кломазон, 480 г/л), норма — 0,15–0,2 л/га. Обприскування проводять до сходів культури. Однорічні та багаторічні злакові знищують препаратом Селект 12%, к.е., норма — 0,4–1,8 л/га, обприскування вегетуючих бур'янів. На однорічних злакових працюють Зеллек-Супер 10,4%, в.р. (галоксифоп-R-метил, 104 г/л), норма — 1 л/га, обприскування вегетуючої культури за висоти бур'янів 10–20 см. Однорічні та багаторічні дводольні теж обробляють гербіцидом Галера 33,4% SL, в.р. (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л). Обприскування посівів — від фази 3–4 листків до появи квіткових бутонів, норма — 0,3–0,35 л/га; Клінік 48%, в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л); Клінік Дуо 48,2% в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 482 г/л); Домінатор 36%, в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 486 г/л), норма — 2–5 л/га, обприсування вегетуючих бур'янів до висівання ріпаку. Крім того, на ріпаку зареєстровано ще 17 продуктів, що мають гербіцидну дію. Отже, обирати є з чого. Головне, правильно встановити видовий склад бур'янів, їхню належність до тієї чи іншої групи. Це дасть можливість максимально ефективно використати препарати.

Loading...

 
 

Цікаве