WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу - Реферат

Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу - Реферат

Серед шкідників груші в Україні та в Європі найпоширеніша і найшкідливіша — грушева медяниця. У Каліфорнії встановлено, що грушева медяниця є переносником фітоплазми — збудника всихання груші.

В. Коваленков та Н. Тюріна (2003) дослідили, що P. pyri звикли до 21 інсектициду. Результати їхніх експериментів засвідчили, що до інсектицидів Бі-58 новий, Ф'юрі, Кінмікс, Данітол, Арріво, Семпай, Бульдок у популяції шкідника сформувався низький індекс токсичності. Найтоксичнішими були інсектициди ФОС — Карбофос, Пірінекс, Актеллік, Діазинон, Дурсбан. У Швейцарії під час обприскування груші інсектицидом Мітак спостерігали втрату токсичності грушевої медяниці до цього препарату.

В Італії у лабораторних умовах проти P. pyri оцінювали інсектицидну дію 12 нових синтетичних ювеноїдів. За результатами досліджень, низькі норми активних ювеноїдів викликали аномалії крил і геніталій, що впливало на порушення польоту та спарювання.

Т. Попова (2004) повідомляє про високу ефективність гормонального інсектициду Дімілін, 25% з.п. проти медяниці.

Високоефективні проти P. pyri неонікотиноїдні препарати — Каліпсо, 48% с.к., Конфідор, 20% в.р.к., Актара, 25% в.г.

Дослідженнями Н. Третьякова, М. Осман (2004) встановлено, що застосування регуляторів росту рослин: Епін, Циркон, Сілк, Ларіксин — не знижувало чисельності медяниці, а стимулювало ріст молодих пагонів і листя, що дало змогу сильно заселеним деревам зберегти значну кількість зав'язі.

Високоефективним проти грушевої медяниці було застосування бакової суміші біоінсектициду Лепідоцид СК-М (БА — 2000 ОА/ мг), 3 л/га, з ювеноїдом Інсегар, 0,3 кг/га. Через тиждень після обробки шкідника не виявили. Внаслідок прихованого способу життя передімагінальних стадій плодопошкоджуючих шкідників (плодожерка, яблуневий квіткоїд) і високої чисельності грушевої медяниці біотичні чинники не можуть утримати їхні популяції на низькому рівні, що потребує регулярного проведення заходів хімічного захисту.

В хімічному методі за останні 20 років сталися істотні зміни. Майже повністю змінився асортимент пестицидів, які застосовували до 1996 року. Сучасні препарати менш персистентні й токсичні для людини та теплокровних тварин. На один-два порядки зменшилися витратні норми. Наприклад, якщо норма витрати інсектициду Фозалон — 3–4 л/га, то нових препаратів неонікотиноїдної групи: Моспілан, 20% р.п., — 0,2 кг/га, Актара, 25% в.г. — 0,14 кг/га, Конфідор Максі, 70% в.г., — 0,07 кг/га. Нині пестициди застосовують з урахуванням економічного порогу чисельності (ЕПЧ), внаслідок чого навантаження їх на довкілля різко зменшилося. Тільки за інтегрованої системи можливий надійний контроль грушевих садів від найшкідливіших видів. Інтегрована система складається з таких елементів: отримання інформації, прийняття рішення, управління засобами та заходами захисту. Вихідною інформацією є дані про видовий склад шкідливої та корисної фауни кожного садового агроценозу в господарстві, біологічного і метеорологічного моніторингу. Біологічний моніторинг складається із системи спостережень за динамікою чисельності шкідників та їх ентомоакарифагів. Метеорологічний моніторинг використовують для прогнозу строків відродження шкідників, кількості їх поколінь. Такий обсяг роботи, організацію і проведення обприскувань зможе виконати лише фахівець із кваліфікацією "Агроном із захисту рослин".

Про урожай дбають ще з осені. Після збирання плодів грунт у міжряддях і пристовбурних смугах орють, загортаючи опале листя, рослинні рештки та бур'яни. Очищують із штамбів і скелетних гілок стару відмерлу кору та спалюють її. Проводять побілку штамбів і основ скелетних гілок 20% вапняним розчином із додаванням 3% мідного купоросу. Із січня по березень дерева обрізають, видаляючи сухі гілки, вовчки, конкуренти. Зазначені вище заходи мають превентивний характер. Після їх проведення оздоровлюється фітосанітарна обстановка в саду. Оранка забезпечує загортання коконів плодожерок, плодової галиці в нижній шар грунту — все це затримує виліт імаго навесні або спричиняє їх загибель. Заорювання рослинних решток і зіскрібання кори позбавляє шкідливих комах природних схованок — місць їхньої зимівлі. Обрізання крони дерев сприяє кращому їх освітленню та циркуляції повітря, що негативно впливає на розвиток комплексу шкідників.

Рішення про доцільність проведення обробки приймає спеціаліст із захисту рослин, порівнявши облік фактично виявленої чисельності шкідників з ЕПЧ (таблиця). У разі перевищення фактичної чисельності над пороговою застосовують інсектициди.

До розпускання бруньок грушеві сади обприскують однопроцентним розчином ДНОКу, 40% р.п., 15 кг/га, за норми витрати робочого розчину 2000 л/га, що забезпечить рясне покриття ("промивання") крони та штамбів дерев.

У садах, де торік виявлено грушеву плодову галицю у фазі відокремлення бутонів дерева обприскують препаратами групи ФОС — Базудин, 60% в.е., 1,2 л/га, Дурсбан, 48% к.е., 2 л/га, Фозалон, 35% к.е., 3–4 л/га. Крім головних шкідників (довгоносики, листоблішки), контролю в цей період підлягають супутні види — попелиці, комплекс листовійок, п'ядунів.

Слід зауважити, що за впровадження інтегрованої системи захисту насадження не обробляють піретроїдними інсектицидами, які негативно впливають на корисну фауну. Крім того, піретроїди швидше, ніж інсектициди інших хімічних груп, селектують грушеву медяницю на звикання до них.

Залежно від помологічного сорту й тривалості токсичної дії інсектицидів упродовж періоду: по закінченні цвітіння — кінець липня — 1-ша декада серпня проти шкідників груші проводять 4–5 захисних обробок. Щойно груші відцвіли (перша половина травня), проти грушевої медяниці дерева обприскують одним із препаратів: Актара, Конфідор, Каліпсо, Мітак, Бі-58 новий, Фозалон. Період захисної дії неонікотиноїдних інсектицидів зберігається 21 день, а ФОС — 10–14 днів.

Строк дальшої обробки встановлюють за результатами біологічного, метеорологічного моніторингу. Обприскують грушеві сади не раніше втрати токсичності інсектицидів. Орієнтовно термін обробки припадає через 14 або 21 день після попередньої обробки (перша декада червня). У цей період збільшується щільність популяції яблуневої плодожерки, яка масово відкладає яйця, тому дерева обприскують препаратами групи інгібіторів росту комах (ІРК) — Інсегар, 25% з.п., Номолт, 75% к.е., Дімілін, 25% з.п. За сприятливих для ембріогенезу погодних умов, через 8–10 днів після масової яйцекладки, відроджується гусінь. На початку її відродження застосовують інсектициди групи інгібіторів синтезу хітину (ІСХ) — Матч, 5% к.е., Рімон, 10%к.е. Період захисної дії ІРК і ІСК триває 25–35 днів.

У травні-червні 2004–2005 рр. погодні умови через підвищену вологість повітря, прохолодну погоду ввечері (температура знижувалась до 15°С) не сприяли мобільності метеликів і відкладанню самицями яєць. За таких умов треба провести спостереження за яйцекладкою плодожерок і початком відродження гусениць, що дасть можливість скоригувати строки обробок.

Для визначення кількості обробок проти яблуневої плодожерки використовують кілька показників: чисельність самців, відловлених секс-пастками (див. таблицю) і чисельність зимуючих гусениць у ловильних поясах. У зоні розвитку одного покоління яблуневої плодожерки ЕПЧ гусениць, за даними торішніх осінніх обліків, — 0,4 гус./дер. За чисельності понад 1 гус./дер. проводять дві-три обробки залежно від персистентності використаного інсектициду.

У зоні факультативного розвитку другого покоління яблуневої плодожерки доцільність хімічних обробок визначають за двома показниками: чисельність гусениць першого покоління і процент особин, які зможуть сформувати нове покоління до настання критичної тривалості світлового дня. Чисельність гусениць визначають, обліковуючи їх у ловильних поясах. Визначити відсоток їхнього заляльковування можна за графіком, поданим у книзі: "Вредители плодовых культур", В. П. Васильев, И. З. Лившиц, 1984. Якщо розвиток другого покоління прогнозують не більше 15%, достатньо однієї обробки (ІСХ або ІРК), двох (неонікотиноїди) або трьох (ФОС). Першу обробку проводять у період масової яйцекладки або на початку відродження гусениць, інші — залежно від персистентності використаного інсектициду. За відсотка заляльковування понад 15% і за чисельності понад 1 гусінь першого покоління на ловильний пояс проводять ще одну обробку. Останню обробку на зимових сортах груші проводять наприкінці липня — в першій декаді серпня.

Для отримання плодів із високими товарними і смаковими ознаками важливою умовою є їх захист від парші. Обприскування проводять, застосовуючи бакові суміші інсектицид+фунгіцид. Щоб не допустити залишків отруйних речовин у продуктах урожаю понад МДР, регламентують такі показники: максимальна норма препарату, кількість обробок одним препаратом за сезон і строк останньої обробки культури до збирання врожаю (час очікування).

Loading...

 
 

Цікаве