WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Інтегрована система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика - Реферат

Інтегрована система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика - Реферат

Реферат на тему:

Інтегрована система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика

Карантинні заходи з обмеження поширеності АБМ

1. Обмеження інтенсивності поширення АБМ на території України можливе лише за єдиної державної програми дотримання карантинних заходів, оскільки поширення цього фітофага тісно пов'язане з неконтрольованими нині насадженнями лісосмуг уздовж автомобільних і залізничних шляхів, декоративними насадженнями скверів і парків.

2. Отже, слід налагодити систематичні моніторинг та спостереження за можливою появою осередків шкідника на відстані 100 км уздовж доріг від минулорічного осередку вогнищ за допомогою феромонних пасток, на 30–40 км вглиб території обстеження практикують двічі: в період розвитку першої та другої генерацій (за літо 4 рази), а на решті території 200-кілометрової зони — по одному разу.

3. Обстеження здійснюють у період розвитку гусениць L3–L4 (третього-четвертого) віків, коли вони ведуть стадний спосіб життя, зосереджуючись у кублах. Обстежувати належить усі деревні породи, придатні для розвитку АБМ, насамперед, шовковицю, клен ясенелистий, яблуню, сливу, грушу, черешню, вишню, айву, грецький горіх, вербу та інші широколисті породи. Особливо ретельно слід обстежувати насадження на узбіччях доріг (шосейних, залізничних), де найбільш поширені перелічені деревні породи, довкола станцій, сторожових будок, міські парки, сквери, алеї, дачні ділянки, сади та розсадники спеціалізованих господарств.

4. За виявлення нових осередків поширення американського білого метелика встановлюється карантин і забороняється вивезення продукції в зону, де відсутній шкідник.

5. Виявлене вогнище і площу на відстані від нього 50 м обробляють інсектицидами, що забезпечують високу ефективність: фосфорорганічні препарати — Базудин, 60% в.е., та його аналоги (1,2 л/га), Бі-58 Н, 40% к.е., та його аналоги (1,2–1,5 л/га), Дурсбан, 48% к.е., та його аналоги (2,0 л/га), Фозалон, 35% к.е., та його аналоги ( 2,0 л/га), Фуфанон, 57% к.е. (2,0 л/га). Високоефективними проти АБМ є піретроїдні препарати: Альфагард, 10% к.е., та його аналоги (0,25 л/га), Децис, 25% к.е., та його аналоги (0,5–0,6 л/га), Бульдок, 25% к.е., та його аналоги (0,5 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,3–0,4 л/га), Ф'юрі, 10% в.е. (0,25 л/га) та інші (таблиця).

6. Ввезення фруктів і овочів у зону, де немає АБМ, із зони з наявністю цього фітофага дозволяється лише з 1 листопада по 30 квітня. При цьому за 2–3 дні до вивезення плоди та овочі перекладають у нову тару з новим пакувальним матеріалом, щоб не допустити потрапляння лялечок у нову зону.

7. При ввезенні продукції із зараженої зони в незаражену вона має супроводжуватися сертифікатом. Транспорт, що відправляється із зараженої зони, підлягає ретельному карантинному догляду.

8. АБМ — надзвичайно небезпечний багатоїдний фітофаг, а темпи його поширення в останнє десятиріччя зумовлені як послабленням захисту в зоні сталих вогнищ, так і недотриманням карантинних заходів, що потребує зміни ставлення до цього фітофага.

Система заходів з обмеження поширеності АБМ

І. Чураєв (1962) обгрунтував такі системи: заходи обмеження чисельності в зоні суцільного поширення; заходи з повної ліквідації вогнищ у нових районах появи шкідника; карантинні заходи з обмеження швидкості поширення з вантажами й транспортними засобами; заходи в зоні, де немає фітофага.

Розроблені автором класичні заходи, що діяли тривалий період (понад 30 років) у колишньому Радянському Союзі і доволі ефективно обмежували поширення АБМ на території України, нині втратили ефективність унаслідок таких чинників: зміна форм власності й порушення цілісної системи господарювання та економічна криза; тривалий спалах розмноження, зумовлений змінами клімату; майже повне призупинення активного знищення вогнищ у південній частині нашої держави; надзвичайно велика інтенсифікація автомобільних перевезень трасами: Одеса — Санкт-Петербург і Львів — Москва; послаблення елементарних карантинних заходів.

На наш погляд, нині слід додержуватися таких правил:

- у зоні суцільного поширення вогнищ (Степ, Лісостеп) варто переходити на інтегровані системи контролю чисельності фітофага;

- в зоні локальних вогнищ (Полісся) додержуватися всіх карантинних заходів щодо локалізації новоутворених вогнищ;

- зниження темпів поширення АБМ на Північ України можливе лише за розробки єдиної Державної програми обмеження поширеності цього фітофага, оскільки його поширення більше пов'язане з неконтрольованими насадженнями лісосмуг на узбіччях шосейних і залізничних доріг, у міських і селищних скверах, парках, ніж з плодовими насадженнями.

Інтегрована система заходів захисту плодових і декоративних насаджень у зоні сталого поширення

Аналіз світового досвіду та наукових джерел свідчить: за значного поширення АБМ доцільний перехід до інтегрованого захисту садів і декоративних насаджень із широким використанням природних регуляторних чинників (абіотичних і біотичних) і обгрунтованого антропічного із залученням усіх сучасних методів захисту: організаційно-господарського, механічного, агротехнічного, біологічного та хімічного.

Передумовою інтегрованого захисту плодових, ягідних і декоративних насаджень має бути прогноз, що дає змогу оцінити стан популяції АБМ у багаторічному циклі розмноження та застосувати найраціональніші заходи з обмеження чисельності фітофага до господарськи невідчутного рівня. Окрім того, слід враховувати потенційно заселені площі насаджень, зокрема, садів і декоративних насаджень. У промислових, фермерських господарствах, на присадибних ділянках та в аматорських (дачних) садах, де поряд з АБМ є низка небезпечних аборигенних фітофагів, система захисту має бути підпорядкована системі обмеження чисельності найпоширеніших лускокрилих фітофагів: плодожерок, молей, листовійок, — проти яких обов'язковими є захисні заходи в промислових садах.

Такі заходи забезпечують високу ефективність проти АБМ. Проте на присадибних ділянках і в аматорських (дачних) садах не завжди дотримуються рекомендованих заходів захисту від плодожерок, молей, листовійок, біланів та інших листогризучих фітофагів, де доцільні цілеспрямовані заходи проти АБМ. Окрім того, обов'язковими мають бути роботи з ліквідації вогнищ у декоративних насадженнях парків, скверів, у лісосмугах і придорожних насадженнях.

Система захисту в промислових садах у зоні суцільного зараження

За спостереженнями низки дослідників, у плодових садах, де діє система захисту від основних шкідників (плодожерок, листовійок, молей тощо), АБМ не шкодить. Проте в роки спалахів розмноження АБМ, коли він може нагромаджуватися у лісосмугах і декоративних насадженнях і мігрувати в стадії імаго в плодові сади або нагромаджуватися за недостатніх заходів контролю його чисельності, за ним слід посилити спостереження. Найдоступнішим і найпростішим методом моніторингу за станом популяції АБМ є відловлювання лялечок у ловильні пояси та спостереження за їхнім розвитком.

Рано навесні, до розпукування бруньок, оцінюють стан перезимівлі лялечок АБМ у контрольних ловильних поясах за межами саду чи в саду. Для встановлення строків початку і масового вильоту метеликів зібраних лялечок з контрольних ловильних поясів пересаджують у садки (0,5 л чи 1 л скляні банки, закриті зверху марлевою пов'язкою), які утримують затіненими так само в саду. Окрім того, стежать за зміною температур.

Початок вильоту метеликів переважно відбувається за СЕТ (суми ефективних температур, що перевищують 9°С) 175°С.

За вильоту понад 70% метеликів із лялечок, що вийшли із зимівлі й були посаджені в садки, перевіряють їх наявність і щільність (екз./дерево) у саду, струшуючи дерева вранці, коли метелики мало рухаються і падають з гілок на землю. Систематично обстежують дерева і встановлюють початок відкладання яєць.

За появи перших яйцекладок на деревах застосовують гормональні препарати Інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га), Фазис, 25% з.п. (0,6 кг/га) та інгібітори синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,6), Матч, 10% к.е. (0,6–1,0), Номолт, 15% к.е. (0,5–0,7), Сонет, 10% к.е. (0,6–0,8 л/га), що ефективні проти комплексу лускокрилих у плодових садах і безпечні для корисних комах. Дія цих препаратів триває 30–40 діб.

Якщо не застосовували гормональні препарати, то за масового відродження гусениць і появи їх у L2 (до появи кубел) застосовують бактеріальні препарати на основі Bacillus thuringiensis — Бітоксибацилін, сухий порошок з титром 45 млрд/г спор, кристалів ендотоксину з активністю 1500 ЕА/г (2–3 кг/га) та Лепідоцид, р. (3–4 л/га).

За розтягнутого періоду розвитку (перепади температур у період льоту метеликів перезимувалої генерації) обробку саду біопрепаратами повторюють через 5–7 діб. Якщо не були застосовані гормональні препарати та бактеріальні інсектициди, то з появою перших кубел застосовують хімічні інсектициди з різних класів сполук (див. таблицю), що широко використовують проти плодожерок, листовійок, молей і листогризучих гусениць, оскільки строки появи кубел з гусеницями L3–L4 віків АБМ збігаються з масовим відродженням гусениць плодожерок.

Отже, поява кубел на шовковиці, клені ясенелистому та на плодових деревах є першою ознакою заселення шкідником багаторічних насаджень. У цей період слід оперативно обстежити всі насадження й негайно приступити до знищення фітофага за допомогою інсектицидів.

Через 10–12 діб після застосування інсектицидів проводять контрольне обстеження насаджень. У разі потреби застосовують повторно інсектициди, а також накладають контрольні ловильні пояси для з'ясування рівня ефективності застосування інсектицидів.

Контрольні ловильні пояси найдоцільніші в насадженнях, де застосовували біологічні (бактеріальні) та гормональні препарати, щоб встановити їхню післядію на лялечок та імаго дочірнього покоління.

Проти другого покоління фітофага практикують аналогічні заходи. Восени після збирання врожаю варто здійснити глибоку оранку міжрядь і пристовбурних кіл із заорюванням рослинних решток. Викорчувати всохлі дерева і видалити їх із саду. Очистити стовбури та скелетні гілки від відмерлої кори та спалити її. Після цього побілити стовбури та скелетні гілки 20%-ним вапняним молоком з додаванням 3% мідного купоросу або водоемульсійною фарбою ВДК4-577 чи ЕВА-27А.

Навесні вживають весняних профілактичних заходів з догляду за плодовими насадженнями. Оцінюють стан перезимівлі лялечок АБМ у контрольних ловильних поясах. Складають схему застосування інсектицидів з таким розрахунком, щоб упродовж вегетації застосовувалися препарати з різних класів хімічних сполук, особливо — менш небезпечні для довкілля та корисних комах.

Loading...

 
 

Цікаве