WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Європейська врожайність на українському полі - Реферат

Європейська врожайність на українському полі - Реферат

Реферат на тему:

Європейська врожайність на українському полі

Дніпропетровщина — зона Степу, тому врожайність зернових колосових тут звикли мати на рівні 35–45 ц/га, що є досить високою. Великі знання — це успіх, але на сьогодні великий успіх має той, хто може реалізовувати ці знання. Один із господарів тут зумів вийти на рекордні врожаї зернових культур.

Дніпропетровщина — зона Степу, тому врожайність зернових колосових тут звикли мати на рівні 35–45 ц/га, що є досить високою. Великі знання — це успіх, але на сьогодні великий успіх має той, хто може реалізовувати ці знання. Один із господарів тут зумів вийти на рекордні врожаї зернових культур.

У рубриці "Господарства та господарі" ми постійно пишемо про людей, яким вдається досягти великих результатів, господарюючи на власній землі, і які охоче діляться своїми секретами виробництва. Як водиться, у кожного з них є орендована земля, потужний машинно-тракторний парк, сучасні посівні комплекси; вони використовують найновіші технології від знаних агрокомпаній.

Гість серпневого номера — особливий: у нього всього цього немає, він не використовує для вирощування сільгоспкультур новітні технології, але досягнув таких результатів, яким дивуються навіть європейці.

Кожен, хто проїжджає дорогами Дніпропетровщини біля с. Межиріч Павлоградського району, милується ланом уздовж шляху, а якщо то буде хлібороб, він обов'язково поцікавиться, хто господар цих полів. Пощастило й нам проїздом побувати в тому краї, зустрілися ми і з Сливним Василем Івановичем, головним агроном ФГ "Скіф".

Господарство обробляє 270 га орендованих орних земель. Спеціалізується на вирощуванні зернових колосових, кукурудзи, з олійних ростять соняшник. На сьогодні, вирощуючи культури (на прикладі зернових), не мають різниці у врожайності: не важливо, яке зерно посіяли — третього чи шостого класів, — а насіння, яке купують, тільки на папері значиться як елітне чи репродуктивне.

— Господарюючи на власній землі, — розповідає Василь Іванович, — за врожайності навіть 40–50 ц/га ми вже кілька років не можемо вийти на високу рентабельність. А щоб мати таку врожайність, потрібно внести чимало добрив під запланований урожай, а це в сучасних умовах не завжди доступно простим фермерам. Отже, довелося дещо змінити тактику із самим посівним матеріалом. Співпрацюючи із вітчизняними селекціонерами, мені поталанило придбати один оригінальний сорт озимого тритикале з високими посівними якостями та п'ять сортів оригінального ярого ячменю на фуражні цілі. Врожаї маємо такі, на які й не сподівалися в умовах, що склалися, та з тими затратами, що ми мали на вирощуванні. Тим паче, що працюємо ми в зоні Степу, де умови зволоження жорстокіші.

Кожен, хто вирощує озиме тритикале, знає, що за фенотипом ця культура близька до жита, тож у вирощуванні основним його недоліком є те, що рослини в нього високорослі — близько 180 см. А це ускладнює роботу під час збирання, коли воно повністю вилягає. Тож цього року ми здійснили перший випробувальний висів озимого тритикале, яке за фенотипом близьке до озимої пшениці. Його висота тепер — близько 120 см. Загальна площа посівів — 74 га. Це єдиний такий промисловий посів в Україні.

Щодо технології вирощування. Коли, без особливого ентузіазму, зважилися на випробовування, то попередника обрали йому не зовсім вдалого — ярий ячмінь. Висіяли 30 вересня, умови саме були посушливі, густота висіву становила 3,5 млн шт./га схожих насінин, під час висівання внесли 80 кг комплексних мінеральних добрив N9P26K26 . В зиму рослини ввійшли не зовсім розвинені та повністю виляглі, тому й думали, що взимку посіви випріють. Навесні, після відновлення вегетації, коли в сусідніх господарствах озима пшениця та інші сорти тритикале були заввишки 30–40 см і вже підживлені, наші рослини око не тішили. Отож, не мали ми жодних надій на успіх, тому й не підживили їх своєчасно. Тоді я вирішив проконсультуватися з фахівцями науково-селекційного інституту. Там мене запевнили, що все буде добре. І справді, буквально через тиждень рослини почали подавати якісь ознаки життя. Минув ще тиждень, і вони почали інтенсивно рости та розвиватися. У фазі весняного кущіння, коли рослини піднялися, ми підживили їх аміачною селітрою, з розрахунку 150 кг/га, (для того щоб вийти на планову врожайність високоінтенсивних пшениць — 50–60 ц/га, — потрібно внести 300–400 кг аміачної селітри). Норму внесення аміачної селітри взяли не для планової врожайності, а з розрахунку на власні можливості, тобто, на кошти, що залишилися. Бо під майбутній урожай нам ніхто добрив не дав. Тому вирощувати високоінтенсивні пшениці, які потребують чимало удобрення, а врожай, однак, дають менший, нам сьогодні не вигідно.

Система захисту тритикале така сама, як і в озимої пшениці. Проти однорічних та багаторічних дводольних бур'янів у фазі весняного кущіння вносили Діален Супер із розрахунку 0,8 л/га. Проти хвороб здійснили разову обробку фунгіцидом Тілт — 0,5 л/га. Тритикале стійкіше за пшеницю, бо гени стійкості проти хвороб має від жита.

У період наливання та дозрівання зерна проти шкідників внесли Актару — 0,12 кг на гектар.

Вже тепер, 19 липня, хочеться розпочати жнива. Поруч господарство, землі якого орендують колеги із Франції. Відвідали й наше поле. Оглянули його, як-то кажуть, і вздовж і впоперек, після чого впевнено констатували: врожайність — 100 ц/га. Маючи в господарстві лише зернозбиральну вітчизняну техніку пострадянських часів, якісно зібрати врожай не вдасться: по-перше, таку масу не зможемо якісно обмолотити; по-друге, буде багато травмованого зерна, воно матиме мікротріщини що вплине на посівні кондиції в майбутньому. Тож сусіди запропонували мені допомогу з якісним та своєчасним збиранням.

Окрім тритикале, ми висіяли ще й п'ять сортів ярого ячменю на фуражні цілі: думали, залишимо для розведення лише два сорти, але на момент збирання вирішили залишити всі. Ячмені висівали 24 березня. Їм з вологою пощастило — випав дощ. Під час посівної теж внесли 80 кг/га N9P26K26, густота посіву становила 3 млн шт./га схожих насінин. Під час вегетації внесли суміш — регулятор росту Вимпел із гербіцидом Діален Супер та фунгіцидом Тілт, а коли зерно почало наливатися, проти шкідників застосовували інсектицид Актара. Тепер очікуємо, що три сорти дадуть по 40–50 ц/га, а два по 60–70 ц з гектара.

За 20 років роботи агрономом Василь Іванович ніколи не збирав таких урожаї, а цього року, завдяки оригінальному високоякісному насінню, господарство матиме високий урожай.

Під час вирощування сільськогосподарських культур у господарстві використовують традиційну технологію, бо, на думку Василя Івановича, основним показником для збереження вологи в грунті в зоні Степу є оранка. На цьому він пересвідчився, порівнюючи технології власні і сусідніх господарств, які використовують нульовий обробіток.

Loading...

 
 

Цікаве