WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Інтегрована система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика - Реферат

Інтегрована система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика - Реферат

Реферат на тему:

Інтегрована система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика

Нинішнє широке розповсюдження американського білого метелика (АБМ), періодичні спалахи його розмноження зумовлюють гостру потребу в удосконаленні заходів проти шкідника, що потребує використання високоефективних пестицидів нового покоління та обгрунтованого їх включення до інтегрованого захисту насаджень.

Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) — багатоїдний карантинний шкідник. В Україні живлення гусениць АБМ відмічено більш як на 250 видах плодових і декоративних порід й тому характеризує його як виключно агресивного і небезпечного шкідника, здатного завдати великої шкоди насадженням.

Внаслідок великої потреби в живленні, гусениці повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Така дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їхнього послаблення. Через це знижується врожайність і захисна, декоративна, естетична функції насаджень, погіршуються умови існування фауни. Типовим місце живленням АБМ є насадження в населених пунктах, присадибних ділянках, парках, садах, уздовж доріг. Джерелом заселення шкідника залишаються і лісосмуги, де концентрується більшість гнізд метелика, а це викликає реальну загрозу його розселення на прилеглі промислові сади.

Розповсюджується АБМ як шляхом природних перельотів, так і з рослинною продукцією (головним чином) в пакувальному матеріалі з тарою і транспортними засобами на стадіях як гусениць, так і лялечок.

Перші осередки фітофага в Україні було виявлено в 1952 році в Закарпатській області. Звідтоді почалося поступове розповсюдження його на території країни. Стрімке розширення вогнищ АБМ припадало на 1990 рік. Надалі ареал фітофага стабілізувався, і впродовж 1995–2000 рр. площа заселення шкідником перебувала в межах 85220,9–81986,3 га, займаючи територію 15 областей.

Останнім часом, внаслідок розкорчовування старих нерентабельних промислових садів, зменшуються обсяги площ заселення АБМ — до 67559,6 га. Проте поява осередків фітофага в нових регіонах країни (Київській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській) збільшила його територіальне розселення до 19 областей.

Що ж посприяло такому швидкому поширенню цього адвентивного фітофага?

1. Висока адаптаційна здатність, низький рівень обмеження їх чисельності ентомофагами.

2. Добра кормова база: доволі широке коло культурних і диких кормових рослин.

3. Глобальне потепління клімату, пом'якшення метеорологічних умов як влітку, так і взимку, що призвело до розмноження цього фітофага.

4. У період спалахів розмноження лускокрилі здатні активно мігрувати на значні відстані. Вочевидь, саме таким шляхом американський білий метелик потрапив у 2002 році в Житомирську та Чернігівську області, а в 2003 році — в Київську.

5. Тривале призупинення заходів боротьби з АБМ у плодових садах, лісосмугах і паркових насадженнях через економічні труднощі.

6. Переміщення садівництва з великих промислових садів у дрібні приватні (фермерські, присадибні, аматорські — дачні) сади, закладання яких відбувалося безконтрольно вирощеним садивним матеріалом, що стихійно періодично реалізується на ринках, і недостатня увага з боку виробників та населення до цього шкідника.

Є ще низка об'єктивних і суб'єктивних чинників, що слугували послабленню уваги до таких небезпечних фітофагів, як американський білий метелик, каліфорнійська щитівка і східна плодожерка. До них належать недостатність фінансування на наукові розробки та значне скорочення публікацій у доступній для широкого загалу садівників формі, в яких були б висвітлені біологічні особливості цих фітофагів і рекомендації щодо засобів боротьби з ними.

Біологічні особливості американського білого метелика

В умовах України шкідник розвивається в двох генераціях, окремими роками в АР Крим спостерігається поява третього факультативного покоління. Зимує шкідник у стадії лялечки під відсталою корою дерев, у щілинах будівль, рідше в грунті та інших захищених сухих місцях. Лялечки в природних умовах витримують морози до мінус 30°С і дуже чутливі до різких перепадів температур в ранньовесняний період.

Особливістю біології шкідника є недружний виліт метеликів навесні через різкі перепади температур повітря. Це призводить до розтягнутості всіх стадій його онтогенезу.

Літ метеликів покоління, що перезимувало, переважно спостерігається у першій декаді травня на початку цвітіння каштану, бузини за суми ефективних температур (СЕТ) 130°С. Масовий літ метеликів перезимувалого покоління спостерігається в другій-третій декадах травня, коли температура повітря перевищує 15°С. Гусениці відроджуються через 14–20 днів після відкладання яєць.

Масова поява личинок молодшого віку спостерігається в першій-другій декаді червня за СЕТ 360...370°С. Тривалість живлення гусениць становить у середньому 35–45 днів і залежить також від погоди та умов живлення. У процесі свого розвитку гусениця проходить 7 віків. Період заляльковування припадає на другу-третю декаду червня. У середньому розвиток першого покоління триває 70–85 днів і потребує СЕТ 720...735°С.

Літ метеликів літнього покоління спостерігається в третій декаді липня і триває до середини другої декади серпня за СЕТ 820...900° С. Початок відродження гусениць другого покоління спостерігається через 10–15 днів після льоту метеликів. Масова поява личинок молодшого віку припадає на другу-третю декади серпня, коли середньодобова температура повітря становить 24...26°С.

Заляльковування гусениць АБМ другої генерації відбувається наприкінці вересня. Розвиток другого покоління завершується, коли СЕТ сягає 1300 ...1390°С.

Характерною особливістю біології АБМ є формування павутинних гнізд на добре освітлених деревах і розвиток у них перших чотирьох віків. Із переходом гусениць у п'ятий вік починається розповзання їх із гнізд. Цей момент має велике практичне значення у системі заходів з ліквідації вогнищ шкідника. Характер пошкоджень із ростом гусениць змінюється. Гусениці першого-другого віків знищують епідерміс із нижнього боку листка, залишаючи ушкодженою верхню його частину. Гусениці третього-четвертого віків прогризають наскрізь дірки в листкової пластинці. З переходом гусениць у п'ятий вік вони обгризають листкові пластинки з країв із бічними жилками, а гусениці шостого-сьомого віків з'їдають листок повністю. У сьомому віці гусениці залишають дерево та розповзаються у різні затишні місця, де перетворюються на лялечку.

Для забезпечення надійного захисту плодових садів, маточників і шкілок від карантинних та супутніх значно поширених шкідників слід дотримуватись цілої низки заходів та строків їх виконання. Об'єднання цих заходів у певній послідовності і є системою інтегрованого захисту. У карантині, зазвичай, поширенішими є винищувальні заходи, що грунтуються на використанні хімічного методу.

Проте останніми роками в наукових джерелах дедалі частіше з'являються твердження про те, що проти обмежено поширених шкідників (об'єктів внутрішнього карантину) доцільніше застосовувати інтегровані системи із широким використанням як інтродукованих, так і аборигенних ентомофагів та біологічних препаратів. Такі системи ефективніше утримують чисельність шкідників на економічно невідчутному рівні та безпечні для довкілля.

Оскільки в Україні АБМ має певні зони поширення, де поряд з ним є низка аборигенних фітофагів, то система захисту плодових насаджень від АБМ має повністю контролювати цього карантинного шкідника і бути поєднана з раціональними заходами для захисту насаджень. Отже, будь-яка зональна система містить загальні елементи поліпшення фітосанітарного стану та підвищення стійкості насаджень, що дає змогу отримувати максимально можливі врожаї високоякісної продукції.

Загальні заходи захисту плодових культур

Loading...

 
 

Цікаве