WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаОрганізація виробництва, Трудове право України, Cоцзахист → Інтегрована програма контролю шкідливих організмів на черешні - Реферат

Інтегрована програма контролю шкідливих організмів на черешні - Реферат

Науково обгрунтоване прийняття рішення про проведення захисних заходів проти шкідливих організмів є однією з важливих складових інтегрованого захисту рослин. Висока ефективність обробок проти шкідників і хвороб досягається встановленням оптимальних строків їх проведення. Основою для встановлення оптимальних строків є фенофази плодових дерев, стан погодних чинників і спостереження за розвитком шкідників і збудників хвороб.

Облік шкідників черешні та їх ЕПЧ

У фенофазі набрякання бруньок — початку зеленого конуса обстежують кору штамбів і скелетних гілок на 10 деревах, розміщених по діагоналі кварталу саду. Встановлюють чисельність яйцекладок листовійок, які зимують у стадії яйця: розанової, строкатозолотистої (ЕПЧ — 3 яйцекладки/дерево), листовійок, які зимують у стадії гусениць (10–15 гус./100 розеток), плодових кліщів (понад 10 яєць на 1 плодушку або 2000 яєць/2 п. м. 1–3-річних гілок), каліфорнійської щитівки (1 лич./2 п. м 1–3-річних гілок), кільчастого і непарного шовкопряда (1 яйцекладка/м3 крони), білана жилкуватого, золотогуза (1 гніздо/м3 крони), вишневої попелиці (30 яєць/2 п. м. 1–3-річних гілок).

У період прокльовування — початку прокльовування бутонів продивляються 100 квіткових розеток на 10 деревах. Обліковують листовійок, що зимують у стадії гусениць (5 гус./100 квіткових розеток), сірого брунькового довгоносика (3 ж./2-річне дерево, за умови теплої весни або 30 ж./2-річне дерево за прохолодної весни).

Під час фенофази білий бутон — до цвітіння обстежують по 100 розеток на 10 деревах, виявляючи вишневу попелицю (10 лич./100 листків), листовійок, що зимують у стадії яєць та гусениць (4–5 гус./100 розеток), золотогуза, білана жилкуватого і непарного шовкопряда (8 гус./100 розеток або 1 гніздо/дерево), п'ядуна-шовкопряда буро-смугастого (5 гус./100 розеток), плодових кліщів (3–4 екз./листок).

У період кінець цвітіння — осипання фізіологічної падалиці вивішують жовті клейові пастки на деревах середніх і пізніх сортів по 3 шт./га, оглядають по 100 листкових розеток на 10 деревах для виявлення вишневої попелиці (10 лич./100 листків), павутинних кліщів (4–5 екз./листок), каліфорнійської щитівки (1 личинка або самка/2 п. м гілок), комплексу листогризучих шкідників (5–7 гус./100 розеток), листомінуючої молі (3 гус./100 листків), вишневої мухи (5–7 імаго/пастку/5 діб).

Улітку визначають чисельність вишневої мухи (5–7 імаго/пастку/5 діб), вишневої попелиці (30 екз./100 листків), листовійок (6–8% листків, або 1% плодів, заселених гусеницями), совки, п'ядунів (5–7 гус./100 листків), американського білого метелика (1 гніздо/дерево).

Імунологічний метод захисту

Під час закладання саду враховують імунологічні характеристики сортів. Слабо уражуються кокомікозом сорти черешні Смуглянка, Волшебніца, Фаворит, Бистринка, Ерді Надьюмелче, Тамаріс, Ребатська красуня, Лотіва буковинська, Франц Йосип, Ізюмна, Полянка, Вінка, Ювілейна. Відносно стійкими проти клястероспоріозу є сорти Наполеон білий, Наполеон рожевий, Ревершон.

Біологічний метод захисту

Для економії часу, капіталовкладень вибирають середній, оптимальний строк застосування захисних заходів проти шкідливих об'єктів. Доцільність обприскувань встановлюють зіставленням фактично виявленої чисельності шкідників із економічним порогом чисельності. Якщо кількість шкідників буде більшою за ЕПЧ, тоді є потреба захисних заходів.

Відомий учений-біолог Г.О. Вікторов зазначав, що кінцевим і основним етапом розробки інтегрованої системи захисту сільськогосподарських рослин від шкідників та хвороб є заміна пестицидів біологічними засобами. Найперспективнішим шляхом розвитку біологічного методу є виявлення критеріїв ефективності природних популяцій попелицевих корівок (сонечок). У разі використання критеріїв ефективності корівок та інших видів корисних комах-хижаків (личинок корівок, золотоочок, мух-дзюрчалок), запорогових співвідношень у системі ентомофаг : попелиця — 1:35–1:45 — можлива відмова від хімічного захисту насаджень. Зменшення пестицидного навантаження на довкілля на основі застосування критеріїв ефективності попелицевих корівок сприяє відновленню біоценотичних зв'язків і збереженню чистоти агроценозів за значного економічного ефекту.

В Інституті садівництва УААН розроблено системи захисту черешневих садів із застосуванням мікробіологічних препаратів і використання інсектофунгіцидів з мінеральними добривами та регуляторами росту рослин. Надійний захист проти лускокрилих шкідників (комплекс листовійок, п'ядунів) — ефективність — 95–100%, проти вишневої мухи — 85–96% та проти вишневої попелиці — 79–91% — забезпечили інсектициди Бітоксибацилін, Лепідоцид, Гаупсин і Актофіт. Проти плямистостей на черешні доволі добре спрацювали фунгіциди Різоплан і Гаупсин — ефективність – 72–100%.

Хімічний метод захисту

Хімічний захист черешневих насаджень проводять рекомендованими "Переліком ... 2006" пестицидами. Кількість пестицидів обмежена. Для плодоносних черешневих садів рекомендовано п'ять інсектицидів і шість фунгіцидів. За наявності щитівок, попелиць, листовійок дерева до розпускання бруньок, за температури повітря вище 4°С обприскують ДНОКом (раз на три роки). За чисельності шкідників, нижчої за ЕПЧ, замість ДНОКу, у фенофазі зеленого конуса проти хвороб застосовують класичний фунгіцид — 3% бордоську рідину. Проти попелиць, вишневої мухи, листовійок, п'ядунів, довгоносиків ефективні Золон, Актеллік, Сумітіон. У разі виявлення личинок-мандрівниць каліфорнійської щитівки застосовують препарат 30 В. Розвиток хвороб контролюють обприскуванням дерев 1% бордоською рідиною (застосовують окремо, не змішуючи з іншими пестицидами), Топсином М, Фіталом, хлорокисом міді або Хорусом. Фосфорорганічні інсектициди і фунгіциди зберігають токсичність 10–14 днів. Випадання опадів зменшує цей період до семи днів. Інтервали між обробками — 10–14 днів. Для захисту імунних і толерантних до плямистостей сортів у період вегетації, залежно від вологості, достатньо однієї-двох обробок (перша — після цвітіння, друга — після збирання врожаю). Проти вишневої мухи захист буде ефективним за дворазового — на середніх сортах і триразового обприскування — на пізніх сортах. Обприскування проводять баковою сумішшю інсектофунгіцидів.

Встановлено, що за використання сумішей хімічних засобів захисту рослин, регуляторів росту і мінеральних добрив можна знизити норму витрати пестицидів на 10–35%. Зміна норми витрати досягається за рахунок підвищення токсичності та пролонгованості дії пестицидів. Існує думка, що комплексне застосування пестицидів знижує появу резистентності до засобів захисту в шкідливих об'єктів. Макро- та мікродобрива в суміші з пестицидами прискорюють подолання стресу культурних рослин після використання одних пестицидів, крім того, 3–5 кг/га азотних мінеральних добрив, доданих у робочий розчин, поліпшують його технологічні якості: стабільність суспензій і емульсій, змочуваність, прилипання та утримання на обприсканій поверхні рослин.

Регулятори росту рослин (РРР) справляють різнобічну дію на оброблені об'єкти та активно оптимізують фітосанітарний стан агроекосистеми. Обприскування вегетуючих рослин РРР зумовлює зменшення коефіцієнта розмноження патогенів, а індуковані рослини стають бар'єром на шляху поширення інфекцій, стримуючи масові прояви хвороб — епіфітотій. Біостимуляторам властиве підвищення врожайності рослинних організмів на 15–20% із поліпшенням якості продукції, зниженням вмісту важких металів і радіонуклідів.

Loading...

 
 

Цікаве